Вечоріє, і сонячне світло
З краю неба осяює зведення хмар.
Милий двір зустрічає привітно
Нас з тобою. Блищить тротуар...
Кілька кроків — і ми у квартирі;
Запах прянощів пестить знесилений нюх.
Все навколо у злагоді й мирі.
Ти знімаєш сережки із вух...
Нафарбована, стомлена, боса,
Відігнавши від себе настирні думки,
Я торкаюся кінчиком носа
До твоєї блідої щоки...
Я руками тримаю перлину,
Що наповнює сонцем похмуре життя —
Найкоштовнішу в світі людину —
І обожнюю це відчуття...
Оживає душа моя чиста
У гарячих і щирих обіймах твоїх,
Що окутують наче намисто
Ніжну шию, білясту мов сніг...
Враз підлогу оздобив наш одяг,
Що тримався на стегнах й безсилих плечах;
Сіру втому замінює потяг,
Сяє вогником в наших очах...
Палко спраглими ласки вустами
Розціловую сповнений жару живіт;
Безкінечність постала за нами,
Затуливши собою весь світ...
Наші голі стрункі силуети
Неквапливо збігаються в цілісну суть;
Поміж нами зникають секрети
І барвінки у душах цвітуть...
• 07.11.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619099
дата надходження 07.11.2015
дата закладки 24.05.2016
Мы в плену этой чёртовой осени,
Что окутала мысли и сны;
Мы невовремя вызов ей бросили,
Не дождавшись прихода весны.
Листья падают вниз в изумлении,
Засыпая на мёрзлой траве.
Эта осень — в моём настроении,
Этот холод — в твоей голове.
(в соавторстве с [url="http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=24282"]Алисой Титовой[/url])
• 02.07.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591326
дата надходження 02.07.2015
дата закладки 24.05.2016
Дві душі серед тисяч примар
О́дна о́дній у вічності сняться...
Їхнє сонце не вийде з-за хмар,
Їхні мрії повік не здійсняться.
Не існує нічого крім сну —
Ані бога, ні пекла, ні раю,
Ні зими, що перейде в весну...
Лиш пітьма — і немає їй краю!
Уві сні проминає життя,
Де панує журба і утіха,
Де існують слова й почуття
І де вітер свободою диха...
Не виблискують зорі німі,
В чорнім небі сузір’я не сяють;
Дві душі в безкінечній пітьмі
Одна одну без тями кохають...
• 03.02.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557031
дата надходження 04.02.2015
дата закладки 24.05.2016
Прогулянка із присмаком самотності:
Волого на обличчі й у душі.
Журба керує вітер незворотності
В думки мої, скляні мов міражі.
Лиш зрідка у очах моїх спалахує
Надія не на себе, а на нас.
Але і ту мов сніг із себе змахує
Мій біль, який донині не загас...
✖ 20 травня 2016 ✖
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667241
дата надходження 20.05.2016
дата закладки 24.05.2016
Попри цілісність сну, що проходить крізь дні,
Відчуваю весну у сумному вікні.
Нездоланна межа протинає наскрі́зь:
Полетіла б душа, як могла б підвестись...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631826
дата надходження 27.12.2015
дата закладки 06.02.2016
Все солодшає слина у примхливому роті
І фарбує в рожеве ніжний жвавий язик,
Відкриваючи шлях до нездоланної хоті,
Мій фруктово-цукровий, мій п’янкий льодяни́к...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631796
дата надходження 27.12.2015
дата закладки 06.02.2016
Я порожній рядок у сумному вірші,
Загубила квиток до твоєї душі —
Маю крила, та каменем падаю вниз,
До асфальту торкаючись зливою сліз...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631642
дата надходження 26.12.2015
дата закладки 06.02.2016
Мы в плену этой чёртовой осени,
Что окутала мысли и сны;
Мы невовремя вызов ей бросили,
Не дождавшись прихода весны.
Листья падают вниз в изумлении,
Засыпая на мёрзлой траве.
Эта осень — в моём настроении,
Этот холод — в твоей голове.
(в соавторстве с [url="http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=24282"]Алисой Титовой[/url])
• 02.07.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591326
дата надходження 02.07.2015
дата закладки 06.02.2016
Вода співала шепотом безмовності...
В полоні зачарованого лісу
Бриніли краплі в дивній послідовності
І грім лунав у небі десь поблизу.
Закрило сонце дощовими хмарами,
Лани відчули подих прохолоди.
Навколишній пейзаж іскрився чарами
У світлі неземної насолоди...
• 21.07.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595069
дата надходження 21.07.2015
дата закладки 06.02.2016
Сны, мечты и чувства наши
Бьют потоком горьких слёз:
Мы с тобою персонажи
Чьих-то выстраданных грёз.
Мы короткие моменты
Затяжного бытия,
Наши души — элементы
Бессознательного Я.
Не́кто истово пытался
Управлять своей судьбой,
Но слегка перестарался,
Создавая нас с тобой.
В этом странном круге ада
Лишь любовь ориентир.
Для кого-то мы отрада,
Друг для друга — целый мир!
• 03.08.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597516
дата надходження 03.08.2015
дата закладки 06.02.2016
Вечоріє, і сонячне світло
З краю неба осяює зведення хмар.
Милий двір зустрічає привітно
Нас з тобою. Блищить тротуар...
Кілька кроків — і ми у квартирі;
Запах прянощів пестить знесилений нюх.
Все навколо у злагоді й мирі.
Ти знімаєш сережки із вух...
Нафарбована, стомлена, боса,
Відігнавши від себе настирні думки,
Я торкаюся кінчиком носа
До твоєї блідої щоки...
Я руками тримаю перлину,
Що наповнює сонцем похмуре життя —
Найкоштовнішу в світі людину —
І обожнюю це відчуття...
Оживає душа моя чиста
У гарячих і щирих обіймах твоїх,
Що окутують наче намисто
Ніжну шию, білясту мов сніг...
Враз підлогу оздобив наш одяг,
Що тримався на стегнах й безсилих плечах;
Сіру втому замінює потяг,
Сяє вогником в наших очах...
Палко спраглими ласки вустами
Розціловую сповнений жару живіт;
Безкінечність постала за нами,
Затуливши собою весь світ...
Наші голі стрункі силуети
Неквапливо збігаються в цілісну суть;
Поміж нами зникають секрети
І барвінки у душах цвітуть...
• 07.11.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619099
дата надходження 07.11.2015
дата закладки 06.02.2016
За вікном шаленіє зима,
Розсипаючи срібний сніжок.
Засинаю, вже звично, сама
У компанії теплих книжок.
Скільки ще мені бути одній,
Наче я в цьому світі чужа?
Загубилася в місиві мрій
Моя кисло-солодка душа...
• 31.01.2016 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640180
дата надходження 31.01.2016
дата закладки 06.02.2016
Ілюзія зникла, залишивши дійсність
З усім, що раніше здавалось істотним.
Звелася до місяця зрадницька вічність
І горе зробилося невідворотним.
У сірій квартирі нема що робити.
Вдавати здорову, коли усе знаєш,
Чекати на смерть замість того, щоб жити
Й лягати з думками, що досі вмираєш —
Огидно; не хочеться гиддю ділитись
Зі світом. Жива й нежива одночасно.
Згасає бажання з хворобою битись.
Смерть завжди приходить за нами невчасно.
Сьогодні — живеш, завтра в позі застигнеш.
Плануєш відпустку, поїздку на дачу —
А певен, що зможеш? А певен, що встигнеш?
Тож ЗАРАЗ живи і кохай, мій читачу!
• 09.06.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586550
дата надходження 10.06.2015
дата закладки 02.07.2015
Посмотри, дождь закончится скоро,
Солнце выглянет к нам из-за туч;
Скроет серость от нашего взора
Тёплый ласковый солнечный луч.
Наши чувства ничуть не ослабли,
А в сердцах не погас огонёк.
Бьют по коже последние капли,
Слёзы боли смывая со щёк.
В нас заложены верность и нежность,
Страсть и преданность — в нашей крови.
В душах — буря, в глазах — безмятежность;
Мы сильны, наша сила — в любви!
Друг для друга мы щит и опора —
Нашей сути у нас не отнять!
Посмотри, дождь закончится скоро —
Небо [color="#ff0000"]р[/color][color="#ff8000"]а[/color][color="#ffff00"]д[/color][color="#00ff00"]у[/color][color="#0000ff"]г[/color][color="#8000ff"]а[/color] скрасит опять.
• 11.06.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586774
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 02.07.2015
Ми удвох стоїмо на майданчику...
Пригорни і тримай мене, золотко!
Нахилися до мене, мій зайчику,
Поцілуй мене ніжно і солодко!
Зимне небо у зорях купається,
Сяє місяць, неначе у фосфорі.
Хай ніколи ця ніч не кінчається;
Ти — в мені, я — в тобі, ми — у просторі...
• 10.06.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586775
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 02.07.2015
Нас многие всерьёз считают куклами:
Бездушными, дурными, бесхребетными
Кусками мяса с формами округлыми,
Бесправными вещами безответными...
Как-будто мы какие-то животные,
Как-будто несвободными рождённые —
Не люди, а мутанты беспородные,
Фактически в "низы" переведённые...
Есть те, кто кулаками добиваются
От нас любви, вернее — послушания;
"Парнями" да "мужьями" называются,
Не стоя слёз и нашего внимания...
А те, кто уважали бы и нежили,
Кто жизнь свою отдать за нас отважатся —
Скорее, одиноки будут, нежели
Когда-то с нами рядышком окажутся...
• 22.06.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589141
дата надходження 22.06.2015
дата закладки 02.07.2015
Так важко залишатися собою,
Коли від тебе іншого чекають
І цілий світ диктує поведінку,
Яка тобі ніяк не притаманна.
Журнальчики рясніють худобо́ю —
Малим дівчатам психіку ламають,
Навіюючи погляди на жінку,
Що має бути майже бездоганна.
Живеш — для когось. Мрієш про єдине:
Аби по самі вуха закохатись
У того, хто вважатиме за щастя
Твоє тримати серце у долонях;
Й ростити у любові з ним дитину,
Нічого і нікого не страхатись —
На самоті не різати зап’ястя,
Забути про нудотний біль у скронях.
Так важко... А кому насправді легко?
Ми граємо щасливих і успішних:
Фарбуємось, вдягаємось в незру́чне,
Аби як ті моделі виглядати.
Чи нам до них, чи їм до нас далеко —
Не маємо маєтків ми розкішних,
Купуємо на ринку м’ясо штучне,
Працюємо, аби борги віддати.
Ідуть роки, життя нас поглинає.
Не встигнеш озирнутись — ти заміжня:
У тебе чоловік і два синочки,
Робота — дім, відпустка, дім — робота...
І мрій твоїх юнацьких вже немає.
В Контакті — фотографія торішня.
Лиш голоси дітей немов дзвіночки
Нагадують, що ти жива істота...
• 22.06.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589142
дата надходження 22.06.2015
дата закладки 02.07.2015
У нас с тобою тоже будут дети —
Красивые, со светлыми глазами
И самыми счастливыми на свете
Родителями — представляешь, нами!
Сынок и дочка — может, даже трое!
Научим их всему, что мы умеем:
Покажем мир и небо голубое,
А позже — как играть с воздушным змеем.
Мы будем каждый день в центральном парке
На стриженной траве семьёй резвиться,
Дарить друг другу радость и подарки,
И оттого моложе становиться.
Пусть мы ещё наивные студенты
И рано поднимать вопросы эти,
Но помни в тяжелейшие моменты:
У нас с тобою тоже будут дети!
• 23.06.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589313
дата надходження 23.06.2015
дата закладки 02.07.2015
[color="#c00000"]Я піду за тобою, куди б ти не йшла,[/color]
[color="#c06000"]Кину школу і друзів, якщо так захочеш.[/color]
[color="#c0c000"]Я блукала — й нарешті кохання знайшла[/color]
[color="#008000"]У тобі; ти ж те саме щоночі шепочеш.[/color]
[color="#0000ff"]Подамося туди, де є море й пісок,[/color]
[color="#6000c0"]Де удвох на світанні пірнатимем в воду.[/color]
[color="#c00000"]Ми опинимось в світі дорослих казок,[/color]
[color="#c06000"]Де пізнаємо щастя терпку насолоду![/color]
[color="#c0c000"]Подих волі виштовхує серце з грудей,[/color]
[color="#008000"]Ніжний дотик тепла ми смакуєм досхо́чу.[/color]
[color="#0000ff"]Коло нас — білі хмари й немає людей;[/color]
[color="#6000c0"]І не треба, бо я лиш тебе одну хочу.[/color]
[color="#c00000"]За́хід сонця зустрінем в своїх лежаках[/color]
[color="#c06000"]На привітному пляжі у стомлених позах.[/color]
[color="#c0c000"]Ти наркотик мій, мила, який на свій страх[/color]
[color="#008000"]Я вживатиму в неконтрольованих дозах![/color]
• 23.06.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589314
дата надходження 23.06.2015
дата закладки 02.07.2015
Заговорилися з тобою. Ех, мала!
Десята вечора. А завтра — понеділок...
Стіл полонила піраміда із тарілок
(Не піраміда навіть — жирна купа скла).
Чекати зливу? — не дарма́ ж гуркоче грім.
На дворі темно, а іти тобі далеко,
Тож ти нікуди не піде́ш, моя лелеко;
Знімай шкарпетки і сідай. Мій дім — твій дім!
Бо я турбуюся про тебе, зауваж.
Телефонуй батькам і в мене залишайся!
Ходи до мене, мила, й швидше роздягайся,
Лягай на ліжко — я зроблю тобі масаж.
Я нанесу і ніжно-ніжно розітру
Духмяне масло по твоїй гладенькій спині.
Спасибі, сонечко, за те, що ти донині
Мене так любиш і сприймаєш як сестру!
• 30.06.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590709
дата надходження 30.06.2015
дата закладки 02.07.2015
Мы в плену этой чёртовой осени,
Что окутала мысли и сны;
Мы невовремя вызов ей бросили,
Не дождавшись прихода весны.
Листья падают вниз в изумлении,
Засыпая на мёрзлой траве.
Эта осень — в моём настроении,
Этот холод — в твоей голове.
(в соавторстве с [url="http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=24282"]Алисой Титовой[/url])
• 02.07.2015 •
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591326
дата надходження 02.07.2015
дата закладки 02.07.2015