Ти втопився в моїх очах. –
Рятувати тебе не хочу.
Серед натовпу зір-дівчат
Лиш мені про любов шепочеш.
Поцілунком торкнувшись вій,
Розтривожив душевні струни.
Я – твоя і ти – тільки мій. -
Це найбільший в житті дарунок.
Ти смарагди моїх очей
Розчинив у своїх озерах.
Вийшов колір п’янких ночей
В світанкових цілунках неба.
Я - під враженням почуттів,
В лабіринтах п’янкого щастя.
Ти мене зчарувать хотів? –
Мабуть, скоро тобі це вдасться.
Через погляд отой магічний
Нишком серце моє вкради.
В твої очі б дивилась вічно.
Й ти свій погляд не відведи!..
22.12.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302219
дата надходження 25.12.2011
дата закладки 15.03.2017
[b][i][color="#0900ff"]Близько, я, одвірка;
Тиша навкруги...
Впала з неба зірка,
На оці сніги...
Зіронька маленька,
Справжня дивина!
До душі рідненька,
Та чомусь журна...
Тайн в тобі чимало,
Чом мовчала ти?
От тебе не стало,-
Де тебе знайти?
Як мені без тебе?
Чудо із чудес...
Плаче синє небо...
Ти - краса небес.
25 12 2016 р
Вікторія р
[/color][/i][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708675
дата надходження 26.12.2016
дата закладки 01.01.2017
ЕСЛИ ГЛУБЖЕ ВНИКНУТЬ В СУТЬ ПИСАНИЯ…..
Если мы оставим предрассудки
Как противную отраву, жуткий хлам,
Ждут нас не весёлого забвения минутки –
Вечной жизни счастье возвратится к нам.
Создан человек для вечной жизни,
Но сегодня он в плену понятий суеты:
Низменные чувства усыпили, одолели –
Жизни настоящей лишь удел – мечты!
Кто внушил нам чувство превосходства,
Научил наследовать повадками зверей….
Вместо уважения друг друга –
Будто хищники, преследуем людей!
Вместо разума мы применяем силу,
Дух величия и славы вовсе извращен.
Мнимые враги пугают нас могилой,
Гордость необузданная клонит в эйфории сон.
Почему мы всех других судить готовы;
Не имея знаний, опыта, любви…..
Кругозор наш мизерный, в оковах,
И, как правило, у власти казнокрады – упыри.
Бедная толпа слепцов умалишённых….
Мыслями направлена лишь в виртуальный мир.
Баснями о равенстве и чести ослеплённых….
А над ней – обманщик, Сатана – кумир.
Создан человек действительно свободным,
Совесть удаётся лишь на время усыпить.
Мир и справедливость он считает главным,
Голос правды невозможно силой укротить!
Иоанна 17:17,21 «Освяти их истиной. Твоё слово есть
истина. Как ты послал меня в мир, так и я послал их
в мир. чтобы все они были одно. Как ты, Отец, в
единстве со мной и я в единстве с тобой, так пусть и
они будут в единстве с нами, чтобы мир поверил,
что ты послал меня»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704693
дата надходження 04.12.2016
дата закладки 04.12.2016
Цупкими пальцями мороз
Здавив дерева і річки,
Не припиняючи погроз,
Кидав крижинок колючки.
Він разом з вітром на паях
На все живе наводив страх.
Та ось почувся чий-то сміх,
Над хатами димок побіг,
Кругом повіяло смачним,
Заблимали нитки гірлянд.
Любов і щастя внесши в дім,
Прийшла пора зимових свят.
15.11.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700670
дата надходження 15.11.2016
дата закладки 19.11.2016
Мы в Мир пришли,
чтоб сделать его лучше.
Факт, что появились в нём,
уже прогресс.
Богу угодно было
подарок сделать душам,
и поглядеть на нас с Небес.
Он, как Учитель,
видит, что творят ученики,
но не мешает процессу
обучения.
Шишки набиваем свои
для нравоучения.
Истинное воспитание
начинается из воспитания
самого себя.
Если не хочешь
упасть в лужу,
помни эти слова досужие.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692946
дата надходження 07.10.2016
дата закладки 23.10.2016
Підніматись... Падати... І знову підніматись...
Ця формула життя так схожа на спіраль,
Вона циклічна, вічна і така проста,
Щоби піднятись - треба впасти аж до дна.
19.11.2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693174
дата надходження 08.10.2016
дата закладки 08.10.2016
Ясніє промінь у моєму серці,
Зникає сум і розпач у моїй душі,
Стаю на захист вірно своїй неньці
Така ж рясна вона щороку на весні.
Така невинна, чиста і прозора
Щораз квітуча й вічно молода.
І землі не засіяні з полова,
І іншої такої більш нема.
Вона одна – куди ведуть усі дороги
Вона одна – де сили збракне ворогам
Най подолають всі земні пороги
Та царювать на Україні їм не дам.
Вона своєю волею багата,
А незалежністю чомусь іще крихка,
Своєю незбагненністю крилата,
Глибоко мисляча і мудрістю проста...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537863
дата надходження 18.11.2014
дата закладки 06.10.2016
Век больших скоростей на дорогах…
Гибнет много достойных, хороших людей…
Для чего и зачем эта спешка без Бога,
Может, лучше в кареты запрячь лошадей?!
Станет воздух прозрачнее, чище…
И аварий поменьше, нелепых смертей…
Ведь беда не найдёт, не отыщет,
Кто себя бережёт, ждёт хороших вестей!
Век больших скоростей на дорогах…
Лучше уж опоздать, и остаться в живых…
Чем совсем не доехать, но разве что к Богу…
Не успев дописать Жизни вверенной стих…
/ 02.02.2015г., 05.02.2015г. /
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557436
дата надходження 05.02.2015
дата закладки 02.10.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.09.2016
Вічноколо див
Суворий Янгол з кометами в рукаві
Спустився з Небес і мовив: «Люди, в честі живіть!»
Світ спав. Ті слова почуло дитя безгрішне.
Замислилось, підійшло до Янгола і посміхнулось ніжно.
І тиша прозора… Погляди. Дотик крила.
А десь – на відстані посмішки – плакала грішниця.
Ласкавий голос їй мовив: «І ти такою була.
На згадку про дотик мій – твої вірші пишуться.
Ти плачеш? То просто серце згадало Рай,
А світ не схожий на нього. Тут морок в моді.
Уламки істини – то не Істина – пам’ятай.
Та хто уламками ранить ближнього – злодій».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685628
дата надходження 24.08.2016
дата закладки 25.08.2016
Кожна людина є Божим творінням не залежно від того, знає вона про це чи ні. І кожна людина має якість здібності, якийсь дарунок від Бога. Людина сама вирішує, що зробить вона з цим дарунком – чи викине на смітник, чи заховає в глибоку шухляду, щоб лише самому зрідка потішитися, чи прикладе зусилля для розвитку і удосконалення своїх здібностей.
Дарунок Божий – це як пуп’янок квітки. І від людини залежить – чи розквітне вона і для кого ця краса буде призначена...
Я дякую Богові, що обдарував мене даром віршування. В дитинстві і юності я писала багато, від перших смішних віршиків і заполітизованих памфлетів до ліричних роздумів і захоплення навколишнім світом. Хочу наголосити, що писала я виключно російською мовою. Хоча я навчалась в україномовній школі, але в побуті ми розмовляли «суржиком» і я не мала достатнього запасу слів, щоб писати українською. Я щиро вдячна моїм батькам за підтримку. Пам’ятаю, як мама допомогла написати мені мій перший вірш і благословила словами: «Донечко, ти вмієш писати вірші!» А тато завжди був моїм першим слухачем і критиком в усіх моїх літературних пробах.
Потім вир життя. І моя квітка зів’яла, засохла...
Яблунева гілка може розквітнути, якщо її поставити на підвіконня у посудину з водою. Але чи будуть на цій гілочці восени яблука?!
Лише в Божому саду дари, якими щедро обдарував нас Господь, мають наснагу перетворюватись у чудові квіти. Вони в певний час приносять плоди. А насінинки просяться в новий посів... Уся слава Богу!
Глибоко в серці я знала, що вмію і можу писати, але вірші з’являлися дуже рідко. Це були стрічечки для моїх дітей.
Вперше я звернулась до Бога в 29 років. І було дуже дивно, коли мої перші молитви і роздуми про Бога, про суть життя виливались у віршовані рядочки українською мовою. Щось загубилося, бо вчасно не було записане... При першій змозі я купила Біблію українською мовою, щоб поглиблювати свої знання Божого Слова і мати достатній мовний запас українських слів, бо дуже прагла писати для Бога гарно і досконало.
Зараз я читаю Біблію також і російською мовою, можу молитись, як українською так і російською, пишу поезію та прозові твори обома мовами. Я не вбачаю в цьому ніякої проблеми чи каменя спотикання. Але вірю, що є Божа воля в тому, щоб у кожному народі доносилось благовістя рідною мовою. Ніколи не загине той народ, мовою якого прославляється Бог!
І ще кілька слів... Мої вірші не належить мені. Я глибоко усвідомлюю, що я нічого не змогла б написати, якби Сам Господь не писав на скрижалях мого серця. Слова приходять по-різному, іноді дуже несподівано: в молитві, на кухні, в дорозі, під час розмови, в час відпочинку і в час тривоги... Іноді вірш стає піснею, хоча я не маю музичних здібностей... Моє величезне бажання не лише записати, але в подарувати ці Слова тим, кому вони будуть за наснагу, і кого вони поведуть у шуканні Бога і Його волі.
З любов’ю Ісуса
Галина
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685640
дата надходження 24.08.2016
дата закладки 25.08.2016
Як до школи діти поспішали зранку,
Зодяглися люди в гарні вишиванки.
В душах піднялася гордість за державу:
Люди Україні воздають всю славу...
В чому ж є надія в світлу перемогу,
Як не воздається честь і слава Богу?!
В гордості немає святості та честі.
Самовихваляння — то людське безчестя!
Що героям слава й радість перемоги,
Якщо їхні душі не пішли до Бога?!
У святу країні, де Небесні Гори,
В край одвічно-чистий, де немає горя,
Йде вузька стежина через упокору...
І нужду в смиренні визнати нам треба,
Бо не в вишиванках ми досягнем Неба.
В праведність і святість — у вісон нетлінний
Зодягни нас, Боже, Царю Вічний, Вірний!
Лиш Тобі, Ісусе, щиро довіряю!
З променів любові ниточки сплітаю
І слова спасіння в повноті довіри
Вишию з терпінням на скрижалях віри...
Я молюся, Боже! Я молюся ревно,
Щоб людські надії не були даремні.
І щоб Україна на коліна стала
І Святому Богу славу всю воздала!!!
02.09.2014р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521298
дата надходження 03.09.2014
дата закладки 19.08.2016
[b]Щ[/b] ось є в тобі невимовно притягальне.
[b]О[/b] той погляд, може, м'який, сумовитий, за яким щось ховається...
?!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651368
дата надходження 13.03.2016
дата закладки 16.08.2016
В море,
кто не штормовал –
Тот не молился Богу!
И день, и ночь,
за валом вал -
Мозги растят в душе тревогу.
Когда услышишь
нервов скрипы,
А борт ложится под волну,
И вал воды звериной лапой
Толкает всех
и всё ко дну,
Тогда ты:
вспомнишь Мать родную,
И всех Святых,
и Крестик свой,
И Вера станет –
не пустою,
Наполнит душу с головой.
И так:
не день,
не два,
не месяц -
Вся жизнь - борьба,
за жизнь друзей!
Соткёт Нептун из судна ситец –
Прольётся страх со всех щелей,
Тогда тебе
придётся,
милый,
Направить курс свой к берегам.
Там ждут тебя
обрывы,
скалы:
За все грехи –
по всем счетам
Расплата!
Но есть Надежда -
Якорь!
Последнее, что может бить!
Теперь не страшен
смерти вихор –
Не перестал Господь любить!
Всегда увидишь
пару в сквере,-
Преданье южных городов:
Капитан –
надёжен,
верен
И старушечка –
Любовь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682464
дата надходження 08.08.2016
дата закладки 16.08.2016
Сторінки минулого, книга відкривається
І у кожного ця книга є своя.
Біль чи посмішка душі торкаються,
Бо ця книга - спогади життя.
Сторінка за сторінкою, ми перегортаємо,
І знову у дитинстві, де мамина рука.
Тай смуток є й образи, але не перепишеш.
Бо в книзі цій нема чорновика...
А весни посміхаються, кличуть, озиваються
Ніжним щемом в серці почуття.
А може жаль, бо юність не вертається...
Є тільки книга - спогади життя...
14.03.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652009
дата надходження 16.03.2016
дата закладки 15.08.2016
В РЕАЛЬНОМ МИРЕ
Мы жили не в безветренней погоде.
И бури часто посылали нам привет.
Зато там нет бахвальства в моде,
И если надо, напрямик дадим ответ.
Нас обманули лестными речами:
О равенстве, о братстве, предлагали коммунизм…
Нас для себя в рабы освобождали –
Империя на деле – приукрашенный фашизм.
Безбожие попов служило всем приманкой,
Обряды бутафорные тянули в темноту.
А Слово Бога извратили основательно –
Сознательно плодили малограмотную бедноту.
Как нелегко понять в масштабах мира
Кто виноват, где точно корень зла ….
Безумие искусственных религий и жестокость клира
Под властью Сатаны до беспредела довела.
Испробовали прелести всех форм правлений,
Узнали с горечью, что без изъяна ни одна.
Веками теократию от темных масс скрывали,
Пока их «эволюция» достигла дна.
Теперь настало время разобраться:
Зачем мы здесь, нужна ли нам борьба….
Бог создал человека жизнью наслаждаться
И все, кто хочет убивать, покинут землю навсегда.
Уйдут в небытие цари и фараоны,
На всей земле – один, без лжи язык.
Искусственных границ нигде не встретишь…
И каждый житель от величия и гордости отвык!
Псалом 37:28,29 «Потому что Иегова любит справедливость
и не оставит преданных ему;]Они будут оберегаемы вовек,
А потомство нечестивых истребится. Праведные наследуют
Землю И будут жить на ней вечно
Откровение 21:3,4 «И я услышал, как громкий голос от престола сказал:
«Вот, шатёр Бога — с людьми, и он будет жить с ними. Они будут его
народом, и сам Бог будет с ними. Тогда он отрёт всякую слезу с их глаз,
и смерти уже не будет, ни скорби, ни вопля, ни боли уже не будет.
Прежнее прошло»..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683843
дата надходження 15.08.2016
дата закладки 15.08.2016
В день, коли щаслива і усе так гоже,
Буду вибирати славить Тебе, Боже!
Славлю, величаю, серцем припідношу,
Бо лиш Ти Достойний, Царю, Вічний Боже!
І коли з утоми вибратись не можу,
Знову вибираю славить Тебе, Боже!
У Небесні брами з славослов’ям вхожу...
Ти хвали Достойний, Царю, Вічний Боже!
І коли недоля, і усе негоже —
Буду вибирати славить Тебе, Боже!
І коли на серці непосильно наша,
Буду вибирати славить Тебе, Боже!
Коли навіть ляжу я на смертне ложе —
Знову вибираю славить Тебе, Боже!
У Небесні брами з славослов’ям вхожу...
Ти хвали Достойний, Милосердний Боже!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523903
дата надходження 16.09.2014
дата закладки 15.08.2016
Все починається з любові.
Тебе й мене ще не було,
Вона бриніла в кожнім слові,
Для неї інше — тільки тло.
Вона не кожному дається.
Це — дар Небес, безцінний дар,
Який об'єднує два серця
І ті літають вище хмар.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680954
дата надходження 30.07.2016
дата закладки 31.07.2016
Довіку народ не забуде
Крилато – літаючий спів,
Не стерти у пам'яті люду
Шедеври,перлини із слів.
Не зможуть нащадки забути
Дорогу народних митців,
Не бачити слово закутим
До віку, до згину віків,
Не знатиме мова загину,
Ні мряки сліпої,ні тьми!
Розвиньте її мов дитину -
Сідайте співати з людьми.
Розлийтеся морем широким,
В найдальший куточок зайдіть -
Маленьким і всім карооким
Віршами добробут несіть.
Народ буде Ваше співати –
Словами, що мову живить.
Не зможуть до Вас не ходити –
До моря струмочок біжить.
Вам випала доля щаслива
Побачити в кольорі все,
Сьогодні потрібен,крикливо -
Сіяч,Прометей і Мойсей
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680506
дата надходження 28.07.2016
дата закладки 29.07.2016
Я- українець по матері і по батьку
Я люблю колосисті поля
Я люблю київські привітні каштани
Я люблю, щоб калина цвіла….
Я українець і низько поклонюсь
Перед брамою величної Софії
І рясно слізьми обіллюсь
У Стуса, брата, на могилі….
Я українець і люблю степи
Де гуляла запорозька шабля
Де історію творили козаки
Де тремтіли руки у татара
Я українець і люблю могутній рев
Дніпра – улюбленця Шевченка
І в Лаври нашої прекрасний передзвін
Вслухаюсь всім гарячим серцем
Я українець ,і сум мене бере
За піснею дзвінкого соловейка
За мовою, що мов струмок тече
Лебединою піснею Симоненка ….
Я українець, але, але, але…
За зброю я ніколи не візьмусь
Я українець, але в своїй душі
За Світову людину я молюсь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680079
дата надходження 25.07.2016
дата закладки 25.07.2016
НЕ СПОТВОРЮЙТЕ ВЧЕННЯ ХРИСТА
Ви впевнені що наближаєтесь до Бога?
Що Божий дух до правди вас привів….
Без Слова Божого нема науки,
Без нього людський розум не дозрів.
Апостоли Христа – то перші християни,
Ніхто їх на конфесії лукаво не ділив.
І Син не заявляв, що «триєдиний»,
Таж Батько більший, що його створив!
Єдиний Бог, Творець усього,
Достойний слави, честі, сили назавжди.
Він силою Своєю, святим духом,
Керує всім процесом з висоти.
Як зійде дух святий на вас,
Отримаєте силу нездоланну.
Вас перемога над убогим світом жде,
Як тих, що жили з Богом бездоганно.
Наш розум здатний правду віднайти,
Дар совісті – дарунок від Святого,
Коли її не продамо, не приспимо,
Ніколи в рабство не підем до Злого!
Чому намножилось релігій без кінця….
Бо не прийняли Слово Бога за основу.
Людські традиції – безумний балаган
В догоду по хотям людським скривив дорогу.
Про Царство Боже скромно всі мовчать….
Це уряд в небесах, з Царем Ісусом.
Він здійснить волю Божу на усій землі,
Подолана буде і смерть і вся розруха.
Всі машинально повторяють «Отче наш»,
І просять волі Бога на землі й на небі.
Та хтось лукаво в голови всім вклав,
Що рай земний їм більше і не треба….
Всі поголовно рвуться в небеса,
А Слово Боже від віків говорить:
Сумирні успадкують землю всю,
Не буде смерті, жалоби, ні горя!
Псалом 37:10,11 «Ще трохи, і грішників уже
не буде, подивишся на їхнє місце,а їх уже
немає. А сумирні успадкують землю і
сповна насолодяться миром»
Івана 14:28 « Ви чули, що я вам сказав:
“Я йду від вас, але повернуся”. Якщо ви
любите мене, то мали б радіти, що я йду
до Батька, оскільки Батько більший від мене»
Дії апостолів 11:26 « Саме в Антіо́хії за Божим
провидінням учнів вперше почали називати християнами.»..
Колосян 1:15 «Він образ невидимого Бога,
народжений першим з усього створіння».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676908
дата надходження 08.07.2016
дата закладки 25.07.2016
ВСЕМ ПРОПОВЕДОВАТЬ И ВСЕХ ЛЮБИТЬ
Матфея 24:14 «Эта благая весть о царстве будет
проповедана по всей обитаемой земле для
свидетельства всем народам, и тогда придёт конец».
Промеж лукавства, ненависти, лжи
Не утомляйтесь сеять семена любви.
Закон Христа по всей планете без межи,
В нем все учения, их бережно храни!
Узнают все, кто Сына ученик,
Когда любовью в отношениях проник.
Благую весть о Царстве говорим,
И в этом мире – каждый пилигрим.
Иисус велел, чтоб каждого учить,
И, как ни трудно, всех врагов любить.
Судить других, нам вовсе не дано….
Как видеть мелочи других, когда в глазу бревно.
Неоценимый клад – людская жизнь,
Никто не смеет ей не дорожить.
Убийца, малодушный должен знать,
Что лично каждый будет отвечать.
Как далеки от истины все, кто кричат:
Всё громкие слова о вере, а дела молчат!
Бесплодна вера, если нету дел….
Слова пустые – всех лжецов удел.
Всем правду Библии являть, бесплатно
всех учить,
Свидетельство всем основательно дарить.
Никто не скажет, что о Бога намерениях не знал.
Погибнут жадные и не поможет капитал.
Луки 6:42 «Как ты можешь говорить твоему брату:
„Брат, позволь мне вынуть соломинку, которая в твоём
глазу“, тогда как ты сам не смотришь на бревно в своём
глазу? Лицемер! Вынь сначала бревно из своего глаза,
и тогда ясно увидишь, как вынуть соломинку, которая
в глазу твоего брата»
Иоанна 13:35 «Все узнают, что вы мои ученики, если
между вами будет любовь».
Иакова 2:20 «Хочешь ли знать, пустой человек,
что вера без дел бесплодна».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680051
дата надходження 25.07.2016
дата закладки 25.07.2016
Сліпий скрипаль посадив на плече папугу.
Скрипку взяв та смичо і тихенько заграв.
Наче той чарівник створив з музики - райдугу...
У переході міському звук побічний пропав.
Запліталися пальц у туго натгянуті струни.
Плаче скрипка, як мати - за сином з АТО.
Розпускалися звуки, мов діти - красиві і юні...
Кожен чув, навіть бачив, своє чорно-біле кіно.
Рветься музика в душу, болить і ятрить - наче рана.
Звук повільно розгойдував кожного долі колиску.
Цілував скрипаля той папуга - мов жінка кохана.
І летіли, як сльози,.. Зароблені гроші у миску.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677222
дата надходження 10.07.2016
дата закладки 25.07.2016
Юная Персефона беззаботно собирала цветы на лугу, когда на нее вихрем налетела черная колесница мрачного Аида. Похититель умчал перепуганную девушку в призрачное Царство Мертвых, а букетик фиалок, собранных ею, остался лежать на земле как знак смерти Персефоны и скорби ее матери, Деметры. Эта скорбь была так велика, что земля совсем перестала плодоносить, и в дело пришлось вмешаться самому Зевсу. Повелитель Олимпа приказал брату ежегодно отпускать Персефону к матери, и Аиду пришлось подчиниться. Когда воскресшая дочь выходила из подземного мира навстречу солнцу, мать-природа радовалась и одевалась в зеленый весенний наряд, но первыми приветствовали пленницу именно фиалки, расцветавшие при ее появлении. знаменовали и смерть, и пробуждение жизни.
Я лиловой фиалкой к ногам упаду,
Когда ты обо мне позабудешь,
Когда дерево памяти срубишь,
А весна босиком пробежится по льду.
Я ушла навсегда через призрачный Стикс.
Умываясь водою из Леты,
Об ушедшем не вспомнят заветы,
Упадут фиолетовой россыпью искр.
Прикоснись к лепесткам, что прольются росой, -
Потянусь, просыпаясь со стоном,
И к лазури раскрытым бутоном
Позову:"Наклонись, я вернулась домой..."
А когда отцвету, повернет время вспять,
Посмотри, за грядой каменистой, -
Расцветают лучи в аметистах,
Я лиловым сияньем взываю опять...
03.07.2015.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591418
дата надходження 03.07.2015
дата закладки 24.07.2016
Она вошла в Его жизнь - Загадкой ...
Чаруя нежным голоском умело поёт песни, что так сладки и приятны для слуха Его.
Неведомы мотивы таинственных лесов Её скрытой души.
Туман молочной дымкой окутал тропу и тени завораживают своей необыкновенной сумрачной паутиной.
Они так похожи на сети ...
Доброе сердце. Мудрость и Смелость помогут Рыцарю преодолеть чарующий соблазн.
Который удивительным образом, как змея, заползший в чистую душу свернулся калачиком от тепла.
Плутая в ночи средь деревьев, подними взор к небесам и увидишь ...
В вышине черничного неба звёзды и чувственная прелестница Луна взирают на уснувшую Землю.
Утро ...
Яркое Солнце ... и единственный Лучик света прокравшийся в тьму пробудит и оживит сказочный лес.
Где маленькая фея вспорхнув с цветка умоется капелькой росы, звонко запоют птахи и зазвенит волшебным колокольчиком тишина.
А ветерок шаловливо пробежится по макушкам деревьев играя листвой.
Её сказка - Загадка ...
Она - Любовь, живущая в каждом сердце.
Герой её сказки - Доблестный Рыцарь покоривший Её сердце отвагой
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679600
дата надходження 23.07.2016
дата закладки 23.07.2016
Не верь, красавица, не слушай,
Когда прольётся баритон.
Подумай - не по твою душу,
Средь хохотушек вьётся он.
Амур коварно ставит сети –
Роняет бархатную трель:
Стрелу в твоё сердечко метит,
Тебя пьянит его свирель.
Охотник ловкий точно знает
В какое ушко дробь летит:
В душе под жилочки ласкает,
Сердечко нежно теребит.
Когда Ты - юная монашка,
Никем нетронутый бутон,
И нет чудесней в мире сказки,
Чем твой томлённый первый стон.
Не взыщи, красавица - не плачь,
Не проклинай Судьбу, не злись:
Подарок добрый... скажет врач -
Под сердцем радуется жизнь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678595
дата надходження 17.07.2016
дата закладки 22.07.2016
Дикої черешні стовбур обнімаю,
Де-не-де засохла, бо уже стара.
Глиняна дорога, хата біля гаю,
Зліва і до краю – все поля, поля…
По межі черешні, дворики ошатні,
Дідусева хата на краю села.
Аура рожева, як у шістдесяті –
Це усе насправді чи уяви гра?
Нахиляю гілля, згадую минуле,
Терпко-гіркуваті дістаю плоди.
Раз було дитинство – не буває вдруге,
Жодна моя стежка не веде туди.
Тут усе незмінне, тільки я змінився,
Не біжу босоніж пізнавати світ.
Рву плоди дитинства і торкаю листя –
Вірю і не вірю… Сам уже я дід.
2013.
Відео тут - https://www.youtube.com/watch?v=ajAwqOINvcc
Музика Віктора Охріменка, виконує Володимир Сірий
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491984
дата надходження 12.04.2014
дата закладки 22.07.2016
Світлини з дитинства
Дивлюся фото з поруділими краями,
Дитячі лиця, не впізнати - хто є хто.
І на папері, і у пам’яті є плями,
Хоча минуло сорок років, а не сто.
І де ви зараз усі діти зі світлини,
Які стежини протоптали по землі?
Чекали «пташку» і ображені застигли,
Бо не діждались… Ще наївні і малі.
На жаль, ми гості, тимчасові в цьому світі
Гортаю фото - ви живі , чи уже ні?
І тільки згадки на папері ніжно-світлі,
Беззвучно плачуть, бо сумують у мені.
Приспів
Розрісся бузок і акація біла,
Торкаються неба уже явори.
Це часу хода все змінити зуміла,
І ми не такі, як в дитинстві були.
відео тут- https://www.youtube.com/watch?v=Mwm44XxRJSA
Музика Віктора Охріменка
Виконує Володимир Сірий
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505384
дата надходження 15.06.2014
дата закладки 22.07.2016
В разорванных мыслях - пустые страницы,
Они разлетаются птицами ввысь!
Мне в сердце как будто каленые спицы,
А разум твердит - поскорее проснись.
Но это не сон, про чужие причалы,
Гниющие палубы в бездне морской.
Ты – воздух, которого стало мне мало,
Глоток бесконечности тайны людской.
Пугающий мрак тишина и беспечность,
Сплетясь воедино в танцующий сплин
Когда-то дарили не лето, а вечность,
В которой закаты встречал я один.
В твоей тишине я останусь навеки,
Биением сердца , дыханием дней!
Стремительней чем полноводные реки,
И ярче чем сотни зажженных свечей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677667
дата надходження 12.07.2016
дата закладки 13.07.2016
Мене топтали... ягоди старались розкидати.
Мене ламали... на шматки хотіли розірвати.
Чужинця чоботи важкі топтали, щоб корилась.
Щоб на коліна стала я, в поклоні щоб хилилась.
А ти поглянь, ще краще я розквітла над рікою.
Бо я, калина, назавжди, Вкраїнонько, з тобою!
Чужинця чоботи важкі топтали, та не вийшло.
Я на своїй рідній землі квітую гарно, пишно.
І гріє душу, тішить зір мій пишний цвіт. Єдиній.
Хилюсь в покорі низько я. Поклін мій - Україні!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675506
дата надходження 01.07.2016
дата закладки 01.07.2016
За що воюєте, титани,
Наносячи жахливі рани,
Непрощені мільйонами мільярди...
Ви, просто, нас програли в карти ?
Яку ви місію несете
Землі своїй чи дя Планети,
Кому брехні страшні тиради,
Смертей мільйони чого ради ?
За що воюєте, титани? !
За страх, що вам води не стане,
За страх, що спине хліб родити...
Чи просто нудно в світі жити ? !
Для чого сиплете тиради
Казок безстидних канонади ?
Обвести можна тільки раз...
Й за те прийде розплати час !
Чи діти ваші за мільйони,
Що їх батьки згребали в крови,
Щасливі стануть вічно в Бога ?
Яка сумна... страшна дорога ...
Невже за той шматок землі,
Де тіло спустять у труні,
Невже, щоб з миром там спочити
Для вас мільйони треба вбити ?!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674396
дата надходження 25.06.2016
дата закладки 25.06.2016
Вчора проводжали додому наших друзів - тернопільчан .В калейдоскопі подій три дні зустрічі пролетіли,як година, залишивши на серці щире тепло і такий світлий трішечки смуток...нам буде вас дуже не вистачати,друзі,хоча впевнена,що нові зустрічі не за горами. Щасти вам,дорогенькі!
*****
Схід і Захід….а між нами –
Хвилювання й спільні мрії .
Під одними ми зірками
І єдині в нас надії .
А між нами- кілометри ,
Сонячних долонь проміння..
Дружніх посмішок портрети
І взаєморозуміння .
А між нами –творчі справи ,
Що єднають усіх нас .
Ви –в нас бачите цікаве ,
Ми ж –навчаємось у вас .
І одна нестримна сила
Є у нас понад усе ! –
Ми так прагнемо всі миру –
Віддамо за нього все !
І уже не розібрати
( Так здружилися усі ) ,
Де тут –Схід , а де тут –Захід …
Де тут – Захід , де тут –Схід .
Бо одна в нас Україна ,
В кожнім серденьку вона !
Схід і Захід , ми –єдині !
Батьківщина в нас одна !
Тетяна Прозорова
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661678
дата надходження 24.04.2016
дата закладки 25.06.2016
[i]Людина смертна, і єдина можливість їй
стати безсмертною – залишити після себе
безсмертні діла свої…
У. Фолкнер
[b][color="#d90f0f"]Мені хватає власних нагород,
Щоб до кінця доплентатись безбідно,
Але чи досить дав я у народ,
Щоб за життя своє було не стидно?..
Я – як отой державницький гарант:
Чи не занадто чернь свою принизив?
Й останній у пресподницю мій ґрант –
Чи вистачить вогневі... (з мене) хмизу?
Довкола – глум і торжество негод!
Такі наразі в моді феєрверки…
Чи витрима той іспит мій народ?..
Чи стане сил, припосланих ізверху?
А що я задля то́го учинив,
Щоб мій народ заматерів побідно?..
З тяжких, надлю́дських його жнив
Не хочеться у тлін піти безслідно.
…Мені твердим ввижається закон:
Лиш на землі залишені опертя,
Що не помруть в доланні перепон,
На небі зна́йдуть і своє безсмертя…[/color] [/b]
[/i]
[i]28.05.2016[/i]
[i]Ілюстрація - безсмертя (із інтернету)
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669440
дата надходження 31.05.2016
дата закладки 17.06.2016
На болоті два бусли журавлину брали,
У дзьобах нам принесли, тай почастували.
Розплескалося вино, на столи упало,
Й чорногузи із селом гуляли.
Бусли, бусли – вирій на порі,
Бузьки, бузьки разом угорі.
Хай обійде горе вас й холоди,
Щоби ви вернулися, як завжди.
Дай вам Бог здружитися бусли із орлом,
Ми ж чекати будемо, будем всім селом.
І хай путь ваш стелеться, серед гір й долин,
Та не спинить часу плин.
*
Цілу зиму чорногузи в чужині літали,
Яка довга та зима, що й засумували.
Радо й любо угорі, крильми лопотіли,
Повернулись буськи клекотіли.
Їх зустріли липи під вікном,
Вітерець грів з пазухи теплом.
Медовуху брали ми у бджіл,
Садовили знову всіх за стіл.
Пісня наша котиться хай далеко в світ,
Гарно відгуляємо, милі ваш приліт.
Вже земля цілована, йде трава в стебло,
Бо на дворі вже тепло.
*
Ой, як легко з чужини розправляти крила,
Бо удома на вітру вони, як вітрила.
Піднімає їх у вись в стрілах дивограю,
Аж за хмари ген до небокраю.
Бусли бусли, братики мої,
У степах замовкли солов’ї.
Тож летіте бусли на Донбас,
Щоб Господь Вкраїну нашу спас.
Занесіте сонечка їм крильми на схід,
Хай розтане в душах їх, зачерствілий лід.
У степах козацьких вже, чахне вуркаган -
То розсіявся туман.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609453
дата надходження 26.09.2015
дата закладки 17.06.2016
О, моя Доленько! О, моє Серденько! Радій!
Бо нам з тобою є чому радіти.
Ми ж на Землі прекрасній всі живем.
Для нас тут розцвітають квіти.
Для нас всіх сходить сонце золоте.
І хмари в небі синім пропливають.
І краплі дощові, немов сльоза,
так рясно й щедро до землі спадають.
А може й справді плаче Хтось дощем,
як бачить, що у виборі невільні?
І квіти закривають пелюстки,
якщо ті сльози дуже сильні.
А чому плакати? Скажіть.
Чому сльозами Землю поливати?
Ні! То не сльози. То жива вода.
Жива вода - щоб сили нам додати.
Бо хоче Хтось, щоб все навкруг росло,
Щоб все навколо пишно зеленіло.
Бо хоче Хтось, щоб тут життя цвіло,
Щоб на Землі усі жили щасливо!
О, моя Доленько! О, моє Серденько! Радій!
Нема чого з Тобою нам тужити.
Ми ж на Землі прекрасній всі живем.
Тут нам з Тобою є для чого жити!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671929
дата надходження 13.06.2016
дата закладки 16.06.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.06.2016
Є в кожного своя країна.
І в нас одна у світі - Україна.
Хлібами золотіють тут поля,
Бо найрідніша батьківська земля.
Україно рідна!
Ти велична і сильна.
Добра, мудра, привітна.
Нас ведеш усіх до світла.
Тут сонце золоте ясніє.
А небо угорі є синє- синє.
Тут щастям кожна доля розцвіла,
Бо найрідніша батьківська земля.
Україно рідна!
Ти велична і сильна.
Добра, мудра, привітна.
Нас ведеш усіх до світла.
За тебе просимо ми Бога,
Щоб світлою була твоя дорога.
Калина з нами хилиться рясна,
Щоб доленька й твоя, немов весна…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667637
дата надходження 22.05.2016
дата закладки 16.06.2016
Заліз якось наш цапок у город, де грядки.
Та не стільки чого взяв, як витоптав латки.
Походив по буряках та й заліз в капусту.
Ой, що з капусти він зробив!.. Чув я, як
хрумтіло. Та цапка не проганяв. Яке ж мені
діло? Бо той цап хоч був і мій... та що там каза-
ти? Думав, що город чужий, що я в сусідки
в хаті.
То ж приходиться мовчать, щоб жінка
не знала. Досить, що тому цапку ребра раху-
вала.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670226
дата надходження 04.06.2016
дата закладки 16.06.2016
" Все, кто хотел бы следовать по моим стопам,
должны понять, что, если они не сумеют установить
связь с великим Истоком жизни и постоянно обновлять
свои силы,их миссия не будет выполнена,
как того желает Бог"
Иисус
В "Учениях Вознесенных Владык" дається роз'яснення, що Карма, це струнка і дуже чутлива система, яка змінюється в залежності від порушень чи дотримання космічних законів. Саме цим пояснюються раптова смерть молодих людей, нещасні випадки, невиліковні хвороби. З точки зору кармічних законів все стає зрозуміло. Через усвідомлення себе як дієвої одиниці Всесвіту з'являється можливість встати на вірний шлях, що веде до еволюційного розвитку свого Я і навколишнього світу. Якраз це і є наслідком раптового позбавлення від невиліковних хвороб, і такі випадки відомі. Очистити свою карму людина може тільки сама. Для цього не варто звертатися до екстрасенсів _ це буде великою помилкою і безглуздою тратою грошей и т.д.
В даний момент, торкнемося питання смерті фізичного тіла людини. Існують дві причини: 1-а _ заповнення карми на 100%, і 2-а причина _ це виконання певного кармічного завдання, поставленого перед конкретною людиною. Якщо людина виконує її, то карма очищується, і вона йде з цього світу. Індивідуальні карми померлих немовлят та молодих людей несли на собі єдину програму _ зруйнувати ідеалізацію, створену оточуючими їх людьми: божевільна любов батьків до дітей або любов жінки до чоловіка. Завдання, поставлені перед нами Вищими Силами, у всіх різні.
Карма існує не тільки в окремої людини, а й у роду, національності, міста, країни і т.д. Людина з обтяженою кармою ніколи не зможе народитися в забезпеченій сім'ї, в розвиненій країні, та ще з гарним здоров'ям. Вихідні точки відліку дуже важливі, бо існує карма у релігій, громадських рухів і політичних партій. Розглянемо комуністичний рух, як найбільш відоме для нас. В нього вливалися здебільшого люди з обтяженими кармою - бідні, неосвічені, озлоблені, які збунтувалися й утворили один смертоносний ураган величезної сили. Ідея комунізму спочатку є утопію _ невірний підхід до життя. Ми всі різні, у всіх різні стартові потенціали, а значить, і не може бути ніякої рівності між людьми. Звичайно, ми всі рівні, але перед Богом.
Як комуністичний лад вчинив з релігією? Руйнування церков, гоніння віруючих і т.д. Накопичення негативної енергії сталося так швидко, що карма цього ладу переповнилася і режим повалено. Сімдесят років для такої потужної і важкої карми _ це мінімальний термін. Люди, які до цих пір ходять на демонстрації, беруть участь в мітингах і бурливих пікетах протесту, ще більше погіршують власну карму і карму суспільства. Енергетика ненависті, невдоволення, осуду посилюється в кілька разів. Внаслідок цього суспільство набуває цілий ряд захворювань і тим самим вкорочує своє життя. Звичайний громадянин має властивість надмірно цікавитися політикою. Розуміти її є потреба, але, політика _ це специфічна область, і нею повинні займатися обдаровані цим талантом люди. Якщо ми емоційно болісно сприймаємо політичну ситуацію в країні, світі, - це явний показник кармічного заповнення на 60-70%. Підвищений інтерес до політики визначається бажанням знайти винного, відповідального за свої власні невдачі _ недолік грошей, втрата роботи, відсутність житла і т. д. Подібні завантаження свідомості призводять до ілюзорного сприйняття себе і, внаслідок цього, до неможливості побачити свої проблеми. Духовна сліпота призводить до нових спалахів агресії. Звернімося до Нового Завіту: «Залиште їх - СЛІПІ ВОЖДІ СЛІПИХ. А коли сліпий водить сліпого, обидва впадуть в яму "(Матвій 15:14). Цей текст розкриває небезпеку помилкових рухів і навчань. А для того щоб не бути сліпими, нам потрібно знати, що від нас хочуть Вищі сили та яких Космічних законів нам слід дотримуватися.
Першим і основним законом є закон Дії та Протидії енергій -закон Гармонії всесвіту. Сама всесвіт створений Богом за цим принципом, а так як людина є частинкою Всесвіту, то вона теж створена за її подобою. Ті ж енергії, ті ж стихії, ті ж процеси трансформації працюють в нас. Людина _ це мікрокосмос. Саме цей закон змушує прагнути людини до досягнення Гармонії.
".., будьте досконалі, як досконалий ваш Отець Небесний" (Матвій 5:48).
У цих рядках вказана основна мета людського розвитку.
Отже, одних любити, а інших ненавидіти є недосконалістью. Досконалість же полягає в тому, щоб любити всіх. Небесний Батько любить всіх і всіх закликає до спасіння, тож нам повинно вподібнюватися Йому.
Додатком таке:
Настоящий погром устроили активисты движения «Свобода» в одном из киевских храмов. Националисты под предводительством Олега Ляшко сорвали богослужение в храме Московского патриархата и напали на священника. Радикалы угрожают ему расправой, если отец Владимир не уедет в Россию.
Националисты Ляшко устроили погром в киевском храме и облили соком священника
Активисты националистических организаций сорвали богослужение в одном из храмов Украинской православной церкви Московского патриархата (УПЦ МП) в Киевской области Украины, сообщает РИА "Новости".
«Только 13 августа было избрание митрополита Онуфрия (главой УПЦ - ред.), а уже 14 августа экстремисты с символикой партии «Свободы» и партии Ляшко (лидера Радикальной партии) ворвались в храм Московского патриархата в Фастовском районе, сорвали богослужение, попирали руками престол, облили священника томатным соком, оскорбляли и угрожали ему расправой — дали неделю, чтобы уехать в Москву», — сообщил директор правозащитного центра Всемирного русского народного собора (ВРНС) религиовед Роман Силантьев.
По его словам, речь идет о настоятеле Свято-Покровского-Тихоновского прихода в селе Червона Мотовиловка священнике Владимире Навозенко. Ранее видеоролик с записью указанного инцидента появился также на сайте «YouTube». Нападавшие обвиняли священника в пророссийской позиции и «поддержке террористов».
Источник: http://www.mk.ru/incident/2014/08/15/nacionalisty-lyashko-zastavlyayut-kievskogo-svyashhennika-uekhat-v-rossiyu.html
Майбутнє, це ми, сьогодняшні
Є 5-та Божа заповідь: "Не вбивай!"(Живи без шкоди),: Людське життя — цінний дар, даний нам Богом. Воно належить Йому, тому ніхто не має права ані собі, ані іншим його відбирати. Кожна людина зобов’язана дбати про своє життя і здоров’я та уникати всього, що шкодило б нашому здоров’ю або здоров’ю наших ближніх. Кармічно Божі заповіді точно й ясно окреслюють наше ставлення до Бога, нас самих і наших ближніх. Вони торкаються всіх важливих справ нашого особистого, родинного, суспільного життя.
Для кожної людини є право вибору життя свого, і відповідати за нього прийде час...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662384
дата надходження 27.04.2016
дата закладки 11.06.2016
Десь загубилась наша Правда,
Її так важко віднайти.
Це не лише для всіх принада –
Це те, що треба зберегти.
Цей скарб не купиться за гроші –
Дорожчий злата й кришталю.
– Не розминіться з нею, – прошу,
Бажанням душі запалю.
І віку в Правди теж немає:
Вона – безсмертна, добре знай.
Не вірю, що вона німа є –
Буває просто мовчазна.
А ще, я вірю, час настане –
І заговорить, заспіва
Та Правда й вільним птахом стане.
Й держава буде в нас нова.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670339
дата надходження 05.06.2016
дата закладки 05.06.2016
моя Ітака… мій Рим – Поділ…
Мекка моя… мій Єрусалим…
бреду тобою один-одним
Подоле! куди ти себе подів?..
Луцюк РЕКВІЄМ ПО ПОДОЛУ (Арія південного гостя)
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=10047
Куди тим варварам колишнім
До наших нинішніх вандалів,
Їх не лякає Сам Всевишній,
Руйнують і... крокують далі.
Що їм Поділ? Для них весь Київ
Давно уже машина пральна,
Руйнують, древню землю риють...
Грошей прання тут генеральне.
Якби розправив плечі Київ,
Струсив цю нечисть з свого тіла...
Лише, після такого дива,
Приїхати б туди хотіла.
2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394076
дата надходження 20.01.2013
дата закладки 01.06.2016
Напиши мені кілька рядків,
За хвилину до півночі, зараз
Після всіх швидкоплинних зв"язків;
Розізлившись, що в сон увірвалась,
Та спинитись було вже несила.
Напиши мені декілька слів:
Пророста в чорне золотом листя -
Аріадна, одним із клубків,
З лабіринту до звіра в обійстя -
Тихо йшла, навіть не боронилась,
Мінотавру невинність несла,
Як офіри останньої крила.
По дорозі її розлила,
Коли серце Тесею відкрила,
У дарунок - і душу, і тіло...
Опівночі троянда цвіла,
У твоїм одинокім чеканні
Не мене , пелюстки зі стебла
Ворожили солодке кохання.
Он - клубок, чи сльоза... покотилась.
31.03.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656175
дата надходження 31.03.2016
дата закладки 01.06.2016
Твое предназначение,
Коль разум дан тебе,
В продлении продолжения
Всей жизни на Земле.
И ты один в ответе
Стоишь перед судом:
Увидят ль внуков дети,
Уснут ли страшным сном.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668202
дата надходження 25.05.2016
дата закладки 29.05.2016
Непопулярно добро в этом мире,
Здесь предпочтительно зло.
Зло финансируется, становится шире,
Время коррупции, бесчестья пришло.
Не бывает зло безнаказанно,
И от бумеранга не увильнёшь.
В Книге Жизни всё записано,
Что посеял, то и пожнёшь.
Я верю в победу добра.
И пусть смеются:«Ты из прошлого века».
Пусть никто не кричит мне: «Ура»,
Я всё равно буду любить Человека.
Давайте творить добро!
Выпускать из сердец его на свободу.
Дарите людям тепло,
Оно делает в мире погоду.
Добро – это то, что нас защищает,
Это извечная новь.
Добро вдохновляет и воскрешает,
Это то, что рождает Любовь.
Суммируй добро моё, твоё и его,
Мы сразу гирляндой засветим.
А если погаснем – станет темно,
За тьму в своё время ответим.
Продолжай делать добро!
Даже, если одинокий ты странник в пустыне,
Эхом отзовётся оно,
И не только живущим ныне!
5.12.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540634
дата надходження 01.12.2014
дата закладки 29.05.2016
Я – тот огонь, что разжигает
Пожары в сердце, жжет мосты,
И мое пламя очищает,
Завесу ночи озаряет
Теплом опасной красоты.
Я – та вода, что оживит
Цветы увядшие в пустыне
И брызгами благословит.
В любом, кто будет мной омыт,
От Бога искра не остынет.
Я – та земля, в которой семя
Плоды богатые дает,
И человеческое племя,
Пройдя сквозь пасмурное время,
На мне свой город возведет.
И я – тот воздух, что эфир.
Меня неистово вдыхая,
В себя впусти́те целый мир,
Созвучье всех небесных лир
И аромат в преддверье Рая…
Нет, я не бог, не ангел даже,
Всего лишь хрупкий человек,
Стою у вечности на страже,
В ее несменном экипаже,
Чтоб защитить грядущий век.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536894
дата надходження 14.11.2014
дата закладки 27.05.2016
На ветках яблонь белый снег,
Как пух лебяжий ...
Слетел на землю, на ночлег,
На сердце тихо ляжет.
Прося покоя и любви,
Года цветут, деревья тоже,
А душа на краю снегопада ...
Весной становится моложе.
Року цвітуть, дерева цвітуть
На гілках яблунь білий сніг,
Як пух лебединий ...
Злетів на землю, на нічліг,
На серці тихо ляже.
Просячи спокою і любові,
Року цвітуть, віскі сивіє
І душа на краю снігопаду ...
Навесні молодшає
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667188
дата надходження 20.05.2016
дата закладки 26.05.2016
Слова, музика, аранж.,запис, виконання - Микола Шевченко
Навчитися...
1) Навчають нас як жити
Оті, хто сам не вмів.
А той, хто не любив
стосункам нас навчає.
І хочеться спитати:
хто ж йому наснив?
Що він себе вже гуру величає!
І кожен свею правдою
і падає й встає.
Синці і м`язи і своя дорога.
Ділитись, як прохають
можна лише тим, що в тебе є.
І без чобіт не буде
чоботяр від Бога!
ПРИСПІВ:
Зустрінеш негатив -
то не чіпай його.
Мов квіти настрій принеси додому.
Бо легше намагатися
навчити будь-кого,
аніж навчитися самому...
2)Кліше, думки з шаблонами
- то розуму тюрма.
З якої він втекти
урешті-решт повинен.
А той, хто втік -
і сам уже
налигача трима.
Від знань на наші голови і спини!
Отак воно й працює,
хотів би ти, чи ні.
Бо ми - частинки цілого одного.
Знання чужі - немов перлини,
та миліш мені,
свої синці і м`язи і своя дорога...
12 березня 2016р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650894
дата надходження 12.03.2016
дата закладки 09.05.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.05.2016
Слова - Олексій Тичко Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
Відео - https://youtu.be/413aKqaDx0w
Сімейні світлини
По колу рух і вічна метушня,
Немає спокою і благодаті.
Вони чекали кращого,і я -
Наївні люди, мрійники завзяті.
Не будемо сьогодні ми про це,
Торкаю пил минулого століття.
Бабуся, дід і мамине лице,
Осінні фото й силуети літа.
Заплутала історія сліди,
Загадки, таємниці, біла пляма.
Світлини на тлі жовтої журби.
Лягло минуле на столі рядами.
Військові фото: шаблі, галіфе,
На сукні хрест сестрички жалібниці,
А часу хвиля уперед несе.
Дитячі поруділи й наші лиця.
Я бачу очі, ніби, ще живі,
Душі люстерко непідзвітне часу.
Не видно колір, мабуть голубі,
Вони одні на всю родину нашу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656453
дата надходження 01.04.2016
дата закладки 08.05.2016
Слова - Олексій Тичко
Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
приводжу вірш:
Дорога у дитинство
Поле зліва, поле справа, мак у житі,
Йду по стежці - у минуле мій маршрут.
Я за тінями дитинства у гонитві,
Бо дорослим розгубив єство і суть.
Босий стежкою іду до очерету,
Через поле і до тихої води.
Півень пісню відспівав у небо третю -
Долетів охриплий голос аж сюди.
На траві, чи на стежині біля ставу,
Проведу обряд повернення десь там.
В стан дитинства повернуся і помалу
Я у згадках зменшу кількість сизих плям.
Вітер часу постарався, щоб затерти
Контур ставу, колір маку, запах трав,
Щоб забулися наївні мрії-злети,
На поталу сірим будням їх віддав.
27.08.11р.(дата написання вірша Олексієм Тичко)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603103
дата надходження 30.08.2015
дата закладки 08.05.2016
( :))) из раннего :))) )
Осень-кобылица меж шпалер гуляла:
Огненная грива, рыжие глаза.
По опавшим листьям бережно ступала,
Тем, что обронила сонная лоза.
Гроздья винограда спело багровели -
Что хмельной хозяин срезать позабыл.
И на пир спешили белые метели
Не жалея алых, от заката, крыл.
Ветер, опьянённый ароматом мёда,
Захмелело, тренькал арфой проводов,
И летели птицы стайкой с огорода,
Предвкушая сладость брошенных плодов.
Только не успела серая ватага
И метелям стылым не хватило сил -
Заморозок алчно выполз из оврага,
Ледяной рукою гроздья ухватил.
Те, застыли разом, сникли, почернели,
Грубому насилью тихо подчинясь…
Бубенцом на сбруе осени звенели
Поутру, в алмазах инея искрясь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324195
дата надходження 22.03.2012
дата закладки 08.05.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.05.2016