Спливає час. І вже без нас важливе в світі діється.
Ідуть дощі, цвіте любов, неначе в полі мак.
І хтось у спогадах своїх, немов у ковдрі гріється,
а в когось з дійсністю своєю вийде абияк.
Спливає час. З одних думок народжуються витвори,
А інші - шлях на ешафот без права на дзвінок.
Одні думки - матеріальні, інші просто контури
фантазій, вкрадених душею з книжних сторінок.
А час - суддя, він - лікар й кат, він - чарівник, він - звідник.
Час незворотний, беззупинний, як стрімка ріка.
Як живописець він дістане олівець, етюдник,
і нанесе новий ескіз досвідчена рука.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769692
дата надходження 05.01.2018
дата закладки 24.01.2018
Спливає час. І вже без нас важливе в світі діється.
Ідуть дощі, цвіте любов, неначе в полі мак.
І хтось у спогадах своїх, немов у ковдрі гріється,
а в когось з дійсністю своєю вийде абияк.
Спливає час. З одних думок народжуються витвори,
А інші - шлях на ешафот без права на дзвінок.
Одні думки - матеріальні, інші просто контури
фантазій, вкрадених душею з книжних сторінок.
А час - суддя, він - лікар й кат, він - чарівник, він - звідник.
Час незворотний, беззупинний, як стрімка ріка.
Як живописець він дістане олівець, етюдник,
і нанесе новий ескіз досвідчена рука.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769692
дата надходження 05.01.2018
дата закладки 24.01.2018
Спливає час. І вже без нас важливе в світі діється.
Ідуть дощі, цвіте любов, неначе в полі мак.
І хтось у спогадах своїх, немов у ковдрі гріється,
а в когось з дійсністю своєю вийде абияк.
Спливає час. З одних думок народжуються витвори,
А інші - шлях на ешафот без права на дзвінок.
Одні думки - матеріальні, інші просто контури
фантазій, вкрадених душею з книжних сторінок.
А час - суддя, він - лікар й кат, він - чарівник, він - звідник.
Час незворотний, беззупинний, як стрімка ріка.
Як живописець він дістане олівець, етюдник,
і нанесе новий ескіз досвідчена рука.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769692
дата надходження 05.01.2018
дата закладки 24.01.2018
З тобою хочу від дощу сховатись
під спільну невеличку парасолю.
А потім зігріватися-кохатись,
усім своїм бажанням давши волю.
З тобою хочу я про світ дізнатись,
усі його великі таємниці.
І над твоїми жартами сміятись,
робити разом всілякі дурниці.
З тобою неможливе відчувати.
Віддавши шану Моцарту та Лісту,
вальсуючи, кружляючи літати,
в напівпрозорій сукні із батисту.
З тобою просто мовчки споглядати,
як зорі мерехтять в далекій сині...
Та тільки, любий, де ж тебе шукати?
В якій реальності та у якій країні?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769645
дата надходження 04.01.2018
дата закладки 24.01.2018
А ми зустрінемось з тобою навесні.
Коли дощі співають соло в до мажорі.
Під звуки грому молодого голосні.
Під ясним небом, де господарюють зорі.
А ми зустрінемось. У трелях солов'я
усю розчинимо оточуючу тишу.
Я тільки поглядом скажу: я вся твоя.
А ти обіймами: тебе я не залишу.
Так буде солодко і страшно водночас
спіймати мить і залишити її в серці.
Не буде часу певно кращого для нас,
щоб в потаємне ніжно прочинити дверці.
Так, ми зустрінемось, коли настане час.
Під спів хурделиці, чи у п'янкій весні...
Мене впізнаєш ти - ми бачились не раз,
не раз в обіймах завмирали...уві сні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769430
дата надходження 03.01.2018
дата закладки 23.01.2018