: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.08.2015
по притонам и дворцам,
и дворам
нас учили: дом отца -
это храм.
но не сможет удержать
старый сад.
если вызовет чужая
роса.
пожелтеет под окном
резеда -
повзрослеешь и уйдёшь
из гнезда.
по загибам из песков
или льдин
пробираешься ползком
ты один.
скоро встретится тебе
на пути
тот, кто будит молодой
аппетит.
если плоть твоя как мёд,
страсть жива -
вы едины может год,
может два.
кто рогами, кто враньем
наградит.
всё растащит вороньё.
ты один.
если кто-то на дороге
одной
оказался не по роду
родной,
потоскуешь поделом
на груди
и запрыгнешь в эшелон
ты один.
злая память - канонир
новых лиц.
это шахматный турнир,
это блиц.
но с присохшего пупка
до седин
ты один на все века,
ты один.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574813
дата надходження 16.04.2015
дата закладки 16.04.2015
Господи, я же не знала, что так навсегда
Я уезжаю из города раннего детства.
Лик твой к молитвам был нем, намекнул бы мне, дескать
Скоро под землю уходят теперь города...
Господи, я же не знала, что так насовсем
Я уезжаю из первого отчего дома,
Как догадаться, что вспыхнет кровавым рандомом
Город, убийца которого - брат и сосед.
Боженька, я же запомнила в белом сады,
Скверик, гимназию, рынок, кафе с поварёнком,
Как же уверовать в то, что на месте воронка
Смертью зияет и стелется пушечный дым.
Боже Всевышний, на что тебе столько калек,
Воющих женщин на кровных своих пепелищах?
Маленький беженец счастье вовеки не сыщет,
С городом-призраком в сердце бредя по земле.
Август 2014.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574815
дата надходження 16.04.2015
дата закладки 16.04.2015
До зоряних небес
Свої здіймаю руки.
Вдихаю вітер цей,
Нектар неначе п'ю.
Я так люблю життя,
Його солодкі муки,
Ці молитви нічні
І таїну мою...
Бог... І Його любов...
Її отак багато!
Якби цей світ її
Збагнути здатним був!
Цей світ - в'язниця, де
Посажено за ґрати
Всіх, зрадив хто любов
І Бога хто забув.
Любов і Бог... Вони
Є не від світу цього.
Є світ любові. Він
Є справжній світ, не цей.
І звідти йде сюди
Буття любові й Бога,
Що робить чарівним
Моє життя усе.
04.04.2015
Донбас
Петро Орлов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574247
дата надходження 14.04.2015
дата закладки 14.04.2015
Хорошо, если нет надобности искать наследие века,
его желания, скрытый смысл, назначение, вопрос - зачем?
В окно выглянешь, уставившись в эволюцию нужды человека,
но не понятно, от чего и кому, и кто под чем.
Мы работаем здесь на того, кому результат до лампы
а так все идет чередом и в деньгах загвоздка
и если состояние здоровья кроется в количестве ампул
то ваша дражайшая судьба, скорей всего, вертихвостка.
Свести с ума теперь доступнее, но нелогично и стыдно
показаться случайным блеклым пятном на покрывале прогресса
в элитных отрядах солдатам бывает до смерти обидно
холостыми разряжать ситуацию собственного регресса.
Остается встречать научные возгласы оглохшим ухом
переждать рыночный спор за свежий кусок мяса
топтать каблуком страдания, прикрываясь духом
и мечтательно робеть нарочитым взглядом савраса.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574253
дата надходження 14.04.2015
дата закладки 14.04.2015
Прокинувся…
Вранішні паростки сонця
Вже пробилися до ліжка.
І все наче добре,
Але чогось не вистачає…
Чогось. Її. Посмішки. Очей.
Тягнуся за телефоном,
Щоб нишком поглянути на її фото,
Щоб вийти з цього стану прострації,
Щоб її чарівні барви знову вдихнули в мене життя.
І, проглядаючи вкотре сторінку,
Бачу новий вірш.
Люблю, коли вона пише.
Починаю читати і пізнаю щось знайоме.
Пізнаю нас, себе, її…
Можливо, я все ж подобаюсь їй?
Чи я знову нафантазував?
Так, скоріш за все.
Як же побороти ці амбівалентні почуття?
Як позбутися цього когнітивного дисонансу?
Не знаю, живу, сподіваюсь…
P.S. Буду вдячний за відгуки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570663
дата надходження 30.03.2015
дата закладки 30.03.2015
Что манит нас в слепую даль?
Куда течет реки хрусталь?
Кто может сердце нам разбить?
Как нам все это пережить?
Зачем летает в небе пух?
И где пасет овец пастух?
Как нам про совесть не забыть?
И что возможно пережить?
За что страдает человек?
Деревьям нужен дровосек?
Зачем вообще ножи точить?
И что нам стоит пережить?
...Я знаю - жизнь одна дана,
Не повторится вновь она...
Страдать, бороться и любить -
Лишь для того, чтоб пережить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570417
дата надходження 29.03.2015
дата закладки 29.03.2015
Поэзия - шлюха, лгунья, воровка, мразь,
Что любит смеяться - плача, реветь - смеясь,
И ныть "Не бывает печали моей светлей",
Хоть все - под одним прицелом, в одной петле.
Адепты ее с актеров берут пример,
Но здесь лицедей - равняется лицемер.
И я... Я такая же точно, как все они:
Выползаю змеей на софитовые огни,
Речь моя горяча, ну а мысли мои пусты...
На сцене - принцесса в возрасте рок-звезды,
А дома - конспект "динамика геосфер"
И в нёбо, как в небо направленный револьвер.
Конечно, он не заряжен, ведь все - игра...
Жила б по-другому - жевала бы фуа-гра,
Смотрела б из окон отеля на океан,
А не в кровавые дыры открытых ран.
Но нет - поплелась за Поэзией в никуда,
Пережевывать дни, дороги и города.
Да.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501943
дата надходження 29.05.2014
дата закладки 29.03.2015
Ясна печаль… По вінця
Повна тиша,
Дзвінке мовчання
Знищило слова,
І чутно, як дерева
Мірно дишать,
Корінням проростаючи
В дива.
Торкнусь до липи -
Ми ж росли укупі,
Стрічали дні,
Немов гостей, у двір,
І бачили як пролітала
В ступі,
Над нами осінь
До кармічних зір.
Ми з цвіркуном на небеса молились,
Аби назавтра дякувати дню,
Слова і листя місячно імлились,
На радість вечоровому коню.
Він бив копитом, щедро бив копитом,
Метеоритні падали дощі,
Й Чумацький Шлях стелився гордовито,
У неповторнім зорянім плащі.
Так рік за роком… Вавілонить тиша,
Недбало розсипаючи дива,
І чутно, як дерева мірно дишать,
Корінням проростаючи в слова.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569977
дата надходження 28.03.2015
дата закладки 28.03.2015
І кожний день - звичайна низка рішень.
Не слід вагатися, і думати не слід.
Не зупиняйся, рухайся скоріше,
Перетворися з тарантайки на болід.
Долай сумління, сумніви долай.
Не намагайся обминати, пробивай.
Не треба лоба берегти, не відступай.
Ламай усе, усіх, себе ламай.
Не розламєшся - то й фініш тобі буде.
Отам застрелишся, якщо туди дійдеш.
Не встигнеш сам - застрілять інші люди,
Яких на повороті обійдеш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569725
дата надходження 27.03.2015
дата закладки 27.03.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.03.2015
Кохана, я не залишусь сьогодні у тебе вдома,
Кохана, мене прикликає далека дорога.
У ніч, що вкриває вікна шарами криги,
Я вирушу, взявши в наплічник улюблені книги.
Найкраще, що справді навчився робити - це йти.
Без планів, обітниць, ідей та чітких перспектив.
Сховавши обличчя та втому у теплий комір,
Запам'ятавши кожен твій вигин і колір.
Якщо я залишусь, то хто розмовлятиме з водіями?
Хто попередить німця про небезпечні ями?
Хто занотує історії сотень чужих життів?
Хто поєднає нічні Карпати зі співом одеських хвиль?
Кохана, лови мене в теплому житі південного степу,
у Дзизі, у джазі, у ритмі стрімкого квікстепу,
Лови мене там, де вітер ожарно шепоче до трав,
де я тебе вперше зустрів та востаннє чекав.
Допоки ти йдеш за зірками та покликом чуйного серця,
Усе, що насправді твоє, до тебе не раз повернеться.
Я світло твоє упізнаю за тисячу кілометрів,
Якщо я кохаю тебе, то смішно боятися смерті.
P.S. Любов до життя має бути сильнішою від страху смерті. Лише так можливо жити та відчувати по-справжньому.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569764
дата надходження 27.03.2015
дата закладки 27.03.2015