Відміряно вже половину літу...
Садок свої плоди ще береже,
Ще небо грає сонячну сюїту,
Та темні ночі прохолодні вже.
Та ще й дощі осінній настрій кличуть,
Розмірено мінором б`ють по склі...
Ще зовсім трішки - й наче закурличуть
Прощальну пісню в небі журавлі.
Мабуть, тому на серці не спокійно,
Змішалися надія, страх і сум...
Я в цьому вихорі тепер постійно,
Ще й через серце пропускає струм
Щось невідоме чи давно забуте,
Далеке, рідне... Знаю, не моє...
Сказав би хтось мені, як далі бути...
Лиш тихо дощ по шибці б`є і б`є...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593470
дата надходження 13.07.2015
дата закладки 18.07.2015
Хочу бути, просто бути поруч...
Просто, без надій і сподівань,
Хоч на серце туго давить обруч
Зіркоснів й прихованих бажань.
Я вже гнав їх і від них ховався
За високі мури і замки!
Так собі самому й не зізнався
Про таємні мрії і думки...
А вони сховалися, як миші,
І гризуть всі закутки душі...
Ще й не сплять - у вечоровій тиші
Спідтишка нашіптують вірші...
Ось чому мені вночі не спиться:
Мрії я переступив поріг!..
Це моя скарбниця чи в`язниця?
Моя муза чи ... солодкий гріх?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588703
дата надходження 20.06.2015
дата закладки 09.07.2015
Коли стає колишнім друг -
Ти не тримай, так треба, відпусти!..
Серед життєвих чорно-білих смуг
Бува, горять-руйнуються мости...
Душа болить: не допоміг,
Не втримав... Зникло, впало небо,
Але ж хотів, тримав!.. Не зміг,
А жити ж далі якось треба...
Коли колишнім друг стає -
Навколо пусто, неприємно-дивно...
При зустрічі, як руку подає, -
Моїй душі щемливо-тоскно, зимно...
Потисну... Та тепер далеко
До спільних радощів і бід...
Моя душа тікає, як лелека,
Від серця, у якому чорний лід...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567103
дата надходження 16.03.2015
дата закладки 07.07.2015