Ти - не той. Я - не та. І нізвідки чекати пробачення.
Наче шум хвиль морських заглушив мої мрії та сни.
І тепер вже нічого такого не матиме значення,
Як той погляд, що вбив. Воскресив. І втопив.
Я ніколи тобі не розкажу, як гірко я плакала.
Засинала, й ім'я застигало твоє на вустах.
Не важливо, чи було тобі аж настільки однаково.
А важливо, що суть до пекучого болю проста.
Я не хочу ні ранків, ні свят, ні міцного вина.
Моя радість - лиш ти. І я ніби тобою проклята.
Вени коляться склом. Я забути про все не змогла.
Я була кілька тижнів Ілюзорна Шалено багата.
10.03.16.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650722
дата надходження 11.03.2016
дата закладки 08.11.2016
Я з тих, що спати не дасть спокійно,
Я з тих, хто не може сміятись в обличчя,
Я з тих, біля кого не дихають рівно-
Мені ні розпуста, ні скромність не личить.
Я з тих, що під ребрами, там, міцно-міцно,
І в кожному сні з нереальним вогнем.
Я з тих, хто завжди обійматиме ніжно
Із навіть уввігнаним в серце ножем.
Я з тих, кого бачиш у всіх перехожих.
Підкосяться ноги. Сповільниться крок.
І ти вже не зможеш, і ти вже не схочеш
Нічиїх обіймів, нічиїх зірок.
Я з тих, що доводять до приступів люті,
А потім дарують політ і екстаз,
І знову краплями меду в грудях,
Полином гірким кожен раз.
Я з тих, що любитимуть аж до останку,
Я з тих, кому всі таємниці вночі
Без масок, брехні і прикраси розкажуть.
А потім залишать напам'ять дощі.
_____
Я з тих, що в душі. І кого пам'ятають.
Якби ж бути з тих, кого не відпускають.
12.01.16.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643487
дата надходження 13.02.2016
дата закладки 17.04.2016
Знаєш, що я тобі скажу? –
Ти мене не зламаєш.
Ти мене не підкориш.
Ти повноважень не маєш.
В тебе велике «его».
В тебе маленьке серце.
В тобі все людське померло.
У тебе душа подерта.
Забув ти таку дрібницю –
Вернеться все бумерангом,
Як кожна людина ница
По серці рубає задарма.
Своє ти колись дістанеш
За всі розтрощені мрії.
Мене ти колись згадаєш,
Як іншу в обіймах зігрієш.
Тоді зрозумієш єдине:
Не вчіпиш на серце лату.
За все, що брехав донині
Чекає тебе розплата.
За кожен той біль і сльози.
За кожну ніч самотню.
За те, що казав, що єдина
І жити без мене не можеш.
Ти дуже себе цінуєш,
А інші всі – нижчі рангом.
Насправді ж це ти гріш вартуєш –
Вернеться тобі бумерангом.
11.15.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644048
дата надходження 15.02.2016
дата закладки 11.04.2016
Творчі люди все відчувають гостріше:
Те, що тебе запекло,
мене може вбити
пізніше..
Це не нудьга. Не сум. Не біль і не сльоза.
Не мармурові стіни. Не бетон і прірва.
Це просто відчай. Та, чорт забирай,
Він що, отак і буде в душі вічно?
Яка мета? Який там оптимізм?
Чекати ранку - лиш одна надія.
Заходить сонце, й в душу переліз
Той вітер, що мої руйнує мрії.
Коли нема мети, задля якої
Вставати з ліжка варто кожен раз.
Коли, як дежа вю, все знову й знову..
А час? Він так летить, невпинний час!
І сміх дітей на вулиці, як комом,
І аромат наспілої весни.
Налий мені сьогодні коли з ромом,
З гачка, що зачепилась, відпусти.
17.02.16.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646245
дата надходження 23.02.2016
дата закладки 24.02.2016