Анна Алексієнко: Вибране

ABIV

Літом дарована

Сонце  відверто  панує  в  Небі.
Місяць  за  зорі  ховається  враз.
Знаки  не  варті  миті  цієї,
Яка  настала,  мила,  для  нас!

Твій  День  Народження
Сонячним  променем
Світу  приносить  справжню  Любов.
Щастя  дорогою
У  Літа  Многії
Доля  дозволила  йти  нам  обом.
Літом  дарована
Ніжно-ранкового
Чистого  неба  прозора  блакить.
Теплом  огорне
Родинного  кола
Пісня  вітання  для  Тебе  дзвенить.

Серцю  накажеш  -
Воно  не  послухає.
За  мене  зробить  рішучий  крок.
Серце  не  камінь.
Тріпоче-мучиться
Пісня  вітання  сягає  зірок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503170
дата надходження 04.06.2014
дата закладки 04.06.2014


Мазур Наталя

Дом на облаках

Мой  вариант  за  началом  песни  
Виктора  Салтыкова
"Миллионный  дом"


В  глубине  глубин  
Остаюсь  один,
Выключаю  свет  и  в  темноте
Я  рисую  дом  
На  окне  своем  -  
Удивляюсь    этой  простоте.

Припев:

Миллионный  дом  построен  
Миллионный  дом  построен  
Там,  на  облаках.
За  прозрачное  стекло
Мои  мысли  унесло
В  тот  дом  на  облаках.


А  за  домом  тем,
В  жуткой  темноте
Шторм  бушует  в  море  голубом.
В  этом  море  я
И  ладья  моя.
Воет  ветер  и  грохочет  гром.

Я  плыву  давно  -  
Страшно  и  темно.
К  дому  я  плыву,  что  на  скале.
Постучусь  в  окно  -
В  доме  том  тепло,
И  уют,  который  нужен  мне.

Как  же  долго  я
Прожил  без  Тебя.
Это  время  Ты  меня  все  ждал.
Припаду  к  Тебе,
Иисус,  в  мольбе  -
Ты  надежный  страннику  причал.

Прогоню  печаль  -  
Прошлого  не  жаль.
В  доме  я  любовь  обрел,  покой.
Иисус  навек
Искупил  мой  грех
И  тебя  Он  тоже  ждет  домой.


29.10.2013

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503175
дата надходження 04.06.2014
дата закладки 04.06.2014


Юхниця Євген

В природі дикій

Тримаймося.  Війна,  то  є  -  війна.
І  кулі,  і  презирство,  і  брехня.
Інсульти,  і...і  розачарування.
І  кожен  день,  можливо,  день  -  останній...

В  природі  дикій  -  щохвилинні  бійки.  
Без  жодної  надії  мруть  каліки.
І  зради,  всі,  заради  ...виживання.
Бої  до  смерті  -  за  свій  ліс  й  коханих.

27.05.2014р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501469
дата надходження 27.05.2014
дата закладки 27.05.2014


Вячеслав Рындин

Улыбнись вначале лето…

[b]Быстро  к  лету  мчится  Водолей…
Пошустрей  играют  в  лужах  птички,
Соловей  взметнулся  с  фонарей
Дабы  ткнуться  клювом  в  блеск  водички…
Без  затей  сгущается  ручей.
По  реке  плывут  былые  спички.
Их  сожгли  курильщики  степей
Для  смиренья  собственной  привычки…
У  степей  дыхание  полней,
Для  корней  от  солнечной  верхушки
Время  дарствует  больших  дождей
В  истеченьях  от  весёлой  тучки!
Будет  праздник  счастья  всех  мастей.
Наслажденье  явится  в  избытке…
Весь  окрест  не  станет  здоровей
Без  лица  с  блистательной  улыбкой!
 [/b]
26.  05.  14

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501324
дата надходження 26.05.2014
дата закладки 27.05.2014


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.05.2014


Паснак Марія

З дитинства мріяли усі ми…

З  дитинства  мріяли  усі  ми
Про  подорожі  за  моря  і  гори,
Тепер  вже  мріємо  з  чужими
Розстатися  краями  скоро.
Щоб  знову  нас  зустріла  хата  –
Біленька  ,чепурна    в  садочку,
А  біля  неї  -  рідна  мати  ,
Одіта  в  вишиту  сорочку.
Усе  тут  щире  ,  рідне,  любе,
Від  щастя  подих  забиває.
Цінуєм,  ми  коли  загубим  –
Он  як  воно  в  житті  буває.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501355
дата надходження 26.05.2014
дата закладки 26.05.2014


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.08.2013


Дід Миколай

В гаю Росяник трави пеленав.

У  вербах  білих  заледве  зоріло,
Курносий  Місяць  зорі  цілувавав,
В  обіймах  вітру  плесо    захмеліло,
В  небесні  шати  любий  пеленав.

Затихла  пісня  раптом  на  півслові,
Як  угорілий  хтось  зареготав.
Блакитне  око  блимнуло  в  діброві,
Мабуть  Чугайстер  Мавку  проводжав.

Всю  ніч  хрущі  над  вишнями  гуділи.
В  гаю  писали  пісню  соловї,
У  небі  зорі  спати  не  хотіли.
Купала  втому  скрипка  вдалині,
                     
Надворі  вечір  вмився  дивиною,
У  вербах  Місяць  тихо  задрімав.
Стояли  двоє  вражені  красою,
В  гаю  Росяник  трави  пеленав.


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425697
дата надходження 18.05.2013
дата закладки 18.05.2013


znak_1

циничное

гораздо  циничней  циничной    
мозг  перекрывает  связь  с  космосом  и  кислород  
изо  рта  в  рот  получается  только  искуственное  
ничего  живого  в  моем  изо  рта  в  рот  

психологи  психовали  -  не  выпсиховали  
красавицы  кружевали  юбками,  красавчики  -  бицепсами  
в  постель  превращались  сортиры  баров  и  коридоры  
что  толку  -  ни  отрады,  блядь,  ни  задора  
20  минут  криминального  вздора    
и  на  этом  точка  

а  потом  ты  сидишь,  вырождаешь  строчки  
считаешь  себя  медалированной  одиночкой  
с  "полбутылкой  виски"  няньчишься  как  подруга  с  дочкой  
разбираешь  целое  на  кусочки  
и  пытаешься  хоть  что  то  в  себе  найти  

чтобы  отчаянно  делать  ставки  
на  тех,  с  кем,  как  кажется,  тебе  по  пути  
выжидать  одну  на  себя  серьезную  ставку  
и  один  серьезный  мотив  ее  не  пройти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293752
дата надходження 16.11.2011
дата закладки 16.10.2012


znak_1

сожаление

сырая  до  нитки,  весенним  пропитанная.  
и  отданная  на  растерзание  тысячам  
дорог  и  людей.  
неприветливым,не  словоохотливым,  но  очень  хотящим.  
зависшая  на  :  я  очень  хочу  настоящего  
застрявшая  на  :  господи,  помоги  не  сорваться  и  не  написать.  
я  буду  скучать,  буду  очень  скучать.  
изнуряюще,  вкрадчиво.  
без  каких  либо  завтрашних  и  вчерашнего.  
обдайте  холодным,  перемотайте  голову,  
выстудите.  
в  том  что  "ты  можешь  без"  -  твоей  выслуги  нет  
одно  лишь  мое  сожаление.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261637
дата надходження 25.05.2011
дата закладки 06.06.2011


znak_1

среди звезд и болезней...

среди  звезд  и  болезней
на  разных  с  тобой  полюсах.
разорвать  эту  нить  бесконечности.
и  еще  неизвестно,  кто  останется  в  плюсах
у  вечности,  к  сожалению  свои  счеты
на  нас.
а  хотелось  безмерного
чтобы  удивленно  задаваться  вопросом
какие  нервы?  какие  занозы?
и  ломать  ожиданья  комедии
будто  что  то  еще  неизведанно
в  гладкостенной  пропитанной  нами  квартире  вдвоем
и  уюта  непоколебимый  покой
я  с  тобой?!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131798
дата надходження 29.05.2009
дата закладки 23.05.2011


znak_1

ассоциация

первое.

слово-ассоциация.
необходимо  задать  начало.
на  скорости.
глазки-искорки.
скорее  она  переборет  искренность.

второе

вот  так,  сжимая  твою  ладошку
одолжив  тепла  -  промокашку  куртку
дрожать..
скорее  меня  переборет  жар.
устала  ждать.

третье.

после  работы  ждать.
ждать  после  ужина.
ждать  на  улице.
ждать  в  постели.
во  сне  узнавать  тело.
скорее  всего  не  дождусь.
и  еще

писать

взахлеб  мысли  -  шалости
скулить  обезумевшая  усталая
до  одури  точки  и  многоточия
в  конце  концов  соскучилась.  очень.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131279
дата надходження 25.05.2009
дата закладки 23.05.2011


Конвалія

Кава

Коли  ти  п’єш  каву,
Твої  губи  стають  такими  теплими  і  запашними.
Коли  ти  плачеш  –
Твої  очі  такі  м’які  й  солоні.
Коли  ти  спиш  –
Маєш  екзотично-кислуватий  присмак.
Коли  тобі  добре,
Ти  стаєш  солодким,  як  вино.

Я  так  обожнюю  тебе  куштувати,
Кожної  миті  –  це  новий  смак:
Горіхів,  перцю,  солодкої  вати…
Ловлю  я  кожен  твій  умовний  знак.
Що  викликає  вмить  рефлекси  безумовні,
Та  найчастіше  лиш  один  рефлекс…
З  тобою  ми,  як  підлітки  бездомні:
Не  маємо  нічого,  та  маєм  гарний  секс.
Більше  нічого  й  не  бажаєм,
Лише  п’янкої  ейфорії.
Я  -  наркоман,  й  без  тебе  так  ламає.
Не  вмію  мріяти,  та  певна,  що  ти  –  мрія.
Неначе  знаючи  сакральну  таємницю,
Над  іншими  сміє́  мося  відверто;
Кудись  спішать,  все  за  грішми  женуться,  ницо!
Щоб  на  ногах  обох  стояти  твердо.
П’ять  гривень  на  день  –  з  нас  цього  достатньо,
Та  й  лежати  приємніше,  аніж  стояти.
Тобою  обідаю  й  вечеряю  жадно,
Собою  напоїш,  щоб  знов  похмеляти.
Ти  –  моє  натхнення,  а  я  твоя  згуба,
Тебе  не  пускаю,  тримаю  в  собі.
До  болі  кусаю  за  шию  та  груди.
Можливо  ти  ситий,  та  я  –  іще  ні!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227069
дата надходження 07.12.2010
дата закладки 07.12.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.11.2010


Христина2

Ти станеш мені рідним

Прийде  той  час  -
ти  станеш  мені  рідним,
і  я  навчусь
читати  твою  душу,
відчую  кожну  думку    
без  прикрас    -
тебе  полюблю  знов...
Себе  примушу
забути  біль  минулих  битв
і  зрозуміти  -
ми  обіцяли  перед  Богом,
в  нас  є  діти!..

Прийде  той  час  -
ти  станеш  мені  рідним:
на  двох  -  одна  душа
і  тінь  одна.
Прийде  той  час  -
волосся  стане  срібним  -
його  покриє
сивини  роса.

А  що  робити  зараз?
Як  нам  жити?
Собі  не  зрадити
й  усе-таки  любити?
Ми  й  наче  разом  -
нас  рука  незрима
з'єднала  узами
безсмертними  й  святими...
Але  твоя  душа
десь  так  далеко
летить,
немов  до  вирію  лелека.
А  я  свої  піщані
тихі  замки
будую,  теж  виходячи  за  рамки,  -
бо  ти  мене  не  бачиш
в  тому  амплуа,
яке  для  себе
обираю  я  сама...

То  як  нам  жити,
як  не  розійтися,
коли  життя  до  цього
нас  веде?
І  душі  начебто
переплелися,
але  й  не  злилися  у  щось  одне  -
святе...
Як  зустрічати
наші  тихі  ранки
і  проживати
небуденні  дні,
і  пити  каву  ввечері
на  ганку,
якщо  немає  спокою
в  душі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223034
дата надходження 18.11.2010
дата закладки 22.11.2010


Надя Чернослив

ночное.

тени  падают  устало
на  планшеты  снов  измятых,
на  крылечке  пахнет  мятой,
чашка  августа  упала,

и  разбрызгана  небрежно
помесь  теплоты  и  зноя,
и  дожди  готовы  к  бою,
всё  –  на  лето  нет  надежды

никакого  продолженья  –
ночь  косматая  лукавит,
скатерть  спрятала  в  рукав,  и
леший  вылакал  варенье

полночь  унесла  под  веки
то,  что  мы  не  угадали,
и  дороги  по  спирали
разговорчивы,  как  реки

только  звёзды  на  ходулях
шаловливо  манят  выше,
шлют  лучи  ко  мне  под  крышу,
сны  о  лете  карауля.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221351
дата надходження 10.11.2010
дата закладки 10.11.2010


К@труся

Я очі люблю твої…

Я  очі  люблю  твої...  
І  руки  до  трему  ніжні...  
Вуста,  і  голос,  і  сміх...  
І  смуток,  часом  побіжний...  

Волосся  люблю  твоє,  
Що  пахне  осіннім  листям...  
Як  ходиш,  сидиш,  встаєш,  
І  погляд  щомиті  різний...  

Усмішку  люблю  твою,  
Тепло  твоє,  серце,  душу...  
Люблю  тебе,  так  люблю...  
До  неможливості...  Дуже...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220635
дата надходження 07.11.2010
дата закладки 07.11.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.11.2010


В.А.М.

Не відвернулися…

Цветы  для  любимой
Не  люблю  сорванные/срезанные  цветы.  А  как  их  тогда  дарить?
Можно  сфотографировать  и  подарить  фотографию,  особенно,  если  любимая  не  рядом...
Вот  я  сфотографировал  и...  подарил  Ей.  А  моя  муза,  получив  эту  фотографию,  огорчилась,  что  цветы  от  неё  отвернулись.  А  я  огорчился  от  того,  что  
она  огорчилась...  и  тут  же  пришли  в  голову  эти  строчки:


[i]Не  сварилися...  
але  ж  не  завше  очі  в  очі  бути...
Не  розійшлися...  
в  нас  одне  на  двох  коріння...
І  мені,  часом,  досить  тебе  поруч  тільки  чути,
І  тільки  бачити  твоєї  тіні  майоріння...[/i]



Если  по-русски  описать  о  чём  это  стихотворение,  то  оно  о  двоих,  которые  живут  вместе.  И  даже  если  они  иногда  и  смотрят  в  разные  стороны,  то  это  не  значит,  что  поругались.  Невозможно  же  жить  всегда  глаза-в-глаза.  И  они  не  разошлись,  потому  что  связаны  уже  так,  словно  в  них  один  корень.  И  кому-то  из  них  (а  может  и  обоим  так)  достаточно  уже  даже  только  слышать  присутствие  другого  рядом,  замечать,  даже  только  мельком,  его  тень...  чтобы  знать,  что  любимый,  дорогой  человек  рядом.
Вот,  так  бы  хотелось...  :)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198257
дата надходження 28.06.2010
дата закладки 26.10.2010


viter07

Згасає день…

Згасає  день.
...Ну  от  –  і  зовсім  згас.
І  я,  зовсім  один  на  білім  світі,
В  полоні  ночі,  о,  який  вже  раз,
Твого  листа  читаю.  
В  шибку  вітер
Мені  постукав.
Блимнула  зоря
І  затремтіла  солоно  на  віях.
Я  задубів.  
Спинилася  земля.
Мене  ніхто  на  світі  не  зігріє  -
Там  тільки  степ
І  лютий  вітрюган.
Ночами  хуртовина  вовком  виє.
Всевишній  Бог  возвів  мене  у  сан
Самотності.
Усі  ми  не  святії.
І  я  також.
І  ти,  маленька,  й  ти...
Не  каюся,
Ні  хвилі  не  жалію.
Ти  хочеш  досягнути  висоти,
Я  ж  –  глибини  –
І  птицею  не  вмію...
Віщують  ранок  півні  на  зорі,
І  я,  зовсім  один  на  білім  світі,
Молюсь  за  тебе  Богу  на  землі
І  вірую,
що  за  зимою  –  
Літо.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210194
дата надходження 09.09.2010
дата закладки 11.10.2010


Sowesti

Бытовое…

Душа  онемела  от  бытовой  прозы...
Милый,  нас  не  спасут  позы
Из  Кама-сутры...
Кому  с  утра
Чашка  чая  заменяет  близость  -  
Не  стоит  скрывать,  что  конец  отношений  близок...
11.09.10

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210492
дата надходження 12.09.2010
дата закладки 12.09.2010


Шура М

Продолжим на небе мы наш разговор…

Продолжим  на  небе  мы  наш  разговор.
Лишь  там  я  воскресну  из  пепла  –  как  знать…
Того,  кто  сгорел  –  уж  не  манит  костер.
Есть  время  любить  и  есть  время  прощать

Кто  просто  уходит…  Постой,  не  спеши  –  
Кричать  в  темноту  до  рассвета  слова…
Замерзнет  душа  в  белом  поле  без  ржи,
Опустятся  руки….  Но  память  жива.

Продолжим.  Свидетели  –  ночь  да  луна,
Которые  знают  немного  о  нас…
Но  свято  печали  людские  храня,
Откроют  нам  тайну  в  назначенный  час.

Пусть  ты  позабудешь  о  том,  что  я  был  –  
Случайная  встреча  –  наивный  обман…
Но  знаешь,  тебя  я  люблю  и  любил,
Хоть  нас  разделяет  теперь  океан.  

Продолжим.  Воскреснут  былые  мечты,
Что  я  сохранил  на  закате  земном,
Когда  мы  простились…  Печать  суеты
Уже  не  лежит  на  запястье  моем.

И  белый  мой  дом  у  подножья  небес
Тебя  только  ждет…  Чтоб  мы  встретились  вновь…
Спасибо,  мой  Ангел,  я  снова  воскрес,
Ведь  жизнь  бесконечна,  когда  есть  любовь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188210
дата надходження 07.05.2010
дата закладки 07.05.2010


Надя Чернослив

мой Бог

обозначу  твой  путь  следами  сапог.
мой  Бог
в  меня  вливает  истину.
листьями
ломится  в  окно
твоё
давно  забытое  ощущение  бесстрашия.

как  настоящая  я,
не  кукольная.
стою  над  крепостью,
пью  баклажанный  сок,
вздыхаю  о  завтра.
мой  Бог  
мне  не  расскажет  правду,
но  укажет  указательным  пальцем,
что  дальше...

я  проломлю  пол,
вылижу  стену,
отлежу  бока.
и  проглочу  облака.
все,  до  последнего  дня
мягко  сожмёт  рука.

и  ненадёжный  друг
станет  хорошим  вдруг.
и  вслух,
с  тобою,
о  боли  и  счастье
споём  на  какой-то  троллейбусной  остановке,
и  потом,  на  ужин,  слопаем  по  слойке,
и  не  разойдёмся  по  домам.

потому  что  всё  –  дом  -
для  нас  один.
потому  что  мой  сплин  –  в  твоих  глазах.
и  последняя  песня,  что  выпадет  нам,
озаглавит  всю  нашу  жизнь
своей  первой  строчкой.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186498
дата надходження 27.04.2010
дата закладки 27.04.2010


Юлька_Гриценко

Люблю

Люблю  Тебе
Замріяно-осінню.
Люблю  Тебе
Усміхнено-сумну.
Люблю  Тебе,
Бо  Ти  -  моє  спасіння.
Люблю  Тебе  одну.

Впустив  Тебе
Розхристану  повію.
Впустив  Тебе,
Мій  янголе  святий.
Впустив  Тебе,
А  виплекану  мрію
Я  сам  занапастив.

Біжу  кудись,
Шукаючи  рятунку.
Біжу  кудись,
Щоб  зникнути  на  мить.
Біжу  кудись.
Медовим  поцілунком
Твій  слід  мені  болить...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183647
дата надходження 13.04.2010
дата закладки 13.04.2010


В.А.М.

И ты одна из тех…

Ехал  как-то  в  поезде  то  ли  из  Москвы,  то  ли  из  Киева...  и  вдруг  разглядел  в  ночном  окне  смутное  отражение  девушки-попутчицы.
И  до  того  оно  мне  понравилось  -  этот  образ  в  отражении  -  что  сразу  же  написались  такие  строчки:


[i]Ты  одна  из  тех...
О  ком  при  встрече  думаешь  -  МОЯ
И  красота  твоя  понятна  и  привычна
И  жаль  терять  тебя
И  хочется  мне  видеть
Как  ты  серьезно  смотришь  в  даль  окна
То  улыбнешься  как
Взмахнув  рукою  поправишь  зазевавшуюся  прядь
И  в  этот  миг  ты  вся  со  мною
И  больно  в  этот  миг  тебя  терять[/i]



И  вот,  спустя  много,  лет  посчастливилось  наяву  увидеть  девушку,  образ  которой  тогда  показался  мне  в  окне.  
Её  зовут  Татьяна  Рыжкова,  она  живёт  в  Германии,  занимается  музыкой  (играет  на  гитаре,  концертирует,  даёт  уроки),  сочиняет  стихи  и  поёт.  


фотография  опубликована  с  разрешения
её    http://www.tatyana-ryzhkova.de/Info?lang=ru

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141361
дата надходження 14.08.2009
дата закладки 09.04.2010


Blondberry

Життя триває!

Життя  триває,  
Хоча  й  воно  без  тебе.  
Я  знаю:  все  минає  
Й  мені  всього  лиш  треба  
Забути,  що  ти  є,  
Згадати  вже  про  себе,  
Бо  швидко  час  пливе  
І  жити  усе  ж  треба!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182123
дата надходження 06.04.2010
дата закладки 06.04.2010


znak_1

плавно катятся дни

Текст  новым  месяцем..
начинается.
одиночество..
бесимся.бутылки  кончаются.
минорно  выходишь  на  улицу
в  прокуренных  лацканах,  щуришься,  жмуришься
солнцу  и  воздуху  до  боли  межреберной  наполнившим  легкие..
каешься..к  своим  двадцати  пусть  с  копейками,
но  непрестанно  больных.  улыбаешься..
пошатываясь  делаешь  первый..нет!
новый  шаг!  
до  ларька,  где  каждый  алкаш  принимает  тебя  за  святого..
поминает  по  душевной  щедрости..по  рюмке  дешевого  коньяка..
катятся  слезы  и  дни  проплывают  вокалом..
плавно  текущим  из  уст  твоих  с  примесью  вина.  и  накалом  страстей..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128798
дата надходження 05.05.2009
дата закладки 09.02.2010