Сніжана Тарасенко: Вибране

Дід Миколай

… солідарність

Умерла  совість  і  моральність,  
На  паровозі  Солідарність.

Кругом  солодкі  всі  і  гарні
Печерські  юди  з  буцегарні.
Як  ті  апостоли    біблійні,
Щодня  обіди  благодійні…
Все  знов  «відновлюють»  і  годять
За  носа  дурників  нас  водять.

А  щоб  було  кому  подбати
У  списках  шушваль  і  комбати.
Так  файно  чешуть  і  кладуть,
Що  може  нас  й  не  продадуть?

Як  перельотниє  бусли…
В  яких  вже  списках  не  були.
Цінуть  піджидків  Казли,
В  пошані    суки  і  воли.

Дотуєм  Крим,  Лугань,  Донбас,
Шоб  терорист  там  не  погас.
Наш  миротворець  -  козопас,
Для  блага  робить,  про  запас…

Умерла  совість  і  моральність…
На  паровозі  Солідарність!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614449
дата надходження 19.10.2015
дата закладки 19.10.2015


Любов Вакуленко

Все, що змогла…

Чоловік  чита  новини  й  жінці  коментує:
Рік  новий  що  наступає  не  переживу  я.
Кажуть  виживуть  три  знаки,  які  мають  роги  -
Тільці,  овни  й  разом  з  ними  іще  козероги.
А  я  -  рак!  То  що  ж  робити  скажи  мені,  мила?
Невже  мене  молодого  чекає  могила?
Та  не  бійся,  каже  жінка,  досить  сльози  лити,
Все,  що  могла,  я  зробила.  Довго  будеш  жити.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536838
дата надходження 14.11.2014
дата закладки 14.10.2015


Патара

Не обпече хабар руки

Не  обпече  хабар  руки,
Коли  дають,  ну  як  не  брати?..
Такі  ті  ефемерні  ґрати,
Що,  сміх  та  й  годі,  це  таки.
Хто  мало  брав,  отой  сидить
І  довго  ще  сидіти  буде,
А  тридцять  срібників  іуди
В'язницю  відчиняють  вмить.
І  совість,  зазвичай,  хропе,
Коли  рука  гребе  під  себе...
Коптить  такий  непотріб  небо,
Бо  правосуддя  в  нас  сліпе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608487
дата надходження 22.09.2015
дата закладки 14.10.2015


Вількозукра

ПОЧНІТЬ ІЗ СЕБЕ

Берег    був  ,    була    і  річка  ,
Грала    в    ній    чиста    водичка  .
Риба      в    заводі      гуляла  
Чистим    сріблом    вигравала.
Пляжі    з    чистого    піску    
Було    видно    здалеку.
Погуляти      ,    загоріти  ,
На    природі    відпочити
Приїздили    звідусюди.
«Все    для    вас    шановні    люди!»
Та    ось    час    минув  ,    і    диво  .
Нема    тих    людей    щасливих  ,
Щоб    плескались    і    сміялись  
В    водах    чистих    забавлялись.
Ліс    заріс  .  Річка    зміліла  .
В    берегах    сміття    могила  .
Нема    риби    ,    чистих    водів  -
Туди    йдуть    сотні    відходів  .
Чи    не    варто    нам    згадати  ,
Хто  ж    цю    річку    встиг    за….ти    ?
Чи    не    ми    з    вами  ,    панове  ?
Якщо    це    підходить    слово  
До    таких  ,    як    ми    людей  .
Хлів    і    то    кращий    в    свиней  .
Вони    в    гурті    ходять      їсти
Гадять  ,  тільки    в    одне    місце  .
А    ми    де    гуляли    ,  там  ,
Все    закидано    сміттям.
Дві    руки,    голова  ,  вуха
Вже    ніщо    тебе    неслуха
Коли    в    мізки    б*є      відпита
З    пляшки  клята    оковита  .
Не    в    горілці    справа    ,    бачу  ,
А    відношення    собаче
До    природи  і    до    себе
Бо    вважають    так    і    треба.
Кинув    там    де    пив    пляшки  ,
Пластикові      тарілки  ,
Там      серветка  ,    там    бляшанка
Там    в    траві    побита    склянка  .
Викинув    взуття    своє    
«  -  Куплю    нове    ,    гроші    є.»
Памперси    ,    презервативи    
По    всім    лісі    -    це    не  диво.
Що    схотіли    те    і    робим  
Ображаючи        природу  .
Дамбу      депутат    зробив  .
Воду      геть    загородив  
В    річці  ,  що  текла    спокійно  
Поміж    круч    широка    й    вільна.
Вирішив      ставки    зробити  ,
Бо  йому    так    краще    жити  .
Рибу    ловить    та    полює  ,
На    людській    біді    жирує  .
Вже    нема    в    річці    водиці  ,
Висохли    в    людей    криниці  .
Жовкне    ліс  ,  сохнуть    озера  .
Геть    картина    не    весела  .
Як    же    бути    ?    що    робити    ?
Як    це      можна    припинити  ?
Щоб    краса    природи  ,  квіти  
Залишились    нашим    дітям  .
Щоб    нащадки    наші    нині  
Жили    в    гарній    Україні  .
   Вихід    є  !!!        
Почати    треба      не    із    когось  ,      
                                                                   тільки    з    себе  !!!
А    до    кого    не    доходить  
Тим    громадою      доводить  ,    
                                       Як      на    світі    треба    жити  ,
Що    робити    й      як    робити  .
Захисти    свою    країну        від    сміття      !    Свою    єдину  .
 Не    сміти  ,        про    неї  дбай    !  
І    тоді    тут    буде      рай.
Не    там    чисто    де  прибрали  ,
А    коли    не    накидали  .
                                                                                                                         В.  Вількозукра          29.06    2013р.
́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592098
дата надходження 06.07.2015
дата закладки 11.10.2015