Мне страшно от того, что до небес не достучатся,
Мне страшно от того, что не с кем, мне остаться...
А жизни я боюсь... И жизнь меня боится,
Остались только те...? С кем хорошо напиться...
Добилась я того...? Что незачем играть,
Осталось только мне...? всю жизнь чего-то лгать,
Осталась я одна и нету ничего,
Люблю я лишь себя, и больше никого...
Ведь некогда сейчас, ведь жизнь всегда спешит,
и вот кому-то страшно, ну а меня смешит,
Ведь жизнь так коротка, спешит она чего?
а потому что жизнь одна. а больше никого...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557462
дата надходження 05.02.2015
дата закладки 05.02.2015
Не налюбитись у шістнадцять літ,
Кохання не скачати з інтернету.
Чиясь любов і твій врятує світ,
Назвавши твоїм іменем планету.
У заметіль прийде чиясь весна,
З-під кучугур проб'ються перші квіти
І розцвітуть з незнаного зерна,
Хтось і тебе навчить тоді любити.
Не треба неможливе у просте.
Хтось набрехав, що ми уже не ті.
Та не знайдеш на кожнім кроці те,
Що може бути тільки раз в житті.
А про любов не пишуть у газетах,
Її не змінить ні зима, ні літо.
Можливо, й ти врятуєш всю планету,
Для когось ставши вимріяним світом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556516
дата надходження 02.02.2015
дата закладки 02.02.2015