Розбилось літо на зірки галактик,
Сердець гарячих осінь вже сягнула,
Ми порізно тепер і це - де-факто,
Але для всіх ще пара - це де-юре.
У скло з гостинцями дощі стукочуть в такти,
Та нас застукавши - сором'язливо дременули,
Ми рідні одне одному - де-факто
Та стати маємо чужими - це де-юре.
Кохання й осінь не витримують антрактів
І розмежовують майбутнє і минуле
Кохаю досі, ще палкіше - це де-факто
Та вже забула для людей і це - де-юре.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451603
дата надходження 29.09.2013
дата закладки 11.11.2014
Він голос гарний мав
І землю вправно орав,
Та кудись подівся, пропав.
Де він? Де він – цей народ?
Відчайдушно воював
Й пісні волі складав,
Та перевівся – скував
Липкий страх: чорний рот,
Повна паща мерців –
І промінь сонця жеврів
Та й уродило ж хлібів,
А на столі нема й паляниці.
Той, хто жити хотів,
Нічого сказати не смів
І обіймали синів
Матері... шибеницею...
Тіні приходили в дім,
Все забирали і їм
Нічого не бачилось в тім:
Все, як завжди, – нелюди.
І не лишитись живим:
Ніби і хата, і млин,
Та у володінні чиїм
Лишилась душа, згинули...
Як і останніх повстань сила.
Ту би свободу на крила,
Щоб недоторкана, мила,
Та у пустій хаті лиш один страх:
Колись на цьому столі була хлібина,
А тепер лиш мала дитина
Й гнила картоплина
В її опуклих руках...
25 червня 2014 р.
Природа своего не узнает лица,
А тени страшные – Украины, Кубани...
Как в туфлях войлочных голодные крестьяне
Калитку стерегут, не трогая кольца.
Осип Эмилевич Мандельштам, май 1933.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507802
дата надходження 27.06.2014
дата закладки 06.10.2014
Я хочу знати
якого кольору в тебе білизна,
Які книжки ти читаєш,
Яких філософів цитуєш,
І чи цитуєш взагалі.
Але, на щастя,
з тобою ніколи не пізно
рятуватись з болота,
чи навіть з петлі!
Усі казки світу,
всі міфи і байки про тебе.
Я мрію потиснути крила янголам,
Які тебе так пильно стережуть.
Я відчуваю тебе,
як земля відчуває небо,
Як термометр передчуває ртуть!
Як бачу, як земля обіймає небо,
Як сонце ловить сни
в рибальські сіті світла.
Я прагну бути завжди біля тебе
І хочу, щоб ти вічно квітла!
Бо ти насправді-розкішна,
Бо ти насправді моя.
І ти по суті-це тиша,
І ти,звичайно,це я.
А я без сумніву –ти.
Ми з тобою протилежні
несумісні,
але пов*язані мости.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528167
дата надходження 06.10.2014
дата закладки 06.10.2014
Дівчатка- філологи,дівчатка- психологи,
Часом розкішні,а часом просто.
Ми всі у якійсь мірі футурологи,
Передбачаємо майбутні Голокости!
Дівчатка-філологи,дівчатка-психологи,
Які давно вже зовсім не дівчатка.
Ти-останній із земних метеорологів,
Де твій автомат і арафатка?
І хто нам завтра сотворить погоду
У царстві злості у безодні льоду?
З ким, скажи,вона намотує сьогодні
заключне коло солодких мук?
У неї на серці-трембіти і ключики нотні,
А в тебе у мріях,як завжди, дудук.
З ЇЇ Карпат до твого Арарату
занадто далеко йти,
Пророцтво здійснилось. Її гранати
закидали твої блок-пости!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525717
дата надходження 25.09.2014
дата закладки 05.10.2014