Треба вміти відпускати минуле
Щоб не гризло душу зубами
Не варто тривожить заснуле
І берегти вчинків чужих телеграми
Треба вміти прощати образи
Навіть якщо вони за цикорій гіркіші
А не трощити ефектно даровані вази
І в алкогольній ховатися ніші
Треба вміти зачиняти двері
За тими, хто стовбичить на порозі
А не кликати їх вперто до вечері
І крихти слів байдужих не збирати по підлозі
Треба вміти перейти рубікон
Зробити крок, перейти у майбутнє
Не чіплятися за солодку оманливість грон
Де поняття про волю відсутнє
© Леся Приліпко-Руснак,10.02.2016 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643885
дата надходження 14.02.2016
дата закладки 25.08.2016
[b]«Я спатиму одна... »[/b]
[color="#0011ff"][b][i]
Я спатиму одна...
Бринить душі струна
Мені не треба ти
Іди під три чорти
Вночі ти ураган
Вдень тягнеш на диван
А я тобі не дам…
Викручуйсь якось сам
Статевий маніяк
Не висплюсь я ніяк
Набридливий тарган
Іди ти до циган
Або під три чорти
Мені набрид вже ти)))
Ти завжди на видУ
Я слів вже не знайду
От мию я підлогу
Ти гладиш мою ногу
Ну як робити справи???
Ти зліва, а то справа
А то підкрався ззаду…
І гладиш мене ніжно
От взяв дурную ваду
Тягнути в день у ліжко
Котяра ти, в сметані
Листок з берези, в бані
Що липне вам до заду
Нема з тобою ладу)))
©Микола Карпець(М.К.)
*03.02.16*ID:№641013
[/i][/b][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641013
дата надходження 03.02.2016
дата закладки 06.02.2016
Я НЕ БАЧИЛА КАЛИНИ У ЧУЖИХ КРАЯХ
Й МАЛИЙ СОЛОВЕЙКО НЕ СПІВА ЯК В НАС.
АКАЦІЯ БІЛА ВСЮДИ ТУТ ЦВІТЕ
ТАК ЯК В НАС ПАХУЧА - НЕМАЄ НІДЕ.
І ТЕРПКУ ЧЕРЕМХУ Я НЕ ЗУСТРІЧАЛА,
І СМАКУ ЧЕРЕШНЯ РІДНОГО НЕ ДАЛА.
ТУТ ГАРНА ПРИРОДА ГОРИ І ЛІСИ,
ЯК У НАС КРАСИВІ - НЕ ТАКІ ВОНИ.
ЧУЖИНОЮ ПАХНЕ ВСЯ ОЦЯ КРАСА
ЗА РІДНИМ СУМУЄ СЕРЦЕ І ДУША.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584678
дата надходження 31.05.2015
дата закладки 03.06.2015
Вітаю з днем святковим квітня,
Щоб все в житті весняно квітло!
Нехай збуваються всі мрії
Й найпотаємніші надії!
Хай, ніби в казці, все здійсниться!
Достаток хай рікою ллється,
Надія в серці не згасає,
Любов і віра зігріває!
Чого ще треба? Тільки щастя!
Хай дім мине біда, напасті!
Колег і друзів – щирих, вірних,
Тепла і розуміння рідних!
Хай тільки радість множать діти!
Щоб не посміли ви старіти!
Сім'я хай буде, мов фортеця,
Нехай там злагода кується!
І щоб кохання ніжне світло
На «золоте весілля» квітло!
Отож, здоров'я і добра
На многії-благі літа!
2008р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571138
дата надходження 01.04.2015
дата закладки 03.04.2015
Боже пошли, щоб худоба моя( аби тільки не
розум!) сита була і гладка…
Квінт Горацій Флакк
Боже , даруй задоволення з того, що маю
Страсті вгамуй. В твоїй мудрості не побажаю
Ні палаців ясних, що килимами пиляться,
Ні скарбів золотих,що грішно-праведним сняться,
Ні чоловіка чужого, що оком звабливим моргає,
Ні коня вороного, що несе, а куди, не питає,
Ні лімузинів крутих,що забруднюють душу планети,
Ні саркофагів міцних над чорнобильським атомним гетто.
Розум не спи. Ситість хай тебе не присипає.
Боже, пошли Милосердя стражденному краю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569632
дата надходження 26.03.2015
дата закладки 02.04.2015
Так много поколений
рождений и смертей,
стремлений и волнений
в желаниях людей.
Противоречий много
и разночтений спор.
Какого чтить нам Бога
и где души покой.
А мудрствовать не надо.
Проснулся новый день
и розы не увяли,
дарует солнце тень.
И не умолкли птицы
и сердце не болит.
И Бог дарует силы
ты продолжаешь жить.
И мудрствовать не надо.
Всё и во всём Господь.
Он-Альфа и Омега
начало и конец.
Начало дня и ночи,
начало света,тьмы.
Его земля и люди
тропинки их судьбы.
Господь есть жизнь,
а там где смерть-
там Бога нет,
там только грех.
Дух Божий в душу проникает,
всё наполняет,объясняет.
Не мудрствует и не лукавит,
от смерти души защищает.
И сердце наше храм и синагога,
мечеть,собрания всех видов и мастей.
Когда оно взывает к Истинному Богу
и Бог с тобой и ты сокрылся в Нём.
И мудрствовать не надо.Царство-детям,
в сердцах которых мир и доброта.
И в простоте вся мудрость Бога скрыта.
Лишь чистый сердцем путь найдёт туда.
Вся мудрость мира-мерзость перед Богом.
Глубины знаний-огонёк свечи.
Вершины гор все упадут в низины,
преклонится гордыня перед Ним.
Живи и каждый миг встречай с хвалою
за дар бесценный-жизнь,за небо над тобою.
За капельки дождя,снежинки на окне,
за сердце-храм и за покой в душе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570340
дата надходження 29.03.2015
дата закладки 29.03.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.03.2015
Не судите меня по внешности.
Может нет во мне ни крапли
нежности?
Не судите меня по фотографии,
Это не расскажет всей моей
биографии.
Не судите меня по одежке,
Бесит, когда судите по
обложке.
Не судите меня публично,
Если не знаете меня лично.
Судите меня лучше по общению,
По моему соцдвижению.
Судите меня по моему терпению,
Доверяйте вы лиш своему мнению.
А если не нравлюсь, то просто
уйдите,
Не идеальная я, так что простите...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570142
дата надходження 28.03.2015
дата закладки 28.03.2015
Повертають з вирію лелеки,
А за ними гуси й журавлі.
Скоро вже до нас з країв далеких
Прилетять щасливі ластівки.
Та чи всі повернуться до краю,
Де колись зростали у гнізді?
Ті місця війна у них забрала,
Ті місця згоріли у вогні.
Прилітайте ,птахи ,на Полісся,
Жито.хміль і льон у нас цвіте.
Вірю-Україна ще воскресне!
Кожна пташечка гніздо знайде.
25.03.15.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569278
дата надходження 25.03.2015
дата закладки 28.03.2015
Ось потухли на вулиці зорі,
Загорілись у вікнах свічки.
То гуляють по полю й діброві,
Молодого поета думки.
Він слова підбирає так вміло,
Чи то осінь, чи знову весна.
Почуття свої завжди так щиро
Він у кожен рядок вилива.
То гуляють прожитії роки,
То гуляє його самота.
Стільки горя і радості в ноті,
Як заграють на скрипці слова.
То гуляє поетова муза,
Як же часто її він шука.
То гуляє поетове щастя.
Без поезії сенсу нема.
Знов потухли на вулиці зорі
І не спить наш знайомий поет,
Знов блукає по полю й діброві,
Знов "наспівує" новий сонет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570136
дата надходження 28.03.2015
дата закладки 28.03.2015
Чому біда? Чому війна?
Чому обкрадену країну покидають
Злочинці із мільярдами добра?
А на людей, що в праці, не зважають.
Добрячий, працьовитий, гідний люд
Покірний владі, бо вона від Бога
У храмах чув про пекло, рай і Божий суд,
І що веде нас всіх одна дорога.
Дорога в світле майбуття,
Де наші діти будуть добре жити.
А ми живемо тут своє життя –
Обдурене... Обкрадене... Пропите...
Була надія...Вона і зараз є:
Що змінить Бог все зле на добре.
Та бачу - нерозумний продає
Свій голос... Душу, і. Це не добре.
На цій землі ти є господар,
Від Бога це дано тобі.
Чому ж гнітить тебе володар,
Якого ти обрав собі?
В ярмо бажаєш? В клітку? У царок?
Щоб все було і ні за що не відповісти?
Невже не виніс ти страшний урок,
Що так усіх нас можуть з'їсти.
Твій голос гідний! Встань! Іди!
Хай Бог пошле тобі спасіння.
Щоб ти не знав ні горя, ні біди,
І віру мав у світле Вокресіння.
І я до вас, наставники, взиваю:
«Коли народ мій хилите додолу,
Я вірю, я надію маю,
Що Бог відкриє людям Вашу школу:
Сліпий - прозріє, хто кривий - біжи!
Діла Господні в немочах народу.
Ти тут живеш?! - Тут і служи!
А не чужим правителям зі Сходу».
Загарбники віками наступали
На мій народ, на землі України.
Вбивали, нищили і грабували,
Страждання... Сльози...Гніт...Руїни.
Та дух незламний. Воля крила має.
З біди порозлітались ми по світу.
Та голос Божий вірних закликає:
«Вставайте, люди, проти гніту!
Летіть з усіх світів - благословенні,
Почуйте всі народи, всього світу.
Тут правда є! Ми вірою натхненні!
Тут буде світ по Новому Завіту!»
На цій землі ми - хлібне поле.
Господь засіяв гідний наш народ,
Як ту пшеницю. Славна наша доле!
Та зло кукіль закинуло в город.
Зійшов посів, вже зеленіє колос.
Але місцями десь, по межах, видно зло
І чути, як благають люди вголос:
«Полоти будемо?! Щоб в світі не було!
Почувся голос Господа із раю:
«Хліб не топчіть! Це дар святий з небес!
Прийде пора збирання урожаю –
Відсію зло, отой кукіль увесь.
Подую вітром з Заходу до Сходу,
Очищу хліб, і зла вже не знайдуть.
Побачить світ, що обрані в негоду
У благодаті Божій заживуть.
Дотримайтеся Божого завіту,
У вірі я благословення шлю,
Щоб не блукали діти десь по світу,
Я Утішителя із неба вам зішлю.
Не допущу війну, котра несе руїни.
Я землю цю до ладу приведу.
На захисті святої України
Війська архангелів небесних покладу.»
Це воля Божа! Миру вам, блаженні!
Нас мрія об'єднала всіх одна.
Любові, Віри і Надії,
Достатку, щастя і тепла.
І Київ славний, мудрий і святий,
Як добрий батько всім - обійме всю краї
На цій землі збудуймо світ новий –
Намолену, соборну Україну.
Хай буде так! Та шлях важкий,
Устелений терновими вінками.
Буремний Схід прозріє, як сліпий,
Обдурений своїми ж ватажками.
Й, згадавши неньку, рідний серцю тин,
В ярмі брехні пізнавши втому,
Прекрасний Крим, як блудний син,
Повернеться до батьківського дому.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570071
дата надходження 28.03.2015
дата закладки 28.03.2015
Де є любов... Слова там не потрібні.
Лиш тільки погляд й почуття п'янкі.
Солодкий доторк... поцілунки рідні.
Тепло...удари серця гомінкі.
Де є любов... Немає вже образ і
Прощає наше серце безкінця.
Закриє очі на колючі фрази...
Віднімить зброю із долонь стрільця.
Де є Любов... Душа там розквітає!
В промінні щастя ранок зустріча...
В цілющім Раї рани заживляє,
Горить мовби запалена свіча!
Де є Любов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464533
дата надходження 06.12.2013
дата закладки 28.03.2015
Про таку як я, завжди казали не така.
Про таку як я, завжди казали інша.
Всі шукали сірість у моїх очах,
А находили лиш кольорову вічність.
Пробували затоптати в бруд,
А вдавалось лиш ще більш прикрасить,
Бо у мене своє право і свій суд,
Мою свічку навіть буря не загасить.
Не вклоняюся додолу я панам,
Та й собі корону не вдягаю.
Можу бути тілом тут- думками там,
Мріями до неба досягаю.
Я крокую з посмішкою по житті,
Навіть коли біль ламає ребра.
Люблю бути з думками на самоті,
Інколи щось більшого не треба.
Я- романтик,до кінчиків крил.
І в сімнадцять вірю в казку.
Обожнюю персиковий небосхил,
Ніжність, щирість й безкінечну ласку.
Щодо музики,то нею я живу.
Чую її всюди,навіть в тиші.
Та й не знаю,чи то все стається наяву.
В снах,мені приходять вірші.
Я могла б багато ще писати,
Щоб відкрити серця свого тишу,
Якщо щось цікавить-можна запитати,
Я без відповіді нікого не залишу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320248
дата надходження 08.03.2012
дата закладки 28.03.2015