[color="#240f0f"][/color]Вкраїно, єдина, кохана, свята,
Шевченковим віршем сповита.
Вся правда і воля, і вся гіркота
У думи душевні розлита.
Ти – вогник надії, ти – віра й любов,
Ти – вічна зоря небокраю.
Нема на Землі милозвучніших мов,
І пісня твоя не стихає.
У єдності – сила, свобода і шлях,
Висоти і злети в майбутнє,
Вся гордість, краса у ліричних піснях
І правда – свята і могутня.
Ми віримо всі у безсмертя твоє.
Ти – Фенікс, майбутнього щастя.
О Земле моя! Була, будеш і є
В любові Господній і ласці.
Злетімо до неба, і рідні краї
Прославим і словом, і ділом.
Єднаймось! Єднаймося ж, браття мої,
І правду вершімо уміло.
[b]2013 р. [/b] А. І. Тофан
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611707
дата надходження 06.10.2015
дата закладки 07.10.2015
Я сильна
Я вільна
Я вперта.
Красива,
Щаслива,
Відверта.
Я - сонце, я - небо, я – зорі
Я – річка, я – поле, я –море.
Я запах дощу, вогню спалах
Я зграя думок в сивих хмарах.
Я – шепіт трави
подих вітру,
вершина гори,
дотик світу.
Я квітка, я ніч, я бажання
Я ранок, тепло, я кохання.
Я крапля, я повінь, я злива..
Я дочка, я мати, дружина.
Я хочу, я вмію, я знаю
Я зможу, я все подолаю
я пісня, сторінка роману
Я перша така і остання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=84834
дата надходження 19.07.2008
дата закладки 07.10.2015
Снайпер цілився у шию,
Голову і груди –
Убивали цвіт країни
Нелюди – не люди.
Полягли наші синочки, -
Прапором накрили…
Не відкриють ясні очки –
Ляжуть у могили.
Не прийде уже додому
Синок ясноокий –
Куля ката наздогнала
Гідних і високих.
Не обніме тата, маму
І не усміхнеться,
Не пригорне і кохану
До юного серця.
Найкрасивіші душею
Йдуть на барикади,
Щоб звільнити свою землю
Від чорної зради.
Вивільнити Україну
Від підлого ката,
Що довів усіх до краю –
Пішов брат на брата.
Буде кара і для нього
І людська і Божа!
Бо розстріляних дітей –
Забути не зможем!
21.02.2014р. Надія Таршин
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480825
дата надходження 21.02.2014
дата закладки 21.02.2014
Не все так погано як здається.
Головне не бачити тільки біль.
Хмари розтануть і все минеться,
Не треба на рани сипати сіль.
Нехай рубцюються, та загоюються,
Після війни наступає мир.
Люди єднаються та гуртуються,
Не для того, щоб прикрасити тир.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480823
дата надходження 21.02.2014
дата закладки 21.02.2014
О, Боже, скарай! Не прости! Не помилуй!
На палю покути убивць посади!
Весь гнів свій і всю свою праведну силу
На голови їхні без жалю пусти.
Винищуй, виполюй, виорюй ману сю!
Мамону сю темну видзьобуй вогнем,
Аби на століття відлуння велося,
Аби заглушив Ненчин біль вражий стен.
Не слухай брехливого сонму покори,
Нещирого каяння тинну ясу...
Здвигнулися нині і ріки, і гори,
Вознесли розпуку увись голосну.
О, Боже, скарай! Пресвятою рукою
Свій меч гостролезий пусти в круговерть,
Бо чесною платою, чесною мстою
Катам за знущання буває лиш смерть!
(21.02.14)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480836
дата надходження 21.02.2014
дата закладки 21.02.2014
Мамо, не плач, я повернусь весною
( присвячую матерям загиблих героїв)
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Оксана Максимишин-Корабель
12 лютого 2014р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479241
дата надходження 13.02.2014
дата закладки 21.02.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.02.2014
Господи, прийми цю душу,
Що летить так рано.
Мене трусить, як ту грушу...
Смерть ця не бажана!
Так хотіли карі очі
Бачити ще небо!..
Матері чи хватить мочі?
Жити якось треба.
Буде жити безголоса -
Силоньки не стане,
Сивина зійде на коси,
Доленька зів’яне…
Його доля, її доля -
Це не за горами,
Не в сусідів, не у полі!..
- Людоньки, що з нами?
20.02.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480841
дата надходження 21.02.2014
дата закладки 21.02.2014