Навіяно ЧУДОВИМ твором Єлени Дорофієвської "Нікому не кажи, що ми близькі"
[b]«Слова – ніщо! Говорить лиш обличчя»[/b]
[color="#0421de"][b][i]Нікому не кажи, що ми близькі
То є лиш наше, наше і ніколи
Слизькі слова, думки чиїсь слизькі
Не тільки крапку, не поставлять й коми
Нікому не кажи, що ми близькі
Нехай весь світ це бачить на обличчі
Не варто нам повторювати тричі
Слова ніщо – їх значення вузькі
А погляд, погляд – як палають очі
Не приховати почуття й бажання
Не знаю що це – хтивість, чи кохання
Не гра то слів, і хитрощі жіночі
В словах зав’яз – метелик в павутині
Павук плете ту павутину далі
І вже слова, як пута, чи скрижалі
І висять почуття на волосині
Але побачу я твоє обличчя
Мене обіймеш – чути як сердечко
До мене рветься із свого гніздечка
І зникнуть недомовки й протиріччя
© Микола Карпець (М.К.)
*24.09.16* ID: №690568
[/i][/b][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690568
дата надходження 24.09.2016
дата закладки 27.09.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.09.2016