Я знав тебе раніше? Так і є!
Бо справді відчуваю, що з тобою
Єднає нас щось більше від людей
Чи неба, що одне над головою
Твоєю і моєю. Чи колись
Я думав про таке тобі казати?
Мабуть уже задосить я чекав,
І миті вже не зможу зачекати.
Чому так пізно? Я не знаю сам.
Збрехав. Я знаю – нічого втрачати
Мені тепер. Прийшов кінець кінцям.
Почався відлік, нікуди вертати.
Здається, все життя моє пусте
Для того існувало, щоб тобою
Наповнитися, віднайти все те
Що відчувати можуть тільки двоє.
Дурниці, скажеш ти? Це так, мабуть.
Тоді одну тебе я тут залишу,
А сам піду німий у сіру тишу.
Немов примару, ти мене забудь.
Ти усміхаєшся? Я бачу це!
Нехай ще дощ іде, та сонце світить,
І крізь бетон попроростали квіти.
Без року вічність знаю я тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44254
дата надходження 28.10.2007
дата закладки 16.05.2010
Прости за то, что верила тебе,
За то, что помню... Вероятно, слабость.
За то, что я была в твоей судьбе,
За то, что только в памяти осталась.
Прости за белизну пустых страниц,
За немоту исписанных тетрадей,
За бледность губ, дрожание ресниц
Прости меня, земной печали ради...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164022
дата надходження 03.01.2010
дата закладки 03.01.2010
Поэт:
Старею, видно я старею!
Внутри меня душевный сбой,
Четвертый день уже болею,
Хоть тресни, не могу с собой
Никак поладить головою,
Хочу рыдать стихами вновь
А в мыслях нет мыслей!
Порою
Я вспоминаю про Любовь
И так мне хочется наивно
Про свежесть чувства написать,
О том, как замирает дивно
Мое сердечко!
Полыхать
Всей страстью истинных сознаний
И криком строчек из ночи,
Последней капелькой мечтаний,
Сгоревшей в пламени свечи,
О том, как велико то чувство!
Да стук в груди еще больней
И я страдаю этой грустью,
Старею я еще сильней!..
Хотите новый? Безупречный?
Чтоб каждый день дарил цветы?
Прекрасные желанья вечны,
Напрасны лишь мои мечты!
Надеюсь, искренно и скромно, -
Возможность рифмы жизни дай,
Так благодарен Вам огромно,
Прошу, стихи не забирай!
Компьютер:
Болею, снова я болею!
То вирус, то какой-то сбой,
Своим экраном я белею
И строчек черной пустотой...
Зачем и почему все это,
Хочу рыдать стихами вновь,
Ну где Вы,
Все мои поэты?
От Вас я жду лишь теплых слов!
Диагноз тут давно известен,
Мозги мои шалят порой,
Нужна мне свежесть Ваших песен
И рифмы горною тропой!
Без них мой кулер замирает,
Сжигая в сажу южный мост,
И к сердцу шину разрывает, -
Весь кэш теперь коту под хвост...
Про новый замечтались?
Люди!
Крутой процессор, монитор?...
О, перегрелись мои груди,
Пылает пламенный мотор!
Надеюсь, искренно и скромно, -
Включай хоть изредка меня,
Так благодарен Вам огромно,
Ведь без стихов - железо я!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132434
дата надходження 03.06.2009
дата закладки 18.10.2009
Увы, дорогая, ты вовсе не муза,
Ты – повод для пары бездарных стихов
Не Пятница ты, да и сам я не Крузо.
На острове нашем – полно женихов!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148306
дата надходження 04.10.2009
дата закладки 04.10.2009
Ми знов зустрілися,
Ну що ж, буває…
Мабуть, змінилися,
Та хто впізнає?
Чи защеміло щось?
Лиш серце знає.
Задумане збулось
Чи мрій немає?
Фрагмент історії
Неждано заселився.
Фактом ілюзії
Свідомо опинився.
Деталь минулого
Не хоче помирати.
Модель забутого
Не може зачекати.
Може, зарано
Щастя загубили?
Невже наївно
Біль впустили?
Сни розлетілися…
Любов вмирає.
Ми знов зустрілися,
Ну що ж, буває…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42145
дата надходження 10.10.2007
дата закладки 10.07.2009
Я чувствую как время,
Проходит сквозь меня!
Сажая в мысли семя,
Со словом никогда!
Секунды не вернутся!
И пролетят года!
Тогда мне не проснуться!
И не любить тебя!
Мне не увидеть небо,
И полевых цветов.
Мне не пройти по снегу,
Средь улиц городов!
Не буду я смеяться,
Не буду я грустить.
Успеть бы попрощаться!
И обо всём забыть!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=92387
дата надходження 12.09.2008
дата закладки 09.07.2009
За что же, не боясь греха, кукушка хвалит петуха?
За то, что хвалит он кукушку...
И. А. Крылов
Взрослые Игры
Вполне взрослые Люди, дяди и тёти,
Бросились в Рейтинги дружно играть…
От кого Вы оценки с Надеждою ждёте?
Да, от тех, у кого и Мозгов не видать!
Каждый поверил в свою "Гениальность",
Пеленою покрыты и Сердце, и Ум,
В Мире Иллюзий исчезла Реальность,
В завиточках Волос – Запустение Дум…
Поражает Харизма, рядом с Маразмом,
Для работы пустой приготовлены Взятки,
Гордятся Нирваной и новым Оргазмом,
Полагая наивно, что Всё – в Порядке!
А как обижаются, если их поправляют,
Что творится под носом – не замечают…
07.07.09.
P. S.
Разумеется, написанное выше, имеет отношение не ко всем.
Не принимайте всё на свой счёт, Общение также необходимо...
Хорошо, когда Всё - в меру!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136468
дата надходження 07.07.2009
дата закладки 07.07.2009
Я рисую тебя чёрно-белыми красками
И дрожит почему-то рука...
Друг от друга мы спрятались масками -
Будто рядом, но издалека.
На закат ты уходишь дорогою,
А я молча смотрю тебе вслед...
Чем обязанна встречей недолгою?
Почему нету сил сказать "нет"?
Я рисую себя чёрной краскою,
Ностальгию и ту же печаль...
Отпусти... Мимолётною ласкою,
Прошепчу... Ты не слышишь... А жаль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=66730
дата надходження 02.04.2008
дата закладки 06.03.2009
Я тебя не люблю…
Ты не мой человек
Ты чужой человек
Проходи стороной
Не смотри на меня
Я не знаю тебя
Я не вижу тебя
Ты - за черной стеной
Я тебя не звала,
И не знаю, зачем
Ты опять мне дорогу
Как тень перешел…
Уходи, не гляди!
Пропади в темноте-
Теплый свет моих окон
Смоет следы…
Смоет слезы мои
Смоет горе и страх
Я забуду, забуду…
Что знала тебя…
А теперь уходи
Я прошу, поскорей…
Уходи, боже мой!
Уходи навсегда….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115035
дата надходження 03.02.2009
дата закладки 03.02.2009
Він так хотів кохати тебе завтра,
Сьогодні не було ні сил, ні часу,
Сьогодні в нього була інша правда,
Яку він полюбив чомусь одразу.
Він би пройшов крізь стіни та безодні,
Коліна б аж до крові позбивав,
Але не зараз.... тільки не сьогодні,
Колись тебе б єдиною назвав.
Він не тримає у своїх долонях часу
І цінності його не розуміє.
Він день приймає мов нову прикрасу,
Й живе лиш так як хоче, як уміє.
Приходив ранок ти сльозами вмилась,
Холодним вітром витерла лице,
Дивилася на сонце і молилась
І дякувала долі хоч за це.
Він так хотів зробити щось для тебе,
Може трояндами встелити шлях.
А твоє щастя це краєчок неба,
Що вічністю застигло у полях.
У тому небі заховалась правда,
В ту мить коли на дворі вже світало.
Він так хотів кохати тебе завтра,
Але для тебе завтра не настало........
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111830
дата надходження 14.01.2009
дата закладки 23.01.2009
Зажди, не йди. Адже ще вечір.
Зима заплутала сліди.
Зажди, залиш хочаб ще речі.
Не йди, будь ласка, назавжди!
Чекай! Присядь, поп'єм ще чаю.
Зажди, не йди, куди спішить?
Зима розкаже, як скучаю
Коли ти йдеш, навіть, на мить!
Зажди. Навіщо так робити?
Прошу тебе ну, залишись.
Ти постривай, чого спішити?
Ще раз на мене озирнись!
Зажди, не йди. Молю, залишся!
Хоча б до ранку зачекай.
Зараз зима, ти мені снишся.
Прошу, будь ласка, не зникай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=77981
дата надходження 06.06.2008
дата закладки 18.01.2009
Коли ж напевно все даремно,
То я лишусь така як є:
Скажу ”Бувай” над міру чемно
І вийду в сукні із фойє
На люту зиму вулиць міста,
На ожеледицю і сніг.
І поспитаю у таксиста:
”От Ви скажіть, ну як він міг?!”
Водій зведе на мить плечима
І повезе мене у ніч,
Де низка ліхтарів ледь блима
І сипле світло обабіч
Вже опівнічної дороги,
Що вперше повна самоти...
Мені образливо? Так, трохи,
Але найдужчий біль – в листи.
О, ці мої листи в конвертах!
Як букініст чи антиквар
Їх перечитую вчетверте
Й перекладаю як тягар
З одного столу в іншу шафку,
З одного шифоньєра в стіл...
Мені чомусь безмежно тяжко
Від всіх моїх колишніх слів,
Від снів і радісних ілюзій...
О, ні, я мала, мала знать,
Що неодмінно так і буде,
Та не хотіла визнавать...
Хотіла, мабуть, як дитина
Загратися і не збагнуть:
Що ти – не мій. Чужа людина
Своєю вже не може буть.
І я в таксі, в червоній сукні,
У босоніжках, без пальто
Зізналася собі: майбутнє
Це чистий аркуш чи листок,
Чи може взагалі – сторінка
(Синонімічний довгий ряд)...
А на щоці – ні не сльозинка,
Сніжинка тала. І летять
Уздовж дороги в ніч вітрини,
Будинки, станції метро...
І мені просто трохи зимно
В таксі у сукні без пальто.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109466
дата надходження 26.12.2008
дата закладки 09.01.2009
Ще тихо так, навколо ані звуку,
По вулицях твоїх бреду одна,
Тримаючи твій дух тонкий за руку,
Що навіває в серці почуття.
Я відчуваю шепіт твоїх звуків,
А інколи – політ думок твоїх.
Я бачу сльози після днів розлуки,
І розділяю сльози на двоїх.
Нога у ногу йдемо по асфальту,
Лиш ти і я і більше ні душі.
І в наших почуттях немає фальшу,
І в них немає місця для брехні.
Нам не потрібні пафосні тиради
У звичних буднях нашого життя.
У наших почуттях немає зради,
Тому у них немає й каяття.
Франкове місто, сповнене красою!
У дні печалі й роки забуття
Ми крокували порівно з тобою,
Вливаючись у стомлене життя.
Тобі я свою душу присвятила,
Тобі єдиному я серце віддала.
Так я, мабуть, ніколи не любила.
Франківськ, тобі присвячені слова!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103248
дата надходження 17.11.2008
дата закладки 17.11.2008
Д.С. присвячується
Знов новий день... Думки про тебе...
Перед очима ти лише...
Дивлюсь і бачу ясне небо...
Ні, вже не ясне... чорне вже...
Нема життя, я наче в трансі...
І ти не йдеш з моїх думок...
Я не в раю, а в декадансі...
Ну а до пекла лише крок...
Ти вбив мене, ти вбив надію...
Одним рядком... так просто вбив...
Замерзло серце... вже не мрію...
І сніг всю душу мою вкрив...
Ні, ти не янгол... я це знала...
Але любила все одно...
Та опустіла повна зала...
Не про кохання це кіно...
Я знаю, на твоїм обличчі
Була усмішка, як писав...
Хоч ще раз глянуть б тобі в вічі...
А ти мені так і не дав...
Побачить посмішку б ту милу...
Торкнутися б тебе хоч раз...
Ти не дозволив... я й не сміла...
Не може бути тут образ...
Знов новий день... та ніч надворі...
І я не бачу світла вже...
Наче загинула я вчора...
А у думках знов ти лише...
5.05.08, 13:42
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103136
дата надходження 16.11.2008
дата закладки 16.11.2008
Я ревную тебя...
До потери сознанья...
До кровавых подтеков от длинных ногтей,
До озноба,
И до остановки дыханья -
Я тебе не позволю,
Вот только посмей!
Я ищу пятый угол,
Я лезу на стену,
Пред глазами картина, страшней не бывает -
Лавой огненной кровь побежала по венам,
Как представлю на миг, что тебя обнимают.
Что касаются руки дрожащего тела,
Два дыханья сошлись в поцелуе измены,
Что позволена
Кем-то
Нахальная смелость
Быть с тобою, меня исключив из Вселенной!
Я уже целый час жду тебя в этой клетке,
Я себя не узнала, поймав отраженье -
Ревность карим глазам поменяла расцветку,
Стали черными, как моих мыслей творенье.
........................................................................
Телефонный звонок был настойчив, не робкий,
Голос твой возвращает на землю из ада,
Говоришь, что застрял ты на Ленинском в пробке,
Что немного еще подождать тебя надо.
Вновь глаза мои стали на кофе похожи,
Я светилась от счастья, душа моя пела:
"Все прекрасно, родной мой, ты будь осторожен,
Я соскучиться даже еще не успела."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102804
дата надходження 14.11.2008
дата закладки 14.11.2008
Моя душа осталась за закрытой дверью,
Ключ от которой был утерян навсегда.
Брожу по миру безымянной тенью,
И мы не будем вместе никогда…
Быть может, буду я когда-нибудь готова
Забыть тебя в один прекрасный день,
И твое имя станет просто словом…
Быть может… Но сейчас я – просто тень.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=76834
дата надходження 31.05.2008
дата закладки 13.09.2008