Той день цілком і повністю був наш. Ми сміялися, ми посміхалися, посміхалися один одному, очима, губами і душею. Мені здавалося навіть, що ми підлітки, що прогулюємо уроки, а не викладач і студентка, яким неможна, не личить, не треба. Та я хотіла переступати усі заборони і забобони, заради нього я б чорту в обличчя плюнула би. З ним я відчувала себе всесильною. Він уже спав зі мною в ліжку, обіймав, коли плакала, розумів мої страждання і не осудив за страшне. Все говорило гучніше, ніж будь-які слова хлопців, що могли до мене залицятися.
Дорослий, поважний… Страшно було його підвести. Я так боялася, що якщо хтось дізнається, то він подумає, що я з ним тільки заради якогось кепкування. Я так боялася упасти в його очах, хоча і про найстрашніші свої вчинки розповідала сама, але все ж я була нечиста перед ним.
Я знала і чекала того дня, коли тато зазирне в його оселю і потягне його в міліцію. Я так просила тої ночі маму, щоб вона якнайкраще відмовляла тата мене шукати, що в мене все добре.
Іноді були такі думки, що закохалася у нього за недоступність, таку неприступність, а коли відкрила таїни його орієнтації взагалі стало трохи моторошно, а не «хвора цікавість» ця моя закоханість. Та гуляючи по місту з ним, чи без нього, особливо без нього, я розуміла, що відчуваю гостру його необхідність, що шукаю його поглядом, у думках переношусь у місце, де б він не був, і просто тихо оберігаю будь-яку його справу, думку, погляд, подих…
Мені почало дуже подобатися, що такі наші прогулянки почали ставати все частішими.
Особливо мене радувало, що він у розмовах про Новий рік почав говорити без запитань і цікавості, чи не буду я святкувати з друзями чи батьками, він просто почав планувати наш Новий рік. Я відчувала цю близькість з кожним днем все яскравіше, неначе він одного дня взяв і приніс ялинку і посадив в моїй душі, а тепер кожного дня додає по іграшці, і кожна іграшка яскравіше і тепліше попередньої. Трохи страшно було, а раптом він одного дня прийде з котом.
Я перестала спілкуватися з однолітками, я би і пари перестала відвідувати не будь він викладачем. А його пари стали особливим часом. В моїх думках у цілісінькому залі на чоловік двісті ми всього удвох і всі свої розумні, мудрі розповіді він розказує мені одній. Я захоплювалась його розумом, навіть вдома я обожнювала той час, коли він приходив сідав у своє улюблене крісло брав чергову книгу і читав, а я в той час тихенько йшла на кухню і робила йому його улюблений м’ятний чай і так же тихенько йому приносила, він навіть очей від книги іноді не відводив, рефлекторно брав чашку і завжди наче з подивом казав: «О, мій улюблений, м’ятний. Дякую».
І я йшла. Спершу також обирала якусь з книжок з його бібліотеки і читала у своїй кімнаті, водила пальцями по книзі, яку колись читав він, прижимала до себе, а іноді і цілувала і завжди з нею засинала.
Та одного разу він все ж відвів погляд і сказав:
- Хочеш зі мною почитати?
- У вас у кімнаті?
- Так.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545195
дата надходження 20.12.2014
дата закладки 03.11.2015
Зненацька тихо стало на дворі
І хмари буревісні нас догнали...
Не видно, як на диво, комарів -
Лиш хмари між собою тихо грались...
Враз блиснуло... Роздерлося щосил,
Ревіло так, що вибивало шибки,
А вітер - вітер борознами рив
І викликав із ставу знову рибку.
Лиш дощ неначе щиро знахабнів,
Періщив, мов розлючений сновида...
Враз блиснуло - роздерлося щосил -
Такого я ніколи ще не видів...
Зненацька тихо стало на дворі...
Лиш де-не-де поблискує навколо.
Нарешті день помалу догорів
Пускаючи в калюжі дивні кола.
26.08.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360026
дата надходження 26.08.2012
дата закладки 28.08.2012
Ти не чув? А сьогодні весілля.
Дощ отаву посватав. Свати
Спорядили достойне застілля
Я іду на забаву! А ти?
Вітер бринькає , зорі мигають,
Наливає з – за хмар молодик.
Прохолоди бокал випиваю,
Ти ж насухо тримаєш кадик.
Відпустися, - так добре літати
В ейфорії омитих квіток,
Наче Бог твою душу посватав
І забрав у свій райський садок.
28.06.12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360502
дата надходження 28.08.2012
дата закладки 28.08.2012
Повільно нічка сповиває вечір...
І ніжний промінь ллє уже зоря.
Ну а думки вмостилися на плечі:
Невже багаття в серці догоря?
Невже в душі моїй пов"януть квіти,
Погасне зірка раз і назавжди?
Але ж повинна довго нам світити.
Не погасай.. не падай... підожди.
Проходжу садом... Тиша кришталева.
Чомусь мовчать в цю пору солов"ї.
Чому ж так сумно в ніч мені червневу?
Чому шукаю все сліди твої?
Тремтячими руками я збираю
Уламки щастя у нічній пітьмі.
Ти знов пішов...Та все ж надію маю,
Бо так люблю твої вуста німі.
Запахло полином побіля річки,
І знов у серці поселився страх...
А зорі тихо блимають, мов свічки.
І згірк твій поцілунок на вустах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343874
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 16.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.03.2012
В детстве книжки любил я читать о войне,
Восхищался я воинской славой,
Но лишь только теперь ясно видится мне,
До чего это было кроваво.
Заражался я духом бесстрашных сердец -
Вот она, настоящая драка!
Очень страшно, сынок, - говорил мне отец, -
Подниматься под пули в атаку.
-Ну, а как же "сто грамм"?
-Это все ерунда.
С водкой легче зализывать раны.
А в атаку ходить лучше трезвым всегда -
Победитель не может быть пьяным.
Пусть поджилки трясутся и зубы стучат -
Не убьют, так взлетишь на "пехотной".
Отступая, солдаты "ура" не кричат.
К черту зубы. Сожми и за ротным.
Кинешь Смерти, застыв в ярко-красной росе:
-Неужели тебе еще мало!
Трусость здесь ни причем, выжить хочется всем -
От солдата до генерала.
Ах, какая легла там мальчишечья рать…
Что поделать, так было вначале.
В сорок пятом гораздо страшней умирать,
Несравнимо, но это детали.
Под глухой барабан, за сигнальной трубой,
С красным знаменам - надо так надо -
От родных очагов уходили мы в бой
Ради жизни, не ради награды.
То над нашим жильем от границ до Кремля
С диким карканьем стаи кружили…
Ты куда, господин?
Это наша земля.
Здесь не выживут люди чужие!
2001г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129294
дата надходження 08.05.2009
дата закладки 09.05.2009