Я наче кит, який не на тій частоті
Подає звуки у морі глибокім...
І якого не чує ніхто,лиш одинокі
Самотні, такі як він, але не ті.
Я наче куля, яка пронизує тіло,
Наскрізь. Вбиває і далі летить...
Мені потрібна одна лише мить,
Людина вмирає - уже не болить. Біло...
Я наче світ, що розколовся надвоє,
На біле і чорне, на зло і добро...
Засуньте мені вже цей ніж під ребро,
Щоб я не двоївся тут більше ніколи...
Я наче сміття, що не встигли замести
Я ніби болото, що не висихає,
Хай кожен із вас ще нічого не знає,
А я вже давно відгадав усі квести...
Я наче зло, і водночас, добро...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662730
дата надходження 28.04.2016
дата закладки 28.04.2016