[b][i][color="#bf00ff"]Чеше вітер вербам коси,
Заплітає стрічки,
Під дуду пісні голосить
І чекає нічки
Щоб спочити десь у стрісі
І зігріти боки,
А на ранок йти по лісі
Й надувати щоки,
Розгулятись по долині,
Вмитися росою,
Полетіти в хмари сині
Та прийти з грозою.
24 04 2017 р
Вікторія Р
[/color][/i]
[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730479
дата надходження 25.04.2017
дата закладки 25.04.2017
У кульбабах, де роси кохалися
В світлі вранішнім. Гасли зірки.
Він збагнуть намагався, що сталося,
На вустах звідки присмак гіркий?
Звідки спокій такий – десь з середини?
Десь, де рвалась у небо душа?
Як же пахло тепер йому медами.
Дошкуляла одна лиш іржа,
Випікала, крізь сон наче, нутрощі.
На кульбабу метелик присів.
Він дивився і думав – то пустощі,
В світлі вранішнім, кращим зі снів.
Він збагнуть намагався, й те сталося.
Стукіт серця між помахом крил.
Їм вдалося. Вони не здавалися,
Й не здалися. Полягли без сил.
Не пекло вже. Метелик у променях,
Ніби квітка, злетів в всій красі.
Посміхнувся. Прикрив очі стомлені
Між кульбаб, в прохолодній росі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730390
дата надходження 25.04.2017
дата закладки 25.04.2017