Можливо, я тебе вигадав... І ти,
Не існувала ніколи.
Ти не садила кущик калини,
Не заступалась за кволих.
Можливо, ти заходила в гості,
Крізь сон, з їжачком під пахвою?
Сідала поруч, на постіль,
І пахла медом з халвою.
Чи, може, мені здалося, що чув...
Як співала на полі.
Чи це зі мною вітер...
Жартує, а ти танцюєш у колі.
Можливо, мій розум п'яний...
Коли роса стікає до ніг твоїх.
Чому бажання таке духмяне?
Коли думки... Наче про гріх.
Можливо, я тебе вигадав... І ти,
Витвір моєї уяви.
Я просто люблю помріяти,
А ти... Ти не читаєш моєї об'яви.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573870
дата надходження 12.04.2015
дата закладки 20.11.2015
[b]Легiнь.[/b]
А в мене є "мишка",
А в тебе є "нiрка"!
Певно, в стiнах "нiрки"
Є для "мишки" дiрка?
[b]Дiвчина.[/b]
Ти запам'ятав би
На часи майбутнi:
Стiни "нiрки" цiлi,
Дiрки в них вiдсутнi!
[b]Легiнь.[/b]
Знаю вiд Одарки:
Твої "стiни" гризли
"Мишки" Опанаса,
Ореста та Гриця!
Також, натякнула
Сусiдка Тетяна
Про тебе... й про "мишок"
Вiктора i Яна.
[b]Дiвчина.[/b]
Хто твоя Одарка?
Ш*****ра, всiм вiдома!
Саме в її "нiрцi"
"Мишки" всi, як вдому!
А в твоєї Танi -
Cкаженiсть любовна:
"Мишок" з всього мiста
Впустить безкоштовно!
[b]Легiнь.[/b]
Ти, звичайно, краще?
[b]Дiвчина.[/b]
Так! Я чесна дiвка:
"Мишок" я впускаю
Тiльки... за готiвку!
Я до ваших "мишок"
Пристрастi не маю -
За рахунок "нiрки"
Грошi заробляю!
[b]Легiнь.[/b]
У такому разi
Навiщо брехала,
Що немає дiрок?
[b]Дiвчина.[/b]
Цiну набивала!
Ш*****ри люблять "мишок"
I без них не можуть,
Проте, ми, повiї,
Любимо за грошi!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622220
дата надходження 19.11.2015
дата закладки 19.11.2015
Даруй мені крила, не рви мою душу!
Тебе ж я безмежно і щиро люблю!
За що я на світі страждати так мушу?
Чому я у Бога кохання молю?
Навіщо ти влізла в мою щиру душу?
Навіщо казала «безмежно люблю»;
Де був океан, породила ти сушу;
Та краще я себе з любов’ю спалю;
Навіщо казала про Львів, про кохання?
Навіщо писала й дзвонила всі дні?
Хиба то брехня, всі ті щирі признання;
Що в ліжку на вушко шептала мені;
А ти ще у жовтні красиво просила;
Минуле забути, почати з нуля;
То що ж я отримав, ти біль породила;
на каву з другим загуля;
В моєму житті листопад - новий травень!
В твоєму житті листопад - лише мить;
Ти знову вважаєш, що я не твій рівень;
Ти хочеш на "шило" мене замінить?
Малюєш на стінці у себе малюнки;
Не бачиш ти сенсу у щирих словах;
А як же усі ті нічні поцілунки?
А як же той солод на наших губах!
Якщо не кохала, то нащо ти лізла!?
Ти ж в очі брехала не тільки мені;
Моя ж то душа не така і залізна;
Але й не померла тоді, на весні!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622172
дата надходження 18.11.2015
дата закладки 19.11.2015
Ты, начитавшись рыцарских романов
Себя вдруг возомнила моей дамой.
И после долгого турнира
Платок свой кружевной ты уронила.
Я поднял сей платок – победы знамя.
И подвиги тебе я посвящал.
Мы были уважаемы врагами.
И каждый честь другого защищал.
Мы выдержали сорок дней осады.
В зените нашей славы боевой
Я предан был тобою и отравлен.
И замком овладел теперь чужой.
Ты тридцать дней была в его гареме,
Но правду значит волхвы говорят,
Кто предает Любовь, того бичует Время.
И сам вкушает свой же яд.
Захлопнут наш роман на той странице,
Где рыцарь был спасен и стал женат.
И капли слез твоих, блудница,
Как жемчуг украшают фолиант.
Теперь лежишь с другим ты у камина,
А мысли твои бродят вдалеке:
Ревнуешь ты женатого мужчину,
И снова строишь замки на песке…
26.07.11 Дмитрий Дробин
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621950
дата надходження 18.11.2015
дата закладки 18.11.2015
Щоразу, коли поруч ти проходиш,
Я погляд свій кидаю тобі в слід.
Щоразу моє серце ти холодиш
І душу перетворюєш на лід.
Щоразу занімілими вустами
Промовити не можу я слова.
Щоразу безадресними листами
Пишу, що ще любов моя жива.
Щоразу і з єдиним побажанням
Небесне звернення шепочу перед сном.
Щоразу я прошу своє кохання
Для тебе залишитися рабом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621730
дата надходження 17.11.2015
дата закладки 17.11.2015
Я маю бажання. Любити кохання.
Летіти у вирій небесного вбрання
Відчути всі вигини твого зітхання
Лишатися з вічністю без сподівання.
Я маю надію. Чекаю на мрію.
Живу одним днем, без відмови - старію
Стискай мене міцно своєю любов'ю
Пульсуюча сутність наповниться кров'ю.
Я маю тепло. В'ються гнізда думками.
Обійми палкіші лиш стали з роками
Стікатиме радість твоїми щоками
Останній, лиш перший, танок з язиками.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579626
дата надходження 07.05.2015
дата закладки 17.11.2015
Ти торкалась мене випадково -
Як приємно було в ті хвилини...
Теплі руки, і все загадково,
Ніжний дотик - бажання єдине.
Ти торкалась - це було просто,
Ти торкалась, не знаючи, нащо...
По-ранковому зім'ята постіль,
Перші промені, - ніби вже краще.
Дружній вітер цнотливо вітався,
Навіваючи сцени кохання.
Запах листя розтанцювався
Й розчинились вчорашні вагання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575688
дата надходження 20.04.2015
дата закладки 17.11.2015
Хапаючись за постіль, бо несамовито
Стискалась шкіра у тортурах насолод
Ти володіла моїм тілом цілковито
Влаштовувала емоційний хоровод
Впивались кігті пристрасті у м'язи
Просвічуючи струмом кожен капіляр
Тремтіли очі в розгортаннях фази
Як пізнавав себе із книгою школяр
Легені відмовлялись працювати
Приносився у жертву лав потік
Я зажадав з тобою відчувати
Під повний місяць не стулить повік.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609980
дата надходження 28.09.2015
дата закладки 17.11.2015
Ты опять окатил кипятком
Мою душу и сердце, и разум.
Обещаю. Забуду. Потом...
Всё потом. Дай мне время. Не сразу...
Словно пламенем вновь опалил
Нежеланный, желанный. Не знаю.
Почему-то по-прежнему мил,
Только поздно. Я всё понимаю...
Помоги мне не помнить тебя,
Чтоб Малевича чёрным квадратом
Всё закрыв, заслонить от себя
Свою душу и сердце, и разум...
- - -
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621707
дата надходження 17.11.2015
дата закладки 17.11.2015
Она любила очень многих.
Всегда в чулках она ходила.
Спортивных, модных, очень добрых,
Юнцов и доктора любила.
Потом она их всех бросала,
Хотя блокнот она хранила.
И если вдруг она скучала,
По адресам она звонила.
Кафе, веранды, клубы, пляжи,
Бассейны или номера,
Рояли и капоты даже,
Где голая она была.
И все ей в жизни было мало.
И с каждым было хорошо.
Но одного лишь ревновала,
Который первый сам ушел…
25.07.11 Дмитрий Дробин
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621708
дата надходження 17.11.2015
дата закладки 17.11.2015
А ти кохай на різних мовах;
Скажи люблю, немов останній раз;
А ти живи при будь-яких умовах;
І полюби для щастя, а не на показ;
А ти цілуй немов це все востаннє;
Дивися в очі на красу, блакить;
Ти прокидайся наче сонце раннє;
І обережно грій, бо можеш запалить;
Сціпивши зуби, ти чекай на долю;
Закривши очі, потерпи ще мить;
Не покохаєш, не відчувши болю;
Не заживеш, якщо нема для кого жить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621655
дата надходження 16.11.2015
дата закладки 17.11.2015
Ти сплутала умовності з коханням…
Любов шукала, але не знайшла.
Ти мріяла щоб з першим, як з останнім,
Та серце обманути не змогла.
Здавалося все так, як має бути:
Палкий початок, шлюб… Нудне буття.
Та в серці іскру хочеться відчути
І в пристрасті тонуть до забуття.
Себе вмовляла довго – «Заспокойся!
То все – дурня. Сім’я – понад усе!»
А так хотілось щоб життя вдалося
Й налить по вінця серденько пусте.
Ти думала, що варто просто ждати.
То може так у всіх? А де ж любов?
А жити не хотілось… Тільки спати –
У снах від почуттів кипіла кров.
Ти спутала умовності з коханням…
Себе загнала в клітку на роки.
Повір, не завжди перший то останній!
Бажаю свого, справжнього знайти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535218
дата надходження 06.11.2014
дата закладки 16.11.2015
ГУБИ ЦІЛУЮТЬ ТІ СЛЬОЗИ СОЛОНІ
У тихому гаю, на тихій галяві,
Квітують ромашки і трави шепочуть,
Про це я дізнався усні чи в уяві,
Схопився уранці а сльози блискочуть.
Їх блиск закінчився у стиснутій жмені,
Від дива такого я пальці розтиснув,
Долоня зіпріла де ж трави зелені?
А спомин зі щемом на серце вже тиснув.
Повільно пахуче з ним видиво встало,
На трави зелені - осіло вернулось,
Галяву в ромашках для палу обрало,
Коханням засяло і в роси вгорнулось.
Ті роси, чи сльози у мене в долоні,
Миленькі, рідненькі, краплини перлинок
Їх губи цілують, ті сльози солоні,
Смакують на щастя їх мед від травинок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621611
дата надходження 16.11.2015
дата закладки 16.11.2015