Маняша: Вибране

zazemlena

Лиш прийде час

[b]Ми  ходимо  стежками  і  дорогами,
І  в  космосі  прокладений  вже  шлях.
Чому  ж  так  рідко  дивимось  під  ноги  ми,
І  істина  чомусь  лише  в  думках.

Нехай  колись  про  правду  і  не  мріяли,
Але  ж  тепер  вже  знаємо  усе.
За  Україну  постояти  вміємо,
А  щастя  маревом.
                                                   Брехня  лише  в  лице.

Брехня  тепер  в  країні  королева:  
Свої  закони  і  свої  суди.
О,  скільки  нам  новин  виплискують  щоденно...
Хіба  ми  судді?
                                       Винні  є?  Сади...

Лиш  імітують  бездіяльність  справами,  
Свій  лет  униз  показують  як  злет.
Хизуються  мільйонами  й  мільярдами...
До  Бога  ж  їм  прийдеться  тет-а-тет.

І  як  би  там  вони  не  викривлялися,
Ніхто    не  скаже  доброго  слівця...
А  Україна  від  всього  оправиться...
Лиш  прийде  час  за  волею  Творця[/b]


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762390
дата надходження 26.11.2017
дата закладки 26.11.2017


Микола Карпець))

«Не плач, не треба, не реви»

[b]«Не  плач,  не  треба,  не  реви»[/b]
[color="#070ede"][i][b]
Не  плач,  душа  ж  моя,  душа
Не  рюмсай  задарма,  не  треба
Сльозами  ти  закриєш  небо
І  сонце,  й  з  місяця  ковша

Не  плач,  не  треба,  не  реви
Те  що  було  вже  не  вернути
Ні  хміль  кохання,  запах  рути
Ні  шовк  прим’ятої  трави

А  завтра  буде  інший  день
І  інші  зустрічі  й  кохання
Ти  загадай  лише  бажання
Печаль  всю  викинь  із  кишень

І  буде  краще  ніж  було
Щасливих  люблять  всюди  люди
Так  буде,  серденько,  так  буде
Не  хмур  морщинками  чоло
©  Микола  Карпець  (М.К.)
*13.02.16*  ID:  №  643598
[/b][/i][/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643598
дата надходження 13.02.2016
дата закладки 18.02.2016


палома

ГОРДИНЯ

             
Гординя  виглядала  у  віконця,
Вмостившись  зручно  у  душі,  в  очах.
Грішила,  все  ховаючись  від  сонця,
Свавільно  іншим  прищепляла  страх.

Ворожістю  та  заздрістю  палала,
Розбурхана  гонитвою  без  меж.
Себе,  єдину,  тільки  вихваляла,
За  Бога  вища-  так  вважала    теж.

Неслась  в  шаленстві  дикім  по  просторах,
Кроїла  душі  болем,  як  мечем.
Прописувалась  у  церквах  й  соборах,
Прикрита,  по-  злодійськи,  калачем.

Хотіла,  грішна,  в  небеса  злетіти,
Збирати  зорі  во  хвалу  свою.
Але  гордині  з  Господом  не  жити,
Таким  немає  місця  у  раю.

   (17  лютого  2016)



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644798
дата надходження 18.02.2016
дата закладки 18.02.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.02.2016