Немає часу, щоб пожити? -
Завжди ця сіра метушня.
А за майбутнє говорити? -
Для цього є усе життя.
Як часто згадують минуле.
Без мудрості, як в пустоту.
Не оглядайтесь - все загуло...
Життя - це вже!.. це тут!..
Як добре бачить нас Бог Світу,
Бо нас насправді запросили.
Ми не живемо без ліміту.
І є в нас вибір, є в нас сили.
Немає часу все змінити,
Щоб заново життя почати.
Але є серце, щоб любити,
І є душа, щоб зігрівати.
І є ввесь день, щоб засвітити
Іскру своєї доброти.
І є секунда, щоб простити.
"Немає часу" - кажеш Ти?
1:00, 12.02.2016 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643151
дата надходження 12.02.2016
дата закладки 17.11.2017
Хай навіть реальність має свої кути і загострення
Хай вдивляються в мене із затінків душі
Мрії мої і думки мною ж мені не прощені
Що гартують мене без відтінків очевидної біди
І навіть коли у спокої марно все ж мариться
Твоє обличчя із – за моєї ковдри
І навіть твій теперішній в тренажерці хвалиться
Які борщі ти йому готуєш і ще, про ваші постельні подвиги
Я не мілію від того потоку інформації
І не втрачаю дар мови коли ти мені снися
Я маю до тебе готові декларації
Ти всеодно у моєму житті залишися
Хай спогадом чи ароматом
А може лише думкою
Бо ж мрією моєю ти так мріяла стати
А стала мені лише незнайомкою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760909
дата надходження 17.11.2017
дата закладки 17.11.2017