Зеленчук Галина: Вибране

Злата Наркевич

Наяву

Загублена,застужена  тобою
Вже  не  своя-а  зовсім  інша
Народжена  холодною  весною
І  втілена  у  власних  віршах.

Розсіяна  у  сонячнім  промінні
А  потім  зібрана  у  хмарах  дощових
В  твоє  кохання  проросла  корінням
Розквітнувши  у  почуттях  палких.

А  ти  садив  мене,плекав
Неначе  квітку  польову
Душею,серцем  промовляв
І  я  прийшла  до  тебе  наяву.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420875
дата надходження 25.04.2013
дата закладки 25.04.2013


Юля Фінковська

Надто тихо, стишено-перетишено

Тиша  часом  буває,  як  рана,  такою  глибокою,
І  ні  пластир,  ні  вата  не  заповнять  її  порожнечу.
Вона  мовчки  виколює  очні  яблука  твого  спокою,
Загортаючи  мокрі  повіки  в  чадру  чернечу.

І  здається,  що  надто  натягнута  свіжого  тіста  мить,
Що  години  –  окремі  життя,  без  дійових  осіб.
А  мовчання  пахне  корицею  і  так,  як  вона,  гірчить,
Десь  між  пальцями,  схудлих  від  тиші,  діб.

Непритомніє  кисень,  від  форзаців  до  стін  передпокою,
Сторінками  зачитуєш  біль,  поки  лампа  не  упокоїться.
Тиша  часом  буває,  як  рана,  такою  глибокою,
І,  на  зло  тромбоцитам,  до  відчаю  довго  гоїться.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407278
дата надходження 08.03.2013
дата закладки 25.04.2013


Мирослав Гончарук_Хомин

Знаєш, мені трохи набридли вокзали…

Нарешті  творчим  тандемом  "Feel  It"  (Мерик  Гончарук-Хомин  і  Нюта  Окружко)  записали  пісню  на  вірш,  чим  і  ділимось  з  Вами...


Знаєш,  мені  трохи  набридли  вокзали,
Розділяючі  мовчки  нас,
Твій  потяг  у  Київ,  а  звідти  –  в  Оттаву,
А  мені  у  свій  приземлений  час…

Між  нами  -  відстань  у  десятки  перонів,
Чи  знаєш  ти,  чи  бачив  ти
Озера  сліз  в  моїх  долонях,
Як  важко  від  себе  втекти...

Знаєш,  мені  трохи  набридли  готелі,
Чужі  незнайомі  мости,
Прим’яті,    хоч  і  чисті  постелі,
І  відчай,  що  підеш  ти…

Знаєш,  мені  трохи  набридло  по  світу
Пліток  від  чужих  і  своїх,
Моє  щастя  –  точно  наступним  літом,
А  в  тебе  крізь  сльози  сміх…


Концертна  версія  пісні  -  https://www.youtube.com/watch?v=_qXMdiHhxAk

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403803
дата надходження 24.02.2013
дата закладки 17.03.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.08.2012


olya lakhotsky

Без тебе

Так  дивно  –  цей  ранок,  як  тисячі  інших  безсонь
Минає  без  тебе,  і  вічність  проходить  без  тебе,
Без  тебе  це  небо,  дорога  до  дальніх  сосон,
Дітей  голоси  –  я  німо  дивуюсь  –  без  тебе.
І  діти  сміються.  Який  в  них  безжурний  ще  сміх,
А  над  узголів'ям  –  яке  в  них  бездонне  ще  небо!
Як  дивно  –  впізнати  тебе  серед  тисячі  всіх,
Й  життя  не  спинилось,  а  далі  пішло  –  вже  без  тебе.
Даруй  мені,  сонце,  терпіння  і  трохи  жалю,
І  пісню  таку,  щоб  колись  забувати  про  себе.
Прости,  що  бездарно,  але  невблаганно  люблю,
І  кожен  свій  день  на  землі  починаю  –  без  тебе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206978
дата надходження 20.08.2010
дата закладки 28.08.2010


Biryuza

Чужа

Приреченість.  
     Вона  вбиває  оману  святості.  
Загублена,  
 яку  шукати  безглуздо  в  радості.  
Чужа-  
 така  яскрава  й  разом  невидима.  
Твоя-  
 лише  хвилину  тривогу  битиме.  
Ні  з  ким-  
   давно  набридли  слова  без  щирості.  
Ось  так...  
 І  звідки    взяти  тепер  сміливості?  
Кому  
віддати  в  руки  слова  обшарпані?  
Тобі-  
на  автоматі  нервово  набрані.  
 Ці  сни...  
Я  їм  не  вірю,як  власній  вірності-  
Там  ти...  
 в  моїй  безглуздо-ранковій  сірості.  
Боюсь...  
в  слова  вдягати  щось  ще  непізнанне.  
Чужа  
тобою  створена  і  пронизана...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196288
дата надходження 18.06.2010
дата закладки 18.07.2010


Bodo

Людині

Матерій  плід,  та  суть  незрима.
Довершене  творіння  Абсолюту.
Мов  купина  неопалима,
Посеред  пекла  повсякчас  і  всюду
Горить...  Та  не  згорить  ніколи
Натхнення  ємності  нескорених  ідей.
І  щастя  штучне,  різнокольорове
Не  промайне  повз  стомлених  очей.

Але  ж  ти  Бога  витвір  досконалий.
В  кайданах  розуму  свого  -  
Зарозумілостей  незносність  одичала
Хай  омине  шляху  твого.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157037
дата надходження 21.11.2009
дата закладки 28.01.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.01.2010


Ленка Василишин

when a spring will begin

1.  Empty  room  and  a  hot  tea
A  Dreams  -  it's  unique  that  she  can  see
Tears  can't  flow  already
And  it  will  be  the  end  of  a  story,  possibly...


But  when  a  spring  will  begin,
ideas  will  become  better.
But  when  a  spring  will  begin,
all  problems  will  be  put  aside  on  later.

2.  When  she  close  her  eyes
she  imagine  him  alongside.
When  the  sky  cries
it  doesn't  feel  emptiness.


But  when  a  spring  will  begin,
ideas  will  become  better.
But  when  a  spring  will  begin,
all  problems  will  be  put  aside  on  later.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165066
дата надходження 09.01.2010
дата закладки 09.01.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.11.2009


Foxy

Родзинки

Пружини  час  розмотує  прискорено,
На  зрізі  кільцями  рубцює  слід,
І  осідає  порохом  на  скронях
Чи  то  років,  чи  то  іржі  наліт.

Чи  то  великий  досвід  за  плечима,
Чи  зібране  каміння  у  нирках,
Каміння  філософське  під  очима  -  
Запаси  мудрості  у  двох  мішках.

Життя,  порізавши  на  лінії  долоні,
Десь  на  зап'ястку  зупиняє  скло,
Притрушує  шляхи  мої  солоним,
Щоб  до  кінця,  бодай,  не  зажило.

Не  треба  солі  -  сіль  моє  минуле,
Але  навряд  чи  прісно  проживу...
Стирає  час  на  порох  все,  що  було.  
Додати  б  хоч  родзинки  дежа  вю.

Життя  -  війна,  і  час  -  найбільший  ворог.
Завжди  вбиваю  час,  коли  пишу.
Та  навіть  якщо  я  -  лиш  тільки  порох,
В  своїх  віршах  родзинки  залишу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144762
дата надходження 10.09.2009
дата закладки 11.09.2009


Zahid

Щастя

Чиєсь    щастя    забилось    в    самотнє    купе.
Тихенько    сидить    і    носом    сопе.
Скрутилось    в    клубочок    у    темнім    кутку,
в    перехожих    шукає    пристрасть    п'янку...

За    руку    зайшли    у    теплий    вагон,
у    вікні    помаленьку    тікає    перон...
Побачивши    нас,    щастя    встає...
Нам    чужого    не    треба,    у    нас    є    СВОЄ!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142803
дата надходження 25.08.2009
дата закладки 25.08.2009


О.В.Рожко

"КОХАНІЙ"

Я  без  тебе,  як  ніч  без  зірок,
і  як  літо  без  ніжних  квіток,
як  ранкова  трава  без  роси,
як  весна  без  своєї  краси.
----------------------------
Як  нема  тебе  -  й  сонця  нема,
ну  а  взимку  й  зима  не  зима,
а  як  знов  тебе  бачу,  то  знаю,
що  ще  більше  тебе  я  кохаю.

       листопад  1993

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=26768
дата надходження 11.05.2007
дата закладки 22.08.2009


Vl@dik

без назви

Цю  павутину,дитячу  павутину,
Що  плили  руками  надій,
Цю  нікчемну,самотню  порожнину,
Що  закриваємо  руками  повій,
                                                     придумали  ми.

Ці  бажання,що  буруть  за  горло,
Цей  сум,що  приносить  мед,
усе  це,солодко-потворне,  
що  дарує  невинних  жертв,
                                                   придумали  ми.

Цю  тишу,що  лоскоче  за  губи,
Цю  правду,що  приносить  вона,
Ці  маленькі,нікчемні  наруги,
що  дарує  життя,
                                   придумали  ми.

Цей  голос,свого  ідеалу,
Цей  погляд  минулих  віків
і  смак  гіркого  мармеладу,  
уже  прожитих  днів,
                                       придумали  ми.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137808
дата надходження 17.07.2009
дата закладки 17.08.2009


ammonia

Ранок. День. Вечір.

Якщо  станеш  спиною  до  сонця,
Побачиш  лиш  тінь  свою.
Подивися  на  вранішні  роси,
І  побачиш  слово  –  люблю.

Вдень  сьогодні  доволі  спекотно,
Я  ховаюсь  в  тіні  дерев.
Наче  з  ними,  та  все  ж  самотня.
Зі  мною  лиш  сонце-лев.

Обернися.  Ти  бачиш?  Зорі!
Уже  вечір,  уже  смеркає.
Засинає  весь  світ  просторий...
А  я  зникла,  мене  немає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=29547
дата надходження 12.06.2007
дата закладки 16.08.2009


Н-А-Д-І-Я

Стосунки... ( експромт)

Між  нами  прірва  у  стосунках,
сум"яття  цілий  океан.
З  любов"ю  ми  звели  рахунки,
зневіру  знищили  й  обман.

Хоч  й  досі  ще  душа  страждає,
зате  звільнилась  від  образ.
І  в  серці  вогник  догарає:
стає  все  меншим  раз-у-раз.

Осінній  дощ  згасив  багаття.
що  в  серці  тліло  скільки  літ...
Туман  окутав,  наче  плаття,
й  на  почуття  мої  приліг.

Лиш  вітер  іскру  роздуває,
що  згасла  вже  без  вороття.
тепер  я  в  попелі  шукаю.
що  вже  пройшло,  як  дим  з  життя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137688
дата надходження 16.07.2009
дата закладки 14.08.2009


мала

Моя осінь

В  житті  буває  все  не  так,
а  може  й  так  ,але  не  зовсім
Це  добрий,чи  поганий  знак?
Та  знову  осінь,знову  осінь.

Ах,як  любила  я  колись
під  дощ  осінній  сумувати,
І  мрії  ті,  що  не  збулись  
в  клубочок  спогадів  снувати.

І  на  заплаканім  вікні
покірно  в'януть  хризантеми
і  дощ  наспівує  мені
цікаві  й  не  цікаві  теми!

Ти  не  питай  чому  сумна?
Чому  тобі  не  розказала?
Як  я  в  тій  осені  одна  
колись  без  тебе  раювала.

В  житті  буває  все  не  так!
А  може  й  так,але  не  зовсім!
Осінній  дощ-то  добрий  знак,
чого  без  нього  варта  осінь?

Дивилась  осінь  у  вікно,
над  жовтим  листям  чаклувала
Все  те,що  так  було  давно
в  клубочок  спогадів  снувала!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140779
дата надходження 09.08.2009
дата закладки 13.08.2009


Tara Maa

Ти не дзвониш

А  ти  не  дзвониш.
І  я  не  дзвоню.
І  взагалі…
Мене  як  врониш  –
Я  не  потону,
Ти  ж  на  мілі.

Мене  як  скинеш,
Зіб’ю  у  піну
Твої  грунти.
Мої  фестони  –
Твої  кордони,
А  не  мости.

Так  і  не  дзвониш.
У  телефоні
Гудуть  джмелі.
І  серце  в  цвілі,
І  тіло  біле,
І  взагалі…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134068
дата надходження 16.06.2009
дата закладки 13.08.2009


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.08.2009


Парчевська Ольга

Зітхання

Зітхає  ніч,  не  обігріта  тілом
Заходу  сонця  і  зітхаю  я,
Насторожившись  хижим  звіром,
Зійшла  минулого  зоря.

Проникнуть  в  епізоди  крові
На  білосніжній  скатертині,
Жага  довіри  та  любові,
Сліди  від  пазурів  на  спині.

Холодний  місяць  –  це  не  фетиш,
Нічним  створінням  не  взірець,
Він  грається,  втупившись  з  неба,
Скалками  змучених  сердець.

Він  грається...  Як  ми  з  тобою.
Бо  тільки  так  умієм  жити.
А  що  існує  поза  грою?
Не  те,  що  хочеться  любити...

Магнолія  розкрила  губи,
В  бажанні  пристраснім  роси,
Шепоче  місяць:  „..всі  ви  люди..”  -
Зітхання  ночі  і  краси...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140934
дата надходження 10.08.2009
дата закладки 13.08.2009


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.08.2009


Bodo

Плаче вітер

Плаче  вітер  дощем  за  вікном.
Й  чути  стукіт  його  в  моїх  скронях.
Ти  до  мене  прийдеш  ніжним  сном.
А  мене  чомусь  мучить  безсоння.

Як  злетять,  як  злетять  до  небес
Заколисані  серцем  надії.
Світлий  промінь  мені  принесеш.
Не  побачуть  його  мої  мрії.

Й  краплі  жадібно  падали  вниз.
І  лице  закривали  долоні.
То  не  дощ,  то  сліди  моїх  сліз,

Що  залишились  на  підвіконні.
Плаче  вітер  дощем  за  вікном,
І  я  плачу  з  ним  в  унісон.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120467
дата надходження 10.03.2009
дата закладки 13.08.2009