: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.08.2017
РІДНЕСЕНЬКА МОЯ!
.
Зайшовши на сайт «Клубу поезії» я побачив посилання, натиснувши мишкою я був здивований подарунком, який зробила нам поетеса. Я сердечно вдячний за теплоту, з якою написаний вірш про нас.
.
ПОСВЯЩАЕТСЯ DVI И ЕГО ВЕРЕ
.
Проникнувшись историей о нежном и трогательном чувстве нашего собрата по перу мне пришли в голову такие строки... сами собой... почему то...
.
Она была… Она любила…
И с нежным трепетом хранила
Всё, что Господь ей посылал…
.
Её супруг, такой красавец,
Был покорён во цвете лет
Её прелестными чертами,
Дышал он ею столько лет…
.
В их жизни было много света
И первозданной красоты…
Она была душой поэта.
Он – воплощением мечты.
.
Вот так и жили, как дышали,
Стремились вместе быть всегда,
Друг другу жизни украшали…
Но, в этот дом пришла беда…
.
Она ушла… Он был растерян…
Растерзан, ранен словно зверь.
Удар сей был - неимоверен –
За нею затворилась дверь…
.
Её, окутав дымкой сонной,
Увёл Господь на небеса…
А он рычал, как тигр сражённый,
Искал её во все глаза!
.
Не покорившись пред утратой
Слезами землю окропил,
Душой своей в кулак зажатой,
Он смерть и горе победил.
.
Она живёт в его поэмах,
И дышит нежностью во снах,
Вся в живописных кружевах,
В его стихах как в облаках.
.
автор: Zlatogora
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694221
дата надходження 13.10.2016
дата закладки 24.10.2016
Параллелью ложилась ночь...
Зарождалась звезда на Млечном...
Опускалась и тяжесть с плеч - в ожидаемую беспечность...
Колдовала над чашею снов то ли дева,то ли жена
Заговорами дивных слов(до чего же была умна)...
До ожогов на теле морозом,до волны,поднимающей ввысь...
До видений таинства(в грёзах),до падения - в самый низ...
Не поблёкли её глаза,не дрожало её сердечко,
Когда вдруг очерствели слова,а в тумане - исчезла свечка...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654222
дата надходження 24.03.2016
дата закладки 24.03.2016
[color="#065769"][color="#03758f"][/color][/color]
Т[i]анок цей сріблястий Кружляє… -
Спинися - молю!…
Цілункам холодним твоїм
я коритися мушу…
[b] Гостя
[youtube]http://youtu.be/Y3AcQryxWgk[/youtube]
[color="#755c5c"][color="#660e99"]Сріблястість, мов ранок,
стрічає земля…
Спинися,
молю я,
стихіє!
А то – захлинуся в конвульсіях я
від того,
що в серці
жеврі́є.
Сріблястість
довкола...
Усе холодить
і віти квітчає у бісер,
гаптує пухнасту постіль
не на мить,
мурує палаци у лісі.
Мете і
хурделить
холодна зима,
чуття ж мої кутає в ніжність –
й мене на цім світі вже, певно, нема:
неволить,
в полон бере
сніжність.
Холоне в душі моїй поділ клітин,
звело вже від холоду зуби…
Бреду у бархани, спираюсь на тин –
зима вже
доводить
до згуби…
…Та що за халепа?
Пірнаю в буття!
І чим холодніше, тим глибше.
Ще буде й у мене різдвяна кутя,
надіюсь,
не тільки,
не лише!
О, де вже той холод?..
Лиш поклику гук:
пірнаю
срібляно...
під ковдру.
...І в лісі десь
тріснув
знеможений сук,
і впав затрухля́вілий стовбур...
…А високо в небі, як завше, веснить
І сріблом
сріблить
срібні душі...
О, Боже, спини
оту срібність
на мить,
Весну ж бо ми любимо дуже![/color][/color]
[/b]
12.12. 2014
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640106
дата надходження 31.01.2016
дата закладки 14.02.2016
[color="#065769"][color="#03758f"][/color][/color]
Т[i]анок цей сріблястий Кружляє… -
Спинися - молю!…
Цілункам холодним твоїм
я коритися мушу…
[b] Гостя
[youtube]http://youtu.be/Y3AcQryxWgk[/youtube]
[color="#755c5c"][color="#660e99"]Сріблястість, мов ранок,
стрічає земля…
Спинися,
молю я,
стихіє!
А то – захлинуся в конвульсіях я
від того,
що в серці
жеврі́є.
Сріблястість
довкола...
Усе холодить
і віти квітчає у бісер,
гаптує пухнасту постіль
не на мить,
мурує палаци у лісі.
Мете і
хурделить
холодна зима,
чуття ж мої кутає в ніжність –
й мене на цім світі вже, певно, нема:
неволить,
в полон бере
сніжність.
Холоне в душі моїй поділ клітин,
звело вже від холоду зуби…
Бреду у бархани, спираюсь на тин –
зима вже
доводить
до згуби…
…Та що за халепа?
Пірнаю в буття!
І чим холодніше, тим глибше.
Ще буде й у мене різдвяна кутя,
надіюсь,
не тільки,
не лише!
О, де вже той холод?..
Лиш поклику гук:
пірнаю
срібляно...
під ковдру.
...І в лісі десь
тріснув
знеможений сук,
і впав затрухля́вілий стовбур...
…А високо в небі, як завше, веснить
І сріблом
сріблить
срібні душі...
О, Боже, спини
оту срібність
на мить,
Весну ж бо ми любимо дуже![/color][/color]
[/b]
12.12. 2014
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640106
дата надходження 31.01.2016
дата закладки 14.02.2016
Молчат гробницы, мумии и кости,
Лишь слову жизнь дана!
Из друвней тьмы на мировом поготе
Звучат лишь письмене!
И нет у нас иного достоянья...
Умейте же беречь
Хоть в меру сил в дни злобы и страданья
Наш дар бесценный - речь!
[b]Иван Бунин[/b]
[i][b]Люди, відомо, разюче різняться –
Кров'ю, думками, лицем, екстер’єром…
Кращі в умілих все грамоті вчаться,
Інші погрожують їм револьвером.
Гляньте хоча б на "зіркову" плеяду
Наших політиків ницих, зугарних,
Що розкошують, купаючись в владі,
І українцям закручують крани…
Та є серед них і тупі, маргінальні –
Мумії з надр піраміди Хеопса –
З виду – нівроку, цілком сексуальні,
А за сумлінням і голі, і босі…
В мить поворотну вони випливають,
Наче Перун у Дніпрі: «Видибай бо!»
Бо, бач, поради для нації мають,
Як не потрапить на свято, не дай Бог!
Мій у к р а ї н ц ю, не дай обманути –
Не проморгай динозавра з Лох Несса:
Вдруге не лізь у коричневі ПУТа,
Ліпше відчуй наші свята з ЮНЕСКО**
[/i][/b]
13.09.2013
____________
*Честь відомому одіозному політику (на черзі Олесь Бузина!)
дарована нами як "панегірик" за її "оригінальний" виступ
щодо євроінтеграції, недавно висвітлений у пресі:
http://putnik1.livejournal.com/2400229.html#cutid1
**На 37-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в листопаді
2013 року (м. Париж), буде розглянуто чотири заявки від
України (максимальна кількість від однієї країни) та прийнято
(надіємось) рішення про святкування ювілеїв на світовому
рівні гігантів українського духу, а саме: 200-річчя від дня
народження Т.Г.Шевченка, 150-річчя від дня народження
П.Грабовського, 150-річчя від дня народження М.Коцюбин-
ського та 200-річчя від дня народження М.Вербицького.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448738
дата надходження 13.09.2013
дата закладки 13.02.2016
Молчат гробницы, мумии и кости,
Лишь слову жизнь дана!
Из друвней тьмы на мировом поготе
Звучат лишь письмене!
И нет у нас иного достоянья...
Умейте же беречь
Хоть в меру сил в дни злобы и страданья
Наш дар бесценный - речь!
[b]Иван Бунин[/b]
[i][b]Люди, відомо, разюче різняться –
Кров'ю, думками, лицем, екстер’єром…
Кращі в умілих все грамоті вчаться,
Інші погрожують їм револьвером.
Гляньте хоча б на "зіркову" плеяду
Наших політиків ницих, зугарних,
Що розкошують, купаючись в владі,
І українцям закручують крани…
Та є серед них і тупі, маргінальні –
Мумії з надр піраміди Хеопса –
З виду – нівроку, цілком сексуальні,
А за сумлінням і голі, і босі…
В мить поворотну вони випливають,
Наче Перун у Дніпрі: «Видибай бо!»
Бо, бач, поради для нації мають,
Як не потрапить на свято, не дай Бог!
Мій у к р а ї н ц ю, не дай обманути –
Не проморгай динозавра з Лох Несса:
Вдруге не лізь у коричневі ПУТа,
Ліпше відчуй наші свята з ЮНЕСКО**
[/i][/b]
13.09.2013
____________
*Честь відомому одіозному політику (на черзі Олесь Бузина!)
дарована нами як "панегірик" за її "оригінальний" виступ
щодо євроінтеграції, недавно висвітлений у пресі:
http://putnik1.livejournal.com/2400229.html#cutid1
**На 37-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в листопаді
2013 року (м. Париж), буде розглянуто чотири заявки від
України (максимальна кількість від однієї країни) та прийнято
(надіємось) рішення про святкування ювілеїв на світовому
рівні гігантів українського духу, а саме: 200-річчя від дня
народження Т.Г.Шевченка, 150-річчя від дня народження
П.Грабовського, 150-річчя від дня народження М.Коцюбин-
ського та 200-річчя від дня народження М.Вербицького.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448738
дата надходження 13.09.2013
дата закладки 13.02.2016
***
Осень пахнет дождем, терпким соком рябины…
Затяжной листопад переходит в метель,
За окном кадр за кадром сменяя картины…
Ветер в форточку бьется,
Срывает с петель
Приоткрытую дверь…
И грустит на пороге…
В небе гаснет луна…
В пухе первых снегов
Год на убыль идет, подбивая итоги:
Вспоминает друзей и прощает врагов…
Я смотрю за окно…
Мне спокойно, не страшно
Осень мне как сестра, мы дружны много лет
Это трудно принять,
Только это не важно-
С упоеньем пишу ярким маслом портрет
Рыжекудрой подруги, с пронзительным взглядом
И улыбка Джоконды ей будет к лицу…
Бродит осень одна засыпающим садом,
Обещая кому-то исполнить мечту…
13.09.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606375
дата надходження 13.09.2015
дата закладки 13.09.2015
З важких сполук формальдегідів
Правдоньку п’ють , правдивіші за нас
Отроки тої Клави, що сонцекльош
Порола в дірку, шансону гидкого добірку!
Оглибини строматолітів дощ, - струна
Мало співучого гумно пейзажу туг .
Рястом зеленим , шито – крито, рито
Гусарську честь, чорної смолки
Все забуто, ЧЕРЕЗ ЛИХЕ СИТО!
Давним давно
Давним давно
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606088
дата надходження 12.09.2015
дата закладки 12.09.2015
Дванадцять років я без тебе,
Наче вчора... начебто давно...
І зі мною разом плаче небо,
Краплі-сльози стукають в вікно...
Хто цей біль і втрату зрозуміє
І душі моєї маяття?
Коли літнє сонечко не гріє,
І життя без тебе - не життя...
Мій найкращий, любий, незабутній,
Нас ніхто не зможе розвести,
Ти моє минуле і майбутнє,
Бо навіки разом - я і ти...
Ти вже ТАМ, а ще ТУТ, без тебе...
Наче вчора... начебто давно...
І зі мною разом плаче небо,
Краплі-сльози стукають в вікно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602065
дата надходження 25.08.2015
дата закладки 12.09.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.09.2015
Ну который, который март.
Разбили нас, как колоду карт.
(с) Цветаева
Ну а сколько такой весны,
Что мы падали - как птенцы?
Из гнезда. И не вверх, а вниз -
На чужой - разводной карниз.
Сколько было тех февралей,
Что нас ссорили - как детей?
Много ль зим разводили нас -
в разный город и разный час?
На два - худших! Конца земли
Нас - разлученных - развели!
Долго ль августовский наряд
Одевали! - в других краях?
И уж сколько - по октябрям
Рассевали нас по полям?
В двух концах - на одной земли!
Нас рассыпанных - замели.
О, как долго! - По декабрям
Мы молились - чужим смертям!
Розошлись! - Разорвали! - В щент!
Нашу связь из шелковых лент.
Возвеличили - как смогли -
Самых дальних помеж людьми!
И в январський сухой мороз.
Нам сойтись - уж не довелось.
И - коль нас разведут огни -
Чтобы встретится - не смогли.
Если так - то уж лучше - в март!
Разбиваться - колодой карт!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604710
дата надходження 06.09.2015
дата закладки 06.09.2015