Гортає час, мов книгу, сторінки
Історії моєї України,
І ранять мозок збуджені думки:
Допоки жити будем на колінах?
Крізь сита революцій і повстань
Пройшов народ свою важку дорогу,
У двох Майданах імідж виростав,
Та ворог знову став біля порогу.
Із домовини слухає Тарас,
Як москалі знущаються з країни,
Як гинуть діти наші повсякчас,
Як стогне його рідна Україна,
Як удовиний плач її пройма,
Як біль прославсь від заходу до сходу,
Й здалось на мить, що виходу нема,
Та воля є жива в мого народу:
Привільно жити на своїй землі,
Ростить жита, дітей під мирним небом.
Хто марить Україною в Кремлі,
Нам «допомоги» вашої не треба!
30.06.2015.
Ганна Верес
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609492
дата надходження 26.09.2015
дата закладки 23.10.2015
Зачем нам нужен этот мир,
Что уважает только силу,
Где вас хотят поднять на вилы
За то, что гнев не ваш кумир?
Зачем возведены в почет
Обида и нетолерантность?
Зачем как стадо и как данность
Толпа в заклание идет?
Зачем живущих на земле
Мы принялись делить на кланы?
И почему всем правят "мани"-
Все куплено: и газ, и лес...
Взгляните же на Божьих чад:
"... И залиты их руки кровью..."
Им сложно воспылать любовью,
Им проще всех нас ввергнуть в Ад.
Зачем блуждаем мы во тьме
И счастливы от заблуждений?
Не трогает нас боль прозрений
И Божий первозданный свет.
Зачем нам нужен этот мир?!
13.03.15
Иллюстрация из Интернета
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566318
дата надходження 13.03.2015
дата закладки 23.10.2015