І.
Затужила пісня на вустах дівочих
Про гірке кохання квітки полину.
Мов росою слізьми заблистіли очі;
Погляди зітхають в далі глибину.
[i]Мов росою слізьми заблистіли очі;
Погляди зітхають в далі глибину.[/i]
ІІ.
Швидкокрилий вітре, доленько прозора,
Невловиме щастя, де тебе шукать?
На пелюстках ніжних – віях полинових
Висохнути спраглі слізоньки гірчать.
[i]На пелюстках ніжних – віях полинових
Висохнути спраглі слізоньки гірчать.[/i]
ІІІ.
«Квітко ясноока, - дівчина співає, -
Доленька у мене схожа на твою.
Сивину розлуки в коси заплітаю,
Свого вітру в полі виглядаю, жду…»
[i]Сивину розлуки в коси заплітаю,
Свого вітру в полі виглядаю, жду…»[/i]
ІV.
Здійнялася пісня й злинула за хмари
І повільно впала тишею в траву.
Місце там, де квітка й дівчина чекали,
Нині так і зветься – місцем полину.
[i]Місце там, де квітка й дівчина чекали,
Нині так і зветься – місцем полину.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685672
дата надходження 25.08.2016
дата закладки 27.08.2016
[youtube]http://www.youtube.com/watch?v=nsNkZG83Sek[/youtube]
Впали бузковi тумани на плеса, –
знову вернулася осiнь до нас;
Ваша величносте, Осiнь-принцесо,
Вас запросити дозвольте на вальс.
Крила багрянi, рожевi та жовтi
через тумани несуть в снiгопад;
знаю я: вальс не закiнчиться в жовтнi,
вальс поведе в листопад, в зорепад.
Щедра, прекрасна, i нiжно-небесна,
й світла, як Місяць в верхах молодий,
в платтях барвистих, мов казка чудесна,
Осiнь танцює свiй вальс золотий.
Створено 2,3. 01. 1987 року, смт. Брошнів (Івано-Франківщина)
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. 120 с. - С. 91.
[i]Музика Василя Гринчука (відео)[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477995
дата надходження 08.02.2014
дата закладки 08.02.2014