Розцвітають гранати трояндами,
Проникають шипами в тіла
І червоногарячими фарбами
Обривають так різко життя.
Мов яскараві хвостаті комети,
Що наповнені лихом і злом
З неба падають чорні ракети
Під розправленим смерті крилом,
Автомат, що мов демон приручений,
Вивергає пекельний вогонь;
кожен рух так майстерно відточений,
Випускає набої вдогонь.
І солдати відважні, мов іграшки
Так прив*язані міцно до рук
Лялькарів, що вважають комашками
Тих, хто йдуть на останній свій трюк.
Цей театр, що абсурдом наповнений
Для вельможних І гордих свиней:
Їхні плани огидні й незбагнені...
Як багато помре ще людей?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629223
дата надходження 16.12.2015
дата закладки 16.12.2015