Юлія Димка: Вибране

Микола Шевченко

Language Ukrainian

Один  раз  перейшовши  на  цю  мову,
     Я  більше  не  забуду  її  квіт.
     Так  передати  мрію  дивословом,
     Хіба-  що  міг  загублений  санскрит...
Можливо  німець  мовою  гордиться,
Бо  Гете  з  Вагнером  її  божнив,
Все-  ж  наша  найпахкіша  паляниця,
Після  важких,  але  багатих  жнив.
     Якби  ж  до  скептицизму  малороса,
     Додати  трохи  гордості  своїм,
     Тоді  зведеться  у  сріблястих  росах,
     Джерельномовний,  кришталевий  дім.
Я  поважаю  всіх  народів  мови,
Що  Вавилон  розвіяв  по  світах.
Які  ж  вони  таємнозагадкові!
Як  зрозуміти  їх  в  чужих  вустах?
     До  суті  мови  я  своєї  прагну,
     Дійти  і  залишити  в  ній  свою,
     За  неї  гордість,  втамувати  спрагу,
     Вкраїнську  наспівати  солов"ю  ...
                                     2001р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48497
дата надходження 24.11.2007
дата закладки 09.02.2008


душа

Нехай опадає листя, нехай ідуть рясні дощі...

І  знову  вона  одна  іде  додому,
І  знову  плаче  серцем  і  краплинами  дощу,
Вона  не  потрібна  в  цьому  світі  більш  нікому,
Іде  і  просить  Бога  :  -  Дай  іще  дощу  !
...такою  покірною,  слабкою,  була  єдиному  йому,
А  тепер  після  всього  хорошого  стала  просто    нікчемою.
...нехай  опадає  листя,  нехай  ідуть  рясні  дощі,
Щоб  більше,  ніхто  і  не  помітив,
Щоб  більш  ніхто  не  знав,  її  раненої  ним  душі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56044
дата надходження 25.01.2008
дата закладки 30.01.2008


душа

Чи ж варто говорити ці слова?

Чи  ж  варто  говорити  ці  слова?
Коли  ти  поглядом  їх  вимовляєш,
коли  шепоче  про  них  твоя  душа,
коли  ти  мовчки  розмовляєш.
В  такі  хвилини  зупиняється  весь  світ,
і  відчуття,  що  ніби  завмираєш,
тоді  не  ступиш  вже  назад,
і  за  минулим  не  згадаєш.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56719
дата надходження 29.01.2008
дата закладки 30.01.2008


Andrey De

У Львові дощ

У  Львові  дощ.  Яка  краса!
Вмить  сіре  місто  мокрим  стало,
І  все  каміння,  що  мов  спало,
Відкрило  очі  в  небеса.

І  місто  ожило  немов,
Розбарвилось  у  парасолі;
Проспект  Свободи,  мимоволі,
Замайорив  червоним  знов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=52500
дата надходження 26.12.2007
дата закладки 30.01.2008


Missi

ЗІТЛІЮ...

Ким    буду  я  завтра  
В  тенетах  кохання  –
Холодною  тінню,
Без  тіла  й  бажання.

Я    буду    росою  
На  голому  тілі,
Я  буду  тобою,
З  тобою  й  зітлію...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=36215
дата надходження 14.08.2007
дата закладки 30.01.2008


Missi

ПРОСТИ (С прошлой жизни...)

Прости,  что  я  пишу  тебе,
                           А  почему  сама  не  знаю.
                           Все  поцелуи  на  листке,
                           Я  их  сожгу  и  потеряю…
                   
                                           *  *  *
Прости,  что  всё  прошло  не  зря,
Прости,  что  ночь  была  прекрасна,
С  тобой  я    бредила  от  счастья,
а  может  просто  от  вина.

С  тобой  бежали  от  других,
От  суеты  к  слепой  свободе,
И  все  казалось  как-то  «вроде»,
Живя  лишь  днем  -  для  простоты.

Мы  жили  сотнями  мгновений,
Нам  не  нужны  были  слова,
Они  потом    в  закате  дня,  
слились  в    ручей  произведений.

                       (16.06.2007)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=32076
дата надходження 17.08.2007
дата закладки 30.01.2008


Missi

Я РОЗРИВАЮ

Я  розриваю…
Розкриваю…
Ходжу,  повзаю,  літаю…

Як  серед  Раю…

Процвітаю..
Словами  голос  я  зриваю…
Губами  ніжності  шукаю…

Світаю…

І  в  хаотичності  зникаю…
(17:40)
16.07.2007

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=33674
дата надходження 18.07.2007
дата закладки 30.01.2008


Katakuna

Тому что ушло и не вернется

Как  мучительно  больно,  что  я  обознался
В  который  уж  раз  не  угадал.
А  ты,  не  такою  как  все,  казалась.
Увы  -  я  не  знал!

Не  знал  и  не  видел,  что  такая  как  все,
Что  ничем  не  выделяешься  из  столикой  толпы,
Ну  почему  так  "везет"  всегда  только  мне?
Ответь  на  вопрос  мой  хотя  бы  ТЫ!!!

Хотя  ты  права,  не  давала  ведь  повода,
А  я,  как  дурак,  поверил  в  сказку.
Но  это  чувство  навязчивей  овода,
А  ты  лишь  удачно  выбрала  маску.

Удачно  выбрала,  а  потом  поменяла,
Я  не  успел  осознать  происшедшего,
А  может,  ты  просто  ее  потеряла?
Просьба  -  вернуть  нашедшего!

Но  нет,  не  вернуть,  и  потом,  какой  смысл?
Ведь  ты  Его  любила  и  любишь!
В  голове  промелькнула  вдруг  страшная  мысль  -
Возможно,  что  никогда  не  забудешь!

Ах  да,  забыл  -  ты  любишь  меня  как  друга!  Возможно!
Возможно,  я  допускаю,
Но  тут  всегда  ответить  можно  -
С  друзьями  так  не  поступают!

Но  я  не  виню  тебя,  моя  дорогая,
Я  сам  виноват  во  всем  изначально.
Наверно,  средь  прочих  тебя  выберая,
Я  страшно  ошибся  (признать  как  печально!).

Я  все  сказал,  dixi  !  Найду  другую...
Закончить  бы  все.  Проклятая  ночка.
Рука,  не  слушаясь  выводит  запятую...
И  далее,  как  приговор,  три  раза  точка...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56764
дата надходження 29.01.2008
дата закладки 30.01.2008