Я тут…
Маленька ніжна квіточка –
Я перший мамин цвіт,
Немов тихенька зірочка
Побачу теплий світ…
Я знаю…
Я знаю, що я дівчинка,
Маленькі рученята,
Русявії косички,
Блакитні оченята…
Я хочу…
Я хочу народитися,
Побачити весну,
І з матінкою рідною
Відчути цю красу…
Я чую…
Я чую своє серденько
І матінку свою,
І хоч іще не бачила,
Та так її люблю!
Я сміюся…
Так, сміюся, бо щаслива,
В мене є родина,
Я у матінки кохана –
Найкраща дитина.
Я мрію…
Я мрію прожити в любові
Маленька як зірка дитиночка
Співати пісні калинові –
В майбутньому ж я україночка!
Я знаю…
Лежала мама у палаті
І щось невпинно голосила,
І якась тьотя у халаті
Сердито кричала…просила…
Я не бачу…
Нічого не бачу, не дивлюся,
Та чую: лихо…лихо…лихо…
Мене вбила рідна матуся
І стало
Тихо…
Тихо…
Тихо…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168812
дата надходження 29.01.2010
дата закладки 12.02.2010
Чи помічав колись ти вранці
(Чи влітку то, чи то в зимі)
Метелика в своїй фіранці
Й троянди білі на вікні?
Чи бачив ти колись у небі
Як лебідь крила розгорнув?
Чи кликав він тебе до себе?
А може, ти його не чув?
Чи бачив ти колись як море
Весь беріг хвилями заллє?
А може чув як шепчуть гори
про щось високе, неземне?
Чи помічав колись тривогу
Що в лісі віти гомонять?
Чи бачив як дають дорогу,
До ніг листочками летять?
Листочки ті – це мої мрії.
Тривога лісу – це життя.
Дорога вільна – це надії,
А квіти кажуть, що твоя.
Шепочуть гори про кохання:
Високе, світле, неземне.
А море й хвилі – це бажання
Частіше бачити тебе.
Той птах, що бачив ти у небі
І чув як кликав він тебе,
То була я…не був то лебідь,
той лебідь у мині живе.
А те що ти на склі помітив,
То не троянди на вікні,
І не якісь інакші квіти
А я всміхаюсь тобі в сні.
22.04.05р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170069
дата надходження 05.02.2010
дата закладки 05.02.2010
Я – женщина! Спеши меня познать.
Пусть я подвластна логике особой,
Как океан небесный, невесомый,
Где звездные дожди, ветра и солнца,
Сфер музыка, дыр черных тишина.
Я – женщина! Прими меня такой:
Непостоянной, взбалмошной и странной;
Живущей сердцем, а не смыслом здравым.
Поверь, что я всегда бываю правой
В Галактике с названием Любовь!
Я – женщина! И двойственность во мне
Притягивает вспыхнувшей сверхновой.
Я просто не умею быть иною.
Не потому ли ты теперь со мною,
С той, о которой грезил ты во сне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169970
дата надходження 05.02.2010
дата закладки 05.02.2010
Я - твій пейзаж. Малюй свою картину
Натхненно, тихо. Не лякай мене
Дивись на мене сотні днів, годину...
В сердець розмові вічність промайне.
Я - твоя пісня. Співай її щоденно
Хай лине ніжний спів землею
І слухай мене з вітром полуденним
Сто років тому я була твоєю.
Я - твій сонет. Пиши його з любов'ю
Хай прочитає людство й стрепенеться
І напиши мене в своєму серці кров'ю
Хай воно завтра у надії знов заб'ється.
***
Я просто твір величних рук Митця
Народжена сьогодні, забута буду завтра.
Моя краса - талант великого Співця
А моя доля - то чарівна арфа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168133
дата надходження 25.01.2010
дата закладки 04.02.2010
Сльоза. Печаль. Образа. Біль.
Самотність. Сум. Розчарування.
Нестерпні відчуття, неначе в рану сіль...
Тривога. Відчай. Страх. Вагання.
Але є Віра. Храм. Молитва. Бог.
Терпіння. Милість. Дар прощення.
Усмішка. Радість. Кохання й щирість двох.
Безхмарне небо. Откровення.
Є Воля Божа, Божа Ласка.
Покров Господній. Оберіг.
Відгонь ж від нас спокусу й зло, БУДЬ-ЛАСКА!
Не допускай в життя і в серце наше гріх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169619
дата надходження 03.02.2010
дата закладки 03.02.2010
чтобы быть звуком, мало быть буквой…
чтоб воплощать, мало мечтать…
чтобы быть искренним, нужно быть другом…
чтоб человеком, нужно прощать…
мне все равно, что там со временем…
главное – каждой секундой решать,
как передать направление линиям
рук, и закаляться, и снова бежать…
мне все равно, что будут падения…
мне все равно, что меня предают…
да, я боюсь игры предвкушение
в лицемерие, в маски, но жить не боюсь…
мне все равно, добьюсь я признания…
мне все равно, умру иль убьют…
главное выдержать, выносить звание:
я – человек! и пусть в спину плюют…
июнь 2008г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165313
дата надходження 10.01.2010
дата закладки 31.01.2010