lesi4ka0104: Вибране

Володимир Каразуб

В ПРОЗОРОМУ НЕБІ ВОСТАННЄ ШУКАЮ ТЕБЕ

В  прозорому  небі  востаннє  шукаю  тебе,
Чи  віриш,  що  сонце  засліпить,  засліпить  чи  в  попіл,
І  в  сіро-зелених  розтоках  зіниць  розітне,
Розмарений  спокій  і  відчаєм,  віддих  потопить.  
В  прозорому  небі  ще  стільки  можливих  чекань,
Чи  знаєш,  що  вічність,  що  захід,  що  тіні  без  сили,
Що  очі  достатньо  закрити,  втекти  від  прощань,
Та  з  воску,  о  боже,  -  повіки!  повіки  та  крила.
І  груди  здимаються  вірою,  віддихом  хвиль,
Хапаючи  жадно  повітря,  відчувши  погибель,
Ах,  чайка  так  високо  вирвала  голосом  квиль,
А  ти  мов  на  березі  жертвою,  зябрами  риби...

 30.06.2019

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840427
дата надходження 30.06.2019
дата закладки 21.07.2019


Sukhovilova

Вологим листям….

Вологим  листям  пахнуть  ранки,
Гойдає  вітер  явори,
Пропахли  осінню  фіранки,
Дощами  плачуть  вечори...
 
В  трубі  шумлять  небесні  води,
Неначе  долі  барабан,
Такі  закони  у  природи,
То  штиль,  то  знову  ураган.

Бреду  по  вулицях  в  чоботях,
Асфальт  -  мов  чорна  бузина...
Несе  у  даль  життєвий  потяг,
Немов  листочок  бистрина...
***

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812915
дата надходження 07.11.2018
дата закладки 09.11.2018


Юлія Сніжна

І знову весна на Голгофі

Не  кортить?-  запитаєш.  -  Уже  не  кортить
подзвонити  й  спитати  як  справи?
Не  болить  усередині?  Вже  не  болить?
Відгоріли  у  серці  заграви?

Промовчу...Лише  погляд  нестримно  пече.
Ну  до  чого  оці  запитання?
Я  чекаю  на  сильне  й  надійне  плече,
на  довіру  та  ніжне  кохання.

Їсти  поїдом  можу  себе  я  й  сама.
І  повір,  що  у  цьому  я  профі.
Вже  за  вікнами  скоро  холодна  зима,
а  у  нас  знов  весна  на  Голгофі?

Схаменися!  Я  прошу...  Як  кисле  вино
дурні  натяки  -  пити  не  сила.
Не  нагадуй.  Було.  Відболіло  давно.
Глянь  за  спину,  нові  там  вже  крила.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812682
дата надходження 05.11.2018
дата закладки 05.11.2018


гостя

…сяйво



Проростаю  в  пітьмі.
Оживаю  в  долонях  від  крику.
Розгортаю  стежки-обереги  уздовж  –  поперек.
Не  впізнаєш  мене.  Я  зливаюсь  із  натовпом  диким.
Розливаюсь  вологою  
   в  кронах  столітніх  смерек.

Не  впізнаєш  мене,  
Хоч  стоятиму  поруч…  і,  власне,
Впізнавати  мене  –  ще  один  нерозважливий    крок.
…  так  смарагдове  сяйво  в  каблучках  рубінових  гасне,
Коли  падає  перша  й  остання
     з  важливих  зірок

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802455
дата надходження 08.08.2018
дата закладки 29.08.2018


гостя

Грибні… дощі…



Відшелестіло  
Золотом  трави…
Відмерехтіло…  вирвалось  назовні…
Між  нами  білий  порох  ковили.
Хто  винен  з  нас,
   що  місяць  знову  вповні?

Стулило  брами,  
Вкинуло  ключі
В  озера  сині  так  безпомилково…
Ховаєш  очі  у  грибні  дощі.
Не  залишай  мені
     останнє  слово

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804827
дата надходження 29.08.2018
дата закладки 29.08.2018


Юлія Сніжна

Барвінком…

Твоїх  очей  оливковий  відтінок
і  губ  твоїх  міцне  п'янке  вино.
Ти  так  далеко...  Але  все  одно
тебе  я  відчуваю.  Як  барвінок

вкриває  землю  килимом  рясним,
так  огорнув  теплом  ти  мою  душу.
Ти  знаєш,  я  сказати  тобі  мушу  -  
Тебе  я  не  відпущу!  Й  поза  тим,

що  за  вікном  лютує  непогода,
і  поза  нашим  світом  холоди  -
Ти  став    ковтком  живильної  води,
з  тобою  розцвіла  моя  природа.

Мої  сади  розквітли  і  туди
злетілись  знову  стоголосі  птиці.
Барвінком  обплітай  усі  криниці
й  стежки  якими  буду  далі  йти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768483
дата надходження 28.12.2017
дата закладки 28.12.2017


Олена Жежук

Це зовсім не дощ…

Це  зовсім  не  дощ,  бо  ж  дощі  недоречні  у  грудні.
І  вже  не  сховатись  туманам  у  зимні  вірші…
Невипите  небо  стікає  в  надії  облудні,  
Які  підставляють  під  стріхи  діряві  коші.

Це  навіть  не  смуток  –  печаль  достеменно  чистіша.
В  цих  водах  нейтральних    ні  радості,  ані  журби.
Це  просто  епоха  міняє  сезонну  афішу,
Бо  десь  між  століттями  
                                                           зи́ми  цей  світ  розгубив...





: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767995
дата надходження 25.12.2017
дата закладки 26.12.2017


Грудненко Вадим

Заначка (Great Balls Of Fire)

Мешок  с  деньгами  не  поможет  тебе.
Ты  всё  равно  его  отдашь  жене.
Как  все  авансы  и  все  получки.
Всё  до  копейки  как  подкаблучник

Вот  вспомни  деда  или  своего  батю.
Или  любого  из  знакомых  женатых.
В  кладовке,  ванной  или  на  даче
Будь  мужиком  -  сделай  заначку

Сделал  дело  Ууууууу  не  забудь
где  заначка
Ведь  прадед  прятал  деньги  хорошо
Но  вот  ...  беда
Забывал  куда  заныкал  навсегда

Заначки  делать  непростая  задача
Не  забывай  про  женский  нюх  и  удачу
Жена  повсюду  с  пылесосом  рыщет
Хитрая  баба  заначку  ищет

Жены  деньги...Уууу...сольют
потупому
И  вот  когда  бюджет  почти  надне
Вперед,  давай
Белый  господин,  заначку  доставай.

Послушай  дядя,  так  сложилось  веками
Земля  вращается  под  альфа  самцами
А  ты  боишься  взять  купюру  из  пачки
Будь  мужиком  -  сделай  заначку...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768097
дата надходження 25.12.2017
дата закладки 26.12.2017


Віктор Ковач

Розчинений в тобі

Твій  погляд  був  з  кавовим  ароматом
Духм'яного,  п'янкого  оксамиту
І  голос  мелодійним  шоколадом
Був  ладен  мою  душу  оповити
(Усі  клітини  тіла,  кожен  атом...)

Легкі  торкання  кінчиками  пальців,
Гарячий  подих  і  рука  в  руці:
То  міцно  так,  що  аж  дробився  кальцій,
То  ніжно,  як  пір'їнка  по  щоці
(В  обійм  полоні  ми  були,  як  бранці...)

Сплетіння  в  рухах  м'якості  і  грацій,
Потік  твоїх  енергетичних  струн
Каналами  невидимих  вібрацій
Вели  по  шкірі  електричний  струм
(Вели  до  наших  спільних  кульмінацій...)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765948
дата надходження 14.12.2017
дата закладки 16.12.2017


Юлія Сніжна

Шалений шквал думок

Моїх  думок  шалений  шквал  збиває  з  ніг.
В  моїх  фантазіях  твої  зелені  очі...
Хоча  реальність  б'є  жорстоко,  як  батіг,
я  не  боюся  нових  шрамів.  Я  так  хочу  

нових  емоцій.  Бо  у  них  є  моя  сила,
рушійна  сила  для  прекрасних  починань.
Бо  ж  для  польотів,  як  відомо,  пташці  крила
потрібні  більше,  ніж  вантаж  з  оцінок  й  знань.

Знання...Що  правильно?  Що  ні?  Що  скажуть  люди?
Кому  є  діло  до  того,  що  у  душі?
Та  грець  із  ними,  буде  так,  як  має  бути!!!  -
ба  ж  ні,  вже  знову  в  спину    очі-"калаші".

А  поміж  тим,  шалений  шквал  моїх  думок  
збиває  з  ніг.  Твій  голос  у  моїй  уяві
такий  солодкий,  наче  мед,  п'янкий  як  грог.
І  неповторний,  наче  кардамон  у  каві.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765802
дата надходження 13.12.2017
дата закладки 14.12.2017


Serg_maestro

Я благаю

Я  благаю,  не  пиши
Що  кохаєш  мене  безмежно
Безсоромно  до  душі
Увійшла  ти  необережно

Дуже  прошу,  не  кажи:
"Я  нікому  тебе  не  віддам!"
Бо  тепер  ті  слова,  мов  ножі
Вирізають  не  серці  шрам

Я  благаю,  відпусти
Хай  про  тебе  думки  схаменуться
Ненаписані  листи
Не  в  моїх  вже  долонях  здригнуться

Дуже  прошу,  не  дзвони
Просто  вір,  що  у  мене  все  добре
Вже  між  нами  не  буде  стіни
Не  літатимуть  мрії  за  обрій

Прикро.  Зникло  слово  "ми"
Але  може  на  те  воля  Божа
Свою  душу  відкрити  зумів
Та  тепер  навкруги  огорожа

06.01.2015

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549336
дата надходження 06.01.2015
дата закладки 15.09.2015


Serg_maestro

Таку, як ти

Таку,  як  ти,  шукав  я  все  життя
Вродливу,  щиру  і  несамовиту
Тебе  шукав  до  забуття
Таку  одну,  коханням  оповиту

Таку,  як  ти,  чекав  і  малював
У  своїх  снах,  в  пустому  ліжку
І  навіть  подих  теплий  відчував
І  навіть  закохався  в  тебе  трішки

Таку,  як  ти,  я  донечку  хотів
Маленьке  чудо  з  дивними  очима
Таку  як  ти...  Але  подумати  не  смів
Що  ти  є  ти.  Кохана  і  єдина

Таку,  як  ти.  Тебе.  І  навіки
Пробач  мої  завзяття  до  руйнацій
І  знаєш,  сонечко,  я  хочу  крізь  роки
Лишень  з  тобою  прокидатись  вранці

16.12.2014

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544187
дата надходження 16.12.2014
дата закладки 15.09.2015