Садок вишневий коло хати
життя примусило продати.
Одні під вишнями поснули,
а інші з клубу пяні сунуть.
Плугатарі плуги пропили,
лишили в барах все,що вміли.
Хтось висне днями в інтернеті,
заклеївши себе в конверті.
А хтось продав себе спокійно
і вже тепер нема людини.
забувши про духовні речі…
Самих себе штовхаєм в печі ,
купуємо нові мобіли,
та тільки правду схоронили.
Садка не стало, є паркани.
Природу гроші нагло ранять.
А мати з пивом коло діток
вдихає дим, тримає літр –
і соловейко сліз не стримав,
упав із гілки та й загинув…
Жбурляє в жар країну нашу,
ми ложками черпаєм кашу,
яка давно вже зіпсувалась…
Життя зламалось, ми зламались…
Садок вишневий коло хати
безжально знищили примати,
Хильнув горілки знову тато,
отримавши малу зарплату.
Садок вишневий коло хати
пришли чужинці відбирати.
І той, хто вчора мав за брата,
Сьогодні – в серце автоматом.
Садок вишневий коло хати-
Війна, брехня, бої, солдати.
Міста приречені палати,
Країну програють у карти...
Садок вишневий вже палає,
надія стогне, помирає..
І люди у ліси тікають,
садок вишневий покидають…
Хто спинить це? Хто скаже «ні»?
Хто виростить нові дерева?
Садок садити знову треба
і воскресити власний рай.
Не спи, не спи, не засинай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820762
дата надходження 09.01.2019
дата закладки 01.08.2019
Анотація:
Кожну геометричну задачу розв'язують з кінця. А кожна книга починається з першої сторінки. Я радий, що нарешті почав.
Присвята:
Моментам, коли життя тріщить по швах і розвалюється.
Епіграф:
Пане, дозвольте з вами не погодитись! Будь-яке мистецтво ставить одне завдання: розважити. Нікому не цікаво дивитись драму, яких і в житті повно. Пишіть комедію, маестро!
1.
Мабуть, у кожного було відчуття приємного напівсну, яке переривається ненависним писком будильника. Початок нового багатообіцяючого дня: нові події, нові люди, нові відчуття. Сигнал годинника лунав все голосніше, відриваючи Лію від думок. Але чи мав якийсь-там дешевий китайський механізм право переривати сон дівчини? Так, адже саме шістнадцятирічна Лія була його власницею. А снився їй дивний острів посеред моря: повітря, просякнуте запахом моря, високі пальми на піщаному пляжі і скеля, з якої потужним водоспадом летіла вода. Там було Щастя. Спитаєте, що таке "Щастя"? Це коли твої батьки не розводяться, коли є що їсти... і коли існує хоч одна особа, котра тебе по-справжньому любить.
Лія скинула залишки сну разом з одіялом: "Ненавиджу рано вставати. І чого не можна зробити школу з 11 а не з 9?" Дівчина одягнула простору "домашню" футболку і підійшла до вікна. Найбільше, чого б вона зараз хотіла- це теплий сніданок з філіжанкою кави. І щоб мама покликала снідати на кухню. І щоб тато заглянув до Ліїної кімнати, щоб перевірити чи спрацював будильник. Але цього більше не буде. Ніколи. Ліа міцніше зтиснула зуби, з останніх сил стримуючи сльози. А за вікном аномально теплий місяць травень доповзав до своєї середини. Місто вже давно прокинулось, сотні машини і людей розпочали щоденний коловорот, хоч сонце ще не виповзло з-за багатоповерхівок. На вулицях зеленіли дерева і трава пробивалася між плитками старого тротуару. Більше ніщо не нагадувало про те, що весна скоро завершиться. 25 травня. Скоро літо розкине крила і розпочнеться сезон відпочинку, туризму, купання в усіх водоймах, танців і обіймів. "Нехай обнімаються! Не в усіх такі проблеми, як у мене! От, наприклад, дівчинка, що живе в будинку через дорогу. В неї, напевно, все добре. Вона і слова "проблема" не знає.
Чомусь згадався старенький прикол: "У вас є проблеми? Якщо ні, то ви щасливі. Якщо все-таки є, то подумайте, чи можете ви вирішити їх. Якщо можете, то ви щасливі. Якщо ні, то немає сенсу плакати: це всерівно нічого не змінить. Будьте щасливі!"
Дівчина відірвала погляд від будинку навпроти. Голод давався взнаки: потрібно було негайно що-небудь з'їсти. "Довгий тріп туди і назад." - з усмішкою подумала Лія, йдучи на кухню. Не дивлячись ні на що, головна героїня залишалась невиправною оптимісткою. Її не здивував той факт, що вдома нікого не було. Постійні сварки батьків могли мати різні наслідки, але найчастіше вони обоє ішли з хати аж до пізнього вечора (і тоді в мами були заплакані очі, а від тата розходився запах дешевого алкоголю). Траплялись випадки, коли і тато, і мама залишалися вдома (тоді пізно ввечері поверталася Лія).
Невеличка кухонька розкрила свої обійми. Тут завжди приємно пахло приправами і чимось смачним. Парадокс: в кухні досі існувала атмосфера сімейного затишку за відсутності самої сім'ї.
В холодильнику було тільки півпачки масла. "На безриб'ї і рак-риба." - подумала Лія. Чорний хліб, покритий маслом- от і весь сніданок. Кави не було. Дівчина жувала бутерброд і думала, чим сьогодні зайнятись. В школу йти Ліа не збиралась:
- Ти стала геть неможлива останнім часом. З тобою просто нареально спілкуватися! - констатація факту. Найкраща (остання) подружка Лії покинула її, навіть не поцікавившись, чому дівчина так змінилася.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403099
дата надходження 21.02.2013
дата закладки 17.12.2015
Підкралася, пришкандибала старість,
Вже сніг летить, біліє голова ,
Та ще ота супутниця, та слабість
Вселилася, встановлює права .
Минають дні , летять в безодню ночі ,
Немов сновида міряю сліди,
Не спиться знову, десь цвікрун цвіркоче .
Оце мій друг? Ну що для мене ти.
Твоє цвірчання, не дає спокою,
Хіба ж мене ти можеш зрозуміть?
Я хочу тиші, йди собі з покою!
Закрию очі , нічка жаль приспить!
Та де там сон! Зійшов зухвалий місяць,
Всміхається, освічує вікно,
Шепоче щось таємне, щоб потішить,
А спати не дозволить всеодно!
Краде думки, а пісню колискову
Собі забрав ,приспівує зіркам ,
Вони втішаються, а я цю ніч чудову
Віддам своїм засмученим віршам.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619500
дата надходження 08.11.2015
дата закладки 08.11.2015
Я сидів на лекції, втупившись в телефон. Навколо всі веселилися, ржали з якихось тупих жартів, говорили про плани набухатися, про те, хто кого і з ким, про п'янки, траву і п'яних дівчат. Завжди такі активні. Завжди сповнені енергії. Я ж відчував себе абсолютно чужим у цьому світі. В їхньому світі. Невидима стіна, яка мене оточувала, стала ще товстішою і такою реальною, що до неї можна було доторкнутися. Зсередини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529692
дата надходження 13.10.2014
дата закладки 24.10.2015
Ти приснися мені людиною,
Або вічно небесним спогадом
І не знай, що тобою скорена
Не забудь помолитись Богові...
Бо тобою наскрізь прочитана,
Бо у тобі, як в клітці замкнена
Не шукай у словах цих істини,
Бо вона у тобі закладена.
Нерозумним блуканням денності
Не доказуй мені теорії,
Зіштовхнулась, напевно, з маревом,
Бо знайшла у тобі симфонію.
Довкруги обведи всі контури,
Які ще не вдалось описати
Ти приснився мені людиною,
Яку я не змогла не кохати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578986
дата надходження 05.05.2015
дата закладки 12.09.2015