Увага! Ж. «Дніпро» разом з Клубом Поезії розпочинають формування тематичних поетичних збірок за наступними темами:
Поезії подавати на відповідні є-мейли, вказувати адресу, координати, ім`я
(також, прохання звертати увагу на теми календарних дат у Клубі поезії, та радіо-передач на «яскравому радіо» - майбутні збірки)
Мова – бажано - українська, можлива – російська., жанр – поезія.
Кількість творів одного автора - необмежена,
Обсяг твору – необмежений, Формат виданнь – святковий
Палітурка – тверда, Тираж 1.5 – 3 тисячі примірників
Бажаючих прийняти участь у відборі творів разом з фахівцями літ.ж. «Дніпро», надіслати 8-10 поезій відповідної тематики (на мою пошту у сайті) будь-яких авторів і пояснити, чому саме такі вірші, з Вашої точки зору, мають бути у збірках.
Шеф-редактор літер.ж."Дніпро" Євг.Юхниця
У доісламській поезії, та й після - існував та існує віршовий жанр Мадх (славлення) - панегірик, адресований переважно можновладцям. Цікаво, а чому нашим поетам - не спробувати звернутися до цього жанру, і оспівати тих, хто на Ваш погляд - заслуговує на опоетизацію! Якщо українські Мадхи з,являться у поетів - спробуємо їх видати і поставити у торгівельну мережу! Готові твори - прохання надсилати на мою адресу у сайті Клуба Поезії.
Шеф-редактор літер.ж."Дніпро" Євг.Юхниця
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281588
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 25.09.2011
Це не зима ввірвалася у літо,
Це не гроза з безхмарних височин...
Це зради ніж мені у серце вбито
І я стою між натовпом - один.
Скажи, чого тобі не вистачало?
Скажи, чому?.. Та краще - промовчи.
Ще вчора сонце для обох вставало,
А нині - морок вдень, як уночі.
Ти, просто так, мене штовхаєш в прірву,
Ногами топчеш світлі почуття;
І я не знаю, як із серця вирву
Частинку віри, часточку життя...
Ідеш - іди! Іди й не озирайся.
Затисну серце - мусить перейти.
Лиш потім не шкодуй, не плач, не кайся,
Не нарікай - вже спалено мости...
17.11.2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258500
дата надходження 09.05.2011
дата закладки 18.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.05.2011
Кохання для поета - це плоди,
Рясного урожаю дар багатий.
Печаль і смуток – щедрі теж сади,
Уміє він з них користі набрати.
Як яблука червоні й запашні,
Збирає він із відчаю насіння,
Аби зростити чарівні пісні,
І вічності лишити ці творіння.
Розлука кожна – шлях до новизни,
До зустрічей нових, раптових злетів,
Йому завжди союзники вони.
Ох, непостійна ця любов поетів!
Та не помітить в пошуках своїх,
Перу віддавши почуттів безмежність,
Що в душах він, нехитрих і живих,
Лишає рани так необережно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238565
дата надходження 03.02.2011
дата закладки 01.05.2011
Вийшов власник "жигулів" підкачати шину, -
Бачить дівчина стоїть, чекає машину,
Топчеться на каблуках, із ноги на ногу, -
От, він і пожартував, - зачепив небогу:
- Йди-но, руда, підвезу, від каблуків "збавлю", -
Забагато не візьму, куди хоч доправлю...
Діва зиркнула з-під вій, скривила гримасу
Заволала стьобом слів, злісно, - на всю трасу:
- Слухай, вбогий антиквар, - руда я чи чорна,
"Падай" у свій "суперкар" та газуй моторно, -
Бо, як вернеться мій Стас на своєму авто,
То злетить твій тарантас, - буде не до жарту!..
Не дослухав її далі, - зі словом.....(без літер) ,
Він натиснув на педалі, аж зірвався вітер...
Перейшов у лівий ряд... шморгнув носом (тричі вряд), -
Плюнув іномарці вслід, - вилив зло на всіх підряд:
- О-ба-на, твою державу, - ці шляхи, дороги,
Ці портрети на білбордах... ці копита, роги...
Ці ідеї, ідіоми, розломи, підйоми, -
Оці тіні, оці кризи, - ці життя фантоми -
Довели вже всіх до сказу!.. Став перепочити, -
"Полив" кущик... вдихнув "кисню", що в цигарку влитий...
-----------------------------------------------------
А стосовно сантиментів, то мораль вірша така:
Не робіть експериментів, як узріли пішака!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254785
дата надходження 19.04.2011
дата закладки 19.04.2011
От тільки не треба казати, що так буде краще.
Я знаю напевне, що час - ескулап нікудишній.
Я просто хотіла тобою впиватися натще,
і кожного вечора їсти із губ твоїх вишні.
Я просто хотіла відерце прозорого щастя
й міцного кохання маленьку таку філіжанку.
Натомість, гаряча сльоза обпікає зап'ястя...
А місяць, мов зрадник, сховався у складках фіранки.
От тільки не треба фальшиво мені співчувати,
і погляд ховати у купі пожовклого листя.
Можливо, я просто хотіла занадто багато,
тому наші душі в єдину зорю не зрослися...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197187
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 22.06.2010