Я бачу сон. Там голуби крилаті,
Там море заглядає до вікна.
Двором літає хтось на самокаті,
До неба піднімається луна.
Старезний кіт на сходинках дрімає,
Сліди сріблясті креслять літаки,
І я іще щасливий, бо не знаю,
Що у житті буває навпаки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807932
дата надходження 26.09.2018
дата закладки 20.03.2019
Своїми руками ти світ намалюєш
Чорне і біле то фарби твої,
І як акварельні кольори різні
змістом наповнять білий папір,
Так ноти твої нещадно красиві
життя перетворять у вільний потік...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315217
дата надходження 19.02.2012
дата закладки 26.02.2012
Увага! Ж. «Дніпро» разом з Клубом Поезії розпочинають формування тематичних поетичних збірок за наступними темами:
Поезії подавати на відповідні є-мейли, вказувати адресу, координати, ім`я
(також, прохання звертати увагу на теми календарних дат у Клубі поезії, та радіо-передач на «яскравому радіо» - майбутні збірки)
Мова – бажано - українська, можлива – російська., жанр – поезія.
Кількість творів одного автора - необмежена,
Обсяг твору – необмежений, Формат виданнь – святковий
Палітурка – тверда, Тираж 1.5 – 3 тисячі примірників
Бажаючих прийняти участь у відборі творів разом з фахівцями літ.ж. «Дніпро», надіслати 8-10 поезій відповідної тематики (на мою пошту у сайті) будь-яких авторів і пояснити, чому саме такі вірші, з Вашої точки зору, мають бути у збірках.
Шеф-редактор літер.ж."Дніпро" Євг.Юхниця
У доісламській поезії, та й після - існував та існує віршовий жанр Мадх (славлення) - панегірик, адресований переважно можновладцям. Цікаво, а чому нашим поетам - не спробувати звернутися до цього жанру, і оспівати тих, хто на Ваш погляд - заслуговує на опоетизацію! Якщо українські Мадхи з,являться у поетів - спробуємо їх видати і поставити у торгівельну мережу! Готові твори - прохання надсилати на мою адресу у сайті Клуба Поезії.
Шеф-редактор літер.ж."Дніпро" Євг.Юхниця
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281588
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 03.10.2011
Кричи. Втікай. Пручайся. Тихо стеж.
Життя твоє - справжнісінька арена.
От, тільки правда в тому, що усе ж
Увесь цей час ти думаєш про мене.
І я всміхаюсь знаючи як є:
Вже чийсь, чужий та, хай там як - «нічийний!».
Хтось з тебе поцілунки хтиві п’є,
І двері навстіж всі тобі відчинить.
Хтось підсолодить душу для краси.
(Дивись яка слухняна і смиренна).
Усе для тебе, так як ти просив!
Чому ж весь час ти думаєш про мене?
Чому ще й досі згадуєш той крок?
Весь оксамит торкань в імлі осінній…
Виходить, непомітно для обох
Ми стали у цім світі незамінні?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282230
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 24.09.2011
Благодарю, мой друг, за это пламя
В ночной тиши средь белых покрывал.
За все, что не досказано словами.
За этот, пусть не честный, но финал!
Благодарю, за слез прохладных нити,
За ожиданье в глубине алей.
За то, что никогда не сохраните
Последней встречи в памяти своей.
Благодарю за смех среди метели.
За вовремя надежное плечо.
За то, что может даже не любили!
Я правда, не жалею ни о чем.
Благодарю. И отпускаю все же.
Ища утех, лишь не сорвитесь вниз.
Вы, отдаляясь, стали мне дороже,
Но в жизнь свою вас не впущу "на бис".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272881
дата надходження 31.07.2011
дата закладки 04.08.2011
Вплетаю строчки в звёздные аккорды.
Ночная тишь вливается в перо.
В кольце времён изломанные хорды
Рисуют равно Гамлет и Пьеро.
Я смою грим и выпущу на волю
Безумство мыслей, сладостную грусть.
И дам возможность - выплакаться боли,
Чтоб сбросить с плеч потерь тяжёлый груз.
А небо манит, дышит лунным светом.
Хочу шагнуть в окно и – полететь,
Расправив крылья, смятые в корсете.
Они ослабли в узости клетей.
Шагнуть в мечту, сгореть в огне рассвета.
И лёгким пеплом, цвета серебра,
Упасть в Звезду сияющую, где-то.
С неё на Землю эту я пришла?!
Ночная тишь. Распущенные крылья.
Летит мечта, целуясь с пустотой.
Мерцают строчки, будто звёздной пылью
Присыпал их мой призрачный покой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160310
дата надходження 10.12.2009
дата закладки 30.07.2011
Танцевать…
Читать под просмотр Notre-Dame de Paris - 16 - Déchiré (HD) Live по http://www.youtube.com/watch?v=8xx_FKBO7Rw
Вы говорите: сложно танцевать?
А не сложнее носить в себе молча,
Не рваться в небо, и в полёте не кричать,
И не молить проснуться солнце?..
Вы говорите: танцевать легко?
И телом нежным в пол врезаться,
Когда с мелодией пари давно –
Сквозь боль с улыбкою совваться?..
Вам зрелищности жажду утолить –
И всё… И вы остыли… Вы затихли…
Ну, а у нас – душа, как кисть,
Без музыки она погаснет, сникнет
От серости цветов… Ведь нам важней
Заполнить – рисовать еством в пространстве.
(Фигуры душ – фигуры тел) И в ней
Сердца стучат, живут в непостоянстве:
От звука к звуку, стука к стуку, тишине.
И как в любви: сливаться, растворяться,
Быть одним целым даже в пустоте…
И на секунду – звёзд касаться!...
29.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272724
дата надходження 30.07.2011
дата закладки 30.07.2011
...конкістадору тісно у цьому місті,
двісті натяків на останню примару,
триста дотиків повз намисто
і обличчя холодне, землисте
пробачає натхненно нездару.
конкістадору хочеться пити,
спрага його опустошує літо.
я приручити могла навіть вітер,
тільки не вміла нікого любити.
він же збирав із очей намистинки,
з жінки здирав золотаві обгортки.
зустрічі дивні й напрочуд короткі-
збиті у ритмі й у втраті відтінків.
місто ховає байдужість в заторах,
порох ілюзій в кімнаті порожній.
дотик і вічність давно не тотожні-
тісно в цім місті конкістадору...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267770
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 04.07.2011
Мене Господь до тебе на руках
Приніс, щоб не поранилась об стерня.
Щоб не блукала довго по стежках,
Які ведуть в нікуди, в безімення.
Вже образ чийсь у тиші відстояв,
Вже й розпачу гіркого наковталась.
Господь життям за руку вів, а я…
А я навіщось долі опиралась.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267302
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 02.07.2011
Я сьогодні вища стала –
Серце взулось у підбори.
Цокотить до п’єдесталу,
Йому йти ще довго в гору.
Я сьогодні – королева!
Хай собі лютує осінь.
Серце ж вбралось у рожеве,
Розкуйовдило волосся.
Я така з самого ранку!
В каву хочеться кориці.
На губах все та ж приманка –
Блиск із запахом суниці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218483
дата надходження 27.10.2010
дата закладки 07.04.2011
І, все - таки, не руш мене, не руш!
Така вже є, ну, що поробиш, - вперта.
Так хочеться сховатися під душ,
Щоб всі обійми з тіла свого стерти.
В конвертик загорну тобі «Прощай»
Лише б у вічі криком промовчати:
Не руш мене! Не треба, не спиняй,
Неправда, що буває щось з початку.
Лиш непритомним спогадом спинюсь.
В двобій з думками кинусь навкулачки.
Не янгол, ні, такою лиш здаюсь.
Не руш мене! Я вже давно втікачка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242590
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 07.04.2011
Життя у світ приходить, наче диво:
Адреналін штовхаючи в аорту,
А за кохання чисте і правдиве -
Дівча платило муками аборту .
Цуралася душа німого тіла,
Тремтіло серце, й кулачки від болю…
Чого? Чого ? Чого не розуміла
Довірлива й гірка жіноча доля…
Цвіт облетів в добу тридцять дев’яту
(Життя побивши на траву прим’яту),
Малесенькі… дитячі рученята
Між небом і землею розіп’яті…
А він ? Що ж він... Відмовився проблеми…
Бо йшов по світу пілігримом нóчі,
Й тепер рве з іншою квітки в Едемі…
Скажіть... чому цей гріх - лише дівочий ?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250898
дата надходження 31.03.2011
дата закладки 07.04.2011
Мучитель мой, тебя любила
Я больше Бога в час венчальный.
Вот почему от боли взвыла
Приняв за грех свой наказанье.
Прозренье - горькая отрава,
Зачем так быстро отрезвляешь?
Друзья мои, вы были правы:
Силен тогда, когда прощаешь.
Пусть не жена и не невеста
Не перейду другим дорогу.
Ни для кого нет в сердце места,
Принадлежит оно лишь Богу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237631
дата надходження 29.01.2011
дата закладки 30.01.2011
Залоскочу пір’їнкою твій сум.
То янгол пролітав в ночі над нами
І, задивившись на земну красу,
Присів на бильці сірого дивана.
Він бачив: руки у вінок сплелись,
Волосся спить, спадаючи на груди.
Блакитним шовком вечір постеливсь.
Так не до ранку – цілу вічність буде.
Він бачив: світ в обіймах потонув.
Шепочуть губи щось у губи сонні.
Сьогодні з нами поряд янгол був,
Згубив пір’їнку ось, на підвіконні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218054
дата надходження 25.10.2010
дата закладки 24.01.2011
Бо що ми мали? Вірші й трохи болю,
У слухавці збентежене «Алло»…
Той захід сонця…. і волошки в полі.
Замало, як на двох, таки було.
Пропахлі нікотином нові речі.
Присісти на дорогу…. Душ… Листи.
Коротка зустріч, чи точніше, втеча.
І тільки наодинці знов на «ти».
Лиш порізно стаємо раптом інші...
Як далі жити? Як нам далі бути?
Так мало, щоб наважитись на більше,
І так багато, щоб отак забути.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229412
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 24.01.2011
Стається усе точно так, як написано в мріях
І нащо томити думки у тісних таємницях;
Нема їх у ставленні, вчинках чи навіть у діях,
Бо вічний секрет – то душа, що сховалась в зіницях.
А ти така мила! Стійка, наче сум монолітів;
Ну що мені ребуси долі, шаради і тести…
Душа твоя виткана ангелом сивим із квітів
І скільки милуюсь тобою – очей не відвести.
23.12.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230748
дата надходження 23.12.2010
дата закладки 24.01.2011
В твоїх очах відбився цілий світ.
Шовкові два озерця сині - сині.
Перепливти бажаю стільки літ,
Та все топлюся в них я і донині.
Не можу в них тримАтись на плаву,
Бо шторм з човна мене весь час скидає.
Хапаюсь за солОминку й пливу,
І врятувати Ангела тоді благаю...
Чудні бувають бісики в очах,
Веселкою розсипеться проміння.
І вмить тоді проходить в душі страх:
Знаходимо з тобою розуміння.
Коли вщухає буря, й повний штиль,
То серцем від розлуки відпочину.
А в озері побачу спокій хвиль,
Та в край чудес на човнику полину..
Той порт бува закритий й кораблю,
Коли вони сумні та невблаганні.
Та різними безмежно я люблю,
Хоч змінюється колір в океані...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234757
дата надходження 14.01.2011
дата закладки 14.01.2011
Ми закохуємося в запах,
Ми закохуємося в дотики…
Їх приймаємо як наркотики:
Ейфорія, безмежність, спалах!..
І у погляді, мов у небі!..
В грудях солодко так лоскочеться…
І ми бачимо те,що хочеться…
І ми сліпнемо, коли треба…
Невагомість… І раз за разом,
Між польотами і екстазами
Ми додумуємо несказане,
Виправдовуємо образи..
Та коли не подіє «мушу»,
Не сховаєшся вже від вироку,
Відкриваємо очі, широко, -
Неприкрашену бачим душу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232145
дата надходження 30.12.2010
дата закладки 30.12.2010
Налий ліке́ру нудного з соломкою,
Що тягнеться, як ця пуста розмова:
-Прекрасна панно, я не дам вам спокою.
-Будь ласка, пане, я давно готова.
Налий ліке́ру, бо так гірко в голосі,
Щось в горлі поривається заплакати.
-Ви найгарніше, що зімною сталося
-А з вами так цікаво побалакати.
Налий ліке́ру… посмішка пластмасова
І пальці по столі, неначе бубони .
Словами розкидаємось-прикрасами -
Чиєсь життя так непомітно губимо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231712
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 28.12.2010
Со мной – бури и штиль. То вдруг вьюга, то зной…
Я – погода за окном. Уснуть бы тут с тобой.
Укрыться бы теплом и в руки угодить…
В объятья нежные, и обо всем забыть…
То Зефир, то Борей, вдруг сорвусь я, как Нот…
То скриплю дикой скрипкой, игравшей без нот.
То пою я всех слаще и краше в саду.
Так изменчива я, как минуты в году…
Разбуди на заре и встревожь – нипочём.
Просто в нос поцелуй и укрой над плечом.
Ощути, что ранима, больше жизни нужна.
И скажи, что такая в целом мире – одна…
* Зефир, Борей, Нот – ветры в древнегреческой мифологии.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225605
дата надходження 01.12.2010
дата закладки 12.12.2010
Тільки двері відкрила,
Просто сходи й перила.
Залишайся.
Прощайся.
Не плач.
Сигаретку курила.
Не стіна, то лиш брила.
Не потоне в очах твоїх м'яч...
Залишусь наодинці.
Ніби без і в хустинці.
На балконі немає дощу.
Роздає по краплинці,
Та що в небі, гостинці
Але я тебе вниз не пущу...
Я тебе вже втомила?
Подаруй мені крила,
Хай не завтра, а все ж політаю...
Тільки двері відкрила,
Ти від болю завила...
Але двічі назад не вертаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225972
дата надходження 02.12.2010
дата закладки 02.12.2010
Під язиками хмар,
прозоре, мов льодяник,
теліпалось сонце.
Солодкий дим,
самітні хати
і вперті вилами
дерева в глибочінь
зітхали...
Втікав панічно
від жерців
останній з клану листопадів.
Противно клацали пащеки
гончих псів...
Мов інквізитор,
грудень наступав ...
Темніло...
Я - не журюсь.
Світанок муркотів,
пухнасто грів
мої тендітні ніжки...
Тобою виплекана я,
породи невідомої
людина... кішка?
Радієш...
02.12.2010р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225896
дата надходження 02.12.2010
дата закладки 02.12.2010
Давай, пограємось у «Відстань»?
Ти так далеко, я ще далі…
Ділити ковдру знову ні з ким,
То хто з нас двох на п’єдесталі?
Давай, пограємось у «Винних»?
Я, хочеш, крайньою побуду?
Всіх чинних фраз і безпричинних,
Всіх вироків твоїх без суду.
Давай, пограємось у «Втечу».
Вже "Піжмурки" не актуальні.
Ти скрізь шукав мене, до речі,
Завжди ж знаходив тільки в спальні.
Давай, нарешті просто в «Спокій»,
Бо нерви-струни геть в напрузі.
Щоб світ не був таким жорстоким
Давай, пограємося в «Друзі».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225077
дата надходження 28.11.2010
дата закладки 29.11.2010
Когда
доведётся
полежать
на площади Свободы
взглядом
в небо
упёршись
передай
небу
от меня
что
в честь него
площадь
назвали.
Самую
большую
в Европе.
(Мне запрещено говорить с небом).
И небо
тебе улыбнётся.
А я буду ждать
сидя на краю кровати
положив руки на колени
и раскачиваясь
взад-вперед.
И когда я почуствую
что небо
тебе улыбается
я подойду к окну
и помашу тебе рукой
(окна моей комнаты
в небе
выходят
на площадь Свободы).
у меня
осталось
только
два
неба.
и оба в твоих глазах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221502
дата надходження 11.11.2010
дата закладки 11.11.2010
Ты вдыхать перестал меня,
говоришь, не летают люди,
сказки – вздор, и любовь – фигня,
ты забудешь, и я забуду.
Ты – забыл, но забуду ли я.
Ты забил. Мой удар – по сердцу.
Пусть мне душу обвила змея,
мне ни соли не нужно, ни перца,
чтоб почувствовать жизни вкус.
На губах до сих пор горчица.
Ты, любимый, направду трус.
Да, я ранена, но тигрица
не совьется кошкой у рук,
не попросит хлеба и ласки.
И "люблю" не напрасный звук,
и живут в поднебесье сказки.
26/10/2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221497
дата надходження 11.11.2010
дата закладки 11.11.2010
... починаю відлік бентежних днів і тану,
за нагальністю справ щохвилини твоє обличчя.
Вириваю сторінку, вдивляюсь у синь екрану,
помічаю, що сльози мені вже давно не личать.
Я чекаю тебе і молюсь за твоє спасіння,
календарність надій- залишилось не так багато!
І крокує печаль,і ховає очиська сині-
все ще смію чекати...тебе чекати.
Повертайся, бо тут все без тебе сіре,
моє дихання гріє скляні листівки.
Просто знай, що мені не забракне віри-
я чекатиму...байдуже з ким і скільки...
Повертайся!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220351
дата надходження 05.11.2010
дата закладки 06.11.2010
Тебе нема... Тікають сни у даль незриму
І мріям крил для лету так тепер бракує.
Слова освідчень в мені боляче пульсують,
Шматують душу дум сумних колючі рими.
Долаєм відстань сподівань, безмовних тіней,
Ідем наосліп по чужих лише дорогах.
Тебе нама. І лиш молитвами до Бога
Я топлю в серці безнадій холодний іній.
Тебе нема. Вже не втішаюсь навіть снами,
Лиш крок один тепер від прірви розділяє.
Хотіли разом скуштувати крихту раю,
Та світ самотності від нині поміж нами.
Похмурі дні, гірка печаль, схололі руки,
Безмовні ночі проростуть в самотні ранки.
Я вигораю без любові до останку -
На дні душі поставив хтось тавро розлуки...
Тебе нема...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220131
дата надходження 04.11.2010
дата закладки 04.11.2010
Прогоняя весельем усталость
Улыбалась мечтам поутру…
Но нежданная Путница – Старость
Постучалась в мой дом (не к добру).
На скамейку присев, у порога,
Лист кленовый стряхнула с плеча.
Угостилась печеньем, с дороги.
Похлебала малиновый чай…
Улыбнулась беззубой улыбкой,
Подмигнула, пророча беду…
Хрипло –(тембром расстроенной скрипки)
Проскрипела: «Попозже зайду»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219947
дата надходження 03.11.2010
дата закладки 03.11.2010
Не забудь мене.
Пам’ятай мене.
Може рік пройде,
Може й вік мине…
Зникне з часом сум,
Піде вдаль журба,
Тільки не забудь
Сказані слова.
Кажуть, що їм – грош,
Що вони – на вітер,
Але ти не вір –
Правди зійдуть квіти.
І згадаєш раптом,
Що забув в підвалинах свідомості,
Тільки вже не повернусь
Я на колінах совісті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219892
дата надходження 03.11.2010
дата закладки 03.11.2010
Когда я чувствую, что сила
Вновь покидает... нет огня,
Тогда Всевышнего просила:
Спаси и сохрани меня.
От горькой лжи и от измены,
От безразличия друзей.
Пускай наступят перемены
В душе измученной моей.
Ты помоги,прошу Всевышний,
Чтобы смогли понять меня,
Чтоб в этой жизни не быть лишней:
Прибавь немного сил, огня.
И пусть сердечные волненья
Не станут ядом, что крушит,
А нежных слов прикосновенье-
Бальзамом нежным для души.
Или оставь мне муки ада,
Тоску, предательство лиши,
Но дай терпенье, как награду,
И безразличьем утеши.
Не усыпи мои НАДЕЖДЫ,
Но дай им быть, как сладкий сон.
Хочу, чтоб сбылся он однажды,
И болью пусть не станет он!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219833
дата надходження 03.11.2010
дата закладки 03.11.2010
Осенние слёзы на мокрой траве,
Эх, серые будни на фоне аллеи,
И я вновь пишу этот стих о тебе,
На руки холодные слёзы слетели.
Морозное утро разрушило сон,
За окнами голые ветви резвятся,
Я мысли свои отложу на потом,
Как хочется громко сейчас рассмеятся!
Размытые лужи покрылись ледком,
И слёзы мои тоже в лёд заковались.
Я просто хотела, я верила в то,
Что это не ты был, что я обозналась...
Простая наивность, слепые мечты,
Безумные чувства убитого сердца...
Осенние танци разноцветной листвы,
Я больше не буду безумно влюблятся!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219666
дата надходження 02.11.2010
дата закладки 02.11.2010
Все по-старому, только разбилася чашка,
Из которой когда –то ты пил чай каркаде,
И в стиральной машине полиняла твоя рубашка,
И окурки в горшочке с фиалкой, что на столе.
Все по-старому, только пес наш стал грустным,
И пропали записки: «Не забуть в химчистку пиджак»,
И вечером просто некому вынести мусор,
А в комоде завелся злой таракан–прусак.
Все по-старому, знаешь бывало и хуже,
Никто не храпит теперь, и не мешает спать,
Только память, она ведь консерва бомбажная,
Откроешь-и сьешь,и будешь потом умирать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219223
дата надходження 31.10.2010
дата закладки 02.11.2010
Якби зустрітись ...так само, як колись...
В медових травах, у волошковім полі.
Щоби два погляди в один злились
І в почуття зануритись по самі скроні.
Всю втому через сито пропустити, мов пісок
Завмерти в часі...кохати... злетіти до зірок
Скусати губи...слова очима - обмаль змісту
Та біль? Чому?...Скажи?...Хто може відповісти?
Життя розділене складами...Чужі обручки
...Не нами вдіті...печуть, як вічні рани...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219626
дата надходження 02.11.2010
дата закладки 02.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.10.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.10.2010
Знімаючи косметику
Я знімаю маску з обличчя
І мене справжню впізнають не всі
А в мене паморочиться в серці
Від високого неба
В обіймах дощу
Люди! Не ходіть по калюжах
Це все одно, що топтати хмари
А це не ввічливо, а це не можна
Я візьму люстерко
І буду пускати сонячних зайчиків
У вікно навпроти а їх ніхто не спіймає
Бо там тихо
Бо там нікого
І коли самотність приповзе до мене
Я піду гуляти комусь на зустріч
Перестрибуючи калюжі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217644
дата надходження 22.10.2010
дата закладки 23.10.2010
Сколько тепла от холодной руки
Острые ногти так мягко вошли
В душу - прямо сквозь кожу
Я ещё помню твой запах и вкус
и очень боюсь.
но не того, что забуду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217298
дата надходження 21.10.2010
дата закладки 21.10.2010
Смотри вокруг, увидишь красоту:
Она живёт в душе, а свет - наружу!
С ней так тепло, в любую стужу.
Почувствуй сам Любовь и доброту!
Ты не скупись на нежные слова.
Скажи их матери, жене, ребёнку.
Погладь ладонью гриву жеребёнку!
От счастья закружится голова...
Мысль неожиданно умчится далеко,
В необозримые полей просторы,
Где шёпот трав, и с Богом разговоры
Услышишь в сердце, очень глубоко…
***СДЕЛАЙ ВЫБОР!
Обошли по экватору землю давно.
Шагомер сообщил достоверно об этом.
Кто не знает ещё, Небо - это окно
В мир, однажды воспетый поэтом?
Сверху видно поступки людей…
Облака лики ангелов скрыли.
Звёзды – души невинных детей.
На земле они временно жили…
Завтра снова планетой шагать.
Сделай выбор, имея свободу:
Человечеству жить, выживать
Или сгинуть порокам в угоду…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217301
дата надходження 21.10.2010
дата закладки 21.10.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.09.2010
Я тільки мудрості прошу у тебе, Отче.
На роздоріжжі зі шляху не збитись.
Себе знайти у світі цьому хочу,
В чиємусь серці сонцем відродитись.
Дай не спіткнутись об круті пороги
Життєвих буднів, на вітрах встояти.
Земні турботи, сумніви, тривоги…
Дай донести й душі не розміняти.
Дай бути поряд, не одній, не в тиші!
Іти у бій за правду, дай натхнення…
Я вірю в тебе, знаю, не залишиш.
Пошли ж своє мені благословення.
Щоб ті, хто підіймав мене на руки,
Коли життя здавалось попелищем,
Не знали смутку, не терпіли муки,
Бо їх серця завжди для мене вищі.
Тобі у руки віддаю, напевно ...
Усіх, хто прирікав мене страждати.
Ти справедливий, Боже, ти розсудиш
Хто був ягням, а хто брехливим катом.
Я тільки мудрості прошу у тебе Отче!
Прозріння подаруй, пошли надію.
Долонями торкни чоло дівоче.
Почуй мене! Молюсь тобі як вмію.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181435
дата надходження 02.04.2010
дата закладки 22.09.2010
Навіщо я тобі? Солодка … ніжна інша.
Не схожа на усіх…. Не схожа! Не земна.
Самотніша за дощ, від блискавки ясніша.
В безсонні, як в раю від спогадів хмільна.
Навіщо я тобі? Прийду і стану морем.
По венах, мов терпка отрута розіллюсь.
Мої слова дзвенять у вікнах вічним хором!
Зів’ю в душі гніздо і птахом оселюсь.
Навіщо я тобі? Не втиснута у рамки.
В мені моя любов, як два крила за спиною.
Захована у ніч, я вітру вічна бранка.
Не вмію тліти ледь і бути не єдиною.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182693
дата надходження 09.04.2010
дата закладки 22.09.2010
Був день не схожий на усі
Весна пелюстками губилась.
Вона, у всій своїй красі,
Тоді до ніг мені вклонилась.
А ти ховав в обіймах світ.
Все зазирали очі в душу.
Думки, як птахи. Їх політ
Ти не сполохав, не порушив.
Та дивна мить, де світ змовкав
В передчутті зізнань значимих…
Та дивна мить: стояв вокзал
З сумними від прощань очима.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187685
дата надходження 04.05.2010
дата закладки 22.09.2010
Я люблю капучіно з пінкою…
Розсміється душа березнева.
Це так солодко - бути жінкою,
А тим більше, під знаком Лева.
Я люблю капучіно з пінкою.
Від ванілі робитись п’яною…
Як же солодко - бути жінкою,
А тим більше, тобі коханою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189343
дата надходження 13.05.2010
дата закладки 22.09.2010
Вона іще в тобі… я чую її, бачу.
Вона іще в тобі, як тиша незбагненна.
Нехай присутність та нічого вже не значить
Та дивиться вона з очей твоїх на мене.
То привидом стоїть, оцінює руїни.
То поглядом у ніч прозорим відізветься.
А як мені між вас, коли навколо стіни?
Коли й моє живе у грудях серце б’ється?
Ну як мені між вас, якщо вже й вас немає?
Лиш відгомін у тінь та вічна незабутність.
Не буде щастя там, де серце відчуває
У храмі, що для двох, чиюсь іще присутність.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196188
дата надходження 17.06.2010
дата закладки 22.09.2010
А осінь ще довго у вікнах мовчатиме.
Про золото тих…. напівсонних повік.
І посмішку ту, що в душі відпечатана,
Немов безкінечність незрима - навік.
У грудях крильми, білим голубом билося.
І в спогади вічність впліталась дрібницями.
Ті очі, здавалося, небом дивилися
Волошками в полі …магнітом-зіницями
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197702
дата надходження 25.06.2010
дата закладки 22.09.2010
Несу тобі в дарунок осінь,
Що кольору моїх куч́ерів.
До тебе в сни приходжу й досі
Віршами стукаю у двері.
А ти відчинеш. «Як жилося?»
- спитаєш вже так звично й просто.
«Як вам жилося, пані Осінь,
Моя завжди самотня госте?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208502
дата надходження 30.08.2010
дата закладки 22.09.2010
(І знову ж таки емоції....)
Не треба! Зупинися. Я благаю.
Твої слова у вічі, як пісок.
Ні, не до Раю – ми дійшли до краю.
Багаття згасло, не жбурляй трісок.
Не треба! Зупинися. Біль біліший
За сполотнілі лиця дорікань.
Ти просто інший ти, я знаю, інший.
Лиш совість непокірна, наче лань.
Надщерблені краї зізнань кололи
Віночок рук, піднесений до вій.
Стояла правда безсоромно гола
У мертвій тиші, наче й неземній.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207761
дата надходження 25.08.2010
дата закладки 22.09.2010
Хтось сьогодні, знаю, не засне,
Вкотре розгорне нуднезну книжку…
І закриє! Кинеться в турне,
Наче привид - від вікна до ліжка.
Хтось сьогодні буде сам не свій
З сірників фортецю будувати.
Причаївшись, йде годинник в бій.
Чи то важко - вічність рахувати?
Хтось сьогодні пригадає все!
Ті, ніжніші за пелюстки, руки.
Спогад стисне груди, як корсет.
Ну, скажіть, хто вигадав розлуку?
Тільки тиша в відповідь кивне,
Притулившись до плечей зізнанням.
Хтось сьогодні знову не засне
Бо любов така, немов остання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210321
дата надходження 10.09.2010
дата закладки 22.09.2010
Ще запах тіла твого у мене на долонях.
І світ такий як завжди, бо що йому до нас.
Примчить світанок тихо на білогривих конях,
Щоб знову зазирнути у сни чужі з терас.
Ще запах тіла твого… ще фраз відлуння тисне.
І сповідь та надмірна, вона ж іще жива!
І те, як ніж лукаво в твоїх долонях блиснув.
І те, як збагряніла від слів гірких трава.
Ще запах тіла твого… ще мрії опівнічні.
Ще так багато в тиші несходжених доріг.
Мій замок з кришталю, дарований навічно,
Розвіяв на вітрах роздер… і не зберіг.
http://play.ukr.net/videos/show/key/8d5e39ccab13c56b9f04877a1aa24dd1/
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211481
дата надходження 18.09.2010
дата закладки 22.09.2010
Обернись. Ведь не так это трудно,
И надежда воспрянет вновь
В моем сердце. Станет уютно.
На морозе разгонится кровь.
Тебе в спину смотрю, ожидая рывка.
Вот опустятся скоро уже облака!
Их достать не так сложно, поверь,
Если ты обернешься хотя бы теперь.
Ты прошел мимо места встречи,
Сделав вид, что совсем не узнал,
Но глаза, как зажженные свечи,
Выдают столь скрываемый накал.
Ты уже далеко – я прищурюсь чуть-чуть,
Чтобы взору открылся дальнейший твой путь…
Ты за угол свернул не спеша,
Упустив свой последний шанс.
2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208463
дата надходження 30.08.2010
дата закладки 30.08.2010
До дня нашого весілля
ТИ МОЯ
Ти моя. Від сьогодні – назавжди.
Від голівки – до пальчиків ніг,
Від обману до чистої правди,–
Ти моя. А я твій оберіг…
Ти моя. Від світанку до ночі.
Твоя усмішка, ямочки губ,
Голос твій, що щебече й муркоче…
Ти моя. А я твій однолюб…
Ти моя. Цілу ніч, аж до ранку.
Твоя ніжність і ласка, й тепло…
Перетворю дружину в коханку !
Ти моя. Сонце ще не зійшло…
Ти моя. Ти моя господиня !
Доторкнися до мене, не стій.
То сумна, то весела красуня…
Ти моя. І, звичайно, я твій…
6.11.2002 Corvin
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193311
дата надходження 02.06.2010
дата закладки 11.07.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.07.2010
З гіркотою прожитого життя, як здалося,
Занурившись в моє срібне від років, волосся,
Ти вдихнеш свіжий польовий ромашковий запах
Згадавши вересковий присмак на своїх вустах...
Наш, весільно-ванільний, мов персик дуже ніжний,
А вночі, трояндово-жагучий та вже грішний,
Пристрасний з ароматом кориці і тім`яну,
Спопеляючий тіло, з духм`яного полину...
То присмак крові з запахом любовного зілля,
З коханням він, ніколи і вовік нероздільний,
Він буває, мов сиве вино- хмільний та гіркий,
Солодкий немов мед й до болю, доволі терпкий.
По пройденних літах, шукаємо ми спокою
Та не з м`ятною в душі й ногах прохолодою,
А сердечною липневою насолодою,
Дуже приємною, від життя невід`ємною.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199375
дата надходження 05.07.2010
дата закладки 05.07.2010
Не залишай мене одну посеред літа
Стояти тут й дивитися, як небо плаче,
Не дозволяй цим грозам нас розмити,
Покинути на мить - так необачно...
Не залишай мене одну у цьому місті -
Без тебе в ньому не хазяйка, а лиш гостя,
Без тебе губиться мого натхнення вістря.
Не залишай... Зостатися ж так просто...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199393
дата надходження 05.07.2010
дата закладки 05.07.2010
...буденно любити порівняннями...
буденно плекати в собі обважнілі сюжети,
де нас тільки двоє...
Я вчора прощалась із снами останніми
та в шию вчепились чужі силуети
і стали тобою...
А я заспокоїлась...це так не буденно-
відбіленим поглядом і усміхом диким.
Дивлюсь як між долею й болем дволиким
сигнал не приймають холодні антени.
...і все замовкає-буденно щоб мислити,
на стелі мовчання відбите-
нас двоє...
В повітрі бажанням спекотним нависнути-
і дихати...тільки тобою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196613
дата надходження 19.06.2010
дата закладки 05.07.2010
Ты знаешь, ты мне стал все чаще снится,
И, пусть с тобой не виделись давно,
Моя душа опять к тебе стремится:
Мне без тебя и в ясный день темно!
Вновь снишься ты, твои глаза улыбка...
За них и целый мир не жаль отдать!
Какая-то нелепая ошибка:
Ты далеко... Так хочется обнять!
Обнять так нежно и... не расставаться,
Растаять поцелуем на губах
И, каждый миг опять в тебя влюбляться,
Летая, словно птицы, в небесах...
Ты нужен мне! Прошу, будь просто рядом,
Не исчезай как звезды по утру...
Ты позови меня хотя бы взглядом!
И я приду, ты слышишь, я приду!..
Я верю, что настанет день, мгновенье
И сон вдруг повторится наяву...
Твой поцелуй, твой взгляд, прикосновенье...
Поверь же наконец: тебя люблю!
29-30.06.2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199236
дата надходження 04.07.2010
дата закладки 04.07.2010
С крыш капель по окну обещаньем весны,
Капель звон среди пения вьюги.
Но они не спасут: все мосты сожжены,
Мы лишь времени вечные слуги.
Нас уже не спасут ни весна, ни рассвет,
Нас зима эта просто забудет,
Ты уже не прочтешь в блеске глаз мой ответ:
Просто встречи… Их больше не будет!
Я исчезну, как тень, в сером море домов…
Лишь разбитое небо… Забудешь.
Ты забудешь меня в миражах чьих-то снов,
Ты, быть может, с другой счастлив будешь…
Все так просто: чужой, не увижу тебя!
Номер твой удалю! Все забуду!
Только… Дождь на стекле вновь рисует тебя,
И январь обещает простуду.
08.01.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199117
дата надходження 03.07.2010
дата закладки 03.07.2010
Ты опять ускользаешь виденьем,
Лишь мгновенья — и вновь далеко…
Ночь приходит одним сновиденьем:
В эти дни было слишком легко.
Память. Больно. Тепло… Нестерпимо!
Разрывают сомненья мечты…
Сердце дрогнет едва уловимо
В миг, когда вновь появишься ты.
Вновь появишься, чтобы простится,
Растворишься в потоках дождя,
Но глаза твои будут мне снится.
Я молю, обними, уходя…
Обними, защити от прощаний,
Укради одиночество глаз:
Поцелуй твой нужней обещаний,
Взгляд прекрасней придуманных фраз…
Дрожь по телу, земля уплывает
И в висках сердце бьется опять…
Но уходишь, и мир умирает.
Расскажи, как тебя удержать!
Как мне круг разорвать расставаний?
Вновь молчу, отпуская мечту.
Мне не нужно твоих обещаний,
Просто помни: скучаю, люблю…
29.10.2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198242
дата надходження 28.06.2010
дата закладки 28.06.2010
Отдаляешься ! Что это значит?
Не ждала поворот я такой..
И надежду мою на удачу,
Разбивает о скалы прибой.
Шторм врывается в самое сердце,
От ранений видны уж следы,
Волной вынесло чувств моих тельце,
Бросив в пене.. у кромки воды.
Нет! Не дам я любви захлебнуться.
Унесу от опасности вдаль,
А когда ты захочешь вернуться,
Тебе в руки ее передам.
Ты возьми её бережно, нежно,
Подари ей красивый рассвет,
Лучше мне умереть без надежды,
А любовь пусть живет много лет...
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2009
Свидетельство о публикации №1908177056
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197410
дата надходження 23.06.2010
дата закладки 23.06.2010
Мої мрії розбиті вщент
І не знаю, що далі робити
Не на тому зробив ти акцент
І не в змозі нічого змінити
Сподівалась і вірила я
Що з тобою нас доленька зв’яже
Та напевно стихія моя
До твоєї ніяк не приляже
І думки мої всі лиш про те,
Що єднало нас місяцями
Знаю, час дуже швидко мине
І загоїть усі мої рани.
Просто хочеться щастя в житті
І частинку тієї любові
Споконвічно яка в нас живе
І частенько виходить назовні
І можливо побачиш ти,
ці сльозинки душі - ці рядки мої
Та напевно не буде вже ми
І наш слід обірветься в історії.
Та надія не згасла в мені
Й сподівання на краще жевріє…
І можливо настануть ті дні
Коли нас об’єднати зуміють.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196762
дата надходження 20.06.2010
дата закладки 20.06.2010
Гореть, так – гореть!
Любить, так – любить!
А, коль, целовать -
Нектара испить!
Любовь – на двоих!
Цветы – только ей!
Всю жизнь свою, вмиг,
Отдать – не робей!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146701
дата надходження 23.09.2009
дата закладки 19.06.2010
Чего же мы ждём,
Сжигая свечу,
Не веря в торжественность дня?
К тебе я дождём
В окно постучусь…
Быть может, – услышишь меня…
Весенним лучом
И ветром шальным -
Разрушу сомнений мосты.
Мне всё – нипочём!
Считаюсь больным…
И врач мой единственный – ты…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178112
дата надходження 17.03.2010
дата закладки 19.06.2010
Хороша ты, наивна, мила.
Только, жаль, – я не пара тебе.
Ты с ума меня словно свела,
Ураганом прошлась по судьбе.
И на миг показалось мне, вдруг,
Что тебя сам Господь мне послал.
Но любовь, - заколдованный круг.
А я бегать по кругу – устал…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195001
дата надходження 11.06.2010
дата закладки 19.06.2010
Дивні бачу я сни...
Та, коли просинаюсь, -
Все навколо тяжіє буденним.
У просонні весни,
Я тобі сповідаюсь,
Що ти в світі – найкраща у мене.
І немає доріг,
По яких я до тебе -
Не добіг би... Бо, вітром летів!
Щоб упасти до ніг,
Прославляючи небо,-
Що ти є у моєму житті…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196401
дата надходження 18.06.2010
дата закладки 18.06.2010
Плачет и стонет душа..
Что же, рыдай, дорогая.
Раз уж в стенаньях пришла -
Став над обрывом .. у края.
Смотришь растерянно вниз...
Камни... обломки.. осколки...
Стой!! Посмотри-ка ты ввысь..
Там облака.. светит солнце!
Бедная..Клочья висят..
Больно тебя избивали?!
Пусто-отчаянный взгляд..
не поддавайся печали!!
Вновь на души пустыре
Розы рассадит садовник..
Все оживет и поверь..
Жизнью возродится новой...
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2009
Свидетельство о публикации №1906222792
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194031
дата надходження 06.06.2010
дата закладки 06.06.2010
Она не думала-что дальше?
Она не ведала любовь,
Он нежносмелым поцелуем
Зажег нежданно ее кровь.
Ее,как молнией пронзило
И опалило кожу всю,
Касанье губ бросало в бездну,
Она летала,как в раю.
Его объятья пели лаской,
Ее,озноб словно пробил,
Как будто провод оголенный
Электроток каскадом лил.
Она,сквозь трепет поцелуя
Шепнула тихо:\"Что со мной?\"
А он горящими устами
На руки лил волшебный зной.
Прикосновенье его пальцев
И в невесомости она,
Она в каком-то опьянении,
Она лишалася ума...
..Он был настойчив,но не очень
Не понимала все она:
Он самый первый, несравненный
Боялась думать,что судьба.
Кричало в комнате все страхом,
Углы кричали,что нельзя!
Любви у Господа молила,
Всю свою жизнь ее ждала
И крик тот сердце рвал на части:
Нельзя,кричало все,нельзя!
Они хотели и боялись
Боялся он ее обид,
Ее же мучил страх душевный,
Какой-то зыбколожный стыд.
Какая глупость! Оба взрослых
Вспугнули счастие свое..
И не забыть им тех мгновений,
Хоть было все это давно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193806
дата надходження 05.06.2010
дата закладки 05.06.2010
Ты рисуешь словами. Не краской.
Утром с мятой зеленый пьешь чай.
Прячешь слезы под вечною маской,
И зимою все ждешь месяц май.
Ты - наивная сказка-русалка,
Но не веришь уже никому.
И для всех оставаясь загадкой,
Любишь слушать в ночи тишину.
Глаз зеленых сверкнут переливы,
То ли радость, а может печаль.
У надежды всегда на крестинах,
Но душа превращается в сталь.
Ты рисуешь словами. Так надо.
Ты - мгновенье в счастливой весне.
На столе, как всегда, беспорядок,
Просто ты не такая, как все.
© Зеленоглазая, 2010
Из цикла "Не такая, как все"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193748
дата надходження 04.06.2010
дата закладки 04.06.2010
В твоїх очах мабуть відбилось небо,
Чи моря дно у променях ясних,
Творця рука торкнулася до тебе,
А ти торкнулася до серця струн моїх...
Твоє волосся―золото розкішне,
І посмішка зажурена твоя,
Що не кидає слів великих і поспішних,
Та в них готовий потонути я...
І скаже хтось, що ти така як інші,
Та тільки той хто тебе справжньою пізна,
Не порівня тебе із кимось більше,
Їй Богу в світі ти така одна...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193753
дата надходження 04.06.2010
дата закладки 04.06.2010
Я вигнана із раю
Чому? Спитаєш ти...
Бо я вже не кохаю
І рву твої листи!
Я вигнана із раю
Бо в голос не молюсь
Лиш пошепки читаю
Одну дурню якусь.
Я вигнана із раю
Чому? Спитаєш ти...
Я зради не прощаю,
Хоч гріх буду нести...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192661
дата надходження 30.05.2010
дата закладки 04.06.2010
Люби, хоча на це не маєш права!
Кохай усі октави запаху її.
Бажай у снах так палко і зухвало.
Віддайся почуття нестримній течії.
Випий до дна усі її цілунки,
Зігрій обіймами у цю жадану мить.
І дякуй долі за нежданий подарунок.
Люби - її не можна не любить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166822
дата надходження 18.01.2010
дата закладки 02.06.2010
Я рятую гудзики,
витягуючи з петлі,
Аби не відтяти їм голови
в пристрасті і боротьбі.
Я надихаюсь тобою,
надихуюсь...
Сіюсь, проростаю травою
на білім аркуші світу,
рядками за тебе тривожусь.
Біжу до тебе хвилями,
бавлю тебе камінцями.
Назбирай їх в чарівну торбинку,
обізви їх кремезними валунами...
Присни сміхом ромашковим,
горілиць уляжся на гальку.
Я гудзики твої рахуватиму,
замість того,
щоб рвати ромашки...
02. 06. 2010р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193191
дата надходження 02.06.2010
дата закладки 02.06.2010
Догорає вже день,
лине птахою ніч чорнокоса,
тихим смутком озветься
розбуджена болем струна,
тінь гіркої сльози
пурхне з вій і загубиться в росах,
і поглине мій сум
стоголоса нічна тишина.
Я позичу в печалі
дрібних кришталевих сльозин,
попрошу у любові
міцної прозорої нитки,
а у радості - жменю
джерельних дзвінких намистин,
нанижу у коралі
ці скромні нехитрі пожитки.
А у неба позичу
хмаринок пір”їни легкі,
стану птахою я,
а вони мені будуть за крила,
заберу у політ
сподівання невинно-крихкі,
віднесу в зоресад
те, що вірою ніжно зростила.
Заколю собі в коси
надію букетом перлин,
Замилуюся ними,
вплітаючи стрічку серпанку,
загорнуся в тендітний
мережива зір палантин,
загублюся у снах
і блукатиму ними до ранку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193226
дата надходження 02.06.2010
дата закладки 02.06.2010
Ты будешь думать обо мне?..
В ответ: Ведь ты сама все знаешь…
А я не знаю… Слышеш? Нет…
Зачем скажы со мной играешь..
Ты будешь думать обо мне…
Наверное… В грозовые дни…
Когда слезинкой по стекле..
Прольюсь и я… Всего на миг.
Ты будешь думать обо мне!
Не отрицай.. Я точно знаю…
И где то в сердца глубине
Я все таки тебя прощаю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191316
дата надходження 23.05.2010
дата закладки 23.05.2010
З нас би вийшла чудова пара -
казкова.
Діставай-но свою гітару:
на дрова.
Я від роду ні в що не граю,
лиш в карти.
Ти цілунком своїм караєш:
до страти.
Суїцид зупиняєш усмішкою -
просто.
Ти буваєш такою ніжною;
вже доросла.
Вимикаю поволі радості -
ось вам!
Зодягатиму маску старості
й злості.
Не Господь я, тож не пробачу -
знаєш.
Ти себе роздала, на остачу
граєш.
Я з тобою лиш як примара
зостанусь.
З нас би вийшла чудова пара...
Не склалось.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190748
дата надходження 20.05.2010
дата закладки 20.05.2010
Скажи, чи ти хоча б на трішки
закоханий в мої вірші,
написані самотньо в ліжку
недбалим почерком лівші?
Чи ти вникаєш в їх рядки?
Чи лиш читаєш мимохіть?
Байдужі всі мої думки?
Чи все ж вникаєш в суть жахіть?
Чи ти спроможний полетіти?
Або з колін тобі не встати?
Я просто хочу зрозуміти.
Дай натяк, щоб могла я знати.
Коли слова стрілою в душу –
твій сум я дотиком порушу.
Якщо ж безглуздо, всеодно –
піди. банально, як в кіно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182819
дата надходження 09.04.2010
дата закладки 18.05.2010
Прости мне мою усталость,
И подари покой.
Прошу я: хоть самую малость
Поговори со мной.
Не дай мне вернуться обратно
На шаг, или два, или три!
Не пламя с тобой, вероятно,
Но теплое что-то внутри.
Прости мне мою усталость-
Быть может, я день ото дня,
Усердно найти пыталась
Счастье, весну и тебя…
Не дай мне одной проснуться,
Когда вдруг начнется гроза!
Защиты ища, окунуться
В твои я хочу глаза…
Простишь мне мою усталость?
Побудь до зари со мной.
Мне важным таким показалось
Делить мои сны с тобой..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178624
дата надходження 19.03.2010
дата закладки 10.05.2010
Під парасолею так затишно чекати,
тепло камзола милого ще гріє.
На смак куштую неба аромати
і скарги постраждалих розумію.
Я їм готова серцем заплатити,
своїм життям,та тільки не сьогодні,
коли печалі падають крізь сито
і так кохаєм вулиці холодні.
Цілує злива наші мокрі тіні,
щоб остудити щастя,ми готові.
Воно ж бо має очі тепло-сині,
воно ж бо вірить в прикрощі чудові.
А завтра обійме болюче щастя,
одне на двох, у вигляді застуди.
Ознобу мрія ще не скоро здасться,
як не здаються перед смертю люди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184410
дата надходження 16.04.2010
дата закладки 10.05.2010
Музам не потрібні імена,
але ти Її назвав Чужою.
І лютує в темряві війна
між минулим і новим тобою.
Ти не бачив схожих тут очей,
барбарисових обіцянок омани.
Постарався втомлений Морфей
і розкинув ситцеві капкани.
Як тепер зустріти самоту?
Чи Вона прийде у вечір знову?
Ти обрав неправильну мету
і прикрасив сіті без улову.
Музам не потрібні імена,
тільки як твою єдину звати?
Вона досі ще самотня і сумна
вірить,що ти зможеш пригадати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184459
дата надходження 16.04.2010
дата закладки 10.05.2010
Перейти на сторінку автора
і курити,всю ніч курити...
Це блаженство чи може каторга?
Обіцянками ніч сповита...
Цигарками,огидним дотиком,
протилежності й два начала.
Сірий ранок байдужим покидьком
забере,що за ніч надбала.
Ти приходиш мені хворобами
і видіннями опівнОчі.
Що ж не так ми сьогодні робимо?
Як болить,або як лоскоче!(?)
Розказати не можу римами,
тільки ти не впадай в залежність.
День очима небесно-синіми-
гіркота і суха безмежність...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187388
дата надходження 02.05.2010
дата закладки 10.05.2010
давай складати факти в саркофаги
а у руках нести лиш білі прапори
давай на дурнів не звернем уваги
і на плітки подивимось згори
давай на зло усім одягнем чорне
ввімкнемо дум і пересядемо на байк
на все погане спокою нагорнем
і всім проблемам оголосим страйк
а завтра просто скинемо підбори
жбурнемо ділові костюми у смітник
візьмем палатки і чкурнемо в гори
де ти не учень і не робітник
ми будемо курити й грати на гітарі
співати Боба Барлі та "Бітлів"
і сонні твої очі, темнокарі
захоплені, бо все як ти того хотів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187930
дата надходження 06.05.2010
дата закладки 06.05.2010
Теперь я знаю:ты идешь по лестнице.
Вошла в подъезд. Все остальное ? ложь.
Идешь,как по рассыпанной поленнице,
как по горячим угольям идешь.
Р. Рождественский
Прощание. Нетканые слова
стели помягче - будет чем согреться.
Не причащайся у больного сердца,
предательски пустая голова.
Перечеркни бессонницу. Рывком
смахни таблетки с вросшей в темень полки.
Меня ушло не время, а осколки -
так беспощадна ревность. Точка. Ком.
Нет, кома.
В горле.
Сны
под потолком
болеют, опоясывают люстру.
Не закричать,
чтоб снова стало пусто.
И по горячим угольям гуськом
идёт тоска, любимица Прокруста.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181869
дата надходження 05.04.2010
дата закладки 05.05.2010
Давай помовчимо, хай буде тиша-
Безмовний щем на поминках кохання.
Історія розмашисто запише
У свій архів той помах крил останній.
Давай помовчимо, хай буде вічність,
Як тихий сум, що з часом не минає…
І плачуть воском поминальні свічі
Й невтішно тиша-реквієм ридає…
Давай помовчимо, щоб в слові мертвім
Не осквернити святості любові,
Що відійшла. Та все ж ніяк не стерти
В моєму серці зорі світанкові.
Давай помовчимо, бо в цю хвилину
Покути ліки зовсім недоречні.
Ось так любов зникає по краплині
В прогалинах сумнівних заперечень...
Давай помовчимо, хай буде тиша.
В ній відгомін запізного зізнання.
Історія розмашисто запише
У свій архів той помах крил останній...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169425
дата надходження 02.02.2010
дата закладки 02.02.2010
Ти - величезна жирна пляма на новесеньких моднячих джинсах, що зжерає чудовий ранковий настрій...
Ти - напівпорожня, а можливо й напівповна, філіжанка гіркої гарячої кави, яка вабить до себе незрозумілим затишком та смертельною небезпекою...
Ти - загублена в"язка ключів, через які розбилась улюблена чашка, бо лише перевернувши її, я б віднайшла загублене...Чи це , випадково, не на щастя..????
Ти - надзвичайно довгий телефонний номер, який, коли тобі вкрай це необхідно, не хоче нікого допускати в зону своєї досяжності...
Ти - недопалок цигарки, який уже ніяк не можеш докурити, але куриш, бо так шкода викидати те, що рятує тебе від цього світу...
Ти - маленький чорний нотатник з веселою різнокольоровою закладкою, куди зачарована цим світом творча душа записує свої повітряні мрії...
Ти - яскрава червона помада на чутливих губах довгоногої блондинки, що зводить з розуму не тільки чоловіків, а іноді й жінок...
Ти - зламаний каблук, що роздратовано шкрябає по мокрому асвальті, нагадуючи, який цей світ іноді безнадійний...
Ти - напівголий абориген, обвішаний дивними амулетами, що вірить міфічним богам і духам більше, ніж власнним очам та відчуттям...
Ти - відреставроване старовинне фото щасливої родини, про яку не знаю чи говорять вголос, але знаю, що її продовжують любити..
Ти - розбещене кохання юної куртизантки, яке розчиняється швидше від пігулки Упсарина-Упса, але не лікує роз"ятрені рани...
Ти - інколи надзвичайно убоге уявлення про навколишній світ, який кишить навкруги нас зміями Медузи Горгони...
Ти - те незрозуміле й незвідане, що живе в середині кожного з нас, балансуючи на грані добра і зла, кохання і болю, щастя та розпачу, перефарбовуючи чорно-білі кадри нашого життя у райдужні кольори.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156528
дата надходження 19.11.2009
дата закладки 23.01.2010
Так боляче у вечір пізній
Здійматись мріями увись.
Дивитись в очі Ночі грізній
І знати, що впадеш колись.
Так впасти боляче світанком,
Розсипать прахом мрійний пил.
Подякувати знову Ранку,
Позбулась що твоїх я крил.
Так боляче весь день чекати,
Мене щоб знову окрилив
І з сутінками відчувати,
Життя мій келих що надпив.
Так боляче остерігатись
Тебе і всіх твоїх причин
І в твою користь позбуватись
Життя малесеньких частин.
Так боляче тобою жити
Й не мать від цього вороття
І знать: нічого не вчинити -
Інакше пропаде життя.
Так боляче прощень просити
За те, де не несеш вини.
Та прикро більше розуміти -
Ніщо для тебе всі вони.
Так впасти боляче в безодню:
У німоту порожніх слів
І зрозуміти, що сьогодні
Мій строк життя уже дотлів.
Так боляче все відчувати,
Де маєш вже стосунок ти,
Але молитві не владнати
Оце і вихід не знайти...
Так боляче душею линуть
Вночі туди, де тільки ти,
А з першим світлом сонця згинуть,
Щоб вдень не міг мене знайти.
Так боляче носити крила,
Мені що їх ти доручив
І розуміти - не злетіла б,
Якби ти навіть відпустив...
Так боляче злітать ночами
Туди, де пустиш мене лиш -
А з ранком жодними речами
Собі політ не вимолиш...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161086
дата надходження 15.12.2009
дата закладки 23.01.2010
Зроби-но пензлик з волосків надії,
А на палітрі розмішай дивá –
І я змарнілого свого єства
На полотно митцю не пожалію.
Малюй, будь ласка, недосяжну мрію,
Усе, чого нестримно так хотів.
І, може, десь між впевнених мазків
Тобі я посміхнутися зумію.
15.11.09
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167385
дата надходження 21.01.2010
дата закладки 21.01.2010
Ми пережили осінь...
Більше мовчати не хочу..
все,що робила я досі
здирається з серця скотчем.
Символ кохання-жолудь,
відчай в кишенях ховаєш.
Вечір,шалена молодь,
схожих на нас немає...
Два мегабайти смутку,
десять пігулок відради,
дощ бомбардує куртку,
змиває сліди помади...
Перша й остання казка,
більше її не згадаю.
Ніч для самотніх-пастка,
пастка з відтінком раю.
Ти чарівник з мого світу,
я буду тебе чекати...
А поки нам шлях закрито,
лишається сон писати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164591
дата надходження 06.01.2010
дата закладки 07.01.2010
Мої рими скупі і незграбні,
ну чого ще від мене чекати?!
Я вершин твоїх не досягну
і ніколи не зможу літати.
Струмом серце нестримно вражає
і до тебе знов тягне магнітом.
Я останню любов доживаю
над туманом нічним,розігрітим.
Все блукає на вітрі волосся,
таємниці твої забуваю.
Щоб обом нам спокійно спалося-
все забудь...і ковтни трохи чаю
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164657
дата надходження 06.01.2010
дата закладки 07.01.2010
Нема шляхів до тебе ще від вчора
і прикрість не загострює мій сум..
Твоя душа-спустошена комора,
де не залишилось ні радощів,ні дум.
Ти смієш бути зараз не зі мною,
хоча і я читаю не тобі...
Образи всі холодною зимою
вже звикли бути в вічній боротьбі.
Нас не цікавлять враження,дебати-
вони тепер як непочутий крик.
Ще дві хвилини,треба відлітати,
ти крилами розмахувати звик.
А я залишусь в рідній домовині,
з запізненням чекатиму весни.
Явлюсь у снах поламаній людині
такій як ти, на виклик натисни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164709
дата надходження 07.01.2010
дата закладки 07.01.2010
Просто іти до тебе...
Міряти лезом кроки,
Сірим життям амеби
кидати в тебе докір.
Знати,що маєш мрію,
чути,як ти сумуєш.
Сонну мою алергію
небом,дощем лікуєш.
Вірити в твою впертість,
знати,що ти єдиний...
Слухати слів відвертість
і зігрівати спину.
Зранку шукати щастя,
в думці завжди з тобою.
Потім в безмежність вдаться,
гинути геть німою.
Голось твій чути вічно,
знати,що чиню зраду.
Нищити час фізично,
запахом снів й шоколаду.
Десь через рік збагнути
те,що усе це "ВЧОРА"...
Знову забув маршрути,
знову упали гори...
Просто іти до тебе...
Міряти лезом кроки,
Стати життям амеби,
жити собі у докір...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164759
дата надходження 07.01.2010
дата закладки 07.01.2010