Вже осінь вітром дихає в обличчя,
Лишаючи останні літні дні
На сірому життєвому узбіччі.
А я стою й дивлюсь: вони ж мої.
Мої хвилини, задуми і плани,
Відкладені старанно на колись,
Стають щодня померлими думками,
Подіями, що вже не відбулись.
Здається, ще нічого й не вдалося,
А осінь вже чекає під вікном
Й повільно припорошує волосся
Сталевим невблаганним волокном.
Усе іде за заданим маршрутом.
Але чи кожен вибір справді мій?
І венами повзуть слова отрути:
"Ти тільки пасажир, а не водій".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696876
дата надходження 26.10.2016
дата закладки 26.10.2016
Не пишите стихов любимым,
О любви говорите в прозе.
Строфы счастьем невыразимы,
Строфы слишком горды и грозны.
Прячьте в сердце того, кто вам дорог,
С кем вы трепетны и взаимны.
Стих приходит как боль и холод,
И калош не снимает в гостиной.
Но не внемлет Господь и пророки
Нежеланью ждать рифм у камина,
И поэты, увы, одиноки…
Не пишите стихов любимым!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446121
дата надходження 29.08.2013
дата закладки 30.05.2015