Небесна сотня звисока
За кожним з нас спостерігає,
Їх сили й мужності рука
Своїх синів оберігає.
І наш обов’язок тепер
Зробити так, щоб в Україні
Свободи слова дух не вмер
І квіти зацвіли в руїні.
Дочку й сина у любові
Ми зобов’язані зростити,
І крізь хмари пурпурові
Своїх героїв похвалити.
Згадати ці криваві дні,
Те, як стояли всі сміливо,
Майдан згадати у вогні,
І як лилася кров жахливо.
Як отці молились Богу
Адже таке не забувають,
І медичну допомогу,
Адже герої не вмирають.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481452
дата надходження 23.02.2014
дата закладки 23.02.2014
У твóїм голосі холодні ноти.
Між нами відстань розміром у день.
Розтóплю віршем зародки мерзлоти.
Заповню простір радістю натхнень.
Хоч ти далеко, рáзом ми душею,
Яку вже ділимо одну на двох.
До тебе з спогадів зведу алею.
Заплющи очі. Зник переполох.
По цій алеї, зітканій із щастя,
На зустріч йдемо в вирі наших мрій.
Ти вже торкаєшся мого зап’ястя.
Зникає холод. Більше не лютій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366755
дата надходження 26.09.2012
дата закладки 17.02.2014
Поза межами невагомості,
у частині земного простору,
Я летіла у глиб самотності,
До повітря не було доступу.
Довго падала й безнадійно,
Порятунку уже не чекала,
Але раптом згори (неймовірно!)
\"Я люблю тебе\" прозвучало.
Враз прискорення напрям змінився -
Владу втратила сила тяжіння,
На життя в мене шанс появився
І надія на власне спасіння.
Ось ще мить - і побачу вершину...
Але враз - чую фальш у словах,
і я знову лечу без упину
У безодню, де морок і страх.
Поза межами невагомості,
у частині земного простору,
Прилетіла у глиб самотності,
До повітря немає доступу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479857
дата надходження 16.02.2014
дата закладки 16.02.2014