- Зло правит миром с дня его творенья,
Окутав наши души и сердца.
Я не согласен с этой точкой зренья,
Но как же быть с распятием Христа?
Другое мненье мне гораздо ближе -
Людей спасет любовь и доброта.
Но каждый день гляжу вокруг и вижу,
Как распинают заново Христа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125587
дата надходження 10.04.2009
дата закладки 10.04.2009
Я не догматик и не атеист,
А ищущий разгадку Высшей Тайны.
И я постиг, что Будда - не буддист,
А Иисус - совсем не христианин...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125586
дата надходження 10.04.2009
дата закладки 10.04.2009
(пробачте за трохи нелітературну лексику і суржицьку вимову, але я хочу зберегти первинний вигляд SMS-повідомлень)
Поздоровляв нас першим брат:
Сьогодні свято - будем їсти Пасху,
Копчене м`ясо, сало, все підряд,
Щоб тільки після Посту вже нажертись.
Інакше ми не зможемо ніяк. Х.В.
І досить швидко я відповіла:
То ви їсте сьогодні сало.
Нам таке щастя в дивину.
Ми сидимо ще на Посту:
Їмо салати без гарніру,
Супи, вівсянку і в мундирі
Картоплю прісну.
Заздрим вам.
Але цей день лише почався,
Зійшло лиш сонце. Поїмо
Можливо ввечері й ми сало,
І м`ясо, й пасху. ( наїмось... )
Й тоді ми будемо на рівні.
Не забувай!
Ми також маємо талант
Складати вірші рівно в ряд. В.В.
На це знайшовся швидко брат:
Я лежу щас на дивані,
Сочиняю всім вірші
І не знаю: може дар це,
Може водка, може аура
Може муза з бодуна
Посєтіла мою душу,
Але знаю, що я мушу
Сочинити вам вірша
Бо люблю Вас всіх шалено Я.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71427
дата надходження 29.04.2008
дата закладки 09.04.2009
Портрети. Їх сотні.
Великі є люди на них.
Боролись, творили і слід залишили,
У рамі лиш образ застиг.
Князі, царедворці і меценати,
Що були у вирі життя.
Століття минули, а їх не забули,
Вони не пішли в небуття.
Для мене ніхто, взагалі не цікаві,
Однаковий вигляд у них.
Полотна ввібрали багатство і славу,
А очі... Вони не живі.
Та в залі однім, серед тих можновладців
Картина звичайна висить.
Дівча, їй мабуть лише років шістнадцять,
Красою затьмарила всіх.
На ній ні прикрас, ні ошатної сукні
В звичайному платті сидить.
Лиш погляд у неї на думку багатий,
А очі... Вони не скляні.
В них сила і пристрасть, жага до змагання
І прагнення вільною бути.
Але то княжна, її доля звичайна –
Багатому пану служити.
Лишити рідню, слову батька скоритись,
Залишити мрії дівочі.
Чи може за власне, за щастя боротись
Й покинути їх серед ночі.
Тікати туди, де коханий чекає,
Де коні нечутно регочуть.
До нього підбігти, його обійняти
Поглянути в карії очі.
Побачити в них віддзеркалення себе,
Відбиток своєї подоби.
Відчути, що він через тебе утратив
І розум, і душу, і волю.
А потім із вітром у полі змагатись,
Лиш бачити місяць і зорі.
Та знати, що лицар, якого обрала,
Тебе не покине ніколи.
Але то княжна, її доля звичайна –
Багатому мужу служити.
Лишити рідню, слову батька скоритись,
І потім страждати щоночі.
26.01.2009.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113641
дата надходження 26.01.2009
дата закладки 29.01.2009
учеба - дрянь
кино - отстой
погода - грязь
и год не мой...
от секса никакого кайфа
и сигарета лишь одна
на кухне в чайнике заварка
но сахар кончился вчера...
вот этот "стих" - момент из жизни
когда ты рубишь всё с плеча
а были б деньги - можно было
купить свободу на два дня...
из старенького...осень...дожди....тоска...надоело...выговорилась...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=82047
дата надходження 02.07.2008
дата закладки 27.01.2009