: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.09.2014
За океанами, за синіми морями
Країни є, якими марить світ.
І майже кожен, до шаленства, до нестями,
Продовжити в них мріє родовід.
Париж мрійливий так приваблює коханням
Та зачаровує, намов би сон.
Там у кав*ярні кавою та побажанням
Нас привітає всміхнений гарсон.
Венеція захоплює, мов дивна казка.
Вмиває місяць личко у воді.
Але скажіть, як є, скажіть мені, будь ласка-
Хотіли б переїхати туди?
І слухати чужу, не українську мову?
Та бачити нерідний краєвид?
Нехай багатий він, нехай такий чудовий,
Але чужий, нелюбий серцю світ?
На жаль, в своїй країні милій та нещасній,
Нам неспокійно жити довелось,
Але, любов до неї від цього не згасне!
Щоб кинути? І мови вже не йшлось!
Я буду жити там, де народила мати.
Де вперше я побачила життя.
Не хочу свою душу в найми продавати,
Змінити рідне на чуже буття!
Я тут живу і тут помру! В своїй країні!
Хоч так приваблює яскравий світ.
Я серцем проросла у рідній Україні!
І тільки в ній продовжу родовід!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288542
дата надходження 25.10.2011
дата закладки 16.09.2014
Я боюсь за своих мужчин!
На пороге стоит война.
Я волнуюсь не без причин,
Ведь осталась совсем одна.
В тесных стенах тоска, хоть вой!
А от слёз мне спасенья нет.
Неужели нельзя без войн!
Неужели нельзя без бед!
Я отчаялась ждать конца.
И устала молить Богов,
Утирая слезу с лица,
Умоляя прозреть врагов.
Пожалей нас, прошу тебя!
За всех жён, матерей прошу!
Пусть живут наши сыновья!
Защити от войны страну!
Возврати по домам мужчин!
Не оставь меня сиротой!
Становлюсь, и не без причин,
На колени перед войной!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484877
дата надходження 10.03.2014
дата закладки 11.03.2014
Твое имя содержит четыре магических знака,
заставляющих верить в безумие собственных снов,
заставляющих видеть луну в глубине непроглядного мрака
или слышать рождение желтых
/тобою любимых/
цветов..
В твоем имени тысячи ласковых звуков..
Прозвучат..
..для того, кто в замедленной съемке чужих потускневших очей
развевается по ветру горстями памяти
/прахом../
поднимая к созвездию руки,
ощущая тепло..
/на душе/
..для того, кто хранит твое имя на бледных подсохших устах,
еще помня тепло поцелуев.
..для того, кто в молчании вечном
/под сердцем/
вдруг четко услышал..
так тихо журчащий ручей.
..для того, кто..
надеясь увидеть тебя в угасающем призрачном свете,
/не желающих смерти,
застывших в сплошном поцелуе, почти что Влюбленных/
свечей..
..проживает одну из последних свинцовых ночей
****
с твоим Именем
вслух
/унесенным/.............
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129675
дата надходження 12.05.2009
дата закладки 14.05.2009