Я так тебе чекала, як місяця зоря,
І навіть і не знала, що доля ти моя.
Текли роки рікою, що розділяла нас,
Та тільки в моїм серці вогонь ще не погас.
І віра і надія у день нас цей звела,
Любов не помирала вона завжди жила.
Лиш тільки заблукала колись давно вона.
Тепер вона знайшлася і знову розцвіла.
Я так тебе кохаю, я так тебе люблю,
І долю розділяю з тобою я свою.
Нехай вона квітує ще довгії роки,
Бо я у твоїм серці, у моїм тільки ти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697331
дата надходження 29.10.2016
дата закладки 29.10.2016
А жінка на сопілку чимось схожа,
Коли ти вміло гратимеш на ній.
Вона для тебе буде лагідна і гожа,
Лиш в своїм серці зберегти любов зумій.
А жінка наче та берізка біла,
Лиш тільки сік до дна не випивай.
Вона тебе успішним бачити хотіла,
Вона твій тил про це не забувай.
А жінка наче скрипка серцю мила,
Лиш тільки вміло ти торкнися її струн.
Вона розправить у польоті твої крила,
Коли обнімеш ти її неначе в"юн.
А жінка наче пташка та співуча,
Коли даруєш ніжні їй слова.
Вона залишиться тобі одному вірна,
Якщо у серці твоїм буде лиш вона одна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697085
дата надходження 27.10.2016
дата закладки 27.10.2016
Строката доленько моя,
Чому по кругу ти ходила?
Ти скажеш: Кругла ж бо земля,
Тому я так робила.
А зупинитись маєш сам,
Де серцю мило й гоже.
А я тобі вже те і дам,
Що обереш собі небоже.
І я обрав не те що мав.
Був молодий тоді, гарячий.
Якби ж тоді я доле знав,
Що пошкодую ще добряче.
Та доля дала шанс мені!
Все у житті своїм змінити,
Щоб у любові і теплі,
Ще трошки хоч пожити.
За все завдячую тобі,
Я доленько строката.
За все у нашому житті,
Колись приходить плата.
У цім малесенькім вірші
Є дві важливі дати.
Коли сміюсь я від душі
Й коли на неї наплювати.
Тепер і в моїм вівтарі
Червона й чорна дати.
Летять у вирій журавлі
Про душу слід подбати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696713
дата надходження 25.10.2016
дата закладки 27.10.2016
Не треба слів вони зрадливі часто,
Лиш погляд твій і я все зрозумів.
Я по очах твоїх читаю вчасно,
Допоки з уст ще звук не долетів.
Мовчи коли ковток стоїть у горлі,
Коли дотла вже спалені мости.
Мовчи коли стискає скроні,
Від чорної, гнітючої жури.
Мовчи коли в очах від щастя сльози,
І зірка з неба у твоїй руці.
Мовчи коли мовчать уже не в змозі,
І бог віддасть твоє лише тобі.
Мовчи лиш мило усміхнися,
Як сонце, що виходить із за хмар,
І в очі мої гарно подивися,
Я в погляді усе тобі сказав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696190
дата надходження 23.10.2016
дата закладки 27.10.2016
Царівна осінь повертає нам любов,
І лист багряний прикрашає землю щедро.
Крізь злами років зустрічаємось ми знов,
Розлука ж відступать не хоче вперто.
Яка солодка у твоїх обіймах ніч,
Сам місяць усміхається нам з неба,
Яка проста і в той же час важлива річ:
Любити від душі від серця треба!
Так чверть слоліття пролетіло, пронеслось,
І в нас з тобою вже дорослі діти.
Нехай не все, що мріялось збулось,
Та полум"ю кохання не вдалось зітліти.
Воно ще дужче розгорілось і пече,
Охоплює все тіло і обличчя,
І на вершину щастя нас несе,
З минулого в теперішнє сторіччя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694162
дата надходження 13.10.2016
дата закладки 15.10.2016