Дівчино моя, іди до мене!
В напівтемній хаті нишкне хіть...
Ти тремтиш, тендітна і шалена,
Солодко п"ючи єднання мить...
Я в тобі... Гладенько і чуттєво
Випиваю всю тебе до дна.
Ми одні у хаті... Наче Єва,
В цілім світі ти моя одна...
Місяць хату міря крізь фіранку...
Таємниче сипле срібний пил...
Ми кохатись будем до світанку...
Тільки на зорі не стане сил,
І тоді в ранковій прохолоді
Ми, тілами сплетені, поснем...
В місячного світла насолоді,
Випещені зоряним дощем...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522907
дата надходження 12.09.2014
дата закладки 12.09.2014
Знаю, що зустрінемося. Якщо не зробили цього досі. Ти десь далеко,
за сотні, а може й тисячі кілометрів. У багатомільйонному натовпі один.
Такий. Чи просто гуляєш вулицями нашого міста. А може, моїм улюбленим
маршрутом. Чи йдеш повз мій будинок. Але знаю, що зустрінемося все одно.
Буде лити осінній дощ, і ми сховаємося під парасолькою, або ж змокнувши до нитки,
Забіжимо зігрітись чашечкою чаю. Зеленого. А може, то буде рання весна.
Все цвістиме і пахнутиме навколо. І тобі захочеться поділитися своїм настроєм і
подарувати випадковій перехожій квіти. На диво її улюблені. А чи сніжинками,
білими, пухнастими заполониться весь світ. І дівчина з фотоапаратом клацне Вас.Тебе.
Зовсім невипадково. Чи буде літо? Спека, сонце. Ти зайдеш до друзів і знайдеш
вихід сховатися від усього. Поїхати далеко і надовго. Ти вже збереш речі. Аж тут
вирішиш, що тікати від себе неможливо. І подзвониш. Але не зовсім на той номер,
А чи зовсім не на той.
Зустрінемося. Де б ти зараз не був, про що б ти не думав. Колись я зможу заполонити
твої думки.
Я побачу тебе здалеку, чи не помічу зовсім. Можливо, я тебе вже не помічаю.
Та це питання часу.
Ти постукаєш у мої двері. Та чи почую тебе я?
Двері мого серця відкриті для тебе цілодобово, та чи не лякає «Стороннім вхід заборонено».
Чи зрозумієш, що сторонні, то байдужі. Бо я не хочу, щоби мною користувалися і обманювали.
Я прагну зовсім іншого, а ти?
Зустрінемося. Зійдуться наші дороги. Про що б не думала я. Чи про кого. Неважливо! –
Переконую себе.
Час пройде. За листочками календаря поволі опадатиме пожовкле листя, спускатимуться на
землю пухнасті сніжинки, летітиме за вітром вишневий цвіт і достигатиме вже нова любов.
Зовсім не така.
І потім певно я вже з впевненістю зможу сказати, що все було не дарма. Зовсім.
Стала сильнішою. Змінилася. Чекаю і терплю (хоч терпіння не моя риса). Тебе…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522913
дата надходження 12.09.2014
дата закладки 12.09.2014
Я тебе почекаю. Знову вип’ю кави з корицею
В напівтемній кав’ярні, за улюбленим столиком, в тиші.
Може, ця моя вірність ще віддасться мені сторицею.
Я цьо́го не знаю. Та буду писати до тебе ві́рші.
Може, нас із тобою досі небо тримало по́різно,
Щоб зустрітись могли вже дорослими, зрілими душами.
Віддаватись морально для мене не так уже й бо́язно,
Тільки шрами на серці болять під чужими укусами.
А по венах течуть уже з кров’ю замішані спогади,
Може, ставлюсь до тебе занадто уже упереджено.
Я відкриюсь тобі, ти лиш викинь усі зайві здо́гади,
І старайся любити мене ніжно, трепетно, бе́режно.
Я тебе почекаю. І вже вкотре каву з корицею
Буду пити сама. Може, іще один вірш напишеться.
Доки моє мовчання ще не стало мені в’язницею
Ти приходь, але лиш обіцяй, що наза́вжди залишишся.
21.04.2014 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494167
дата надходження 22.04.2014
дата закладки 22.04.2014
Ти зараз спиш і бачиш сни
Як за лютневими снігами
Чарівним подихом весни
Зазеленіє під ногами.
Як понесе зимовий сум
У далечінь, немов рікою,
Як зустрічатимеш красу
І розпрощаєшся з журбою.
Твоє кохання силоміць
Уже не втримати нізащо,
Із сотень бажаних зірниць
Твоя - ти знаєш - буде краща.
І я з тобою посміхнусь
І порадію і поплачу,
У снах очей твоїх торкнусь,
Бо у житті їх не побачу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402899
дата надходження 21.02.2013
дата закладки 03.03.2013
Я писала до Вас … листи,
Та відправити … не змогла…
Намагалась сказати … Ти…
І чекала від Вас … тепла…
Уявляла єднання … душ
І злиття у єдине … тіл…
Ви ж мене під холодний … душ…
Почуття, як десерт … на стіл…
А я знов довіряла .. Вам…
Тамувала у серці … біль…
Та не вірте моїм … словам….
Сипте далі на рани … сіль…
І нехай біль зітре … сліди,
Що кипіла у серці … кров…
Буду вдячна для Вас … завжди,
Що пізнала таку … Любов…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402339
дата надходження 19.02.2013
дата закладки 19.02.2013
Вона пішла цієї ночі...
Поки я спав тривожним сном.
Мабуть, у руки більш охочі,
Що пахнуть медом і вином.
Пішла без слів. Без сцен прощання.
Бо я б її не відпустив...
Вона і перша, і остання,
Єдина. Як же я любив...
Прокинувся уже самотнім,
Старішим наче на життя.
Побіг у напрямку зворотнім,
Але немає вороття.
Упав. Кричав. Благав. Гукав...
Готовий був у світ за очі,
Але одразу ж заблукав,
Бо ти втекла цієї ночі...
02.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368131
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 02.10.2012
як добре жити в Україні,
де вільно дихає земля,
дзвенить у зорях небо синє,
дрімають соннії поля.
а наша мова українська
звучить як пісня солов'я,
як ніжне слово материнське,
яким живе душа моя.
як воля, сила і відвага,
що в спадок віддали батьки,
як гордість наша і наснага
в житті на довгії роки.
багато труднощів і горя
ця мова мала пережить.
Їй випала нелегка доля-
здобути волю хоч на мить.
життя за неї віддавали,
сиділи в тюрмах, щоб вона
в серцях нащадків засіяла,
на вільній ниві розцвіла.
навіщо ж знов її зганьбили?
знов наша у мова у пітьми?
нащо її занапастили?
хто відповість на це мені?
та знаю я, нема причини
нам свою мову забувати.
за неї треба нам боротись,
любить її та шанувати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323560
дата надходження 20.03.2012
дата закладки 27.09.2012
З'явився ти нізвідки і ні з куди,
Десь виринув з колишніх моїх снів,
Торкнув цілунком ніжні мої губи
І нашу пристрасть повернути захотів.
Та в пристрасть ти поринеш не зі мною,
Вже не відчуєш дотик моїх рук,
Бо почуття... як листя за водою,
Твої слова для мене - пустий звук.
Бо серце не хворіє вже тобою,
Розвіявся любовний той дурман,
І не тобі залишитись зі мною,
Бо все прощається... Лиш тільки не обман.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366791
дата надходження 26.09.2012
дата закладки 26.09.2012
Я такою як хочеш не буду ніколи
І такою як треба не буду я теж.
Обіцяю я бути тільки собою,
Я не терплю границь і придуманих меж.
Не можливо сказати світанку спинися
Не зупиниш вітрів швидкоплинні листи
Не можливо сказати коханню приснися
Не можливо від серця у розум втекти
Я світанок, я море, зіркова омана
Я твоє назавжди несказанне "Прости".
Я з очей твоїх підняті вічні тумани
І я та, що крізь сльози спалила мости
Я твоє тихе ехо в нічному польоті
Я зірок твоїх мрія і тиха сльоза.
Так, я та, що заплуталась в твоєму болоті,
Але ангельські крила я знову знайшла.......
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144145
дата надходження 03.09.2009
дата закладки 03.09.2009