Важка моя Сумщина
новин твоїх і добрих телебачень
реформ твоїх і наднових пісень
у файлах, мов молитву я зберегти зумію
принаймні їх, якщо вже не себе
бо жовтень небайдужий свої розплющить очі
наджовті колискові я майже надзавчив
і ти теплій Сумщино а я лягаю спати
із думкою про площі
реформи і шляхи
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368029
дата надходження 01.10.2012
дата закладки 13.11.2012
Гойдалось небо,
вікнами гойдалось,
завіси відривались
від землі…
Тяжіння – це усе,
що нам зосталось
крізь відстані
у часі
немалі.
Довкола рій…
Чужі горизонталі -
дзеркальне
відображення
зими…
І дозволу думки
не запитали,
вони до Вас
приходили самі.
Сідали поруч
тихого безсоння,
писали
невіршовані листи.
Лишали світлячків
на підвіконні -
аби назад
дорогу віднайти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370612
дата надходження 13.10.2012
дата закладки 13.11.2012
бо пишуться ще мені й досі твої
незакінчені вірші і сльози
бо сняться мені білі руки або
порожнечі, ангіни
або потойбіччя
не випустиш всіх недолугих
нікчемних
і мертвих мене
з цієї блокади не вирватись
дихати
спати
і ти
ти моя крапка і кома
і соло і скло
і anno domini
себто писати і падати
жити
і жити
на зламі ікон і епох
і перевертнів
пальців
і грішної крові
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349953
дата надходження 12.07.2012
дата закладки 01.09.2012
У березень, наче у смерть, бо існують льоди, що ніколи не тануть.
Прожектори б’ють через тишу. Наші даремні тіла
холонуть в цехах і лісах кам’яних, на камінні держави,
з якої ще жодна живою не вийшла ріка.
І не те, щоби я не приткнувся тебе,
та самотність твоя роз’їдає і роки, і руки.
Бо триматись тебе – означає боліти тобі,
бо озвучити пісню твою колискову, це значить до неї дожити.
А я в цю глупу ніч і до себе самого не доживу.
Та допоки прожектори, цю пробиваючи тишу,
пробивають лікарні і пам’яті, болі холодні твої.
Хай стоп кадрове місто це - Боже безсоння
нам хоча би дозволить лишитись разом.
́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320532
дата надходження 10.03.2012
дата закладки 13.03.2012
***
…Я просила: «Скажи, Господь,
Как мне жить посреди стихий,
Разрываясь на ум и плоть,
Растекаясь на две реки?..»
Если ты – это весь мой быт,
Самый теплый из всех углов…
Он – в висках у меня стучит,
Затопив меня до краев…
Я просила : «Простой ответ!..
Чтоб остался один!.. Один!..
Пусть во сне мне придет, как свет…
А приснился мне сын…
Наш сын…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317666
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 03.03.2012
нате дитинство
і менше стає географії
замкнута область така як зав’язані вени
гордієв вузол
і світ прорубався крізь мене
не зможу про те і нікОму те
не до ножа
меншаю сам і маленьким до мене верне
не Бог а божа
і світ мій лише ті сезони опалення
ти і покинута область
хрущівки самі і морози самі
і сніг не навколо мене вмирає
навколо зими
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311219
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 03.03.2012
Зима починається там , де немає місця для чергового вузла,
там , де прощають у лоба , навіть якщо ти не вижив,
навіть якщо ти Каїн.
Там , де жінка на лезо ножа сповзла,
наче вода на камінь.
І відмирають від доріг і дверей, і дерев ключі.
А друзі проходять по буднях, по коньяку , по пивку.
Тобі ж бо у грудень лише побажання між Merry
Christmas, між поєднанням півслів і півсвят, і півкуль -
мертвих імперій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297158
дата надходження 01.12.2011
дата закладки 19.12.2011
я інакше ніяк не воскресну бо інакше ніяк не помру
виганяй мене в зиму на острів святої Єлени
там де час не працює зовсім
де крім часу нічого нема
де він мерзне так само як я
де страшніє так само в імлу
як покинуті селища гетто імперії
як і твоя зима
але навіть тоді я лягаю і сплю
мов останній солдат із блокадного Сталінграду
і мені як йому тільки серце гаряче насниться назавжди
назавжди і полюбе
і крізь холод і сніг
крізь паради медалі і ґрати
я цілую тебе
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289740
дата надходження 31.10.2011
дата закладки 17.11.2011
мама розбудить осінь розкидає ранок
і ти прогулюєш школу
правильно
що там
класуха і вересень алгебра і уколи
літо яке не зрослося з тобою
не хочеться йти
не хочеться більше нічого
нічого не шкода
почерк рівненький
щоденник картинки обкладинка і герої
ліжко ще тепле і треба зайти в Інтернеті побути
списатися
подружка там із нікнеймом щось про отруту
на вулиці меншає осені більшає там туману
і продавщиця погубить роки і продукти
зарано мамо іще зарано
і все залишається так бо Господь перетравлює все
і так воно йде що нічого не можна заникать
і хлопчик який твій портфель і дитинство несе
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281003
дата надходження 17.09.2011
дата закладки 03.11.2011
«Улыбнуться в ответ на упрёки и злость…» –
что случится потом, я пока что не знаю.
Но подробный отчёт приложу – не вопрос.
А пока на любимом сей тест проверяю.
11.09.2011г. г. Киев
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280045
дата надходження 11.09.2011
дата закладки 14.09.2011
Ми знаходимо ріки,
а ріки знаходять нас,
Ми вступаємо в їхні
зелені стрімкі палати,
І лишається з нами
спокійний самітник-час,
І остання любов –
не забути її, не згадати.
Берег теплим полоном
тримає тебе, а ти
Все шукаєш ключі
до темниці свого Сезаму,
Щоб усе долюбити,
утрачене – зберегти,
А дорога назад –
озирнешся – її й не стало.
Хто придумав нам суть –
безупинно отак текти
І збирати себе
по краплинах з дощу й туману,
І скитальця поїти,
і нести його світи,
Щоб упасти колись
у безодню його океану.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279924
дата надходження 11.09.2011
дата закладки 14.09.2011
це такий концентрат божевілля
нас збирає у жменю циганка
і жбурляє у місяць
мов нікчемне мале вовча
і я хочу врости біля тебе щоб ти не боялась розстріляних ранків
і щоб діти твої повернулись мов ті шахтарі із холодних забоїв
цвяхи із заборів
письменники із запоїв
щоб вони у дворі розбивали коліна
і щоб гралися з Колями Сашами Дімами у м’яча
щоб любили Світланок черешню наклейки Іринок Маринок
і щоб час був як вільний час
але як роздирає по лівому борту у тебе
повертає до стінки
щоб не чути те тріскання
як воно сохне усе в тобі
а я скинусь
зганяю за півлітрою на сльозі
щоб не бачити як воно все із речами на видих
як воно все на одній нозі
і ти вийди зі мною
вийди
по розбитій отій росі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270433
дата надходження 15.07.2011
дата закладки 26.07.2011
уже на порозі казала
ти пам’ятай виходячи звідси
хай сонце біліє мов зуби і буде човен
як оберіг або символ міці
бо все що залишиться тут по тобі це відстань
і більше нічого
і ти розмовляй ти скажи вона відьма
а сказано – зроблено
цих взаємин
налізло плюс тридцять по Цельсію з самого ранку
і як не цілуємось то давай поплюємо
на землю
хай виросте Лівія або Ємен
бо тиша така ніби вчора проїхали танки
і хай сам Господь розбиває скло під тобою
умовно кажучи він на моїй стороні
не знаю
а може просто кровить
виходить
міцніше броні
трава коли вона замінює мідь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262839
дата надходження 01.06.2011
дата закладки 05.06.2011
травень темніє від опіків і вибухає на спеці
за травнем жалоба
його польова дружина цілує бинти і звісно що божеволіє
вганяє під ребра зубило
мовляв я ж його зазубрювала скільки років і зрештою зазубрила
я ж йому прала
ходила на ринок
купляла гострих до літа спецій
а я казала
натисни на гальма
бо прийде смерть і фіг ти у неї візьмеш конспекти лекцій
то як ти принаймні добрався
певно нормально не їв і не мився шістнадцять днів
а потім
обліплював жінку цю тілом своїм наче потом
але ти ж святий як душі загиблих сільських вчителів
тобі черга направо
коньяк Вальгалла
повага і спокій такі
ніби ти в смерті питався
а смерть тобі мовчки кивала
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259885
дата надходження 16.05.2011
дата закладки 05.06.2011
Хай так, порахують пальці, дійшовши мізинця – ти у Криму.
А Крим і правда скажений , гідна компанія для Ірландії.
Що там, волога оливкова? Небо –суцільний мул? Пишеш кому?
А у нас не сезон, до цього ще глибоко,
класик казав,до цього ніби до радію .
Тож, як буде можливість,залиш мені половину зливи,
можна навіть не кращу її половину,
головне ,щоб по контуру узбережжя, кривою місця його відриву
від мене. Як там,дівчинко, винно? Про що новини?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257872
дата надходження 06.05.2011
дата закладки 06.05.2011
..
Вы говорите
Что все забыли
Что суетное -
Не трогает душу
Что стрелки
На ваших часах
Застыли
И не говорить Вы
Не хотите
Ни слушать...
А стрелка сердца
Как стрелка магнита
Все едино
Колется в душу...
И не остыли
В камине камни!
И заломлены
Ваши запястья,
Еще немного
Воспоминаний,
И вы побежите
Обратно к кассе.
И вы побежите обратно
И поздно,
Поезд ушел,
Изгибаясь как клоун,
А ворох воспоминаний
Возникнет из воздуха
И рассыплется
Как букет по перрону...
И Вы поймете,
Что ничего не забыли,
Что краски и чувства
Трогают душу,
Просто жизнь,
Которую Вы прожили
Некому рассказать,
И некому слушать.
...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233358
дата надходження 07.01.2011
дата закладки 11.04.2011
Я б і сьогодні дзенькала підборами
Об бруківку стару десь у центрі.
Я б вирізнялася з натовпу, бо з тобою….
І застрягали б у щілини часу кроки уперті…
Я б діставала звідти замотані у фольгу
Солодкі плитки дитинства,
І твій телефонний номер, схоплений на льоту
І діамантове штучне намисто…
Десь загубилось... По-за підкладкою
Світу, мов кліпси, дні закотились і ночі…
Стрункість думок і доладність висловів,
І фантики з мрійок дівочих…
Я б і сьогодні дзенькала підборами,
Та губиться звук об килим зими…
В обіймах твоїх роблюся доброю,
П’ю очей твоїх сірі дими…
Кавові зерня хрускають, меляться, меляться…
Туркоче старий дерев’яний млинок,
Про те що все, як завжди перемелеться,
Складеться і прийде в призначений строк…
22.02.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242833
дата надходження 23.02.2011
дата закладки 23.02.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.02.2011