Гарненька дівчина, покинута коханцем,
Бреде одна в сніговій круговерті.
Не стрівся справжній, цей же був поганцем...
Здається- драма, краще б вже померти...
Прийди додому, свічку запали
Ти перед дзеркалом. Зніми повільно плаття,
Сама себе, красиву, полюби
У шалі витончено-ніжного завзяття...
Вина бокал п"янкий і сигарети дим,
І попіл, що солодким смутком впав на груди...
Скажи минулому коханню- біс із ним!..
Не плач. Перегорить. Нове кохання буде!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477093
дата надходження 04.02.2014
дата закладки 24.03.2014
До 200-річчя з дня народження великого генія українського народу Т.Г.Шевченка
Реве та стогне Україна
Народ замучений встає
Проти лихого буржуїна,
Який лиш дбає про своє.
Вже годі, браття, нам терпіти
Це беззаконня у краю,
І годі лиш одним жиріти,
І животіти, як в раю.
Тарас – наш батько хмурить брови,
Й осудить кожного із нас,
І вибиває з тих полову,
Хто ще вагається в цей час.
Тече Дніпро, як двісті років
Під шепіт хвиль у Київ-Град
Глядить із Канева широко
Наш славний геній всіх порад.
Після Майдану москалисько
Вже кинув банду у наш Крим
Й війнуло кров’ю знов так близько...
Невже війна і бійня з ким?
То ж наші браття і слов’яни...
Та пам’ятаємо Петра
І Муравйова волкогана
І кров на берегах Дніпра.
Ми не забули хто ви «браття»,
Хто нас морив і розпинав...
Дрівцят підкидував в багаття
Лишень би Кремль тут керував.
Тепер по вашому не буде!
І Путін, ти запам’ятай!
В нас зовсім інші стали люди
Й своїми м’язами не грай!
Бо світове все товариство
Єдино встало на наш бік
І ти за все оце злодійство,
Ще будеш каятись повік.
А цього вепра-Яничара,
Що приголубив під крило
Жде справедлива наша кара,
Коли б це тільки не було.
Щодо простих людей в Росії –
Там, дійсно, наші є брати,
І в них такі ж, як наші мрії,
Щоб розвиватись і цвісти.
А ви, катюги-кровопивці,
Ще мало вам людських життів...?!
Єднаймось, браття, українці,
Щоб ворог з зависті тремтів!
І ти, Тарасе, не журися,
Народ мій мудрий і стійкий
Хоч як би ворог наш не злився
Ми зборем все! Твій дух святий
В серцях у наших відродився.
2.03.2014р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483994
дата надходження 06.03.2014
дата закладки 06.03.2014
У трембіти розлуки голосять вітри.
І безмовна печаль вже стоїть на узвишші.
І жадані, і втішні колись вечори
Ми стрічаєм в обіймах холодної тиші.
І вже мерзне душа. Плине сум звідусіль...
У надтріснутий дзвін б'є на сполох тривога.
Ти на ласку скупий, тільки щедрий - на біль.
І, здається, розходяться наші дороги...
Я тебе не чекаю, не кличу уже.
Вгамувалося, стихло кохання шалене.
Тільки серце чомусь образ твій береже,
І у снах знов і знов ти приходиш до мене...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483207
дата надходження 03.03.2014
дата закладки 04.03.2014
Чи вас вовчиця породили,
І в грудях серце хижака,
Що стільки вже людей убила
Ваша злочинная рука?
Чи не хрестили вас у храмі,
То ж в вас вселився сатана
Й вершить це вашими руками
Й смакує крові, мов вина?
Чим загрішили перед Богом
Нещасні ваші матері
Що народились чорторогі
Сини убивці-упирі?
Чим завинили ваші діти
Що вся ця кров на них впаде
І через вас будуть терпіти
Гнів божий за вбиття людей?
А ще не вроджені внучата
Горять у ваших вже гріхах
Людьми і Богом вже прокляті
За кров на ваших злих руках.
Та схаменіться, станьте з нами,
Бо нам на вірність ви клялись
Й борітесь з тими ворогами,
Що крові люду напились!
То не робота люд свій бити!
За гроші зрадник - не герой.
Пора Вкраїну захищати,
Її свободу і добро!
20.02.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480767
дата надходження 20.02.2014
дата закладки 20.02.2014