Просте кафе, яких у нас мільйони.
Він сам за столиком сьогодні зранку.
У чашці кава, у тарілці макарони -
сьогодні він не з дому. Від коханки.
Здається, у ночі позбувся стресу,
забувши про буденні всі турботи.
Допивши поспіхом своє еспрессо,
він, як завжди, прямує на роботу.
Ще зночі вулицями бродить дощ,
своїми краплями змиваючи нечисте
з будівель всіх, алей, проспектів, площ.
І, наче дівчина в сльозах, все місто.
Мокре пальто. Брудне взуття. Без капелюха.
Паршивий настрій. І сердитий бос.
Одним лиш поглядом, одним лиш рухом
просить звільнити відповідний пост.
В дома дружина вже збирає речі -
їй з невідомого сьогодні подзвонили.
Жіночий голос - тягарем на плечі.
Щось щире і велике в ній убили.
Він мав усе, що тільки треба мати.
А зараз залишився зовсім сам він.
Не зможе йому те коханка дати,
що мала в серці, та, яку поранив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498286
дата надходження 11.05.2014
дата закладки 11.05.2014
Сквозь толщу дней насущных,
прошлых лет
повеет вдруг
солёный южный ветер...
Ну, как живётся вам
в годины эти,
Приветное,
Алушта,
Новый Свет?
Давно я был на этих берегах,
что дышат теплотою и уютом.
Как странно знать:
а в эту ведь минуту
там правит первобытный страх.
Уходят силы,
но и в этот час,
жива надежда:
всё вернуть не поздно.
А, может быть,
всё это - только грёзы, -
закрыли веки дланью палача.
Опять
пора тревожных новостей -
о брошенных,
убитых
и калечных,
о том,
как смотрит равнодушно Вечность
с вершины
крепости судакской стен.
И, вроде ясно,
что осталось нам:
слов шелуха,
обрывки от историй -
обломки корабля в холодном море,
кочующие по седым волнам.
Погоном,
вырезанным на плече,
обиды жгут -
неутолённой болью;
разбита вера -
стопкой на застолье.
И входит память.
Только вот зачем?..
Середина марта 2014.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489808
дата надходження 02.04.2014
дата закладки 02.04.2014
Жив на світі-білім світі-
Слон як Слон - звичайний Слон:
хобот,хвіст,за вухом - квітка,
ноги-два ряди колон...
Слон любив гуляти містом-
неквапливо,урочисто...
В світлофори задивлявся,
там,де треба - зупинявся,
там,де треба - знову йшов ,
не жалівши підошов.
І жила на світі Миша.
Миша й Миша - як усі.
Як усі - боялась Кішки
й не боялась ков-ба-СИ-и-ир!!!
Знала Миша в ріднім парку
кожну нірку,кожну шпарку...
Та якось,неначе сон,
перед нею виріс - СЛОН!
Закрутилась,завертілась,
наче м"ячик голова...
Слон за серце ухопився!
Бідна Миша-ледь жива!...
Та у парку розважалась
баламутниця Весна -
Слон у Мишу закохався,
ну а Миша - у Слона!
Слон і Миша разом досі-
їм не треба зайвих слів:
Миша сир Слону приносить,
Слон лякає всіх котів!
:):):)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485400
дата надходження 13.03.2014
дата закладки 02.04.2014
Я так чекала літа!
Я в снах сюди верталась!
Я марила всю зиму
цим спогадом ясним!
Та двері дерев"яні
мені не відчинялись,
над хаткою старою
не вився сивий дим...
І я сиділа довго,
відкинувши валізи.
А жовті сонця яблук
все падали з дерев,
де біль уже справляв
свою печальну тризну,
хоч серце сподівалось:
тут... Тут ще хтось - живе...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489193
дата надходження 30.03.2014
дата закладки 02.04.2014
Ти і Я... Та ні.
Тепер вже - просто я.
Тепер вже - просто ти.
Хронічно хворе "Ми"
на мокрий брук
розлук,
на кволі танці
рук.
Звук
безслів"я-пострілом,
як знак початку
Осені Мук,
де...
Ти і Я... Та - ні.
Тепер вже - просто Я.
Тепер вже - просто Ти.
І годі віднайти,
над прірвами звести
обвуглені мости
на світлий острів
Лад...
Під мертвим сонцем зрад
назад
не повернеш.
Ми відтепер - кати -
вчорашні Я і Ти...
Я йду.
Ти йдеш.
Прости.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488266
дата надходження 26.03.2014
дата закладки 02.04.2014
Котись під три чорти,
гірка моя печаль!
( Чорти,хапайте Даму
попід руки!.. :) )
Ось - ванна.(Ще б - вода...)
Ось - бритва. Ось - медаль
з паперу "За римованії Муки!"
Котись під три чорти,
Світанок Золотий -
ти надто довго йшов... і -
припізнився!
(Ну...зрозуміло -ти
не знав,що одягти!
Ще й колесо спустило
в колісниці...)
Котись...Лети і Ти,
смішна моя Любов,-
сумна Джульєтта
в клоунськім "прикиді"...
(... Ромео,Ти - прости...
У венах - псевдо-кров.
Під черепом - комахи
різних видів...)
Змітай...Змітай на дно
двірник,як міні-бог,
мої світи - блаженні і
пропащі.
А за вікном - стіна,
де надпис:"Вітя-лох!"
і напівстерте
"Катя,ти - найкраща!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489189
дата надходження 30.03.2014
дата закладки 02.04.2014