В дні над нами розбитих чашок
по підлозі думок земних
є моменти палкі до мурашок
і не до них.
Є жагучі слова незнайомця,
що тримають весь біль угорі,
і в тобі швидше сходить сонце,
ніж надворі.
Є часи божевілля чи люті
(перемірявши маски - не спиш,
Запаливши себе і по суті
мовчиш).
А, буває, як щастя рабові,
так приходить навшпиньки, й скраю
щось сідає на кшталт любові
і тікає.
Ще буває, дібравши слів двісті,
мучиш світ несказа́нним об'ємом.
Є самотність в чужому місті -
є в своєму.
Є найкращих друзів адреси
і не друзів адреси теж.
Щоб сховатись від тисяч депресій,
їх шукаєш, авжеж.
Щось померло, пішло, відродилось.
Та повір, що тобі ще нерідко
не одній лише втраті судилось
бути свідком.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808034
дата надходження 27.09.2018
дата закладки 24.03.2019
Не спрощуйте поняття
« тут і зараз»…хай хто б казав,
Що це - рятунок від обмежень світу
Реальні відчуття – не кінозал -
Як загасити душу розігріту ?!
«Живіть сьогодні» – це цікава гра,
Неначе пам'ять нашу відмінили,
Неначе відчуттям сказав: пора
І вони хутко серце залишили.
Я зауважу: той, хто потребує сподівань
На похвилинне сьогодення
Із спогадів, прощень, прощань
Не віднайде цілющого натхнення.
Не зросить він душі зворушення сльозою,
Не посмакує досвіду уроків,
І гордість не відчує за собою,
Утримавшись від хибних кроків.
Просвітлені казали «тут і зараз»
і крізь віки подумали про нас,
Щоб світлих почуттів не віддаляли,
Не гаяли в пустих турботах час,
Розкрили світ в собі і щиро покохали!
© Олена Зінченко 2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733232
дата надходження 13.05.2017
дата закладки 13.05.2017
Летить думка в чистім полі
Летить та й питає:
Чи не чули, добрі люди,
Де щастя буває?
Летить сутку, летить другу
Ніхто не стрічає.
Летить мріє про подругу
А її немає...
Летить птахом понад дахом
Й зачіпає хмари,
Полетіла б ген у небо,
Та не має пари...
Полетіла б та зосталась
У небі літати,
А так треба по всім світі
Сонце зустрічати...
Підлетіла до тополі,
а та бідна гнеться
Запиталася про долю,
А та лиш сміється...
Я тут стою самотою
Й давно вже забула,
Як то думати про волю,
Як доля прикула...
Тихим стуком ніжним звуком
Лиш вітер голубить,
А так більше на цім світі
Ніхто й не полюбить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690029
дата надходження 21.09.2016
дата закладки 21.09.2016
У кожної маленької дівчинки мусить бути надійне плече,
на яке вона, безборонна, зможе спиратися.
Що ніколи-ніколи не зрадить і не втече
при першій-ліпшій нагоді і не буде кидатися
в перші-ліпші обійми випадків. У дівчинки кожної
мусить буть неодмінно плече таке сильне-пресильне.от.
щоб її захищати, тендітну, коли можна й не можна і
від вітрів, незнайомців, від хвороб і від зайвих турбот.
щоб маленьку її леліяти в ніжності-вірності.
а вона тою ніжністю в сотні разів озветься.
Це все так необхідно і невідворотньо. Бо кожній дівчинці
треба пренеодмінно надійне плече і хоробре серце.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272946
дата надходження 31.07.2011
дата закладки 09.08.2015
Не ворушіть прадавніх поховань
Думками, що" колись було все краще ":
Життя у вимірі" якби "- пропаще
В контексті історичних міркувань...
Нехай і Скіф спочине і Сармат -
Охороняє древній степ могили ;
Вони свій хрест уже давно зносИли...
А ми ніяк не розпочнем свій старт...
Шукати правду нині - моветон :
Історія - одвічна куртизанка :
Лиш тридцять срібних - і вона коханка
Того, хто нині посідає трон...
... Ще безліч бовваніє запитань,
Де відповіді совісті - тернисті...
Сучасності придворні літописці,
Не ворушіть прадавніх поховань....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591287
дата надходження 02.07.2015
дата закладки 02.07.2015