mykytamysnyk: Вибране

Галина Оленич

Сон

Мне  сон  приснился,  
                                             словно  сказка,  чудный  
(Я  рада  этим  необычным  снам).
Сидели  за  столом  (поверить  трудно!)
С  Зимою  –  Лето,  с  Осенью  –  Весна.

А  во  главе  среди  большого  зала,
В  лице  красивой  женщины  (да-да),
Толь  молодость,  
                                     толь  зрелость  восседала…
А  кто  она,  не  поняла  тогда.

Весна  «мадмуазель»  
                                                       к  ней  обращалась,
А  Лето  говорило  ей  «мадам»,
«Почтенной  дамой»  Осень  величала,        
Зима,  как  «госпоже»,  давала  дань.              

Был  этот  сон  каким-то  необычным.
И  взбудоражил  так,  как  никогда.
Из  любопытства,  следуя  привычке,
Его  я  попыталась  разгадать.
Пришлось  тогда
         с  упорством  явным,  с  толком,
Мне  в  сонник  заглянуть  –  
                                                   нет  нужных  слов.
И  вдруг  я  поняла  
                                   (представьте,  только!)      
Что  за  столом  была  –  сама  Любовь!

Всё  сразу  стало  ясно,  ведь  бесспорно
Любовь  –  она  вне  времени,  
                                                                                         вне  дней…
И  ей  всегда  все  возрасты  покорны.
Вот  почему  в  моём  чудесном  сне

Весна  «мадмуазель»  
                                           к  ней  обращалась,
А  Лето  говорило  ей  «мадам»,
«Почтенной  дамой»  Осень  величала,  
Зима,  как  «госпоже»,  давала  дань.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628961
дата надходження 15.12.2015
дата закладки 15.12.2015


Альбіна Кузів

Веди свою дорогу…

Веди  свою  дорогу  навпростець,  
Нехай  вона  тобою  не  керує.
Це  кожному  під  силу.  Твій  терпець
Не  увірветься.  Хай  тебе  рятує

Ця  твоя  віра  в  ба́жане  життя,
І  моє  слово,  сказане  так  вчасно.
І  цей  вогонь  у  грудях  не  погасне,
Якщо  це  справді  щирі  почуття.

Іди  до  мене.  Впевнено  іди.
Нехай  цей  ризик  дорого  вартує,
Та  ти  не  вбережешся  від  біди
У  теплім  домі.  Ризик  загартує.

І  тво́я  воля  стане  ще  міцніш,
І  тво́я  сила  скорює  вершини.
Долай  до  мене  милі  і  аршини,
Прийди  і  врешті-решт  мене  потіш.

Я  зачекаю.  Лиш  не  відступай.
Поставив  ціль  –  веди  її,  дове́рши.
Доки  я  вірю  в  тебе,  приїжджай,
А  я  тебе  зустріну,  наче  вперше.

17.01.2015  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552653
дата надходження 18.01.2015
дата закладки 25.01.2015