Надія Маньковська: Вибране

Віталій Назарук

СЛАВА УКРАЇНИ

Якби  Ви  знали,  як  ридаю  я  ,
Коли  забуті  імена  шукаю,
Бува    знаходжу  інколи  ім’я,
А  інші  з  піднебесся  виглядаю…
Єдиний  крок  і  гуркотять  громи,
Осяяні  петлиці  генерала,
А  рядові  омивані  слізьми,
Собі  навіки  здобувають  славу.
Кулі  кругом,  у  пшеницях  сліди,
Засіяні,  як  хтось  засіяв  поле,
А  чи  нам  треба,  Ви  скажіть,  біди,
Чи  зможемо  ми  побороти  горе?
Народе  мій,  ти  бережи  наш  дім,
Дніпру  вклонися  і  гордись  по  праву,
Твої  ми  діти,  ну,  а  я  твій  син,
Для  тебе  прагну  я  здобути  славу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548916
дата надходження 05.01.2015
дата закладки 07.01.2015


Крилата (Любов Пікас)

ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ

Все  буде  добре.  Вірю  і  знаю.
Сонце  зійде!  А  гроза…  Хай  їй  грець!
Пісню  любові  краю  співаю.
Щастя  малюю  з  теплих  сердець.

Поле  із  чорним  збіжжям  розорють.
Правда  засяє  блисками  зір.
Сила  і  воля  кривду  поборють.
Все  буде  добре.  Просто  повір!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513242
дата надходження 24.07.2014
дата закладки 24.07.2014


Віталій Назарук

Україно моя калинова

Україно  моя  калинова,
Мій  ожиновий  край  –  ковила,
Моя  пісня  дзвінка  і  казкова,
Що  в  полон  моє  серце  взяла.

Приспів:
Посадіть  біля  дому  калину,
Поклоніться  зеленим  лісам,
І  любіть,  як  святе,  Україну,
І  хвалу  вознесіть  небесам.
Бо  немає  на  світі  країни,
Де  співають,  як  в  нас,  солов’ї,
Це  єдина  моя  Україна,
А  ми  діти  своєї  землі.

Синє  небо,  хліба  золотисті
І  смереки,  що  тягнуться  ввись,
І  красуні  дівчата  в  намисті,
Все  найкраще  у  нас  –  роздивись.

Приспів.

Перламутрові  роси  із  ранку,
Найдухмяніша  в  світі  трава,
І  найкращі  із  всіх  вишиванки,
Хліб  землі  в  нас  всьому  голова…

Приспів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496663
дата надходження 04.05.2014
дата закладки 07.05.2014


Віталій Назарук

ПРОХАННЯ

Доборолися,  добалакалися,
Досварилися,  аж  гримить.
Україно,  чи  ти  була  колись  
Незалежною,  хоч  на  мить
Від  кайданів,  що  волю  сковують?
Від  копит,  що  у  душу  б’ють?
Від  чужих,  що  тебе  скуповують?
І  своїх,  що  тебе  продають?

Прости  мені,  мій  змучений  народе,
Що  я  мовчу,  дозволь  мені  мовчать!
Бо  сієш,  сієш,  а  воно  не  сходе,
І  тільки  змії  кубляться  й  сичать.
Всі  проти  всіх,  усі  не  з  ким  не  згодні.
Злість  рухає  людьми,
Але  у  бік  безодні!
                                                                     Ліна  Василівна  Костенко

А  що  ж  тепер?  Невже  усе?
Рвуть  на  куски  мою  країну,
Тож  збережімо  честь,  лице,
Нас  просить  донька  України!!!

Що  присвятила  все  життя,
Служінню  мові  і  народу,
Вона  і  мати,  і  дитя,
У  Бога  молить  за  свободу!

Прислухайтесь,  прошу  і  я...
Шануймо  нашу  Україну,
Бо  бездіяльність,  як  змія,
Залишить  на  землі  руїну!

                                   Віталій  Назарук

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486917
дата надходження 20.03.2014
дата закладки 20.03.2014


Віталій Назарук

КОХАННЯ І УКРАЇНА

Роки  йдуть  в  галоп,  як  несідлані  коні,
Ніхто  їх  не  спинить  в  житті  на  скаку,
Вже  сріблом  давно  припорошено  скроні,
Та  душі  належать  завжди    юнаку.

Злітаємо  вниз,  піднімаємось  вгору,
Троянди  до  рук  і  вечірні  зірки…
І  смак  поцілунку,  мов  випив  кагору,
Завжди  був  солодкий  і  рідко  гіркий.

Омріяне  щастя,  ціловані  плечі,
Лише  щоб  без  зради,  у  вірності  доля,
Щоб  діти  від  Бога,  дарунок  лелечий,
І  пісня  у  серці,  що  нас  лише  двоє…

Шануймо  кохання,  цінуймо  родину,
Бо  щастя  у  ньому  -  це  всі  мають  знати,
А  ще  бережіть,  як  життя  Україну,
Ми  маємо  завжди  її  шанувати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486941
дата надходження 20.03.2014
дата закладки 20.03.2014


Віталій Назарук

Весна і зброя на порозі

       Отримав  відмову  у  військкоматі...
Зірчить  вино,  п’яніє  доля,
Земля  від  снігу  ще  не  встала,
Буланий  кінь  не  зоре  поля,
Бо  цього  часу  не  настало…

Весна  і  зброя  на  порозі,
Хто  має  сіяти  й  орати?
Чи  «брат»  нас  стріне  на  дорозі,
Чи  нам  прийдеться  воювати?..

Не  дні  –  часи  в  могили  кличуть,
Як  не  спинити  військо  враже,
Ми  УКРАЇНЦІ  -  нам  не  личить,
Що  нам  робити  –  Бог  підкаже…

Та  патріоти  –  Вас  прошу  я,
Візьміть  у  бій  з  собою  ДІДА,
Бо  я  не  гратиму  холуя
І  не  схилюсь  перед  «сусідом».

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486048
дата надходження 16.03.2014
дата закладки 16.03.2014


Віталій Назарук

УКРАЇНЦЯМ

Сумує  світ  -    оцей  нещасний  світ…
Земля  ридає…  Плаче  Україна…
Бо  скільки  ви  залишите  сиріт,
Коли  з  родини  зробите  руїну…

А  ви  ж  бо  називали  нас  брати…
І  поріднилися  у  нас  сини  і  доні,
Тепер  прийдеться    у  землі  лягти,
Холодні  в  привітанні  вже  долоні.

Як  перша  жертва  з’явиться  в  бою,
Тоді  побачите  характер  України…
Грудьми  я  землю  захищу  свою,
Святу,  соборну  матінку  єдину!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485213
дата надходження 12.03.2014
дата закладки 15.03.2014


Віталій Назарук

Поперед тебе ворог

Поперед  тебе  ворог  –  москалі…
Не  росіяни  і  не  ті  «брати»,
Що  з  нами  довго  на  одній  землі
 Пліч  о  пліч,  мріяли,  родиною  жили…  

Тепер  це  ворог,  а  не  просто  «враг».
Що  зазіхає  на  мою  родину,
Наш  прапор  заміняє  він  на    «флаг»,
І  суне  очманіло  на  Вкраїну.

А  далі  що?  Прийде  до  нас  війна…
Не  жадано,  не  відано,  із  тиха,
Ми  ж  нині,  як  натягнута  струна,
Молімося,  хай  Бог  спасе  від  лиха!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485842
дата надходження 15.03.2014
дата закладки 15.03.2014


Крилата (Любов Пікас)

Я ВІРЮ!

Я  вірю,  сонце  зійде    над  краєм.
Так  після  ночі  завжди  буває!
Залізуть  змії  в  глибокі  нори,
Зайдуться  співом    ангельські  хори.
Я  знаю,  правда  вінок  одягне,
А  море  бруд  весь  у  себе  втягне.
Я  вірю,  в  прірву  зло  іде  кожне,
Добро  і  правда  непереможні!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485885
дата надходження 15.03.2014
дата закладки 15.03.2014


Крилата (Любов Пікас)

Люби Україну!

Якщо  українство  у  тебе  в  кров́і
І  мова  в  устах  солов'їна  -
Чи  впав  ти,  спіткнувшись,  а  чи  на  коні  -
Люби  Україну.

Якщо  українець  за  паспортом  ти,
Та  мову  забув  матер́ину,
Чи  пісню,  чи  віру  -  її  віднайди,
Люби  Україну!

Якщо  росіянин  ти,  грек,  гагауз,
Татарин  -  ти  знай  собі  ц́іну.
Але  як  у  край  цей  ти  коренем  вгруз  -
Люби  Україну!

Якщо  ти  не  син  і  не  донька,  а  гість,
Хліб-сіль  тобі,  блиск  ковроліну.
Та  тільки  не  смій  ќидать  розбрату  кість,
Шануй  Україну!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479876
дата надходження 16.02.2014
дата закладки 19.02.2014


Віталій Назарук

МОЄМУ ЛУЦЬКУ

Пташиний  крик  засіяв  Лесин  парк,
Кричить  пугач,  круки  гніздяться  в  гіллі,
«Чи  -  чирк»  звучить,  чи  вже  знайоме  -  «карк»,
Готують  птахи  весняне  весілля…

Ще  сніг  лежить  і  лід  покрив  рови,
Зайців  сліди  видніються  глибокі,
Під  ранок  очі  сонної  сови,
Вдивляються  у  тіні  одинокі…

Луцьк  вже  не  спить  -  відходить  від  зими,
По-новому  зраненька  чепуриться
І  біла  хмара  пишними  грудьми,
Під  променем,  над  вежею  клубиться.

Весняний  Луцьк,  наш  красень  серед  міст,
На  кленах  витинає  різні  кулі,
Звучить  собор,  мов  грає  піаніст
І  дзвони  б’ють,  немов  «ку-ку»  зозулі…

Луцьк  скоро  знову  квітами  піде
І  засіяють  клумби  серед  міста,
Такого  чуда  більш  нема  ніде,
Як  ця  краса  казкова  й  урочиста.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479590
дата надходження 15.02.2014
дата закладки 19.02.2014


Крилата (Любов Пікас)

ПОМОЖИ НАМ, БОЖЕ!

Почорніло  небо  у  містах  і  селах.
І  веде  щось  пташка  зовсім  невеселе.
Бо  пролилась  кровця  з  тіла  України  -
Чиста,  гідна,  славна,  кольору  калини.

І  ридає  серце  і  душа  ридає.
І  в  молитві  руки  до  небес  складає:
-  Поможи  нам,  Боже,  віджени  ординців.
Не  лишай  зі  звіром  бути  на  одинці.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480326
дата надходження 18.02.2014
дата закладки 19.02.2014


Віталій Назарук

Хто чим

Дано  перо  лише  поету,
Що  пише  вірші  залюбки,
Художник  завжди  до  портрету
Доводить  пензликом  штрихи…

А  композитор  з  піаніно,
Кладе  по  ноті  на  папір,
Закоханий,  під  небом  синім,
Летить  із  головою  в  вир.

Хірурга  інструмент  для  праці,
Напевно,  скальпель  і  наркоз,
А  творить  завжди  нам  погоду,
Дощ,  ясне  сонце  і  мороз…

Учитель  словом  зігріває
Серця  дитячі  змалечку,
А  хлібороб  життя  листає
Врожаєм  щедрим  на  віку.

Лише  кобзар  в  житті  все  разом
Зібрати  може  під  хрестом,
І  видасть  всім  усе  відразу,
Життя  людське,  неначе  сон!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480448
дата надходження 19.02.2014
дата закладки 19.02.2014


Віктор Погуляй

Проффесор з Межигір'я

Хоч  скільки  дай  йому  грошей,
Заводів,  фабрик,  дач,  будинків,
Все  рівно  вкраде  у  людей
Хоча  б  копійку,  для  розминки...
Щоб  не  забути  ремесло,
Яке  ще  в  юності  пробилось,
І,  мов  на  дріжджах,  так  зросло,
Що  в  Межигір’ї  опинилось..
Тепер,  пустивши  метастази,
Їсть  Україну  як  іржа:
Суди  працюють  за  наказом
Дваждисудимого  «вождя»!
Менти  –  перевертнями  стали,
Бабусь  ганяють  під  базаром,
Ще  й  обзивають    як  попало,
Бо  ті  торгують,  бачиш,  даром...
А  у  «братви»  -  на  побігеньках,
Хоч  інколи  –  і  навпаки:
Менти  бухають  біля  церкви,
«Братки»  ж  підносять  шашлики!
Зумів  проффесор  з  Межигір’я
Гадюку  й  їжака  схрестити,
Й  колючим  дротом  все  подвір’я,
Як  у  тюрмі,  розгородити...
 ДАЛІ    БУДЕ...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474075
дата надходження 21.01.2014
дата закладки 29.01.2014


Віктор Погуляй

О пользе копания огорода (Азаров)

Копал  премьер  раз  огород,
Где  НЕ  сажал  картофель...
И  что?  Уже  который  год
Он  ест  с  «семьей»  неплохо!

Всегда  родит  в  большой  «семье»
Икра  в  заморских  банках,
Часть,  правда,  отдают  «братве»,
Согласно  чину,  рангам...

Родит  шашлык  и  бастурма,
Молочный  поросенок,
Коньяк  и  водка,  а  вина,
Белых  грибов,  масленок

Родится  столько,  что  не  счесть,
Как  будто  в  древней  лавке...
Чтоб  стол  иметь  такой,  так  есть,
То  надо  тырить  ша-а-а-пки...

А  нам  советует  в  поля
Идти  с  утра  с  лопатой...
-  Не  надо,  Коля,  нам  «Ля-Ля»,
Порадуй  хоть  зарплатой!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475760
дата надходження 29.01.2014
дата закладки 29.01.2014


валькірія

НЕ ПЛАЧ, МІЙ СИНОЧКУ…

Ти,  синку,  питаєш:  "Де  неньо?"
І  слізки  на  віях  тремтять  -
Твій  неньо  є  кров'ю  у  венах
Землі,  що  по  праву  твоя.

Він  там,  де  гартується  воля
В  горнилі,  що  зветься  Майдан,
Де  досі  відлунює  болем
Одвічна  Вкраїни  журба.

Він  там,  де  історію  пише
Народ,  що  здійнявся  з  колін,
Аби  його  ворог  не  нищив
І  в  рабство  не  йшов  його  син.

Він  там,  де  звучить:  "Ще  не  вмерла!"
І  лине  під  Божий  покров,
Аби  стрепенулась  Говерла
І  збурила  приспану  кров.

Він  там,  де  пульсують  мільйони
Свобідних  сердець,  як  одне,
Він  неньку-Вкраїну  боронить,
Боронить  тебе  і  мене...

Не  плач,  мій  синочку,  за  неньом,
З  очей  своїх  слізки  зітри,
Поглянь,  жовто-сині  знамена
Розгойдують  Волі  вітри!!!

(Моєму  піврічному  синові,  батько  якого  на  Майдані  виборює  для  нього  кращу  долю...)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475533
дата надходження 28.01.2014
дата закладки 28.01.2014


Олена Вєчканова

Ніч, вогнище, Майдан, проспекти

[b]*  Навіяно  вічним  Блоком  [/b]

Ніч,  вогнище,  Майдан,  проспекти,  
Одвічний  і  незламний  людський  гарт.  
Літай,  голубко,  обережно!  Хижий  "Беркут"  
Чатує  поруч.  Це,  на  жаль,  не  жарт.  

Померти  не  посмієш  -  вірять  сотні,  
Що  більш  вертать  не  будем  до  кайдан.  
Тут  з  грудня  на  повторі  до  сьогодні:  
Ніч,  вогнище,  проспекти  і  Майдан.  (28.01.2014)  

Оригінал:  http://www.stihi-rus.ru/1/Blok/92.htm

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475546
дата надходження 28.01.2014
дата закладки 28.01.2014


Віталій Назарук

НЕ ГОЖЕ З БРАТОМ ВОЮВАТИ

І  звідки  у  людей  звіряча  злість,
Жадоба,  що  вже  ллється  через  вінця?
Один  одного  вже  очима  їсть,
В  думках  вони  народжують  злочинця.

Один  за  правду  і  за  свій  народ,
Його,  повірте,  можна  оправдати,
В  країні  робить  він  переворот,
Бо  прагне  сам  в  країні  панувати.

Господарем  в  державі  весь  народ,
Йому  на  вірність  присягали  сили,
Коли  в  країні  йде  переворот,
Хай  бережуть  народ,  щоби  його  не  били...

А  звідки  «беркут»?  Може  це  наш  «брат»,
Його  напевно  не  родила  мати,
Якщо  чужі,  то  хай  ідуть  назад,
Не  гоже  їм  із  братом  воювати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475378
дата надходження 27.01.2014
дата закладки 27.01.2014


Крилата (Любов Пікас)

На чисте тіло чисте одягнуть

Хай  сумнів  вас  не  точить,  мов  черв'як.
Хай  страх  тверду  ходу  вам  не  підкосить.
На  тілі  українському  чиряк
Дозрів  і  свого  виходу  вже  просить.

Гній  вийде,  треба  тільки  потиснуть.
А  потім  добре    вигоїти    рану,
На  чисте  тіло  чисте  одягнуть  -
Вбрання  із  жовто-синього  шафрану.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475087
дата надходження 26.01.2014
дата закладки 27.01.2014


Крилата (Любов Пікас)

Боже, допоможи!

Люблю  Тебе,  мій  Боже  милий!
Поглянь  на  край  мій  з  висоти.
Шнуром  зв'язали  волі  крила.
Кров  струменить.  Допоможи!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474402
дата надходження 23.01.2014
дата закладки 27.01.2014


Віталій Назарук

КРИЛАТІ ВІРШІ

Політ  джмеля,  метелика  політ,
Чарує  око  і  бентежить  душу,
Милує  світ  і  залишає  слід
В  моїй  душі  -  це  я  цінити  мушу.

Якби  ж  в  нас  вірші  хмарами  були,
Щоб    несли  їх,  немов  «курли»  лелеки,
Якби  в  них  крила  сильними  росли,
Могли  літати  у  краї  далекі…

Щасливим    був  би  я  тоді  в  житті
І  розганяв  би  вірші  з  голуб’ятні,
Вони  б  летіли  у  чужі  краї,
Вірші  прості  і  навіть  вірші  знатні.

Я  серце  заспокоїв  би  тоді,
Якби  крилаті  вірші  розлетілись,
Возніс  би  славу,  Господи,  Тобі,  
Якби  людина  і  вірші  зустрілись.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475296
дата надходження 27.01.2014
дата закладки 27.01.2014


Крилата (Любов Пікас)

ІЗ ПЕКЛА ВИЙДЕМО

У  день  об'єднання  держави,
На  двадцять  третім  році  волі,
Тортур  і  см́ертей  слід  кривавий,
Злі  ролі!

Соборне  тіло    розривають
Навпіл,  немов  Ісуса  пряжу.
Та  хай,  немов  собаки,  лають,
Не  ляжем!

Забудем  вираз  "хата  скраю".
Сплетем  в  ланцюг  серця  і  руки.
Із  пекла  вийдемо    до  раю
Крізь  муки!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474341
дата надходження 22.01.2014
дата закладки 27.01.2014


Олекса Удайко

Вкраїни Гімн творитьться на Майдані ©©©

Знавці  волають:  гімн  наш  не  гламурний!
Що  прапор  наш  пора  перевернуть!!!
А  на  Майдані  дух  вита  амурний  –  
Майдан  кує  нам  Європейську  путь!

І  хай  не  "згинуть  наші  воріженьки",
Нехай  вони  «во  здравії»  живуть!
Та    хай  людці    –  злостиві,  навіжені  –
Не  пинять  нам  леліяти  майбуть!

Вкраїни  Гімн  твориться  на  Майдані!
Вже  в  ньому  є  такі  святі  слова...
І  дії,  нам  Всевишнім  Богом  дані!
Не  спить  Майдан...  І  нація  –  жива!

8.12.2013




: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464774
дата надходження 08.12.2013
дата закладки 27.01.2014


Олекса Удайко

НА МАЙДАН ІДУ – НЕМОВ НА СВЯТО ©©©

На  Майдан  ходжу  –  як  на  роботу,
Фах    мені  цей  до  душі  припав:
Маю  тут  про  майбуття  турботу,
Хоч  багато  злободенних  справ…

На    Майдан  іду  –  немов  на  свято.
Там  душею  в  небо  я  злечу!
Злагоди  і  миру  там  солдати  –  
В  яриві  хоругв  і  кумачу.
 
На    Майдан  несу  свою  надію  
Яв  творити  із    безумних    снів,
Бо  давно  про  кращу  долю  мрію
Моїх  внуків,  дочок  і  синів!  

На  Майдані  серце  моє  мліє,
Коли  бачу  сльози  на  очах:
В  кожному  рішучість  пломеніє  –  
Дух  звитяги  в  людях  не  зачах!

На  Майдані  вчуся  право  жити,  
Й  за  дітей  смиренно    я    молюсь.
В  мо́лоді    свободи  вже  не  вбити  –  
В  молодих  я  гідності  учусь!

Наш    Майдан  –  це  університети,
Щирості  ,  сумління  –  джерело!
Ще  прославлять    у  віках  поети
Наш  Майдан!..    Що  упокорив  зло!

17.12.2013

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466486
дата надходження 16.12.2013
дата закладки 27.01.2014


Олекса Удайко

ЙОГО ОСТАННЯ ЮШКА НА МАЙДАНІ ©©©

                                                                     
                 Тисячі  львів’ян  і  жителів  області  прощаються  
                 з  Юрієм  Вербицьким,  якого  невідомі  21  січня
                 викрали  з  Олександрівської  лікарні  у  Києві…  
                 катували...  та  кинули  в  лісі  вмирати  на  морозі...
                                           (З  хронічки  останніх  подій…)

[b][i][b]Чи  знаєте  як  смачно  пахне  юшка
Після  гучних  літаврів  «бочкарів»*,
Що  виграю́ть,  узяті  вже  на  мушку
Таємних  і  продажних  снайпері́в?..

Ту  юшку  нам  готують  серцем,    щиро
Дівчата  наші,  сестри,  матері́…
Й  стоять  за  юшкою  у  черзі  мирно
Солдати  наші  славні  –  бочкарі!  

Горить  Майдан,  палають  жахно  шини,
Й  вогонь  буремний  –  в  молодих  серцях!
Ковтають  юшку  істинні  мужчини  –
В  них  дух  звитяги  й  правди  не  зачах!

…Й  стояв  Юрко  в  тій  черзі…  Та  востаннє!
Вона  –  з  косою  –  вибрала  його…
Знайшов  він  смерть  свою  не  на  Майдані  –
В  катівні  зека    –  чорта  самого́!

Та  Він  не  став  пред  ними  на  коліна,
В  негідників  пощади  не  просив!
«Іще  не  вмерла»  й  перед  смертю  лине…

...Вмирав  за  правду  –  України  син...[/b]
[/i][/b]
27.01.2014
________
*Шумові  ефекти  на  бочках  -  у  піку  урядовим
   шумовим  гранатам,  начиненим  сльозогінним  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475264
дата надходження 27.01.2014
дата закладки 27.01.2014


Віталій Назарук

РАНОК ЗАКОХАНИХ

А  скошені  трави  лежали  в  покосах,
Ховалися  зорі  і  Місяць  мовчав,
Твої  сині  очі  і  льону  волосся,
Взяли  у  полон,  я  таких  не  стрічав.

Дві  горлиці  в  липі  всю  ніч  воркували
Також  цілу  ніч  воркували  ми  теж,
Над  плесом  широким  дві  чайки  літали,
У  серці  здіймалося  сотні  пожеж.

Узявшись  за  руки,  брели  споришами,
Всі  ноги  змочили  в  росі.
І  пахло  волосся  твоє  мигдалями,
І  ранок  жеврів  у  красі.

Ми  сонечко  стріли,  яке  ж  воно  гарне,
Вершини  дерев  у  вогні,
Те  ранішнє  небо  чистеньке,  безхмарне,
Насниться  не  раз  ще  мені.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475062
дата надходження 26.01.2014
дата закладки 26.01.2014


Віталій Назарук

О, РІДНА МОВО

О,  рідна  мово,  хтось  незрячий,
Колись  назвав  тебе  «теляча»,
Ти  ж  калинова,  ти  моя,
Ти  навіть  мова  солов’я…

Ну,  а  чужинці  в  Україні,
Не  володіють  і  понині,
У  них  не  мова,  в  них  «язик»,
А  я  лише  до  мови  звик.

І  через  те  напевно  здавна,
Для  нас  свята,  яка  державна…
Чужі  не  рвемо  «язики»,
А  їх  вивчаєм  залюбки,

Англійську  мову  і  французьку,
Німецьку  теж,  та  тільки  дзуськи,
Вчимо  ми  мови,  не  «язик»,
Чомусь  до  мов  я  більше  звик.

Щоб  не  «язик»,  а  рідна  мова,
Ота  співуча,  калинова,
Для  всіх  від  батька  і  до  сина,
Була  державна  і  єдина.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474635
дата надходження 24.01.2014
дата закладки 25.01.2014


Віталій Назарук

Хай буде нам Господь суддею

На  тілі  хрест,  а  що  в  душі?
Там  пустота,  шугає  вітер,
Душі  загорнуті    в  плащі,
Ідею  ж  ще  ніхто  не  витер..

Розбили  правду  на  друзки,
Забрали  все,  окрім  ідеї,
І  в’ють  із  нервів  мотузки,
З  нас  «москалі»  і  «іудеї».

Схилили  голови  давно
І  проживаємо  в  покорі,
Люд  мовчазний  заліг  на  дно,
На  нас  цькують  звірські  потвори…

А  де  ж  народ?  Мовчить  чому?
Не  покусають  пси  народу,
Ми  ліквідуємо  чуму,
Нам  воля  буде  в  нагороду.

В  нас  забирають  все  святе,
Історію  крадуть  і  мову,
Та  Україна  ще  цвіте
І  віру  береже  Христову.

Ми  горді  споконвік  були,
Завжди  уміли  воювати,
Хоч  нажили  собі  горби,
При  такій  мізерній  зарплаті.

Прокинутись  пора  від  сну,
І  поборотись  за  ідею,
Щоб  вільним  стрінути  весну,
Хай  буде  нам  Господь  суддею.

Пора  піднятися  з  колін,
Вдягнути  гарну  вишиванку,
Бо  час  настав  –  це  час  для  змін,
Щоб  прокидались  вільні  зранку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474853
дата надходження 25.01.2014
дата закладки 25.01.2014


Віталій Назарук

Прошу тебе, синочку, не стріляй

Синочку  мій,  ти  в  тата  не  стріляй,
Бо  від  сьогодні  тато  на  Майдані,
Сусід  Степан,  Михайло  Водограй,
Тобі  везуть  смачненьке  в  чемодані.

Якщо  побачиш  тата  –  підійди,
Негоже  сину  не  признати  тата,
Бо  ще  колись,  татусеві  сліди,
Згадаєш  ти,  як  стрелиш  з  автомата.

Чудово  знаю,  в  тебе  є  наказ,
Та  хто  ж  здобуде  для  народу  волю,
Знов  дурять  нас,  таке  було  не  раз,
А  ми  і  далі  скручені  від  болю.

Прошу  тебе,  синочку,  не  стріляй!
І  попроси,  щоб  не  стріляли  друзі,
З  добром  ти  своє  серце  відкривай,
Ти  подзвони  і  слово  дай  матусі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474858
дата надходження 25.01.2014
дата закладки 25.01.2014


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.11.2013


Віталій Назарук

В полоні дружини

Заллють  сльози  лице,  душа  ляже  на  дно,
Із  грудей  схоче  вирватись  серце.
Бо  такого  в  житті  в  мене  ще  не  було,
Коли  смутком    наповнять  відерце.

Груди  лопнуть  навпіл,  серце  в  руки  візьму
Й  подарую  коханій  у  чаші.
Та  любов  назавжди,  друзі,  я  збережу,
Бо  у  мене  є  мудрості  наші.

І  хай  серце  щемить,  а  літа  у  політ
Відправляють  щасливі  хвилини.
Не  відомо  ще  скільки  назначено  літ,
Жити  поруч  в  полоні  дружини!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276128
дата надходження 20.08.2011
дата закладки 22.08.2011


Віталій Назарук

Шана жінкам України

Складаю  шану  жінці  України
І  хочу,  щоб  завжди  вони  цвіли.
Немає  в  світі  жодної  країни,
Де  б  кращі  за  укрАїнок  були.

Красиві  личком,  пишні  -  наче  кралі,
У  їхніх  ніг  султан  лежав  колись.
Напевно    буде  друзі  так  і  далі…
Хіба  ж  вони  у  нас  перевелись.

Сестра,  кохана,  мамця,  чи  бабуся
Родили  нас  і  вивели    в  життя.  
В  них  теплі  руки,  я  на  них  дивлюся,
Бо  їх  зростила  матінка  земля.

Мої  красуні,  я  пишаюсь  Вами
І  хочу,  щоб  щасливі  Ви  були.
Щоб  у  душі  дзвеніло  слово  –  мама,
 Вас  шанували    доньки  і  сини.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274936
дата надходження 13.08.2011
дата закладки 22.08.2011


Віталій Назарук

Бережіть Україну

Україно  моя,  куполи  золоті,
Моя  земле  в  хлібах  і  калині.
Хай  співають  тобі  все  життя  солов’ї
І  лунають  «курли»    журавлині.

Моя  земле  озерна  в  лісах  і  степах,
Краю  мій  чарівний,  дорога  Україно.
Пшениці  золоті,  що  ростуть  на  ланах,
Рідна  серцю  моя    Батьківщино!

Я  люблю  свій  народ,  його  диво  пісні,
Хай  Господь  захистить  нашу  землю  єдину.
Я  звертаюсь  до  вас,    українці  мої,
Ви,  як  матір  свою,  бережіть  Україну!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275051
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 22.08.2011


Віталій Назарук

Земля йде на спочинок

Вже    опустіли  від  хлібів  поля,
Лише  стерня  шкодує  за  врожаєм.
Йде  спочивати    матінка  Земля
І  чим  її  засіють  ще  не  знає.

Стерню  розорють,    зачорнить  рілля,
Сніги  накриють  білим  покривалом
І  до  весни  засніжені  поля
Наповнять  землю    чарівним  нектаром.

І  з  першим  співом  птахів  на  весні,
Коли  вони  із  вирію  вернуться,
Розбудять  землю  чарівні  пісні,
Поля  від  сплячки  враз  тоді  проснуться.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274560
дата надходження 11.08.2011
дата закладки 22.08.2011