Колись я помру від старості,
А швидше – від самоти,
Коли у життєвих заростях
Розлюбиш раптово ти.
Коли в середині осені
Знайдеться причина, то
Ти можеш такі відносини
Порвати, немов листок.
І хоч я живий ще, начебто –
Холодне давно чоло,
Якщо перестанеш бачити
В зіницях моїх тепло.
Коли я тебе не втримаю
За руку від холодів
Всією у серці силою –
Сама розлюби тоді!
01.11.2022 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964455
дата надходження 01.11.2022
дата закладки 26.11.2022
Осінь напарфумилась тобою.
Я сьогодні плакала вже двічі.
Осінь так замучила нудьгою,
Бо ж мовчить по-київськи у вічі.
Хай би вже скоріше задощило,
Щоб хотілось дихати на повну.
Знаєш, а без тебе я щаслива.
А що плачу, то лиш так, умовно.
Клята звичка! От і все, не більше.
Трохи часу і усе зітреться.
Вже зима запахне кимось іншим.
Іншим, хто так просто не здається!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281622
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 07.10.2011
Кричи. Втікай. Пручайся. Тихо стеж.
Життя твоє - справжнісінька арена.
От, тільки правда в тому, що усе ж
Увесь цей час ти думаєш про мене.
І я всміхаюсь знаючи як є:
Вже чийсь, чужий та, хай там як - «нічийний!».
Хтось з тебе поцілунки хтиві п’є,
І двері навстіж всі тобі відчинить.
Хтось підсолодить душу для краси.
(Дивись яка слухняна і смиренна).
Усе для тебе, так як ти просив!
Чому ж весь час ти думаєш про мене?
Чому ще й досі згадуєш той крок?
Весь оксамит торкань в імлі осінній…
Виходить, непомітно для обох
Ми стали у цім світі незамінні?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282230
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 07.10.2011
Задрімати отак, невинно.
Роздивляйся (я ще слухняна)
Як сповзає піджак з коліна
І на землю спадає п’яним.
Невагомі, зігрівшись наче,
Стали руки навмисно тихі.
Роздивляйся. Я ще не бачу,
Не рахую глибоких вдихів.
Не питаю котра година,
Не лютую від слів «лишайся»…
Поки я ще… отак, невинно.
Потихеньку мене роздивляйся.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275207
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 30.08.2011
Я промовчу, що вільна як ніколи.
Не клею будні з клаптиків покути.
Для тебе – просто леді загадкова.
Дозволь мені такою ще побути.
Отак від сміху закривати очі
І роздивлятись всі найтонші риси.
Не знай мене ще поки… я так хочу!
Так, кожна жінка у душі актриса.
Давай не класти правди на терези,
Не впізнавати почуттів на дотик.
Ще поки можеш думати тверезо,
Ще поки я для тебе не наркотик.
Отак до ночі (про усе й нічого)
Дзеленькати бокалами сценічно.
Ще поки обирати маєш змогу
Й не знаєш, що в тобі я вже навічно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275860
дата надходження 19.08.2011
дата закладки 26.08.2011
Моя велич, стійка до сили,
Розтопилась під впливом ласки.
Перемогу ж оголосили? –
Та чомусь відчуття поразки…
За спиною розкрились крила
І душа як на зло розкрилась…
Ти хотіла цього, о мила? –
Ну тоді ти свого добилась.
07.04.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252526
дата надходження 08.04.2011
дата закладки 15.04.2011
(Моїм раннім віршам, які я колись намагалась чи спробую виправити)
Я зраджу вас -
хлипкі,
незрілі,
ранні -
мої рядки.
Я - перфекціоніст.
Не знищу. Але боляче пораню,
тим, що напишу краще.
Маю хист.
Я зраджу, вас тримаючи у сховку,
куди ніхто не зазирне повік.
Ви будете неначе недомовки
про біль,
про розпач
й сльози з-під повік.
Я зраджу вас, стидаючись структури,
занадто точних рим,
банальних фраз.
Забувши почуття - піддам тортурам,
зламаю форму
і додам прикрас.
Я зраджу вас.
На слові.
І на ділі.
Але
залишусь вірною собі.
Бо ще тоді, як ви були незрілі -
я вже перемагала в боротьбі!
22.10.2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237299
дата надходження 27.01.2011
дата закладки 28.01.2011
Вечір холодним туманом лягає на плечі,
Паспорт давно зачекався наступної візи,
Відлік пішов і недовго лишилось до втечі:
Осінь-дивачка таємно пакує валізи.
А листопад їй довірливо дивиться в очі,
Прагне знайти у грайливій безодні відгадку,
Звісно, ніколи ніхто розлучатись не хоче,
Тільки на рейс вже за мить оголосять посадку…
27.10.2010
Картинку взято
http://stat17.privet.ru/lr/0925d3c787f01b4e4c9ad5819be8e333
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218488
дата надходження 27.10.2010
дата закладки 22.12.2010
Через брак неуваги гострої
Стався вимушений курйоз:
Я твої бутафорські настрої
Не сприймаю давно всерйоз.
У нестачі уваги порції
Я втечу у німецький Мальш,
Бо нещирі твої емоції
І в мені породили фальш…
20.12.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230122
дата надходження 20.12.2010
дата закладки 20.12.2010
А знаєш, шукати марно
любов у вчорашних мріях.
Ти був до нудоти гарним,
а я - мов стара повія.
Ти знав як потрібно жити,
я ж вічно боялась смерті.
Ти дам підкоряв на Криті,
я сльози ковтала в Перті.
Тобі всього світу мало,
мені ж забагато волі...
А знаєш, я завжди знала:
ти - вибрик моєї долі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168150
дата надходження 25.01.2010
дата закладки 17.12.2010
А знаєш, та ж суть не в тому,
кому хто набриднув швидше.
То просто безглузда втома,
як чорний вітрисько, свище.
Я просто забула вдома
безмежного щастя маску.
А чорна підступна втома
за нас дописала казку.
Ти просто прийшов невчасно,
як "Боїнг", що збився з курсу.
Тому не шукай в пластмасі
ледь чутне тремтіння пульсу.
А знаєш, твоя заслуга
не в тому, що ти безгрішний.
В житті, як на злітній смузі,
не місце снігам торішнім...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170448
дата надходження 07.02.2010
дата закладки 17.12.2010
Беззвучний постріл. Прямо в ціль!
Як зразу в серці стало вільно,
І я, повір, не божевільна,
І я, побач, не зовсім тінь.
Хвилина паузи, поми́лки..
Ці протилежності так близько,
А ти не падай дуже низько, –
Є в світі й інші обклади́нки.
Курсуй тим напрямом до краю
Маршрутом пальця вказівного.
Я ж не бажаю тобі злого,
Але й у виборі – не каюсь.
Беззвучний постріл. Ти зумів.
І що тепер? Вітаю, певно,
А тільки жаль, бо все ж даремно
Собі придумав, що любив…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226651
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 10.12.2010
Усівся вже світанок на паркані,
І повні жмені осені набрав.
Любовно цілував листи духм"яні,
І нотував відбитки сизих трав.
До мене стукав у вікно привітне
Пучечком золотистих бадилин.
Ранкову душу відкривала світу,
Щоб він мене заходив полюбить.
В кишенях назбиралось повно мрій,
Мов насінин із чорнобривців милих.
Призначу жовтню вихідний.
За павутину літню упіймаю зливу...
Торкнись мене веселкою чи пензлем,
Тремтить відверто полотно,
Натягнуте між небом і землею
Під руки майстра радісно лягло...
Торкав мене, схиляючись до ніг,
І грів малу в долонях обіцянок.
Не знаю де ти вициганити зміг
Для мене цей сепрневий ранок...
...торкни мене, цілуй мене...
29.10.2010р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218866
дата надходження 29.10.2010
дата закладки 31.10.2010
Я з тебе не пішов, я у тобі лишився,
Гарячого вина із твоїх вуст напився.
І ми з тобою вдвох, у наших снах блукаєм,
Можливо щось знайшли, можливо щось шукаєм.
Хоч кожен з нас іде окремою стезею,
Ти й досі, як колись, лишаєшся моєю:
Редактором рядка, викладачем вимови...
Я, завдяки тобі, вивчаю рідне слово!
Я, завдяки тобі, вивчаю власну душу,
Я пролетів перон, на котрім вийти мушу.
Заїхав в далечінь, і вороття не має.
Я з тебе не пішов, я знаю, відчуваю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214356
дата надходження 04.10.2010
дата закладки 05.10.2010
А душа летіла, летіла…
А душа летіла у небо…
Ти прости мені ,- не хотіла
Закохати тебе в себе.
Що сміялась, що не мовчала,
Заважала себе забути.
Ти прости, що так «надто мало»
Нам з тобою лишилось бути…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209006
дата надходження 02.09.2010
дата закладки 01.10.2010
Чому незаймані вуста,
Чому не ніжишся в обіймах.
На нерозведених мостах
Стрічаєш ранки самостійно?
Чому тебе не візьме сон
Чому роки тебе дратують
Чому в твоїй постелі льон
Рівненький… Чи його прасують?
У відображенні дзеркал
Чому вишукуєш причину?
А всі, хто так тебе кохав
Пішли… Скажи, не зводь плечима.
Самотня ніч така гірка,
Скажи чому, ти певно знаєш.
Чи може доля не така?
А може ти перебираєш?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209766
дата надходження 07.09.2010
дата закладки 07.09.2010
Я бачив очі кольору весни -
В них зелень травня, що росою вмилася,
Ті очі полонили мої сни
І у думках навіки оселилися...
За них колись романтики-поети
Йшли на дуелі і на барикади,
А лицарі, відклавши арбалети,
Про них складали чарівні балади
Я бачив очі кольору лісів –
В них все первинно дике, романтичне…
Здається колір той на сто віків
Мене в спокої більше не залишить…
Я закохався в їхню глибину,
Що сяє блиском тисячі смарагдів,
В їх усмішку – чарівну і дивну –
І вже цьому не можу я зарадить
Я бачив очі, радісні й сумні… -
Зелені зорі і не можу їх забути…
Прошу Тебе: очей не відводи
Хоча б ще мить, щоб міг я в них втонути …
Січень 2004р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152091
дата надходження 27.10.2009
дата закладки 03.07.2010
Пропоную вашій увазі мою "пробу пера" як перекладача :)
----- ----- ----- ----- -----
Я - жінка. Я - актриса ексцентрична,
вгадай, яку я граю нині роль.
Я - жінка. Я - володарка велична,
мені вклонялись злидар і король.
Я - жінка. Я - рабиня безталанна,
що знала лиш солоний смак образ.
Я - жінка. Я - пустеля невблаганна,
що спалить всі гріхи твої за раз.
Я - жінка. Я слабка і я всесильна.
Моє життя - зі злом жорстокий бій.
Я - жінка. Ти поводься, любий, пильно,
а раптом, стріли послані тобі...
Я - жінка. Я - жага непереможна,
я мушу все стерпіти і знести.
Я - жінка. Я - те щастя найдорожче,
котре не зміг впустити в душу ти.
Я - жінка. І тому я небезпечна.
Вогонь і лід зійшлись в мені одній.
Я - жінка. Я прекрасна, безперечно,
і в юності, і в старості моїй.
Я - жінка. І у світі всі дороги
ведуть до мене втомлених прочан.
Я - жінка. І за це я вдячна Богу,
хоч Він мені гріхів не пробачав...
А ось оригінальний вірш київської поетеси Наталії Очкур:
Я - женщина, а ,значит, я - актриса....
Во мне сто лиц и тысяча ролей.
Я - женщина, и, значит, я - царица,
Возлюбленная всех земных царей.
Я - женщина, и, значит, я - рабыня,
Познавшая соленый вкус обид.
Я - женщина, и, значит, я - пустыня,
Которая тебя испепелит.
Я - женщина. Сильна я по неволе,
Но знаешь, даже если жизнь борьба,
Я - женщина, я слабая до боли,
Я - женщина, и, значит, я - судьба.
Я - женщина. Я просто вспышка страсти,
Но мой удел терпение и труд.
Я - женщина, я - то большое счастье,
Которое совсем не берегут.
Я - женщина и этим я опасна.
Огонь и лед навек во мне одной.
Я - женщина, и, значит, я - прекрасна
С младенчества до старины седой.
Я - женщина, и в мире все дороги,
Ведут ко мне, а не в какой-то Рим...
Я - женщина. Я - избранная богом,
Хотя уже наказанная им...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176061
дата надходження 07.03.2010
дата закладки 07.06.2010
Як же набридли оці авантюри,
зніжені руки сумнівної долі.
Вічність будує ті зрадницькі мури,
біль застрягає образою в горлі.
Вчора втомилася від репетицій,
десь заховались усі аргументи.
Швидко палає квиток до столиці
і розбиваються твої презенти.
Мріям таким не потрібно збуватись-
щастя чужого є повне корито.
Було даремно тоді залишатись,
вчасно себе я змогла зупинити!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183444
дата надходження 12.04.2010
дата закладки 04.05.2010
Десятий день у пошуках межі,
гріхам шукаю іншого притулку.
Яскраві фарби,небо й вітражі
підсолодили днів моїх пігулку.
Кепкує небо з вічності й пісень,
а вітер заглядає у кишені.
В чужі дороги вірить новий день,
тримаючи зірок великі жмені.
У ніч прямує місяць,як колись
в думках ховає сонячні світлини.
Мені,благаю,більше ти не снись,
бо надто вже потрібні певні зміни.
Я поруч і далеко водночАс,
ти не навчився сльози помічати.
Минула злива цих фальшивих фраз-
з"явився шанс нудьгу собі обрати.
Не я одна живу у твоїх снах,
там ще комусь повітря вистачає.
Обидва в небі,в різних літаках-
здавалось близько,і таке буває.
Розмежувати ніжність не вдалось,
але й не варто все тепер єднати.
Тобі ж до мене затишно жилось?
Тоді до мене ти не вмів літати.
Десятий день у пошуках шляхів,
які б зуміли все нам пояснити.
Я не знайшла притулку для гріхів,
я знов навчилась,як до тебе жити..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171947
дата надходження 14.02.2010
дата закладки 23.02.2010
Зупини мене впертим цілунком,
Не давай відійти ні на крок.
Нехай розум викручує в’юнко –
Відціловуй тверезість думок.
Не чекай на безмовну покору,
Обійми – аж до болю стисни.
І осінню відчужену пору
Обдури відчуттями весни.
Не зважай на пручання дикунки,
Бо у мріях її – саме ти.
Не чекай – зупини поцілунком
Намагання від тебе втекти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165837
дата надходження 12.01.2010
дата закладки 23.02.2010
В мені тебе лишилось не багато,
Ще кілька слів промовчаних і все.
Їх навіть час не всилі приховати
І птах вже на крилі не принесе.
Ще дві сльози, що не скотились тихо,
Дзвенять у грудях як роса між трав.
В мені тебе лишилось не багато -
Лиш кілька слів, які ти не сказав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112876
дата надходження 21.01.2009
дата закладки 26.01.2010
Люблю, коли ти знову промовчиш
Придумавши якусь солодку фразу.
Як подумки про щось мені кричиш,
А потім шепчеш: «Ну, давай, доказуй».
Коли цілуєш ніжно у чоло
І губ торкнувшись обіймеш щосили.
Чому ж тебе так довго не було,
Коли тебе у Господа просила?
Люблю, коли прокинувшись всміхнусь,
Бо запах твій лишився на зап’ясті.
Коли про себе й думати боюсь:
Хіба так мало треба нам для щастя?
Пробач, якщо німію раз-у-раз,
Вдивляючись кудись далеко в тишу.
Воскреснути не просто від образ,
Від розпачу, що в серці глухо дише.
Дві схожі долі зломлені на-пів
Не просто так у світі перетнулись.
Ти знову щось промовчати хотів,
Та в тиші сонній «я люблю» почулось.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108165
дата надходження 18.12.2008
дата закладки 26.01.2010
За принципом старого доміно,
День знову день невпинно доганяє.
Підкрався ранок сміхом під вікно
І хтось на кухні пропонує чаю.
Життя біжить босоніж по росі.
Як добре, що безсиле слово "мушу".
Рятунок є! Він справді у красі.
У тих очах, що зазирають в душу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166471
дата надходження 16.01.2010
дата закладки 26.01.2010
Я помираю без твоїх снів,
зникаю знову на дні печалі.
Вже зблідли фарби щасливих днів,
вже зблід мій біль-та це деталі.
Камінням падаю в твій день,
ми разом будемо тонути.
Холоне кава,нічна мігрень
і поруч Він,щоб все забути...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167720
дата надходження 23.01.2010
дата закладки 26.01.2010
На жаль, ви не зі мною
Цілунком розпрощались.
У ваших снах луною,
На жаль, не я озвалась.
У присмерку осіннім
Букетик ваших квітів
Знайшов не наші тіні,
Щоб радістю зігріти.
Ми з вами зустрічались
У віршах між рядками,
Все інше зоставалось
У просторі між нами.
Дорогами своїми
Ідемо ми, як завше,
Залишившись чужими.
На жаль. Та ні – на краще.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166410
дата надходження 15.01.2010
дата закладки 15.01.2010
Слухаєш музику моїх думок-
знову сьогодні не зможеш спати.
Сиплеться щастя з замерзлих гілок,
поруч летять календарні дати.
Знаєш,людей не буває чужих,
вже не вмирають квіти...
Серце зламало дві сотні криг,
щоб лиш тебе полюбити...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165979
дата надходження 13.01.2010
дата закладки 15.01.2010
Обоє знаємо, що це – уява,
Навіяна бажанням забуття.
А ти цілуй і пригортай ласкаво
На цій межі реальності буття.
Хоч я легеньким порухом руки
Спинитись намагаюся востаннє,
Та порух той зневірено-леткий –
Зникає у достиглому бажанні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165916
дата надходження 13.01.2010
дата закладки 14.01.2010
Цитуй мені Фрейда і Ніцше,
Ламай непіддатні замки.
Не буду я черствою більше
З твоєї легкої руки.
У позі смиренної кішки
Я зважу всі “проти” і “за”.
Мене не лякає нітрішки
Холодних очей бірюза.
З нас вийде джек-потова пара.
Пробач мій невинний каприз.
Під звуки німої гітари
Тобі я станцюю стриптиз.
27.01.06.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11182
дата надходження 10.02.2006
дата закладки 12.01.2010
Такою нетутешньою, чужою
До тебе увійшла через поріг
Хиткою і непевною ходою.
Розсипала зерном торішній сніг.
І сіла на краєчок листопаду,
Зім’явши капелюшок у руках.
Краплину ароматної помади
Навмисне загубила на губах.
І ковдрою турботливо накрила
Всі спогади і приспані жалі.
Пішла. Не озирнулась. Не збудила.
І навіть не всміхнулася тобі.
21.08.06
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=19710
дата надходження 06.09.2006
дата закладки 12.01.2010
Твоя неприсутність
Не діє на нерви.
Я знову спокійно
Кришу конфеті.
Пливу невагомо,
Як хмара химерна.
Читаю в журналах
Рекламні статті.
Вікно монітора
Порожнє тобою.
В пустому офлайні
Смокчу карамель.
Стаю безперечно
Безпечно німою.
Як біла пігулка,
Як чорна пастель.
Твоя неприступність
Присутня у всьому –
В моїй косметичці,
В панчохах, у снах.
Пристойна принадність
Набила оскому.
Вже більше не можу.
Пробач. Їде дах.
24.09.08
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94545
дата надходження 26.09.2008
дата закладки 12.01.2010
Перейшла недоступну межу
Крізь туман нафарбованих вій.
Я ніколи тобі не скажу
“Мій”.
У глибокому рові брехні
Хай потонуть любові хребти.
Тільки так необхіден мені
Ти.
І за будь-яку грішну ціну
Я куплю зацілований час.
Щоб ця мить пробудила весну
В нас.
14.03.05.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11120
дата надходження 08.02.2006
дата закладки 12.01.2010
Моя віолончель втомилась грати.
Я просто знемагаю.
Я течу.
А ти мене продовжуєш кохати –
До краплі,
До останку.
До схочу.
Полопалися струни від бажання.
Від збудження запінилась блакить.
А ти не припиняєш загравання.
Ти прагнеш цілий космос охопить!
Накочується хвиля божевільна.
Ще мить,
Іще секунда – й полечу…
Так легко, непомітно і покірно
Я зникну.
Я зірвуся.
Я втечу.
11.11.03
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3143
дата надходження 01.07.2004
дата закладки 12.01.2010
Сплелися пальці, наче вічність
З миттєвістю переплелись.
Сьогодні народилась ніжність,
Зачата дотиком колись.
Два подихи перемішались,
Як вітер з росами в траві.
Неначе коні буйні, мчали
Думки в шаленій голові...
Солодка пустка залишилась
З медовим присмаком пітьми.
Земля і досі ще крутилась,
Та вже крутили її ми.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165766
дата надходження 12.01.2010
дата закладки 12.01.2010
Я лікуюся часом... мовчанкою...
Застаріле це все так давно.
Я не можу (не вмію?) коханкою...
А коханою вже не дано?..
Все життя я ішла роздоріжжями,
Згадку, може, котре й береже.
Так потроху ставала заміжньою,
Так потроху розлучена вже.
Бо розлукою дихають погляди
Недоречно замовчаних фраз.
Поодинці ми потай приходимо
Отуди, де були водночас.
Роздоріжжя Розлуки запилене
Тисячами бездумних образ.
Та сльозами дощу все ще віримо
В Перехрестя Любові для нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165745
дата надходження 12.01.2010
дата закладки 12.01.2010