Виконує - Володя Охріменко
===========
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VBvLKAXeWsU[/youtube]
День золотий. Надворі весна.
Я молодий. Ти молода.
Ти посміхнулась і я посміхнувсь,
і поцілунком до тебе торкнувсь.
Я поцілунком до тебе торкнувсь.
Ти посміхнулась, і я посміхнувсь.
Я – молодий. Ти – молода.
День золотий. Надворі весна…
Миле дівча, покохай мене!
Хай нас любов під крило візьме.
Вип’єм, давай, цей п'янкий бальзам,
щоби було що згадати нам.
Щоби було що згадати нам,
вип’єм, давай, цей п'янкий бальзам,
Хай нас любов під крило візьме!
Миле дівча, покохай мене...
Світ би для мене зовсім збіднів,
коли б тебе в той день не зустрів...
Ми віддались своїм почуттям.
Ти – моя Єва. Я – твій Адам.
Ти – моя Єва. Я – твій Адам.
Ми віддались своїм почуттям.
Коли б в той день тебе не зустрів,
Світ би для мене зовсім збіднів!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685984
дата надходження 26.08.2016
дата закладки 26.08.2016
Вітер
він дарував їй крила,
була вона щаслива
купатися у снах.
Діти
від сонця і до зливи
ліпили з неба силу,
як веселковий птах.
А їй все одно – чи дощ чи сніг,
В чорно-біле кіно запросила сміх,
У сірі будні розлила фарби,
Між сонцем і місяцем зменшила ярди.
Зі скрипок і флейт з’єднала оркестр,
З чужих ворогів утворила двох сестер.
Вона у долонях добро вигріває,
Вона щастям дихає, з любов’ю літає.
Квіти
від серця і до серця
утворюють озерця
із кришталевих слів.
Гріти
ключі від її дверці
теплом палким, як перці,
пів сотні ніжних днів.
А їй все одно – чи день чи ніч,
У німому кіно всі зійшлись віч-на-віч,
І у днях без смаку утворилася сіль,
У просторах життя народилася ціль.
Від землі до небес вона в’яже дива,
Її погляд ясний всі думки ожива,
У обіймах її я себе забуваю –
Тепер щастям дихаю, з любов’ю літаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676104
дата надходження 04.07.2016
дата закладки 04.07.2016
А я гадав, що із себе можна виписать все
І сум, і печаль, і радість, і навіть кохання.
І так безпощадно вимагаю страждання,
Щоб знову потрапити з тобою на одне шосе.
І я буду чекати, я умію чекати, з тобою навчився.
Із брудними листами, із чорнилом в руках,
Буду пильно писати твого тіла ландшафт.
Моя поезія - Ти, мене вже нема, я в тобі розчинився!
Ми з тобою як вічність!
Ми - це світ!
Ми з тобою є дійсність!́́́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670884
дата надходження 07.06.2016
дата закладки 07.06.2016
А ти мені пиши, пиши, пиши!
Про ніжний вечір, що вселяє смуток,
Про радість,
Свято,
Про звичайні будні,
Про те, про що пліткують в місті люди,
Про бурі в чашці і в твоїй душі.
Мені цікаво знати про життя
Твого кота: що знов на кухні вчворив,
І з ким сьогодні сядеш ти до столу,
Чи все гаразд?
Чи раптом ти не хворий,
Яка погода: сонце чи сльота?
Пиши щодня про все - не забувай!
І що наснилось вчора на світанку,
Чи почитав газету за сніданком,
Яку підняти зможеш нині штангу,
Які шторми у гавані бажань.
Ти не напишеш.
Вирок – монолог.
І не тому, що кинули за ґрати,
Чорнил не стане чи адресу втратив...
А все тому, що можеш існувати
Лише в уяві, блукачу думок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670863
дата надходження 07.06.2016
дата закладки 07.06.2016
З флегматичним серцем блукатимеш між людьми
Кажучи,що вже завтра життя твоє стане глибшим.
Що в тім завтра ти витягнеш всі псевдо-колючки
Й вже не зможеш радіти по датам раніше відзначеним.
Без вчорашнього графіку вміло сповільниш темп,
Щоб чим менше псевдо - обов'язків та досягнень,
Щоб чим більше спонтанності дикої на один момент.
Зробиш спробу радіти без дозволу та пояснень.
З потеплілим серцем всміхнешся поміж людьми,
Знаючи,що сьогодні ти вперше відкрився "знакам".
Чуттям глибшим все ж вдасться спекатись пустоти
І навчитись радіти спонтанно та не по датам...
Й саме того дня в тобі вдруге озветься біль
Надто вміло позбувшись гіпнозу тих всіх пояснень...
Ти не вбив його,ні! Він у крові твоїй вцілів...
Й те,що біль уцілів-то найвище з твоїх досягнень.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670904
дата надходження 07.06.2016
дата закладки 07.06.2016