Я снитимусь тобі, як край блаженних див,
як чорний птах, що стежить
крізь сон,крізь час і простір.
Самотнім є твій шлях…
Заплутані сліди
Ведуть тебе до мене, як звіра звук – під постріл.
Я знаю і кричу: не руш, не підступи!
я – чорний птах, що стежить, я – чорний птах прокляття,
я – прірва, темний вир кипучої ропи,
я твій дубовий хрест, забите в плоть розп’яття.
Я бачу і кричу: отямся, відступись!
Тут древні навні чари, тут магія дочасся.
Я – чорний птах без крил, мені лиш сниться вись.
І як же ти, мій світлий, у павоть цю попався?..
Самотнім є твій шлях…
Заплутані сліди…
Та ти з далеких далей несеш мені світанок.
Крізь простір, час і ніч, крізь врочення біди,
Крізь все оте примарне, що буде наостанок.
2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600009
дата надходження 16.08.2015
дата закладки 25.08.2015
Щастя сьогодні не личить поету.
Як пташка безкрила, поет без журби,.
Посмертно ми в'язні терпкого сюжету,
Де всіх убиває убоге "якби".
Поети сьогодні не в'януть без світла,
Бо їх не почують й не скажуть "Люблю".
В гріховності світу вже рима осліпла,
І кожен поет рівнозначний нулю.
20.09.14
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601861
дата надходження 24.08.2015
дата закладки 25.08.2015