Ворони чорніють на фоні блакиті.
І сонце в зеніті,
І небо в зеніті,
І люди в зеніті,
І сталлю укриті,
Бо прагнуть себе заховати від себе…
В калюжах є бруд. В калюжах є небо.
Наш час ще не настав. Та коли від настане?
І маски твої замінили омани.
День знепритомнів. Змінили пароль.
Манекен допиває ілюзій алкоголь.
Догораєш із спаленими власноруч мостами…
А очікування обростає гудками.
Тобі не відомо коли буде вчора.
Ти падаєш, падаєш, падаєш вгору.
Земля надто кругла, а ми несувмісні .
На жаль чи на щастя у всесвіті тісно.
Неминучі події поставили мат.
Але кожного стримує внутрішній кат,
Заманює в сіті,
В прозорі сіті,
В гальмівні сіті..
А ворони чорніють на фоні блакиті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153281
дата надходження 03.11.2009
дата закладки 03.11.2009
Как жаль, что часто мы слепы,
Не видим в близком отраженья,
Чужой души, порой следы,
Нам дарят робость и смятенье.
Чудные фрески-это жизнь,
Банальность душит вдохновенье,
Бежим, меняя этажи,
Навстречу -счастье, как мгновенье.
И на весы бросаем стяг,
Своих побед и поражений,
В числе житейских передряг,
Не замечаем искажений,
своих поступков.Тянем в плен,
Друзей, неведая что будет,
Прощаем не щадя колен,
Стоим, как маленькие будды…
Но что вы, право, нет святых
Скорей найти бы оправданье,
Своих улыбочек литых,
А после…в сердце увяданье…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139177
дата надходження 28.07.2009
дата закладки 06.08.2009