Я хочу бути зараз із тобою,
Тримати руку у своїй руці,
Сміятися від радісного болю
І почуття підвести із мерців.
Воно померло, втрачене кохання.
Чому ж закриті двері вороття?
Нам паща зла розкрила світ страждання,
А я б хотіла повернуть життя.
Хотіла б знову притулитись близько
І розуміти серденька биттям,
Що преді мною ще ніхто так низько
Не бив поклони, не обожествляв.
Ти розумів мене найкраще з люду,
Вслухався в штиль, розпізнавав мусон,
Я твою чуйність ввіки не забуду,
Як і серця, що бились в унісон.
Наші думки в єднанні із богами
Жили і квітли у блаженних снах,
І стали німбами у нас над головами
Два голубки, що загубили дах.
Ти говорив: «Прекрасна я, святая.
Буденність підірвала змахом вій».
Сміялась я, зухвальством вихиляла,
Сама ж-бо думала: ти також, милий мій.
Зів’яв наш рай, та спогади зостались.
Сміюся, часом ходжу без лиця.
Із практики закон лихий дізналась:
Кохання є, та добіга кінця.
А я все хочу бути із тобою,
Тримати руку у своїй руці.
Наша любов стікає з душ рікою,
Неначе сльози по моїй щоці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570074
дата надходження 28.03.2015
дата закладки 21.04.2015
Не треба слів…
Вони повернуть біль…
Твої слова - несуть мене на рифи…
Вони – лиш грань… що поміж двох світів
Нам відкриває
змінені тарифи…
Вони – лиш грань,
Якої вже не жаль…
Коли відчуєш світу ілюзорність…
В якому я для тебе – лиш печаль…
Твоя – печаль…
можливо – неповторність…
Де безнадійно різні –
Я… і ти…
Де губи - так розхристано – солоні…
Бо що – слова?.. коли горять! – світи…
Цілуй… забудь…
що ми - у Вавілоні…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564016
дата надходження 03.03.2015
дата закладки 24.03.2015
Не дарував ні срібла…
Ані злата…
Лише приносив квітку із долин…
І називав її душевна м’ята…
Я ж добре знала…
Квітка та – полин…
І що ти знав
Про почуття земне?...
В своїй харизмі сяяв так іконно…
Яким вогнем
Ти спалював мене?...
Несамовито… пристрастно…
Драконно…
Зникав удень…
Вночі ти приходив…
Гарячих губ торкався бездоганно…
І кров мою по краплі
Спрагло пив…
Так неповторно… тонко…
Філігранно…
Я ж добре знаю…
Новий день прийде…
І знову зникнеш ти… з чиєїсь ласки…
В останній раз
Я бачила тебе…
В румунських горах…
Чи в лісах Аляски…
Не подолати
Цю безмежну вись…
Не перейти річок… які без броду…
Лиш повернись…
Або хоча приснись…
Драконом…
Що із острова Комодо…
Від чорних крил
Трава в степу прим’ята…
Де я збирала ягоди ожин…
Не називай її душевна м’ята…
Коли ти знаєш…
Що вона - полин…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521073
дата надходження 02.09.2014
дата закладки 10.12.2014
Вже вкотре дощить…
Ну а далі… а далі - ще гірше...
Сніги білосніжні покриють багряні стежки.
Покину осінні,
зимові писатиму вірші.
Прощальну мелодію осені
я в дві руки
Зіграю для тебе…
Послухай, я все ще не п’яна,
хоч пляшка пуста на дві третіх, а, може, й на три.
Мереживо звуків
із серця мого фортеп”яно -
під музику ночі
ридають осінні вітри.
...заключний акорд.
Безнадійно чекаю " bravissimo! "
(ображене серце, солону печаль відпусти)
Із чистого forte зриваюся до pianissimo…
......чечітка зі смаком глінтвейну
...........ридають вітри
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532026
дата надходження 23.10.2014
дата закладки 10.12.2014
Нічого не бійся лиш вір,
Що все буде добре в порядку.
Як місяць пливе серед зір,
Так ніч відійде на світанку.
Ніч злоби, невірства й журби,
Відійде до світлого ранку.
І серце зрадіє в тобі,
Так наче співа колисанку.
Не плач, не сумуй, не жалій,
Що було, того не вернути.
Ти кращої долі волій,
Молись щоб зле у вірі забути.
Почати з нового листка,
Писати життя свого книгу.
Ти знай в тобі Божа душа,
Тебе ж Я вчинив як людину.
Нічого не бійся, лиш вір,
Що прийде день нового ранку.
Як місяць пливе серед зір,
Розківтне любов на світанку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451294
дата надходження 27.09.2013
дата закладки 27.09.2013
А ти сьогодні, знову не прийшов.
Я так тебе чекала і молила,
Не захотів, хвилину не найшов,
Знайшов причину – була сильна злива.
Світились вікна майже цілу ніч,
Душа також палала і горіла,
Чекала, щоб побути віч-на-віч,
Тепло відчути, запах твого тіла.
Слабкою бути у твоїх руках,
Забути тугу, сльози і печалі,
Ранкові сни і підсвідомий страх,
Що ти від мене далі все і далі.
Яка там злива, навіть буревій,
Ніщо раніше не могло спинити.
Все розумію, знаю, що не мій,
Та я тебе не можу не любити!
Душі про це розказую щодня,
Та серце ще надіється, чекає,
Тріпоче в грудях ніби пташеня,
Твоїм теплом зігрітися бажає.
02.11.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445538
дата надходження 26.08.2013
дата закладки 26.08.2013
Вокзал...Ось потяг номер вісім,
Перон заплаканих очей,
Ця колія, шалена швидкість
І скупчення різних речей.
Стоїш… Валізу ледь тримаєш,
Не в силі підвести руки,
Мене тихенько обіймаєш,
Серед всієї метушні.
Лишилося декілька хвилин,
Закрились двері. І у даль…
Біля вікна тепер стоїш один,
У мене відчай, в тебе – жаль.
Та на вокзал я не прийду,
Де місце зустрічі розлук,
Хоч серце краятиме груди,
Болітиме душа від мук.
Бо в подорож візьми мій сміх,
Та блиск очей, всю вроду,
Мені ж залиш ти свій поріг,
Куди крізь час прибуду…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214074
дата надходження 03.10.2010
дата закладки 10.08.2013
Богом створена жінка!!!
Вона – бурхливий океан.
Чистіший, ніж сльозинка…
Для чоловіка – талісман…
З глибин піднята перлинка…
Для кого Біблія… Кому Коран…
Вогонь палкий й крижинка…
Вона є істина… Вона – обман…
Із небом – друга половинка…
Та на землі вона лиш Жінка!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239328
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 10.08.2013
А ти зібрав всі речі і пішов.
Чекав ти на вмовляння,на слова.
Як добре,що ти щастя знов знайшов,
Спасибі,що залишуся одна.
І каву не допив.Чи ти чекав
Благословіння мого?Та вже йди.
Як добре,що ти іншу покохав.
Водою вимиваю всі сліди.
І замість сліз-цілунок.Не чекав?
Я не тримаю тих,хто хоче йти.
А вітер старий довго завивав.
Чи намагався знов тебе знайти?
Я не тримаю.Чуєш мене ти?
Я не тримаю в серці і душі.
Тебе вже більш мене не віднайти
Ні в місті...Ні на всій землі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442040
дата надходження 07.08.2013
дата закладки 08.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.12.2010
Під ритмом вітру танцювали танець,
Який назвали ми любов,
Де не присутні біль і жалість,
Де лиш взаємний був полон.
Під ритмом вітру ми кохались
Очима, подихом і сном,
В пишноти щастя ми вдягались
І милувались світом знов.
Під вітром вже на роздоріжжi,
Тримали разом руки і серця
І чули долі ритми нiжнi,
Що привели нас до кінця...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200297
дата надходження 10.07.2010
дата закладки 22.07.2010
Як сідатиме сонце спати
посідаємо ми на балконі.
На гітарі ти будеш грати,
а я буду в твоєму полоні.
Свої очі звернем до заходу,
щоб поніжитись у барвистості.
Я тихенько тобі співатиму
про свої неприховані пристрасті.
Обіймемось собі, і мріями
сонце нашими оповиється.
Я закліпаю дрібно віями
і уста наші не зупиняться.
Як сховається сонця ниточка
за зеленим глибоким обрієм,
засоромимся на хвилиночку
і любов нашу рОзіллєм.
І гітара наша розсердиться,
затремтить собі ніжно струнами,
ми ж обіймемось тихо серцями
і тілами такими юними.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176433
дата надходження 09.03.2010
дата закладки 09.03.2010
Пустота на сердце. И в душе.
За спиною – сломанные крылья.
Мы с тобой не сбудемся уже,
Грустно. Не от боли – от бессилья…
Ты не тот. А, может, я не та,
Не смогли. И надо ставить точку.
Серая, немая пустота,
Словно колонтитул в каждой строчке…
Нету чувств. Сгорели все дотла.
Не вини себя – я не покаюсь…
Не вини меня – я не смогла,
Но пыталась… Видит Бог, пыталась…
Я тебе желаю новых встреч,
Или, может, продолженья старых.
Чтобы ты ее сумел сберечь,
Чтобы для нее был лучшим самым.
Я тебя за все благодарю…
Я все помню. Нет, я не забыла…
Но тобой я больше не горю.
В сердце – пусто. Просто - разлюбила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169809
дата надходження 04.02.2010
дата закладки 04.02.2010