Виктория М: Вибране

Ірина Хміль

На квітковім ложі.

О,  літо,  геній  кольору  і  звуку!
Візьму  тебе  я  лагідно  за  руку,
І  підемо  світами  мандрувати...
Веселками  рясними...Свіжість  м'яти  
Вдихнемо  спрагло...Й,  ніби  королеві,
Мені  ти  килим  вистелиш  рожевий.
Рожевий  килим  на  квітковім  ложі...
В  п'янкім  омлінні  хай  спливають  дні  погожі.
І  подих  неба,  і  садів  барвисті  шати,  -
Я  буду,  мріючи,  натхненно  споглядати...
А  ще  коханого  вуста  -  солодкий  трунок,  -  
Мені  пошли,  як  найдорожчий  подарунок!

Щоб  ті  вуста  -  цілющий  мед,  -  пила  без  тями...
Відкрий  же,  літо,  мрій  палких  небесні  брами!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512851
дата надходження 22.07.2014
дата закладки 23.07.2014


Ірина Хміль

Секундна мить…

Секундна  мить...І  диво  -  таїна
В  душі  розквітла,  мов  зоря  ранкова.
Лиш  спалах  погляду  -  і  радість  неземна
Тремтливе  тіло  пройняла  раптово...

Секундна  мить...І  зупинився  час.
І  розумом  нічого  не  збагнути...
На  тлі  його  очей  весь  світ  погас...
І  хочеться  в  очах  цих  потонути...

В  оправі  сонячній  горить  його  лице.
І  щем  знемоги  проника  до  споду.
Яке  ж  бо  спрагле  почуття  оце,  -
Вінець  блаженства,  втіхи  й  насолоди!

Секундна  мить  жаданням  так  п'янить...
Що  буде  потім  -  це  вже  неважливо...
Лише  б  кохання  шал  не  зупинить  -
Найпотаємніше  і  найдивніше  диво  !

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512280
дата надходження 19.07.2014
дата закладки 19.07.2014


Ірина Хміль

Із сумних мотивів…

                                                         ***
Волохатий  вечір  полином  пропах.
Я  в  полиннім  смутку  розчинилась...
Не  схотів  до  мене  прилетіть  мій  Птах,  -
Серце  в  безнадії  утопилось.

Щось  регоче  вітер  в  спину  навздогін.
В  темнім  небі  зорі  погубились.
Б`є  безсоння  лунко  у  тривожний  дзвін  -
Крижане:  "Одна",  -  мені  лишилось...

                                                         ***
Реквіємний  спів  осміяних  надій...
Вітер  попелище  тліюче  ворушить...
В  мареві  холоднім  зник  серпанок  мрій...
Відчай  -  чорний  демон  -  серце  моє  душить.

В  темному  безсонні  -  місяця  оскал.
Ніч  гарчанням  хижим  тишу  розриває.
Зла  моя  недоля  править  бучний  бал.
Розпач  хвору  душу  болісно  терзає...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507036
дата надходження 24.06.2014
дата закладки 24.06.2014


Ірина Хміль

Я Вам ласкавих слів не говорила…

Я  Вам  ласкавих  слів  не  говорила...
І  ніжностей  не  дарувала  Вам.
Моя  уява  образ  Ваш  створила,
Коли  лишалася  з  думками  сам  на  сам.

Здається,  що  збирались  фарби  днями
І  змішувались  на  палітрі  мрій...
Я  малювала  образ  Ваш  ночами,
Віддавшись  повністю  фантазії  своїй.

Не  знаю,  чи  спасибі  Вам  казати,
Чи  просто  слід  промовчати  мені,
Чи  краще  б  Ваш  портрет  не  малювати,
І  думати,  що  все  це  лиш  у  сні...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505500
дата надходження 16.06.2014
дата закладки 19.06.2014


Ірина Хміль

В обіймах літа…

Цвіт  рути  паленіє  на  щоках
У  літа,  що  сміється,  мов  дитя.
Іскряться  бісики  в  смарагдових  очах,  
В  обіймах  літа  знов  щаслива  я.

Вдихаю  матіоли  ніжний  цвіт
І  млію  у  казковім  царстві  чар.
Бджола  осонцена  в  поля  вершить  політ,
У  пахощах  шукаючи  нектар.

Немов  бджола  хмільна,  впаду  в  росу,
І,  зітканий  із  трав  духмяний  шлейф,
На  теплу  згадку  в  осінь  понесу,
Без  літа  щастя  -  це  не  щастя,  -  блеф.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504309
дата надходження 10.06.2014
дата закладки 10.06.2014


dovgiy

Де ти була?

ДЕ  ТИ  БУЛА?

Зустрілись  ми  у  переддень  зими.
Ще  пізня  осінь    плакалася  слізно.
Одне    одному  впали  в    душу  ми,
Та  тільки  пізно!  Дуже,  дуже  пізно!

Якщо  і  нині    Землю  обійти,
Тобі  подібних  буде  дуже  мало!
В  моїх  роках  була  зорею  ти,
Була  моїм  незмінним  ідеалом.

Де  ти  була,  коли  я  був  один?
Куди  від  мене  ти  могла  подітись?
Хто  вбив  між  нами  осиковий  клин,
Що  ми,  ще  юні,  не  змогли  зустрітись?!

Де  ти  була,  коли  тебе  шукав
Серед  мільйонів  милих  та  пригожих?
Ішли  літа,  та  я  не  зустрічав
Таких  ,  як  ти,  на  ідеал  похожих…

А  ти  була!  Оспівана  в  піснях.
Моє  натхнення,  муки  і  надії.
Була  зі  мною  ти  –  лише  у  снах,
Була  моєю  ти  лише  у  мрії!..

Де  ти  була?  Скажи,  де  ти  була?!
Шепчу  питання,  наче  заклинання.
За  сивий  обрій  молодість  пішла,  
Гірчить  в  душі  полин  розчарування!

Зустрілись  ми  у  переддень  зими.
Ще  пізня  осінь  плакалася  слізно.
Одне  -  одному  впали  в  душу  ми,
Та  тільки  пізно!  Дуже,  дуже  пізно!..    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499940
дата надходження 19.05.2014
дата закладки 10.06.2014


dovgiy

ЗВУЧИ.

Звучи,  мелодия  любви,
В  устах  влюблённого  Орфея!
Весна!  Весна  в  моей  крови
И  я  держать  тебя  не  смею!

И  как  же  можно  умолчать
При  виде  этакого  чуда?!
И  как  же  песне  не  звучать,
Если  со  мною  ты  повсюду?!

Твой  образ  чистый  и  святой
Меня  безудержно  пленяет
И  душу  дивной  красотой,
Мне  наполняет,  окрыляет!

И  эта  музыка  любви,
Звучит  во  всём  подлунном  мире,
И  в  нестареющей  крови
Она    самой    Вселенной  шире!

Звучи,  мелодия,  смелей,
Встречая  день  лучистой    новью,
И  согревай  сердца  людей
Всепокоряющей  любовью!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503544
дата надходження 06.06.2014
дата закладки 10.06.2014


dovgiy

На вірш І. Хміль.

Ох,  ця  ніч!  Така  духмяна  й  зоряна,
В  котрий  раз  ми  знову  у    раю!
Ти  від  ласки  захмеліла  й  зморена,
Полонила  душеньку  мою.

Ніби  річка,  в  синє  море  влилася,
В  моє  серце,  у  моє  єство.
Без  сліду  у  долі  розчинилася,
Назавжди  приборкавши  його.

Стала  мені  зіркою  довічною,
 Ангел  щастя,  мрії    синій  птах,
І  живеш  в  коханні    диво  -  піснею,
Що  лунає  на  моїх  вустах.

Обгорну  тебе  руками  сильними,
І  в  очах  зелених  потону…
Я  тримаю  ніжними  обіймами
Біля  серця  осяйну  весну!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504296
дата надходження 10.06.2014
дата закладки 10.06.2014


Ірина Хміль

Ти це знай…

Я  відкрию  тобі  цвіт  бажання  незнаний,
Нерозтрачену  пристрасть  і  зваби  розмай.
Я  світитиму  сонцем  для  тебе,  коханий,
Бо  тобою  лише  я  живу,  ти  це  знай.

Подарую  тобі  ніжність  щедро  духмяну,
І  висот  недосяжних  омріяний  рай.
Неземною  зорею  для  тебе  я  стану,
Бо  тебе,  лиш  тебе,  я  люблю,  ти  це  знай.


Морок  ночі  розсію  і  мури  всі  зрушу
На  шляхах,  що  ведуть  в  обітований  край.
Все  тепло  свого  серця,  усю  свою  душу
Я  тобі,  мій  коханий,  віддам,  ти  це  знай.
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503549
дата надходження 06.06.2014
дата закладки 08.06.2014


Ірина Хміль

Пропала я…

Пропала  я,  мабуть,  навік  пропала,  -  
У  райський  сад  зненацька  забрела.
Не  знала  я,  ой,  лишенько,  не  знала,
Що  не  одна  у  тім  саду  була.

Не  відала,  що  зустріч  таємнича
Переверне  усе  моє  життя.
Що  там  мене  негадано  покличе
Той  голос,  що  дарує  забуття.

Не  думала,  що  вирветься  на  волю
Раніш  слухняне  серденько  моє.
Тепер  люблю,  люблю  його  до  болю,
То  холодно,  то  гаряче  стає.

Сама  себе,  сама  себе  згубила,  -  
У  райський  сад  зненацька  забрела.
Тепер  без  нього  жити  вже  несила,  -
Навіки  йому  душу  віддала!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503134
дата надходження 04.06.2014
дата закладки 04.06.2014


Ірина Хміль

Літній дощ

На  крилах  вітру  дощ  примчавсь  раптово,
І,  мов  потік  м'яких  шовкових  кіс,
Поливсь  зненацька  з  неба  веселково,
Співаючи:  "  Я  радість  вам  приніс.

І  радість,  і  мелодію  чарівну,
Що  опадає  краплями  до  ніг,
Погляньте:    ожила  земля  -  царівна,
Як  весело  звучить  пташиний  сміх!"

І  зашумів  цей  дощ,  заграв  ламбаду,  
Ще  й  громом  прокотивсь  в  усі  кінці,
В  спекотний  день,  зрадівши  водоспаду,
Пішли  в  танок  хлоп'ята  -  горобці.

Під  музику  дощу,  таку  грайливу,
Зірвуся  витинати  гопака
І  я,  бо  ця  весела  літня  злива
Нестримно  -  шумна,  й  мов  вино  п'янка!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502976
дата надходження 03.06.2014
дата закладки 04.06.2014


Ірина Хміль

З осіннього…

Творять  птахи  на  вітах  молитву  дощу,
Краплі  суму  й  печалі  ловлю  на  льоту...
Я  ромашкове  літо  в  даль  ясну  відпущу,
Буду  з  осінню  тихо  випивать  самоту...
Сад  вже  мій  догорів.Лиш  спустошені  сни
Понад  дахом  кружляють  у  обіймах  журби.
Смакувать  буду  мрійно  світлу  пам'ять  весни...
Зосенілеє  сонце!  Спомин  цей  не  згуби!



                                                   *****


Вичахаючи,  гасне  жовте  вогнище  листя.
Краплі  тихо  змивають  з  нього  вицвілу  суть.
Віддзеркалюють  тьмяно  лик  печалі  вогні  передмістя,
І  лелеки  далекі  сум  пречистий  у  небо  несуть...
Попрошу  в  білокрилих,  щоб  забрали  недоспані  ночі,
Попрошу  у  ріки,  щоб  відкрила  глибин  таїну,
Щоб  озерами  синіми  засвітилися  знов  мої  очі.
Сестро  -  осінь,  прошу  :  не  співай  свою  пісню  сумну!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501490
дата надходження 27.05.2014
дата закладки 28.05.2014


Ірина Хміль

Як ніхто не любив…

Ти  прийшов  із  казкових  глибин  моїх  мрій.
Моя  справжня,  остання,  єдина  любов...
В  мою  зболену  душу  веселку  надій  
Перелив,  мов  нектар,  звеселяючи  кров.

Золотими  ключами  сердечний  мій  храм
Ти  відкрив  і  осяяв  мільйоном  свічад.
Хай  же  всесвітом  ложе  застелеться  нам,  
І  зіграє  весна  таїну  серенад...

Кожен  погляд  твій  п'ю  і  бентежно  ловлю,  
Без  твоїх  же  очей  я  блукаю  в  імлі...
І  тому  так  тебе,  мій  коханий  ,  люблю,  
Як  ніхто  не  любив  на  цій  грішній  землі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500506
дата надходження 22.05.2014
дата закладки 23.05.2014


Ірина Хміль

Немов у храм…

Немов  у  храм,  іду  у  ліс  зелений,
Душа  підноситься  і  щедро  втіху  п`є.
Її  краса  наповнює  натхненням,
Шаленство  свіжості  і  запахів  п`янке.

Тут  трав  м`яка  прослалася  перина,
Сплелись  полин,  і  м`ята,  й  деревій.
Верба  схилилась  в  річку  швидкоплинну
І  ронить  сльози  з-під  вологих  вій.

Птахів  і  коників  -  завзятих  вокалістів  -  
Змагання  голосисте  цілоденне
Мене  вражає,  хоч  для  цих  солістів
І  їхній  спів,  і  все  навкруг  -  буденне.

Для  них  буденне,  а  для  мене  -  ні,
Для  мене  ліс  -  це  свято,  це  -  причастя.
Заходжу  в  ліс  -  думки  мої  хмільні,
Заходжу  в  ліс  -  і  поринаю  в  щастя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494798
дата надходження 25.04.2014
дата закладки 05.05.2014


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.04.2014


Ірина Хміль

А ти мене ніколи не забудеш…

А  ти  мене  ніколи  не  забудеш...
Я  -  ніч  жагуча,  я  -  твій  рай  розрад,
Тікай  хоч  на  край  світу  -  завжди  будеш
До  мене  повертатися  назад.

Мої  зелені  очі  -  твій  неспокій,
Всолода  і  вінець  твоїх  бажань.
Я  -  таїна  -  незнана  і  глибока,
Душі  твоєї  піднебесний  стан.

Кляни,  жени  мене,  та  вічно  будеш
В  моліннях  повторять  моє  ім'я.
Й  не  силься,  бо  мене  ти  не  розлюбиш,
Бо  ворожея  і  чаклунка  я!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491958
дата надходження 12.04.2014
дата закладки 13.04.2014


Ірина Хміль

До України

Одвічний  острів  світла  і  тепла,
Мій  берег  рідний  і  зоря  надії!
Куди  б  мене  дорога  не  вела  -  
З  тобою  всі  думки  мої  і  мрії.

Бо  як  інакше?  Ми  -  єдина  плоть.
Я,  Україно,  пагін  твого  роду!
Дав  увійти  мені  в  цей  світ  Господь
Краплинкою  вкраїнського  народу.

Як  боляче  тобі  -  то  плачу  й  я,
Твої  ж  бо  сльози  -  то  й  мої  страждання,
Щаслива  ти  -  співа  душа  моя,
Одні  в  нас,  нене,  думи  й  сподівання.

Вклоняюсь  я  величності  твоїй,
І  славі,  і  здобуткам,  і  насназі,
Немеркнучій  красі  твоїй  земній,
Козацькій  непоборності  й  відвазі.

Твоє  ім`я  я  світом  пронесу
Як  Істину  святу,  як  Слово  Боже.
Дзвінким  хоралом  в  небо  вознесу.
З  тобою,  Україно,  все  я  зможу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491307
дата надходження 09.04.2014
дата закладки 10.04.2014


@NN@

Если любишь ты…

Боль  уйдет,  если  ты  прикоснешься,  
Доброй,  нежной,  шершавой  ладонью.
До  краев  наполняюсь  радостью,
Если  ты  обогреешь  любовью.

И  твой  взгляд  ощущая  нежный,
Я  на  миг  становлюсь  крылатой.
Тает  боль,  словно  комья  снежные,
Если  любишь  ты,  если  рядом.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490363
дата надходження 04.04.2014
дата закладки 05.04.2014


Ірина Хміль

… Бо ти мені признався…

Мелодія  кохання  у  серці  забриніла,
І  засміялись  віти  у  шиби  весняні.
Перелилось  світання  у  кров  мою  і  тіло,
І  стало  так  духмяно  і  солодко  мені.

І  знову  я  весела,  і  знову  я  вродлива,
Свою  найкращу  сукню  сьогодні  одягну,
Бо  ти  мені  признався  у  трепетнім  пориві,
Що  лиш  мене  кохаєш  на  цілий  світ  одну.


І  срібні  струни  серця  затремкотіли  дзвінко,
Душа  злітає  мрійно  в  небесну  далину,  
Бо  ти  мені  до  щастя  відкрив  весни  сторінку,  -
Бо  ти  мене  кохаєш,  лише  мене  одну.

Немов  розквітла  вишня,  -  з  тобою  я,  мій  милий.
А  як  тебе  немає  –  мені  вже  не  до  сну,
І  я  кажу  спасибі  усім  всевишнім  силам,
Що  ти  мене  кохаєш,  навік  мене  одну!  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490021
дата надходження 03.04.2014
дата закладки 05.04.2014


Ірина Хміль

Розбентеж…

Посвіжішало.  Стала  бузковою  вись,
І  ескадра  птахів  почала  свій  розгін.
Я  прошу  у  весни:  "Відгукнись,  відгукнись,
Розбентеж  у  душі  мрій  гарячих  глибінь."

Прожени  всі  тумани  й  осінні  дощі,
І  зажура  нехай  відпливе,  ніби  сон...
Запали  буйноцвітом  садів  вітражі,
Щоб  летіла  я  птахом  до  нових  осонь.

Хай  дзенить  і  нуртує  натхненням  мій  дух,
Радість  рветься  із  серця,  відчувши  політ.
Розітну  із  громами  увесь  виднокруг,
І  нехай  заніміє  від  подиву  світ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489559
дата надходження 01.04.2014
дата закладки 01.04.2014


Ірина Хміль

Розчинитися б, коханий, у тобі…

Розчинитися  б,  коханий,  у  тобі,
У  твоїх  обіймах,  любий,  вмерти.
І  стрічать  світанки  голубі
В  чарівному  вальсі-круговерті.

Буду  мерехтіти  крізь  жита
Зіркою  для  тебе  без  спочину,
Тільки  б  знати,  що  в  твоє  життя
Я  ввійшла  назавжди,  як  єдина.

Влитися  б  у  тебе,  як  ріка,
Що  вливає  хвилі  в  синє  море...
Любий  мій!  Нехай  весна  п`янка
Морок  ночі  сяйвом  переборе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487614
дата надходження 23.03.2014
дата закладки 23.03.2014


Любов Вишневецька

Мамин сыночек

Раненный  солдат…  не  дышит.
Пуля  в  теле  молодом.
Парень  умер.  Бог  не  слышит.
Смерть  над  маминым  гнездом.

Платье  черное.  Платочек.
Давит  шею  узелок.
-  Господи,  за  что  сыночка?!
Почему  короткий  срок?..

Как  спасала  от  простуды!
Закрывала  от  собак...
Не  спасла  лишь  от  Иуды  -  
От  людей  погиб  смельчак.

Отобрали  жизнь  у  сына…
-  Я  молилась  так  о  нем!
Кто-то  в  судьбах  ставил  мины,
Поливал  парней  огнем.

Не  заштопать  сердце  маме!
Душу  в  тело  не  вернуть.
Будет  слезы  лить  годами.
Обозначен  ее  путь.

Нежно  сын  плечо  согреет
Своим  ангельским  крылом.
Жизнь  закончилась.  Лишь  тлеет
Свечка.  Копоть  над  столом.

                                                           10.03.2014  г.

Фото  из  инета.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484907
дата надходження 11.03.2014
дата закладки 14.03.2014


Ірина Хміль

Вже не кличу…

У  трембіти  розлуки  голосять  вітри.
І  безмовна  печаль  вже  стоїть  на  узвишші.
І  жадані,  і  втішні  колись  вечори
Ми  стрічаєм  в  обіймах  холодної  тиші.

І  вже  мерзне  душа.  Плине  сум  звідусіль...
У  надтріснутий  дзвін  б'є  на  сполох  тривога.
Ти  на  ласку  скупий,  тільки  щедрий  -  на  біль.
І,  здається,  розходяться  наші  дороги...

Я  тебе  не  чекаю,  не  кличу  уже.
Вгамувалося,  стихло  кохання  шалене.
Тільки  серце  чомусь  образ  твій  береже,
І  у  снах  знов  і  знов  ти  приходиш  до  мене...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483207
дата надходження 03.03.2014
дата закладки 13.03.2014


Ірина Хміль

Повір…

Сизокрилим  лебедем  на  долоні  ранку
Сів  туман  замріяно  -  спрагло  тишу  п'є.
Вмить  -  і  сни  сполохано  вже  тікають  з  ганку,  -  
У  литаври  сонячні  півень  лунко  б'є.

Відчинились  брами,  і  моря  шовк  небесний
Із  світів  надзоряних  вилився  в  ефір.
І  хорали  променів  сяєвом  чудесним,
Сиплячись  на  землю,  звеселяють  зір...

І  душа  плюскочеться  в  сонячнім  заливі,
Невагомо  рими  лягають  на  папір,
І  вирує  ранок  у  збудженім  пориві,
І  життя  прекрасне,  -  оглянься  і  повір!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485198
дата надходження 12.03.2014
дата закладки 13.03.2014


Ірина Хміль

На зло усім вітрам!

Кохати  лицемірно  не  умію:
Із  глини  іншої  зліпив  мене  Господь.
Від  фальші  серце  зболено  німіє,  
Якщо  ж  ти  зрадив  -  більше  не  підходь!

Як  в  літо,  щедро  сонцем  оповите,
Я  свято  вірила  у  ніжність  і  любов...
І  як  мені,  скажи,  надалі  жити?  -  
Ти  віру  цю  брехнею  розколов.

Не  можу  вгамувать  в  душі  образу,
Тривоги  сну  кошмарного  -  це  ти,
Тому  кажу  відверто  і  відразу:
Іди  з  мого  життя  під  три  чорти!

І  не  проси  вернутися,  не  треба!
На  розтоптання  свою  гордість  не  віддам.
Щасливою  я  стану  і  без  тебе,  -
Усім  на  зло,  на  зло  усім  вітрам!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485417
дата надходження 13.03.2014
дата закладки 13.03.2014