Всесвіт – це зірки, планети -
Ми, мурахи на Землі.
Ні! Напевно – є тенета
Де думки живуть у сні.
Суть простою може бути
і в душі живе той міст.
Як ми прагнемо відчути -
Все знаходить власний зміст.
Бій між сутністю у світі
й тим, що буде там – колись!
"Вмій життю цьому радіти -
чуєш вкотре. - Помолись".
Ми безсмертні – може вічні -
Може це лиш старт і мить.
А світи, як цей, не злічні,
і душа дарма болить…
Не знайти початок суті -
Бо вона і є цей світ.
Та канони ці забуті,
Через так багато літ.
19.09.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211725
дата надходження 20.09.2010
дата закладки 18.07.2011
Ти кіт, який принизивши усіх зостався гордим,
І радості із вуст немає меж,
Твоя порода відродилася від чорта,
В своєму щасті лиш живеш.
Чому радіти тут – не зрозуміло,
Що було кращого у твоєму життю?
Можливо маєш інше тіло?
Чи їв інакшу на Різдво кутю?
Чи може крізь стіну колись проходив?
Читав думки великих владарів?
Лиш від моральних принципів відходив,
Вже бачили таких котів.
Задумайся, як треба жити далі,
І на яку дорого стати слід,
Не буду більш читать тобі моралі,
Не треба лізти в аморальний брід.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270638
дата надходження 17.07.2011
дата закладки 18.07.2011
Пусть он был немного странен
В своих поисках далеких
Облик был его печален
На тропинках одиноких
Он носил в котомке Будду
И в жару и в дождь и в стужу
Он искал глаза повсюду
Те глаза что греют душу
Но встречались на тропинках
Опустевшие глазницы
Прописались в них лишь льдинки
Льдинки грешницы-блудницы
Так бродил он в паланкины
Проникая безучастно
Но и там лишь комья глины
Глины с привкусом соблазна
Но у пагоды однажды
Он увидел облик девы
Цвета черного как сажа
Но под стать для королевы
И тогда он улыбнулся
И с ума сошел от счастья
Стал как волк и огрызнулся
Оголив клыки из пасти
Взвыл и бросился на лапах
Прочь от всех в лесную чащу
Часто он питался страхом
А людьми и вовсе чаще...
Год Крысы
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137367
дата надходження 14.07.2009
дата закладки 11.08.2009
Ти ангел?? навіщо тебе збили...
Ти ангел?? навіщо крила оголили...
Ти жити не хочеш,
Кричати не можеш,
З даху стрибати ідеш
Та що ти цим зробиш??
Біль пройде,
Рана заживе.
Не роби...
Ангел?? ти,
Та все одно робиш помилки,
Ангел?? ти,
Та все одно вб'ють тебе вони,
Ангел?? ти,
Страшну дурницю не роби,
Ангел?? ти,
НЕ ЙДИ НА ДАХ, НЕ ЙДИ!!!
Тебе болить найбільше у душі,
Життя людське не можеш зрозуміти у собі,
Зло, кожен день з'їдає все більше,
Робить боляче, робить ще гірше...
Кислотним обривком леза зпікає,
Руки, зап'ястя, і всі твої рани,
Очі відкриті тримай до кінця,
Не зможе подолати твій опір брехня...
Ангел - це ти,
Не дивись на свої помилки,
Ангел - це ти,
Не дивись на те, що болить,
Ангел - це ти,
Рани твої всі заживуть,
Ангел - це ти,
Живи і завжди ним будь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139118
дата надходження 28.07.2009
дата закладки 10.08.2009
Злітаєш до неба без крил, без ваги,
Залишаєш життя і людей у низу,
Ніколи не станеш Ангелом ти,
Убив всі думки і мрію одну...
Поламаний череп, потрощені руки,
Побиті дороги за тобою ідуть,
Залишаєш усіх, залишаєш ті муки,
Та втечеш не далеко - тобі не дадуть...
Не вб'єш ти сюгодні, вб'ють завтра за тебе,
Не жаліє ніколи ніхто і нікого,
І завжди від болю зриваються вени,
І завжди зникає, хтось від погляду злого...
Стоїш ти в калюжі чужої крові глибокій,
Кидаєш петлю на шию свою,
Не хочеш так жити у світі жорстокім,
Ти робиш три рухи і усмішку сумну...
Залишаєш ти землю, обманувши брехню,
Обхитривши її, тепер твориш тут Зло,
Побачивши в смерті лиш волю одну,
Ти отримав ім'я… Ти від сьогодні - Воно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138783
дата надходження 25.07.2009
дата закладки 27.07.2009
Один укус, дві струї,
Розум помало вмирає в мені,
Жили холонуть, серце всихає,
Життя в очах моїх зникає...
Спрага мучить, вже не можу,
Крові хочу, дуже хочу...
Тяжко зараз мені, повір,
Тяжко дуже, я вампір...
Кожної ночі не можу спати,
Прокидаюсь без пам'яті, йду гуляти,
В нічному тумані, на сірій дорозі,
Розкриваю крила, та літати не можу...
Мої крила обгоріли, коли випив крові в людозвіра...
Так живої крові вже нема,
Всюди мертва, всюди брудна.
Я зголоднів, повір,
Дуже тяжко, я вампір...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138501
дата надходження 23.07.2009
дата закладки 27.07.2009
Самотність душ, думки не з вами,
Здається ви однакові, та хто вас знає.
Не пояснимість почуттів - ця ноша надважка,
Немає знову слів, є лиш ілюзія одна....
Здається душі рідні, без конфліктів,
Та щось стоїть між ними, як магніти.
Рука в руці, думки одні,
Та чомусь ваш погляд і вуста сумні...
Чомусь пуста кімната у мовчанні,
Коли ви разом - це страждання...
Чомусь як ви окремо, наче в снах,
У серці боляче й стігмата на руках...
Це кров...
Важко зрозуміти почуття складні,
У сірих буднях загубилися ви десь на дні,
Багато спогадів приємних,
Та зараз у очах одна єдина лиш картина...
Болюча правда - це життя,
Приходять роздуми щодня,
Не в змозі зупинити цей потік,
Напевне десь у глибині, в душі,
Горить і тліє ваш смертельний гріх...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137772
дата надходження 17.07.2009
дата закладки 22.07.2009
Червоні жили на руках відкрились,
Носити у собі життя уже втомились,
Червоним пеклом очі закривають,
Зв'язок із світом знову пропадає...
У серці біль і все кричить,
У голові сміття... усе горить,
Не бачу зла у тобі я,
Не бачу зла, його в тобі нема...
Думки пропали знову в боротьбі,
Життя і смерть, у сни приходять знов мені,
Не знаю чи допоможе вибір мій,
Не знаю чи я зможу покинути цей світ...
Поринувши в пітьму, душа пропала,
Що в лабіринті у брехні, вона не знала,
Побачивши цей договір смертельний,
Узяла всі гріхи твої на себе...
Червоний світ в очах стоїть,
Усе навколо полум'ям горить,
В тобі не можу бачити вже зла,
Моя душа пропала, а разом з нею я...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136375
дата надходження 06.07.2009
дата закладки 08.07.2009
Солодкі ріки, цукрові береги,
Задоволені психи лазять навкруги,
Всі купаються знову в тому багні,
Роблять боляче... Огида в мені...
Легко купляються на всю ту брехню,
Роблять помилку, а за нею ще одну,
Живуть всі в ілюзії, немає в світі правди,
Щоб стати "крутим", можуть вбити, так було завжди...
Омріяні ідоли, фальшиві боги,
Крізь побиті серця, прокладають дорогу вони,
Ніхто не жаліє, й не бачить нікого,
Головне прокласти, як небуть ту дорогу...
Огидно дивитися на тупу боротьбу,
Набридло знаходити правду сумну,
Ну коли ці зомбовані раби свого щастя,
Зрозуміють, що не можна сікти чуже зап'ястя???
Не можу зрозуміти суспільство це хворе,
Не бачу я ідеї й думок в нім здорових,
Коли ж будуть зміни, коли ці цукрові береги,
Пропадуть й розтануть, з Землі на завжди??
Коли?
Болить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134255
дата надходження 17.06.2009
дата закладки 20.06.2009
Душа забыла про покой
Идем скорей, идем за мной!
Я поведу тебя в края,
Где света нету, где земля
На сотни миль в крови нечистой,
Где краски Солнца и Луны
С ручьем смешалися игристым,
Добавив капельку слюны
Тех диких псов, что на престоле,
А раньше бегали на воле
И лаяли на бравый свет,
Которого кои веки нет.
Ну что? Не нравится картина?
Что ты хотел? А та калина,
Что на горе росла спокойно
Давно засохла, нет ее.
И мы склонилися покорно
Под лапой старшего из псов,
Поработителя всех снов.
И там под лапою кровавой
Остались жить, и счас живем,
И псов возносим черной славой,
И усыпаем тихим сном.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134049
дата надходження 16.06.2009
дата закладки 20.06.2009
Радію я, бо ще існую,
Сміюся я, бо ще живу.
Пишу вірші, солдат малюю,
По течії життя пливу.
Сумую я, що маю вмерти,
Що зникну з Матінки Землі,
Зникають прокляті поети...
Та знов з’являються в війні.
Радію в день, в ночі сумую.
І сльози змінюю на сміх.
Дурні слова у голові римую,
Но думаю, мені пробачать гріх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134355
дата надходження 18.06.2009
дата закладки 20.06.2009
Когда гаснет свет за спиной
Когда ты один на один с тьмой
В глазах потоки информации-
Переизбыток местной токсикации
Они приходят за тобой тогда
когда уже на небе солнца нет
Фигуры мрачные,чумные, злые
Ты просто лезешь под кровать
А если под кроватью места мало-
Бесполезно лезть под одеяло.
Они найдут тебя всюду,
По запаху мысли,следу
Свет их может отогнать,
Но это не спасает, они злятся
Рука в тени будет кровью истекать
Вечно будешь темноты боятся
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134172
дата надходження 17.06.2009
дата закладки 17.06.2009
Наві Талі присвячується
Скажи мені, мавко, чи може так бути
Щоб я закохався в примару твою?
Як проклята тінь з тобою я всюди
Блукаю в Богами забутім краю.
Дай відповідь, мавко, чому мертве серце
У грудях холодних нестерпно болить?
У склепі моєму відчинені дверці
Щоб ти завітала до мене на мить.
Моя люба мавка, твої оченята
Мене захопили в шалений полон,
І зорі на небі віщують заклято
І все навкруги наче демона сон.
Не маю більш слів... Хоч думок так багато...
Якщо щось не так, вибачаюсь... пардон...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134039
дата надходження 16.06.2009
дата закладки 17.06.2009
Ти живеш, і бачиш світло – Явь,
Чиниш суд ти справедливий – Правь,
Тихий холод домовини – Навь.
Сієш просо ти, та жито – Явь,
Мудрий, наче старець сивий –Правь,
Більш не чуєш сміх дитини – Навь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134160
дата надходження 17.06.2009
дата закладки 17.06.2009
Тінь із неба в очі впала,
Зло в душі твоїй заклала,
Все в очах твоїх горить,
В коридорі темно, все болить...
Ти блукаєш у житті,
Щось шукаєш у собі,
Кров гарячу випускаєш,
Коли боляче й коли жити як, незнаєш...
Ходиш ти по колії життя,
Чуєш страх і не приємне відчуття,
В грудяг щось стискає і болить,
Вільно дихати щось не дає...
Ти чекаєш на той потяг, на кінець життя,
Та дарма, його нема й нема...
З колії ти сходиш. Вже набридло,
Жити в цьому світі так огидно.
Хтось слідкує за тобою впертий,
Не дає спокійно навіть померти...
Ідучи спокійно, на шляху додому,
Озираєшся на колію уже знайому,
Бачиш потяг – він запізнився,
Все набридло, ти втомився...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134079
дата надходження 16.06.2009
дата закладки 17.06.2009
Терпіння... Біль,
Це страх перед поставленим і не минучим фактом,
Сенсорика і розум твій,
Чекає лиш останні дні й читає надсліпучі факти.
Знайти в собі не знанну досі силу врятуватись,
Завдання не з легких, та все ж це краще за просте - чекати...
Тремтіння рук і Паркінсон шепоче в вухо,
У животі трубоподібні черви утворили заворуху,
Війна емоцій у крові - вливає градус в очі,
Тьмяніє розум, останній подих й погляд на життя своє уже за тілом..збоку..
Звільнитися з коробки існування - надто просто,
Зламати сприйняття реальності потрібно ще у початковій точці,
Можливо так ти звільниш той важкий тягар з душі,
Можливо так очиститься твій посуд (череп) і терпкі думки...
Чекати... - Це остання примусова дія в'язня,
Людина, що здалася.. - це її останнє катування,
Знайти у собі сили - це не є занадто важко,
Померти з гідністю і вірою, що варто жити.. Знаю - це потрібно знати..
Терпіння.. Біль,
Це страх перед поставленим і не минучим фактом,
Сенсорика і розум твій,
Чекає лиш останні дні, й читає надсліпучі факти.
У передсмертельнім відчутті, завжди про мрію пам'ятати,
І хоч її уже давно немає, зібрати сили, й останнім поглядом, загадавши, в світ її подати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133330
дата надходження 10.06.2009
дата закладки 14.06.2009
Результат миттєвий дивної науки про життя,
Стрімким потоком букв вливається в слова,
Сліди щоденної важкої праці на лиці,
А істина десь поряд - істина в шкарпетці на нозі...
Важкі потужні спроби й роздуми про сенс буття,
Заводять все в глухий куток, далі йти куди нема,
Вся праця прагне висновку, це шпилька в голові,
Різкий п'янкий це запах...істина в шкарпетці на нозі...
Буває думать боляче, та це наш особливий дар,
Буває страх приходить в сни, та може це лиш знак,
Завжди ілюзії навколо поглинають всі думки,
Збираються в шкарпетці й гниють у ній вони завжди...
Складну незламну загадку ми хочем розгадати,
На вічне запитання, відповідь простеньку дати,
Та є мільярди душ і роздумів у голові,
Філософія шкарпетки... Істина можливо в ній...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133273
дата надходження 09.06.2009
дата закладки 10.06.2009
Ми маємо можливість обсирати всіх і всюди,
Та не маємо бажання прощати.. Як далі буде??
Гріхи, накопичення слів, чи може їх злив у депресію,
Народжує на дні у душі цю невловиму агресію....
ТАК, РІКА ІЗ ЧИСТОГО БАГНА КОЖНОГО,
ЗМИВАЄ ПЛЯМИ, СОВІСТІ КРАПЛИНИ - ЖОДНОЇ,
ХОЛОДНИМ ВІДБРИЗКОМ З ФОНТАНУ ЖИТТЯ,
СПІКАЄ В ВИСКАХ ДУМКИ ПРО ВГОРУ ПІДНЯТТЯ..
КОЛІНА В СИНЦЯХ, ЗАТЕРПЛІ ВІД ВТОМИ НОГИ,
НІКОЛИ НЕ ВІДРИВАЮТЬСЯ ВІД ЗАЛЮДНЕНОЇ ПІДЛОГИ,
ЦЮ ПОМИЛКУ ВІДЧУВАТИ МОЖУТЬ ЛИШЕ ГІДНІ,
НАЖАЛЬ НИМИ СТАЮТЬ НАЙСЛАБКІШІ - ДІТИ...
З НАРОДЖЕННЯ ПЛАЗУЮТЬ ТИМ ЖЕ Ж ШЛЯХОМ,
НА ПОВІДКУ У БАТЬКІВ, ПІДТРИМКА ЙОГО БАТУГОМ,
ЗРИВИ емоЦІЙНІ ТА СТРЕСИ ВІД НЕНАВИСТІ ПОСТІЙНІ,
ЦЕ УСЕ БАЧИМО, АЛЕ ЗБОКУ... ДЛЯ СЕБЕ - СЛІПІ МИ...
Ми маємо можливість обсирати всіх і всюди,
Та не маємо можливостей злити з себе цей бруд весь,
Виховуєм у собі та близьких ненависну злу зброю,
Яка по не фарту може стати нашою ж труною...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132702
дата надходження 05.06.2009
дата закладки 09.06.2009
Прийди,
На край скелі, зроби,
Останній крок і скажи,
Всьому світу - я вільний...
Візьми,
Лезо в руку, зроби,
Надріз вени й скажи,
Всьому світу - я вільний...
Порвати тугі життєві кайдани,
Це наше найважче, смертельне завдання,
Знайти у собі, проблему й вину,
Прийняти й побачити в собі одну.
Це важко...
Ти кажеш грати - це краще??
Ходити й брехати - це Істина наша??
Не правда..
Знову обманюєш себе,
Це знову брехня,
Знову життєва ілюзія тупа...
Брехня...
Вона поїдає з середини тебе...
Чому така зла??
Чому вона зла??
Істину зрозуміти - це важко??
Істину підтримати - це слабко??
Ні, я знаю, для вас вся сила у брехні,
Істина ваша у сухій воді...
Плаває десь в небесах,
Хвалить ідолів у снах...
Прийди,
На край скелі, зроби,
Останній крок і скажи,
Всьому світу - я вільний...
Візьми,
Лезо в руку, зроби,
Надріз вени й скажи,
Всьому світу - я вільний...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132172
дата надходження 01.06.2009
дата закладки 03.06.2009
Мені сонце засліплює очі –
Я не можу далі іти,
Прокидаюсь весь час серед ночі
Від задухи та хочу води.
Мені вітер в волоссі не грає,
А здіймає лиш куряву й пил.
Тільки падає той, хто літає,
Та чи досить піднятися сил?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132164
дата надходження 01.06.2009
дата закладки 01.06.2009
Ты не строй предположений –
Дай событиям созреть,
А иначе сядешь в лужу…
И на что будешь смотреть?
Зря готовишь ты ответы
На незаданный вопрос!
Только душу растревожишь
И себе прищемишь хвост.
Нарисуешь ту картину,
Что в помине не была
И окажется – ловила
Синем небе журавля.
Ведь сама жевала «жвачку»
Самой придуманный сюжет
И впустую проходил уж
Неосознанный момент.
Получается – жила ты
Не «сегодня», а «вчера»…
Потом снова жила «завтра»
А в «сейчас» ты не была.
Протекала твоя жизнь
Неосознанной «сейчас»
И реальность исчезала
Из твоих застывших глаз.
Так живи «сейчас!», «сегодня!»
«Завтра» - завтра подойдет
И события «сегодня»
«Здесь» с тобой произойдет!
30.08.08г. 10:10 – 10:22
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132145
дата надходження 01.06.2009
дата закладки 01.06.2009
Сон пропадає у тебе в очах,
Розум вмирає від отрути повільно,
Будучи разом в трьох різних світах,
Втратили пильність ми відповідно...
Все відбувається швидко, аж надто,
В серці біль і осад гіркий,
Схоже зірветься воно як граната,
І розіллє весь досвід німий...
Так, це життя штука важка,
Весь негатив збирається в груду,
Та інструмента для неї нема,
От і змішалось воно купу бруду...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131587
дата надходження 27.05.2009
дата закладки 01.06.2009
Гірким окропом солодкої брехні,
Ти горло т́ерпке попечи собі,
Холодним лезом гострого ножа,
Нехай відкриється тво́я рука...
Життя....
Тремтінням св́оїм голосним ріќа,
Відносить світлі душі д́алі...це брехня,
Вони не з нами, їх ніде нема,
Існує поплямована лише душа...
Таке життя...
Як чисту душу милої дитини,
Всю кров вампіри витягнуть з людини,
І виспатись у правді не дадуть,
Енергію життя усю собі візьмуть...
Гор́и...
Нехай сліпі будуть ті тв́ої очі,
Що щось шукають завжди опівночі,
Нехай твій слух обманює тебе завжд́и,
Нехай твій мозок, ллється й кислоту ту п'є...
Гор́и...
Гн́ийте душі, гн́ийте всюди і завжд́и,
Розкладайтесь т́уші, нехай газом все смердить...
Життя бридке і хробачливе вс́юди
Та це зробили все...лиш ми...ті люди...
Бол́ить...
Нестерпно все навколо вкрилося червоним,
І серце проситься уже давно на в́олю...
Із середини лезо гострого ножа,
Впивається у шкіру...болить рука...
Бол́ить душа...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131348
дата надходження 25.05.2009
дата закладки 27.05.2009
Ворота до раю відкриті не завжди,
Завіси залізні тримають могутні дуби,
Ланцюг величезний не впускає не правди,
А Ангел не може зламати старі ржаві замки...
О Ангеле, де твої крила??
Як прилетіти сюди зміг??
Що з ними тобі наробили,
На брудній і гнилій тій Землі.?
В бідолахи закривавлені руки,
І німб золотистий давно вже пропав,
Не стерпів він тієї жорстокої муки,
На коліна перед людом в болото упав...
Чому???
Чому псевдоцар всієї природи,
Під себе налаштовує білий цей світ,
Вирішує цифрами всі суперечки й незгоди,
Перетворює в сіре усе навкруги???
Гріхи...́
Упавши на землю, на чисті коліна,
Змиритись найважче, в душі все кричить.
Ангел прийняв нову зовсім віру,
Зламав собі крила, не думав що болить...
Вернутись… Вернутись зараз благає,
Не мало за час, що був на Землі нагрішив,
Руки і пальці до крові ламає,
Та для нього назавжди хтось ворота закрив...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131345
дата надходження 25.05.2009
дата закладки 27.05.2009
Я стомився від слів глибоких,
Я стомився від думок жорстоких.
Вони поїли мій розум,
В серці залишили занози...
Вс́е... Набрило мені уже,
Жити мріями, що краще буде...
Говорити про це собі в голові,
Життя краще і щастя не прийде мені...
Вже набридли ті голоси,
Що переслідують, всюди й завжди,
Вже набрид крик душі відчайдушний,
Життя все минає і смерть не минуча...
Не важливо коли вона прийде,
Не важливо якою вона буде,
Все котиться у долину...
Все пропадає у могилі...
Вс́е... Набридло мені уже...
Жаром на світі цім тліти...
Сірими буднями тут жити...
В горлі каменем стоять всі вчинки і буття,
Все... Набридло це життя!!!
Болить душа...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131397
дата надходження 26.05.2009
дата закладки 27.05.2009
Не знаю, что мне написать
А, может быть про то, что было
Я встретила тебя опять
Наверное, вновь полюбили
Надеялась, что будет все не так
А вышло как всегда опять
Опять ты врал, опять измени
Расходились с тобою
На месяц, два на три на пять
Уже не помню……
Не виделись с тобою, очень долго
Но время то пришло, когда
Забыть нам надо все и навсегда!!!!!!!!!!!!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131529
дата надходження 27.05.2009
дата закладки 27.05.2009
Поменяла история,
Свои будни на праздники,
Ощетинились бесы,
Поубавился пир,
Продолжают писать,
Слово МИР первокласники,
Ну,а он,такой хрупкий,
Поистёрся до дыр.
От безбожия выдохся,
Дешевея монетою,
И мурлычет под нос,
Свою песенку спетую,
Принцип крут справедливостью,
Никому не поклонится,
Божий суд,да не милостью,
То ,что дОлжно исполнится.
Помещенье гаражное,
О культуре заботится,
Состояние стражное,
Вдохновенно пророчится,
Все потуги бессмысленны,
Я из тех, кому можется,
Много к лику причисленных,
Во печали тревожатся.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116660
дата надходження 15.02.2009
дата закладки 26.05.2009
Солнечный день в тёмном обличье
пришедший из тёплых краёв.
Учит как всем жить в изобилии
вытесняя из нас Любовь.
Опытный практик владеющий техникой –
умением покорять заблудшие сердца.
Не оставляет надежд на прозрение
у тех, кто доверил ему себя.
Люди ищущие Правду в молитве
без сомнений её найдут.
Но что делать, если влип в заблуждение:
Где правду из денег куют.
Королевский капитал – не наши стремления.
Наше богатство - Любовь Христа!
И солнечный день в период затмения,
становится тьмой иногда.
2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131376
дата надходження 26.05.2009
дата закладки 26.05.2009
У истины, у абсолютной, есть признаки,
Что оставляют в жизни след,
И ни в молитве многолюдной,
Ни в красноречии бесед.
В ней чувства, качества, умение,
Любовь, полезность, вдохновение.
*********************************
фото-
http://sdariy.com.ua/file001.html
http://sdariy.com.ua/file002.html
http://sdariy.com.ua/file003.html
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131391
дата надходження 26.05.2009
дата закладки 26.05.2009